Ухвала

від 26.04.2022 по справі 908/66/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/66/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2021 (колегія суддів у складі: Березкіна О.В. - головуючий, Антонік С.Г., Чус О.В.)

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж

до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Територіального відділу освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 49 Запорізької міської ради Запорізької області

про стягнення суми,

та за зустрічним позовом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Територіального відділу освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (далі - відповідач), згідно з яким, просило стягнути з відповідача 451 584,80 грн. вартості необлікованої електроенергії по Акту про порушення від 23.01.2020 № 10001319 (далі - Акт) за період з 23.07.2019 по 22.01.2020.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) у вигляді відсутності пломби оператора системи розподілу, яка була встановлена на шафі обліку, у зв`язку з чим йому було нараховано вартість необлікованої електроенергії за вище вказаний період, але він її у добровільному порядку не оплатив, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

1.3 Відповідач звернувся із зустрічним позовом до суду, у якому просив визнати недійсним рішення комісії по розгляду Акту, яке оформлено протоколом засідання комісії від 05.03.2020 № 79 (далі-Рішення).

1.4 Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відповідач здійснив розрахунок вартості необлікованої електроенергії з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим Рішення є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.05.2021 (суддя Зінченко Н.Г.), первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

2.2 Рішення суду мотивовано тим, що позивач правомірно нарахував відповідачу вартість необлікованої електроенергії внаслідок допущеного відповідачем порушення ПРРЕЕ. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд вказав на те, що Акт складено з дотриманням вимог законодавства, яке регулює правовідносини у сфері електроенергетики та за участю уповноваженого представника відповідача, що виключає підстави для задоволення цього позову.

2.3 Оскарженою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2021, вище вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.

2.4 Свій висновок апеляційний суд обґрунтував тим, що шафа обліку, на якій була встановлена пломба, не є засобом вимірювальної техніки у розумінні положень ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, пломби встановлені на лічильнику не порушені, що виключало підстави для здійснення нарахування відповідачу вартості необлікованої електроенергії.

3. Короткий зміст касаційної скарги, позиція інших учасників справи, інші заяви

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вказує, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/896/19, від 18.05.2021 у справі № 923/402/19.

3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні.

3.4 Відповідь позивача від 22.02.2022 № 187/82 на відзив не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не містить підпису особи, яка у ній зазначена, тому відповідно заперечення позивача на вище вказану відповідь на відзив не розглядаються.

3.5 Відповідно до приписів частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

3.6 Позивач, як вбачається з відбитку штампа на конверті, 21.02.2022 засобами поштового зв`язку надіслав до суду касаційної інстанції додаткові письмові пояснення до касаційної скарги, у яких останній доповнює її та просить прийняти їх судом до розгляду.

3.7 Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

3.8 Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку.

3.9 Із змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що повний текст постанови складено 12.11.2021, тому останнім днем подачі касаційної скарги та доповнення до неї слід вважати 02.12.2021 згідно з приписами частини першої статті 288 ГПК України.

3.10 За вказаних обставин таке доповнення до касаційної скарги залишається судом без розгляду, оскільки воно було подане після закінчення строку, наданого для його подання, без наявності поважних причин.

4. Мотивувальна частина

4.1 У зв`язку із Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, введенням в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнного стану через військову агресією Російської Федерації проти України розгляд справи з об`єктивних причин, які не залежали від Верховного Суду, здійснено у межах розумного строку.

4.2 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.3 Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.4 У даній справі, судові рішення, які переглядаються у касаційному порядку, суди розглянули спір про стягнення вартості необлікованої електроенергії, яка нарахована Рішенням, та визнання цього Рішення недійсним.

4.5 Апеляційний суд встановив, що правовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії від 01.04.2011 № 12105, договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 05.02.2020 (в паперовій формі), що не заперечується сторонами.

4.6 Згідно з актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 10.01.2019 № 18, позивачем в присутності відповідача була опломбована точка обліку електричної енергії, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Світла, 16 а та прийняті відповідачем на відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені засоби обліку, у тому числі пломбу, яка встановлена на дверях шафи обліку № 18933265 (далі - пломба).

4.7 23.01.2020 представниками структурного підрозділу позивача була проведена перевірка на об`єкті відповідача, який знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Світла, 16 а, за результатами якої було встановлено порушення підпункту 2 пункту 8.4.2, пункту 2.3.4, пункту 5.5.5.8 ПРРЕЕ, а саме: відсутня пломба, яка відображена у акті про пломбування від 10.01.2019 № 18, у зв`язку з чим був складений Акт.

4.8 Акт підписаний уповноваженими представниками сторін, але із зауваженнями відповідача, які викладені у цьому акті.

4.9 05.03.2020 позивачем на підставі Акта було прийнято Рішення про виконання відповідачу розрахунку необлікованої електроенергії по Акту, за період з 23.07.2019 по 23.01.2020, на суму 451 584,80 грн. Рішення було прийнято в присутності позивача, яке було ним отримано в цей же день.

4.10 Крім того, апеляційний суд встановив, що відповідач на підставі показів опломбованих лічильників № 0648323, № 20805641 щомісячно надавав позивачу акт про споживання електричної енергії за точками обліку по договору № 12105, на підставі якого позивач визначав обсяг спожитої електроенергії, яку відповідач щомісячно сплачував.

4.11 Зважаючи на викладені обставини, апеляційний суд не погодився з висновком місцевого господарського суду, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої електроенергії, оскільки шафа обліку, на якій була встановлена пломба, не є засобом вимірювальної техніки у розумінні вимог підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та вбачав підстави для задоволення зустрічного позову.

4.12 У касаційній скарзі скаржник як підставу для касаційного оскарження зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

4.13 У постанові від 19.08.2020 у справі № 923/896/19 Верховний Суд, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність підстав для визнання недійсним рішення, яке оформлено протоколом від 19.09.2019 № 141 комісії Голопристанської РЕМ АТ "Херсонобленерго", оскільки відсутність пломби на дверцятах щитової, зафіксована актом про порушення, який представник позивача підписав без заперечень.

4.14 У постанові від 18.05.2021 у справі № 923/402/19 Верховний Суд, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність підстав для визнання недійсним рішення комісії АТ "Херсонобленерго", яке оформлено протоколом від 07.05.2019 № 16, оскільки суди встановили, що під час перевірки виявлено відсутність пломби на приводі роз`єднувача у ввімкнутому положенні, яка унеможливлювала доступ до облікових мереж та трансформаторів струму, що свідчило про наявність у споживача доступу до струмоведучих частин схеми обліку.

4.15 Відтак, вище наведені постанови Верховного Суду ухвалені хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі, але за інших фактичних обставин справи та зібраних у них доказів, ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

4.16 Після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведених постановах Верховного Суду, та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.17 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.18 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 908/66/21, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич