Постанова

від 01.02.2022 по справі 712/7104/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 712/7104/19

провадження № 61-5808св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Інвест Логістік»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Інвест Логістік» на постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Бородійчук В. Г., Нерушак Л. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Бородійчук В. Г., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Інвест Логістік» (далі - ТОВ «Бета-Інвест Логістік») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Позов обґрунтований тим, що 26 червня 2018 року о 13 год 20 хв сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Volvo FH 123 80», державний номерний знак НОМЕР_1 (причіп марки «Krone», державний номерний знак НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем «Mercedes-Benz Atego1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія

ОСОБА_3 , у результаті якої транспортний засіб, що належить товариству отримав механічні пошкодження.

За наслідками ДТП відносно водія ОСОБА_3 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області адміністративне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 20 лютого

2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz Atego1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , станом на дату виконання експертизи становить 333 036,00 грн. Майновий збиток, завданий власнику вказаного транспортного засобу в результати ДТП 26 червня 2018 року станом на момент виконання експертизи становить 130 617,15 грн. Посилаючись на те, що

ОСОБА_1 як володілець транспортного засобу з вини якого сталася ДТП

у добровільному порядку не відшкодував заподіяну внаслідок ДТП шкоду, позивач просив суд позов задовольнити.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Бета-Інвест Логістік» просило стягнути з відповідача на відшкодування майнової шкоди 463 654,12 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2020 року позов ТОВ «Бета-Інвест Логістік» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бета-Інвест Логістік» майнову шкоду у розмірі 333 036,00 грн, судовий збір у сумі 3 330,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн, а всього - 346 866,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що із висновку автотоварознавчої експертизи слідує, що автомобіль «Mercedes-Benz Atego1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , має строк експлуатації 12 років 3 місяці, при цьому, коефіцієнт його фізичного зносу визначено експертом як 0,7 %, його ринкова вартість визначена 354 778,35 грн, у той же час позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі

463 654,00 грн (130 617,00 грн майновий збиток та 333 036,00 грн вартість відновлювального ремонту), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача вартість відновлювального ремонту автомобіля, визначену висновком експерта від 20 лютого 2019 року № 16-02-19 у розмірі 333 036,00 грн.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Соснівського районного суду

м. Черкаси від 02 листопада 2020 року скасовано і прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що згідно з полісом цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПАТ «СК Країна», про що був обізнаний позивач, який не звертався до страховика відповідача з позовом, а відразу пред`явив вимогу до відповідача, отже, непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодовувати шкоду, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Бета-Інвест Логістік» на користь ОСОБА_1 8 850,00 грн витрат за надання правничої допомоги у суді першої інстанції та 8 756,00 грн витрат за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, а всього - 17 606,00 грн витрат за надання правничої допомоги. В іншій частині заяви відмовлено.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У квітні 2021 року ТОВ «Бета-Інвест Логістік» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15 (провадження № 14-316цс18).

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу

ТОВ «Бета-Інвест Логістік», у якому заявник зазначає, що позивач не звертався до страховика ОСОБА_1 - ПАТ «СК «Країна» з позовом, а відразу пред`явив вимогу до ОСОБА_1 , проте непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. Отже, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду посилання позивача про право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, яке є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене наявністю у останнього полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є необґрунтованими.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

26 червня 2018 року о 13 год 20 хв на автодорозі Стрий - Знам`янка на 387 км+950 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участю «Mercedes-Benz Atego1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Volvo FH 123 80», державний номерний знак НОМЕР_1 (причіп марки «Krone», державний номерний знак НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачений статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення складений щодо ОСОБА_3 (протокол серії БД № 052979 від 28 червня 2018 року). Щодо іншого учасника цієї ДТП, який керував автомобілем відповідача, протокол про порушення правил дорожнього руху у момент ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось.

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 вересня

2018 року провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування постанови суду покладений висновок судового експерта Давидовича О. О.

від 07 вересня 2018 року № 56, відповідно до якого з технічної точки зору дії водія автомобіля «Volvo FH 123 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам пункту 2.3 д, пункту 10.1, пункту 10.4 (4.1), пункту 10.6, розділу 34, пункту 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України, та знаходились у причинному зв`язку із настанням цієї ДТП. Також з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz Atego1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 невідповідностей вимогам правил дорожнього руху, які б знаходилися у причинному зв`язку з настанням цієї ДТП не вбачається.

16 вересня 2019 року під час проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_1 наданий висновок експертного дослідження від 10 вересня

2019 року, проведеного судовим експертом Шмиголь О. Г. за його заявою

від 10 вересня 2019 року, відповідно до якого в дорожній обстановці, яка склалась на момент ДТП водій автомобіля «Volvo FH 123 80», державний номерний знак

НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не мав технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz Atego1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , а в причинному зв`язку з цією ДТП з технічної токи зору є невідповідність дій водія автомобіля «Mercedes-Benz Atego1218», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 пункту 13.1 ПДР.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Бета-Інвест Логістік» є власником автомобіля «Mercedes-Benz Atego1218», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volvo FH 123 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , керування яким на час ДТП здійснював ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов виходив з того, що відповідачем завдано шкоду майну позивача, а оскільки із висновку автотоварознавчої експертизи вбачається, що ринкова вартість автомобіль «Mercedes-Benz Atego1218» становить 354 778,35 грн, а позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 463 654,12 грн (130 617,15 грн майновий збиток та 333 036,97 грн вартість відновлювального ремонту), тому підлягає стягненню вартість саме відновлювального ремонту автомобіля, у розмірі визначеному висновком експерта.

Апеляційний суд відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що згідно з полісом цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у

ПАТ «СК Країна», про що був обізнаний позивач, який не звертався до страховика відповідача з позовом, а відразу пред`явив вимогу до відповідача, отже, непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодовувати шкоду, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.

Проте із указаними висновками в повній мірі не можна погодитися з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування

(пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Системний аналіз наведених положень Закону № 1961-IV та ЦК України дає підстави для висновку, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (дивись пункт 149 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 147/66/17).

У разі, якщо потерпілий не реалізував своє право на отримання страхового відшкодування за рахунок страховика, він має права вимагати від винуватця - страхувальника, чия відповідальність застрахована, відшкодування шкоди, якщо розмір такої перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі і на суму франшизи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Апеляційний суд відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивач не пред`явив вимоги до страхової компанії відповідача.

Разом з тим, апеляційний суд не врахував, що позивач, як потерпіла особа, відповідно до частини першою статті 1166 ЦК України, не позбавлений права безпосередньо вимагати відшкодування шкоди у особи, яка її завдала, але за певних умов.

При цьому на страхувальника покладено обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування, а у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом особа, яка завдала шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, якщо розмір фактичної шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, то саме на особу, яка завдала шкоди, покладається обов`язок щодо сплати такої різниці за завдану шкоду.

Суд першої інстанції, врахувавши висновок експерта, в якому встановлено, що дії водія автомобіля «Volvo FH 123 80» не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному зв`язку із настанням цієї ДТП, дійшов правильно висновку про те, що позивачу внаслідок ДТП відповідачем заподіяно шкоду.

Разом з тим, суд першої інстанції, відшкодовуючи ТОВ «Бета-Інвест Логістік» майнову шкоди у розмірі повної вартості відновлюваного ремонту автомобіля у сумі 333 036,97 грн за рахунок відповідача, не звернув уваги, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «СК «Країна», а отже, не звернення позивача до страховика відповідача за виплатою суми, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку, є підставою для зменшення суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки обов`язок по відшкодуванню шкоди розподіляється між страховою компанією, відповідно до Закону № 1961-IV, та особою, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

З урахуванням наведеного, сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає зменшенню з 333 036,97 грн до 233 036,97 грн, тобто на 100 000,00 грн, оскільки ліміт відповідальності страхової компанії згідно з полісом становить 100 000,00 грн (т. 2, а. с. 35), тобто цю суму позивач міг отримати, звернувшись до страхової компанії за страховою виплатою.

Наведене дає підстави для висновку, що рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні вимог позивача про відшкодування шкоди у повному обсязі є необґрунтованим, оскільки постановлено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Водночас, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а саме: сума відшкодування, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бета-Інвест Логістік» підлягає зменшенню з 333 036,97 грн до 233 036,97 грн.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень апеляційного суду та зміни рішення суду першої інстанції в частині суми, яка підлягає відшкодуванню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133

ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню,то в порядку частини першої статті 141, підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України з

ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бета-Інвест Логістік» підлягає стягненню судовий збір за подання позову у сумі 3 495,49 грн; за перегляд справи у суді касаційної інстанції - 6 918,64 грн, всього - 10 414,13 грн; а з ТОВ «Бета-Інвест Логістік» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 714,71 грн.

