Рішення

від 21.04.2022 по справі 554/10802/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.04.2022 Справа № 554/10802/21

Справа №554/10802/2021

Провадження №2/554/354/2022

2/554/3886/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

судді - Блажко І.О.

при секретарі Галич-Брюховецької О.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди. В якій прохала: винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 у повному обсязі та стягнути середній заробіток на користь позивача за час вимушеного прогулу з 01.09.2021 по 16.10.2021 у розмірі 10813,95 грн. Винести рішення, яким стягнути моральну шкоду на користь позивача у розмірі 10 000,00 грн. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_4 , була прийнята на посаду бухгалтера АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» на 0,5 ставки посадового окладу з 29.04.2021 на підставі наказу від 28.04.2021 №31 «Про призначення ОСОБА_4 ». Окрім того, згідно з наказом відповідача №31 від 28.04.2021 ОСОБА_4 було дозволено працювати дистанційно, тобто на робочому місці в офісі відповідача позивач не перебувала. У зв`язку з цим, 13.08.2021 ОСОБА_4 за допомогою засобів поштового зв`язку (АТ «Укрпошта»), за юридичною адресою відповідача, направила заяву про звільнення від 13.08.2021 за власним бажанням у зв`язку зі зміною місця проживання. У зв`язку з тим, що станом на 20.08.2021 вказана заява не була отримана відповідачем, ОСОБА_4 20.08.2021 також направила заяву про звільнення за власним бажанням у зв`язку зі зміною місця проживання та переїздом до м. Харкова, з використанням електронного підпису на електронну адресу відповідача, а також докази про направлення заяви від 13.08.2021, а саме роздруківку з інтернет-ресурсу «Укрпошта», копію рекомендованого листа, квитанцію, опис рекомендованого листа. 22.08.2021 ОСОБА_4 дізналася, що відповідачем досі не було отримано рекомендованого листа із відділення «Укрпошта», який позивач направила 13.08.2021 та в якому містилася заява датована 13.08.2021, щодо звільнення, у зв`язку із відмовою в отриманні відповідачем вказаного листа. Вказаний факт підтверджується листом із «Укрпошти» від 07.09.2021 від 01.1-17/857 адвокату ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, 29.09.2021 ОСОБА_4 направлено вимогу до відповідача з наданням доказів того, що заява про звільнення від 13.08.2021 була направлена ОСОБА_4 у строк та цей факт підтверджується відповідними доказами. Направлення вказаної вимоги підтверджується експрес накладною №5900073386446 від 22.09.2021 направлення рекомендованого листа від 13.08.2021 з описом за №360005230100 кур`єрською службою «Нова пошта» на ім`я директора АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» ОСОБА_2 ОСОБА_4 також було отримано повідомлення від відповідача про розгляд заяви від 13.08.2021 щодо звільнення за власним бажанням, де було зазначено, що: на підставі поданої заяви, ОСОБА_4 було звільнено відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю та проведено всі необхідні розрахунки та додано наказ від 31.08.2021 №45 «Про звільнення з посади бухгалтера ОСОБА_4 ; трудову книжку ОСОБА_4 може отримати в Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» за адресою: вул. Соборності, 45, кім. 218 з 08:30-17:00, тел. для додаткової інформації (099)-617-48-69. У разі, якщо у позивача є бажання отримати трудову книжку поштою з доставкою на зазначену адресу ОСОБА_4 повинна надати до АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» відповідну заяву про це, із зазначенням адреси доставки…». 06.10.2021 ОСОБА_4 була надісланазаява,у відповідьна повідомленняАРРПолтавської області«Офіс євроінтеграції»від 28.09.2021,з проханнямнадіслати терміновотрудову книжку ОСОБА_4 на адресукур`єрської служби«Нова пошта»,відділення №9(м.Полтава,вул.Гоголя,20),де вказатиотримувача ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 )та надіслатинаступні документи: довідку про розмір виплачених сум ОСОБА_4 та вказати дату виплат, які були сплачені підприємством при звільненні ОСОБА_4 , та вказати їх призначення, а також суму сплати ЄСВ та дату сплати. Однак, свою трудову книжку, яка була надіслана 13.10.2021, ОСОБА_4 отримала лише 16.10.2021, що підтверджується трек кодом доставки кур`єрської служби «Нова пошта». Також у серпні 2021 року ОСОБА_4 звернулася із заявою про порушення рудових прав до Управління Держпраці у Полтавській області. Відповіддю від 07.10.2021 за №101177/15-04/381 із Управління Держпраці у Полтавській області були встановлені порушення відповідачем у справі, а саме: ч.1 ст. 38 КЗпП України (в частині процедури звільнення за власним бажанням), ч. 1 ст. 116 КЗпП України (в частині невиплати всіх сум, що мені належать у день звільнення); ст.117 КЗпП України (в частині невиплати середнього заробітку за весь час затримки). У даному випадку порушення прав позивача почалося з моменту невидачі трудової книжки, тобто з 31.08.2021 до моменту поновлення прав, тобто до дати, коли ОСОБА_4 фактично отримала свою трудову книжку 16.10.2021. Отже, вважає, що роботодавець відповідач у справі, зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.09.2021 по 16.10.2021. Середньоденний заробіток за два останні місяці, які передували звільненню з роботи, становить 348,84 грн.: ((7500,00 + 7500,00 грн.) / (22+21 робочі дні) = 348,84 грн.). Вимушений прогул ОСОБА_4 становить наступний період: з 01.09.2021 по 16.10.2021 (дата отримання трудової книжки) та складає 31 робочий день (22 робочих дні у вересні та 9 робочих дні у жовтні 2021 року). Розмір заробітної плати, який повинен бути виплачений ОСОБА_4 за весь час вимушеного прогулу з 01.09.2021 по 16.10.2021, становить 10813,95 грн.: (348,84 грн. х 31 роб. дні = 10813,95 грн.). Таким, чином стягненню із відповідача підлягає сума у розмірі 10813,95 грн. Своїми незаконними та протиправними діями, які полягають, зокрема, у затримці видачі трудової книжки позивача та виплаті належних сум, яка мала бути видана у день звільнення, відповідач завдав моральної шкоди позивачу. Відтак, довготривала незаконна затримка видачі трудової книжки призвела до негативних наслідків, які полягають у наступному. За час, коли відповідач утримував трудову книжку, ОСОБА_4 була позбавлена можливості влаштуватися офіційно на нову роботу у м. Харкові. Безумовно, факт невчасної видачі трудової книжки негативно вплинуло на психоемоційний стан і так чи інакше порушило нормальні життєві зв`язки, що вимагало у позивача додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права. Відтак достатнім розміром компенсації понесеної моральної шкоди вважає суму у розмірі 10 000, 00 грн., у зв`язку з чим звертається до суду з даним позовом (а.с.1-10).

16 листопада 2021 року ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_4 до АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди залишено без руху (а.с.14).

24 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі №№554/10802/2021, 2/554/3886/2021. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.30 годин на 24 грудня 2021 року (а.с.52).

31 грудня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» на позовну заяву. В якому зазначили, що згідно з абзацом 5 пункту 4.1 Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Абзац 1 пункту 4.2 наказу зазначає, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» в повній мірі виконала вимоги вищезазначеного пункту, надіславши в день звільнення, а саме 31.08.2021, поштове повідомлення позивачу про можливість отримання трудової книжки за адресою: АДРЕСА_1 з 08:30-17:00 із зазначенням телефону для додаткової інформації. Відповідно до абзацу 2 пункту 4.2 наказу пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. Зважаючи на вищевказану вимогу, Агенція, у повідомленні від 31.08.2021, зазначила також можливість доставки трудової книжки поштою на зазначену адресу, але тільки після отримання відповідної заяви від позивача. Не отримавши жодної відповіді від позивача на повідомлення Агенції від 31.08.2021 та розуміючи, що трудову книжку так ніхто не забрав і не збирається цього робити, відповідач вирішив продублювати повідомлення, відправивши нове 28.09.2021. Лише 11.10.2021 до Агенції надійшла заява від позивача з проханням надіслати трудову книжку на адресу кур`єрської служби «Нова пошта», відділення № 9 (м. Полтава, вул. Гоголя, 20). Згідно з абзацом 1 ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Відповідно до абзацу 1 ст. 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Отже, констатують той факт, що Агенція, не порушуючи строки, встановлені законодавством, надіслала трудову книжку позивачу 13.10.2021. Позивач також скаржиться на те, що трудову книжку вона отримала тільки 16.10.2021, але варто зауважити, що згідно з ч.6 ст.124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Тому Агенція вважає, що свій обов`язок вона виконала саме 13.10.2021 і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією конверта «Нова пошта». Правова позиціявикладена ВерховнимСудом ускладі колегіїсуддів Другоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду посправі №756/13297/17від 27.08.2020,а самевстановивши,що удень звільнення,позивач буввідсутній нароботі,товариство уцей деньйого повідомилопро звільненнята необхідністьотримання трудовоїкнижки абонадання письмовоїзгоди наїї пересиланняпоштою тав подальшомувчиняло передбаченізаконом діїдля врученняоформленої трудовоїкнижки звільненомупрацівнику,суди дійшлиобґрунтованого висновкупро відсутністьв діяхвідповідача виниу затримцівидачі позивачутрудової книжки.Позивач посилаєтьсята додаєдо позовноїзаяви відповідьУправління Держпраціу Полтавськійобласті №101177/15-04/381від 07.10.2021,однак цявідповідь жоднимчином нестосується предметадоказування.Відповідно дочастин 1та 2ст.77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.Предметом доказуванняє обставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення.І,як наслідок,згідно зчастиною 4вищезгаданої статті,суд небере дорозгляду докази,що нестосуються предметадоказування.Обґрунтовуючи стягненняморальної шкоди,позивач посилаєтьсяна позбавленняйого можливостівлаштуватися офіційнона новуроботу вм.Харкові.Однак узаяві від06.10.2021позивач проситьнадіслати трудовукнижку наадресу кур`єрськоїслужби «Новапошта»,відділення №9(м.Полтава,вул.Гоголя,20), також уданому листіпозивач зазначаєадресу длякореспонденції: « АДРЕСА_2 ,оф.431(офісадвоката ОмелайН.М.)», що ставить під сумнів зміну місця проживання позивача з м. Полтава на м. Харків та відповідно працевлаштування. На підтвердження факту працевлаштування у м. Харкові позивачем не надано жодного доказу. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», який набрав чинності 10.06.2021, передбачає можливість ведення трудової книжки в електронному форматі на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Тому, як висновок, при працевлаштуванні на нове місце роботи, позивачу не потрібна була трудова книжка саме в паперовому вигляді. Таким чином, вважають, що позовна заява не обґрунтована, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з вищенаведених підстав (а.с.70-73).

20 січня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача адвоката Омелай Н.М. В якій зазначив, що відповідачем у відзиві зазначено, що «…АРР Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» в повній мірі виконала вимоги абз. 1 п. 4.2. Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», надіславши в день звільнення, а саме 31.08.2021, поштове повідомлення позивачу про можливість отримання трудової книжки за адресою: АДРЕСА_1 з 8:30-17:00 із зазначенням телефону для додаткової інформації…». Однак, будь-яких доказів, які підтверджують, що лист Агенції від 31.08.2021, був надісланий відповідачем саме в цей день не надано. Сам по собі той факт, що на листі Агенції міститься дата 31.08.2021 не є належним та допустимим доказом на підтвердження дати його відправлення позивачу. Теж саме стосується і повідомлення, яке, за словами відповідача, було повторно відправлено 28.09.2021. Будь-яких доказів, що підтверджують дату відправлення повторного повідомлення позивачу відповідачем не надано. У відзиві відповідач зазначає, що «…Агенція вважає, що свій обов`язок вона виконала саме 13.10.2021 і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією конверта «Нова пошта». Однак, в додатках наданих до відзиву, такого доказу не міститься. Факт направлення позивачу трудової книжки саме в цей день не підтверджений жодними належними та допустимими доказами. Звідси, днем видачі трудової книжки позивачу необхідно вважати день фактичного отримання трудової книжки позивачем, тобто 16.10.2021, що підтверджується відповідними доказами, що були додані позивачем до позовної заяви, а саме (копією конверту із описом (трудова книжка) із трек-кодом № НОМЕР_2 та роздруківкою із «Нової пошти» про отримання листа із трек-кодом №59000742458369). Зважаючи на вищевикладене, безпідставним є посилання відповідача на позицію Верховного Суду викладену у Постанові від 27.08.2020 (справа № 756/13297/17). Відповідач у відзиві зазначає, що відповідь Управління Держпраці у Полтавській області №101177/15-04/381 від 07.10.2021 є неналежним доказом, оскільки не стосується предмета доказування. Така позиція відповідача є помилковою. З аналізу п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» випливає, що у вказаній категорії справ до предмету доказування відноситься, у тому числі, встановлення вини роботодавця при невидачі трудової книжки працівникові вчасно. Отже, відповідь Управління Держпраці у Полтавській області №101177/15-04/381 від 07.10.2021 є належним доказом, оскільки стосується предмета доказування. Зокрема, у вказаній відповіді зазначено, що «…у ході заходу контролю були встановлені порушення ч. 1 ст. 38 КЗпП України (в частині процедури звільнення за власним бажанням)». Процедура звільнення працівника, окрім іншого, включає, у тому числі і вчасну видачу трудової книжки звільненому працівнику. У зв`язку з цим хочуть також наголосити, що у вказаній відповіді Управління Держпраці у Полтавській області №101177/15-04/381 від 07.10.2021 вказано, що «…директор установи направив лист позивачу про необхідність з`явитися до офісу установи з метою отримання трудової книжки, а в разі неможливості зазначити адресу, за якої можливо відправити їй трудову книжку…». Однак, жодних дат та доказів, коли саме було направлено такий лист уповноваженим органом також встановлено не було, що ще раз доводить позицію позивача про невчасне надсилання йому трудової книжки відповідачем. Відповідач у відзиві ставить під сумнів зміну місця проживання позивача з м. Полтава на м. Харків та відповідно працевлаштування. Вина відповідача у невчасній видачі трудової книжки працівнику є очевидною, а будь-яких доказів, які б спростували цю вину, відповідачем не було надано у строки встановлені ЦПК України. Відповідач посилається на те, що позивачеві для працевлаштування на новій роботі не потрібна була трудова книжка саме в паперовому вигляді, оскільки відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», який набрав чинності 10.06.2021, передбачена можливість ведення трудової книжки в електронному форматі на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Оскільки, на час вступу в дію вказаного закону позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем (була офіційно працевлаштована), її трудова книжка зберігалася відповідно у нього, а тому позивач аж ніяк не могла б створити електронну трудову книжку. Окрім того, навіть, якщо роботодавець здійснив переведення паперової трудової книжки в електронну, це не звільняє його від обов`язку видати оригінал паперової трудової книжки працівнику під підпис. Відповідачем жодного разу у його листах не було згадано про існування електронної трудової книжки, якою працівник може скористатися, так само як і не надано жодних доказів її існування фактично. Таким чином, сукупність вищезазначених обставин свідчить про те, що за час, коли відповідач утримував трудову книжку, позивач була позбавлена можливості влаштуватися на нову роботу у м. Харкові, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан і так чи інакше порушило нормальні життєві зв`язки та вимагало додаткових зусиль для організації її життя та відновлення її порушеного права. А тому наявні всі підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача. Відповідач наголошує на тому, що позивачу недоцільно користуватися правовою допомогою іншого адвоката, оскільки вона сама має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №600 отримане ще 19.06.2008 та кожного року успішно проходить підвищення кваліфікації. У спорі з відповідачем позивач виступає як звичайна фізична особа, а не як адвокат. Сам факт наявності у позивача професії адвоката не означає, що вона є фахівцем у всіх сферах права. Кожен адвокат має право самостійно обирати сферу своєї діяльності. Позивач, у своїй практичній діяльності, здебільшого, представляє інтереси осіб у кримінальних та цивільних (майнових, земельних, сімейних та спадкових справах). Саме тому, у трудовому спорі за її участі позивач вирішила скористатися правовою допомогою іншого фахівця, якого вважає більш компетентним та досвідченим саме у цій сфері. Те, що позивач є стороною у справі, де порушено її власні права, автоматично впливає на її об`єктивність при оцінці обставин справи, надання доказів, аргументів та формування правової позиції в цілому, що як наслідок, могло б спричинити неефективність судового захисту її порушеного права внаслідок помилково обраного способу захисту, у випадку, якщо б позивач не скористалася професійною допомогою іншого адвоката. В зв`язку з чим прохають : вимоги, викладені у позовній заяві задовольнити у повному обсязі. Стягнути із відповідача витрати на правову допомогу (а.с.80-87).

03 лютого 2022 року до суду надійшли заперечення відповідача АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» в порядку ст.180 ЦПК України. В яких зазначили, що з доводами та міркуваннями, які позивач виклав у відповіді на відзив на позовну заяву про стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди від 25.01.2022 відповідач не згоден з наступних підстав. Так, позивач зазначає, що «Однак, будь-яких доказів, які підтверджують, що лист Агенції від 31.08.2021, був надісланий відповідачем саме в цей день не надано. Сам по собі той факт, що на листі Агенції міститься дата 31.08.2021 не є належним та допустимим доказом на підтвердження дати його відправлення позивачу. Теж саме стосується і повідомлення, яке, за словами відповідача було повторно відправлено 28.09.2021. Будь-яких доказів, що підтверджують дату відправлення повторного повідомлення позивачу, відповідачем не надано.». Враховуючи, що Агенція відповідно до свого Положення є неприбутковою установою, яка утворюється з метою ефективної реалізації державної регіональної політики, надсилання листів з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення не передбачено бюджетом установи. Направлення листів службами кур`єрської доставки та листів з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відбувається за власний кошт директора Агенції. Законодавством не передбачено обов`язку працедавця щодо направлення листів про отримання трудової книжки саме з повідомленням про вручення, тому лист від 31.08.2021 Агенцією на адресу позивача направлено «звичайним листом». Не отримавши жодної відповіді від позивача на повідомлення Агенції від 31.08.2021 та розуміючи, що трудову книжку так ніхто не забрав і не збирається цього робити, відповідач вирішив продублювати повідомлення, відправивши нове 28.09.2021. Зазначеного листа направлено вже з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист про необхідність отримання трудової книжки ОСОБА_4 отримала вже 01.10.2021 та лише 06.10.2021 надіслала до Агенції заяву щодо направлення їй трудової книжки. Зазначений факт свідчить про відсутність нагальної потреби у позивача в швидкому отриманні трудової книжки для подальшого працевлаштування. Зволікаючи з надсиланням заяви, позивач також не скористався можливістю, знаходячись у м. Полтава, забрати свою трудову книжку безпосередньо в Агенції, що свідчить про навмисне затягування процесу її отримання з метою подальшого оскарження дій Агенції у суді та стягнення грошей за надання адвокатських послуг, які нібито надані позивачу власним сином. У своєму відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що позивач також скаржиться на те, що трудову книжку вона отримала тільки 16.10.2021, але варто зауважити, що згідно з ч.6 ст.124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Тому Агенція вважає, що свій обов`язок вона виконала саме 13.10.2021. Однак,позивач зметою введеннясуду воману у відповіді на відзив зазначає «…в додатках наданих до відзиву, такого доказу не міститься. Саме тому, просимо суд звернути увагу на те, що факт направлення позивачу трудової книжки саме в цей день не підтверджений жодними належними та допустимими доказами». Але відповідач і не стверджував та не зазначав, що копія конверту із «Нової пошти» додано до відзиву на позовну заяву. Відповідач зазначав, що «…свій обов`язоквона виконаласаме 13.10.2021і цепідтверджується наявнимив матеріалахсправи доказами,а самекопією конверта«Нова пошта».Факт підтвердженнянаправлення трудовоїкнижки ОСОБА_4 підтверджується самеінформацією якаміститься наконверті «Новапошта» якийдолучено доматеріалів справисаме позивачемта якиймістить насобі безпосередньодату відправленняйого позивачу.Також неможливопогодитись знаступним твердженнямпозивача,а саме:«Натомість недотримавшись вимогтрудового законодавствата порушуючитим самимправо позивачана працю,відповідач намагаєтьсяввести воману судщодо начебтонедобросовісних дійпозивача,у тойчас яквина відповідачау несвоєчаснійвидачі трудовоїкнижки працівникує очевидною,а будь-якихдоказів,які бспростували цювину,відповідачем небуло наданоу строкивстановлені ЦПКУкраїни». Однак, спростовуючи хибне твердження позивача звертаємо увагу суду, що Агенцією з метою доказування законності своїх дій, не порушуючи строків встановлених ЦПК України, разом із відзивом на позовну заяву були надані відповідні докази, які є в матеріалах справи. Не погоджуються також з наступним твердженням позивача про те, що «…сукупність вищезазначених обставин свідчить про те, що за час, коли відповідач утримував трудову книжку, позивач була позбавлена можливості влаштуватися на нову роботу у м. Харкові, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан…». Обґрунтовуючи стягнення моральної шкоди, позивач посилається на позбавлення його можливості влаштуватися офіційно на нову роботу в м. Харкові. Однак у заяві від 06.10.2021 позивач просить надіслати трудову книжку на адресу кур`єрської служби «Нова пошта», відділення №9 (м. Полтава, вул. Гоголя, 20), також у даному листі позивач зазначає адресу для кореспонденції: « АДРЕСА_3 (офіс адвоката Омелай Н.М.)», що ставить під сумнів зміну місця проживання позивача з м. Полтава на м. Харків та відповідно працевлаштування. Жодного доказу на підтвердження своїх намагань працевлаштуватись у м. Харкові позивачем не надано, тобто усі спроби ОСОБА_4 звинуватити Агенцію у своїх невдачах з працевлаштуванням жодним чином не підтверджені та не доведені належним чином. Тому і моральна шкода, яку намагається стягнути позивач, не підтверджена жодним доказом, як і зміна її місця проживання, що в свою чергу стало підставою для складання відповідної заяви про звільнення позивачем. Сторона, яка пред`являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов`язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку встановленому процесуальними нормативно-правими актами. Вважають, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки є похідними від первісних вимог. Стосовно надання позивачу, яка є адвокатом, правової допомоги іншого адвоката позивач зазначає, що «…сам факт наявності у позивача професії адвоката не означає, що вона є фахівцем у всіх сферах права…». Однак, ОСОБА_4 працюючи в Агенції на посаді бухгалтера представляла інтереси Агенції в суді, саме по трудовим спорам та видавала ордери на надання правничої допомоги саме як адвокат. Таким чином, вважають, що Агенція виконала свій процесуальний обов`язок та надала достатньо доказів для доведення відсутності своєї вини у затримці видачі трудової книжки. Позивач не намагалась самостійно отримати трудову книжку, із заявою щодо отримання трудової книжки поштою не зверталася аж до 11.10.2021 (заява ОСОБА_4 від 06.10.2021). Вказані обставини свідчать про відсутність умисних винних дій (бездіяльності) відповідача у затримці видачі трудової книжки у розумінні положень частини ст.235 КЗпП України, затримка видачі трудової книжки відбулась не з вини відповідача. Таким чином, позивач з власної вини не отримував трудову книжку, навмисно затягував строк її отримання з метою виникнення заборгованості. Також вважаємо недоведеним позивачем і факт вимушеного прогулу, пов`язаний із затримкою видачі їй трудової книжки. Відповідач вчиняв дії, спрямовані на своєчасне отримання позивачем трудової книжки, що підтверджується направленими листами на адресу позивача, що не може свідчити про порушення відповідачем норм трудового законодавства. Позивачем не доведено, що вона була позбавлена можливості забрати трудову книжку в день звільнення. Не реалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах. Позовна заява не обґрунтована, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з вищенаведених підстав (а.с.98-102).

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з`явилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена (а.с.140, 141).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 за ордером ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити.

В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_2 відносно позову заперечувала у повному обсязі та прохала відмовити у його задоволенні.

В судовому засідання представник відповідача за ордером ОСОБА_3 відносно позову заперечував у повному обсязі та прохав відмовити у його задоволенні, з урахуванням позиції викладеної у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судом встановлено, що відповідно до копії наказу Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» від 28.04.2021 за №31 «Про призначення ОСОБА_4 », призначено ОСОБА_4 з 29.04.2021 на посаду бухгалтера Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» на 0,5 ставки посадового окладу, за сумісництвом, за строковим трудовим договором на період до 31.12.2021 з оплатою згідно штатного розпису. Дозволено працювати дистанційно з 29.04.2021 на підставі п.6 розділу Ш Правил внутрішнього трудового розпорядку Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» (а.с.32).

Таким чином, ОСОБА_4 було дозволено працювати дистанційно, тобто на робочому місці, а саме в офісі установи ОСОБА_4 не перебувала.

13.08.2021 ОСОБА_4 за допомогою засобів поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») направила до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» заяву від 13 серпня 2021 року. В якій зазначила адресу заявника ОСОБА_4 АДРЕСА_4 . В якій прохала : звільнити її ОСОБА_4 за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України у зв`язку із терміновим переїздом на інше місце проживання до м.Харкова з 16.08.2021 та видати трудову книжку, копії наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_4 та вчасно провести розрахунок (а.с.33, 34).

Таким чином, згоди на пересилання трудової книжки поштою разом із поданням заяви про звільнення ОСОБА_4 установі не надавала.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 , згідно наказу установи №31 від 28.04.2021 було дозволено працювати дистанційно, тобто на робочому місці, а саме в офісі установи ОСОБА_4 не перебувала. Згоди на пересилання трудової книжки поштою разом із поданням заяви про звільнення ОСОБА_4 установі не надавала.

31.08.2021 наказом Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» від 31.08.2021 за №45 «Про звільнення з посади бухгалтера ОСОБА_5 », звільнено з 31.08.2021 ОСОБА_4 бухгалтера Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції», за власним бажанням. Виплатити ОСОБА_4 компенсацію за 8 календарних днів невикористаної відпустки. Провести остаточний розрахунок із ОСОБА_4 відповідно до чинного законодавства (а.с.35).

31.08.2021 листом Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» повідомлено ОСОБА_4 , що заява ОСОБА_4 від 13.08.2021 щодо звільнення за власним бажанням розглянута. На підставі зазначеної заяви, ОСОБА_4 було звільнено відповідно до ст.38 КЗпП України та проведені всі необхідні розрахунки. Трудову книжку ОСОБА_4 може отримати в Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» за адресою : вулиця Соборності,45, кімната 218 з 08:30-17:00, телефон для додаткової інформації (099)-617-48-69. У разі, якщо у ОСОБА_4 є бажання отримати трудову книжку поштою з доставкою на зазначену адресу, надати до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» відповідну заяву про це, із зазначенням адреси доставки (а.с.76, 77).

Згідно з п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 пересилання трудової книжки поштою звільненого працівника на вказану ним адресу допускається лише за його письмовою згодою працівника. Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою немає, керуйтесь нормами п.6.2 Інструкції №58, а саме : трудові книжки та їх дублікати, що не були отримані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки зберігаються в архіві протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

Таким чином, директором установи на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_4 АДРЕСА_4 був направлений лист про необхідність з`явитися до офісу установи з метою отримання трудової книжки, а у разі неможливості зазначити адресу за якої можливо відправити трудову книжку.

Листом за №16-01177/01/15-04/381 від 07.10.2021 Управління Держпраці у Полтавській області повідомлено ОСОБА_4 , в ході здійснення державного контролю було встановлено, щодо видачі трудової книжки. Згідно з п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 пересилання трудової книжки поштою звільненого працівника на вказану ним адресу допускається лише за його письмовою згодою працівника. Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою немає, керуйтесь нормами п.6.2 Інструкції №58, а саме : трудові книжки та їх дублікати, що не були отримані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки зберігаються в архіві протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку. Треба зазначити, що ОСОБА_4 , згідно наказу установи №31 від 28.04.2021 було дозволено працювати дистанційно, тобто на робочому місці, а саме в офісі установи ОСОБА_4 не перебувала. Згоди на отримання трудової книжки ОСОБА_4 не надавала. Таким чином, директором установи на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_4 був направлений лист про необхідність з`явитися до офісу установи з метою отримання трудової книжки, а у разі неможливості зазначити адресу за якої можливо відправити трудову книжку. Також в ході заходу контролю були встановлені порушення ч.1 ст.38 КЗпП України (в частині процедури звільнення за власним бажанням), ч.1 ст.116 КЗпП України (в частині невиплати всіх сум ОСОБА_4 належать у день звільнення) та ст.117 КЗпП України (в частині невиплати ОСОБА_4 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку). За результатами перевірки було вжито згідно наданих повноважень (а.с.44, 45).

Таким чином, Управлінням Держпраці у Полтавській області після проведення перевірки за заявою ОСОБА_4 поданою у серпні 2021 року встановлено, що ОСОБА_4 , згідно наказу установи дозволено працювати дистанційно, тобто на робочому місці, а саме в офісі установи ОСОБА_4 не перебувала. Згоди на отримання трудової книжки ОСОБА_4 не надавала. Директором установи на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_4 був направлений лист про необхідність з`явитися до офісу установи з метою отримання трудової книжки, а у разі неможливості зазначити адресу за якої можливо відправити трудову книжку.

Після проведеної перевірки Управлінням Держпраці у Полтавській області лише 06.10.2021 ОСОБА_4 направила поштою до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» заяву. В якій прохала : надіслати терміново трудову книжку ОСОБА_4 на адресу кур`єрської служби «Нова пошта», відділення №9 (м. Полтава, вулиця Гоголя, 2), де вказати отримувача ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) та надіслати наступні документи: довідку про розмір виплачених сум ОСОБА_4 та вказати дату виплат, які були сплачені підприємством при звільненні ОСОБА_4 , та вказати їх призначення, а також суму сплати ЄСВ та дату сплати (а.с.75).

Заяву ОСОБА_4 від 06.10.2021 Агенція регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» отримали 11 жовтня 2021 року (а.с.75).

13.10.2021 листом за №104 Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» направлено ОСОБА_4 трудову книжку та довідку про доходи. Також повідомлено про необхідність надання до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» банківських реквізитів для здійснення перерахунку коштів, а саме середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (а.с.46).

Відповідно до ч. 1 ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до ст.47 КЗпП України та п.п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, власник чи уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з унесенням запису про звільнення.

Згідно з абзацом 5 пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Абзацом 1 пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників затвердженої наказом зазначає, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Згідно з п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 пересилання трудової книжки поштою звільненого працівника на вказану ним адресу допускається лише за його письмовою згодою працівника.

Таким чином, АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» на виконання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, поштово повідомили ОСОБА_4 про необхідність отримання трудової книжки та переслали трудовукнижку ОСОБА_4 13.10.2021 поштою звільненого працівника ОСОБА_4 на вказану ОСОБА_4 в заяві від 06.10.2022 адресу АДРЕСА_4 за письмовою заявою-згодою працівника ОСОБА_4 від 06.10.2022, враховуючи що на день звільнення ОСОБА_4 була відсутня на роботі, оскільки працювала дистанційно та була відсутня її заява про надіслання трудової книжки.

На підставі викладеного, АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» діяли відповідно до вимог законодавства та не порушили порядок видачі трудової книжки звільненого працівника ОСОБА_4 , через у позові про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2021 по 16.10.2021 слід відмовити.

Статтею 237-1 КЗпП України, встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1, 2 ст.77ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки судом не встановлено порушення законних прав ОСОБА_4 відповідачем Агенцієюї регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції».

Відповідно до ч.1ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9988 грн. Оскільки, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі та не надано доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу (а.с.26).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_4 від сплати судового збору під час розгляду страви звільнена.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторонни звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 81,130,131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_4 до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п`ять) днів 26 квітня 2022 року.

Позивач - громадянка України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Полтава, місце реєстрації АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач Агенція регіонального розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції», код ЄДРПОУ 41144491, місцезнаходження 36014, місто Полтава вулиця Соборності, 45.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справиможуть отриматиінформацію уданій справіна офіційномувебпорталі судовоївлади Україниза веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2022 року.

Суддя І.О.Блажко