Отже, в рахунок взаємозаліку з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бета-Інвест Логістік» підлягають стягненню 8 699,42 грн на відшкодування судових витрат.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У позовній заяві представник ТОВ «Бета-Інвест Логістік» - адвокат Попович В. М. подав попередній (орієнтований) розрахунок розміру правової допомоги

від 07 березня 2019 року на суму 22 200,00 грн та акт наданих послуг від 17 травня 2019 року на суму 10 500,00 грн, які складаються із: зустрічі та усної консультації клієнта 600,00 грн + 600,00 грн, складання позовної заяви - 2 500,00 грн, представництво та захист інтересів клієнта - 1 400,00 грн, представництво та захист інтересів клієнта перед іншими фізичними чи юридичними особами - 1 400,00 грн, проїзд адвоката до місця розгляду справи та у зворотньому напрямку - 4 000,00 грн, всього - 10 500,00 грн.

На підтвердження цих вимог представник позивача надав копію видаткового касового ордеру від 17 травня 2019 року на суму 10 500,00 грн.

Також представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Хмельницька Л. М. подала до суду першої інстанції заяву про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат понесених у суді першої інстанції та додала попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який складається із: консультації, узгодження правової позиції, ознайомлення з законодавчою базою та судовою практикою - 3 400,00 грн, складання відзиву на позовну заяву - 2 550,00 грн, складання клопотання -

850,00 грн, прийняття участі у судовому засіданні - 850,00 грн.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат

Хмельницька Л. М. подала до апеляційного суду заяву з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом у судах першої та апеляційної інстанцій та заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу при розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Так у суді першої інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом

Хмельницькою Л. М. виконані такі роботи: консультація, узгодження правової позиції, ознайомлення з законодавчою базою та судовою практикою - 3 400,00 грн, складання відзиву на позовну заяву - 2 550,00 грн, складання клопотання -

850,00 грн, прийняття участі у судових засіданнях - 1 200,00 грн, ознайомлення з висновком експерта - 850,00 грн, всього - 8 850,00 грн.

В апеляційному суді представником ОСОБА_1 - адвокатом

Хмельницькою Л. М. виконані такі роботи: підготовка, написання апеляційної скарги - 6 567,00 грн, підготовка написання відповіді на відзив - 1094,50 грн, прийняття участі у судовому засіданні - 1094,50, всього - 8 756,00 грн.

До заяви додано квитанції до прибуткового касового ордера від 26 грудня 2019 року № 2 на суму 8 550,00 грн та від 28 грудня 2020 року № 3 на суму 8 756,00 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі

№ 922/445/19.

Виходячи з наданих адвокатами обох сторін детальних описів робіт (наданих послуг), у яких містяться розрахунки вартості послуг наданих адвокатами, та додані квитанції, тобто надання суду документів, які підтверджують обсяг та вартість наданих адвокатами послуг у цій справі у судах першої та апеляційної інстанцій, то з урахуванням задоволених позовних вимог (50,26%) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бета-Інвест Логістік» підлягають відшкодуванню судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 5 277,30 грн, а з ТОВ «Бета-Інвест Логістік» на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 8 848,78 грн.

Таким чином, в рахунок взаємозаліку з ТОВ «Бета-Інвест Логістік» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 3 571,48 грн на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій.

З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бета-Інвест Логістік» підлягає стягненню 8 699,42 грн на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Інвест Логістік» задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року скасувати, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2020 року змінити, зменшити розмір шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Інвест Логістік» з 333 036,97 грн до 233 036,97 грн. В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2020 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Інвест Логістік» (місцезнаходження: провулок Складський, 11, офіс 2, місто Чернівці, 58018, ЄДРПОУ: 38453103)

8 699,42 грн на відшкодування судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Інвест Логістік» (місцезнаходження: провулок Складський, 11, офіс 2, місто Чернівці, 58018, ЄДРПОУ: 38453103) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 3 571,48 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко