Рішення

від 28.11.2021 по справі 460/4832/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2021 року м. Рівне№460/4832/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Куцоконь Ю.П., Запорожець І.А.,

відповідача: представник Чепиль М.І.,

третьої особи на стороні відповідача: представник Красовський В.Б.,

третьої особи на стороні відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської міської ради (далі - Рівнерада, відповідач) та просив визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок в частині щодо скасування будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р.№01-П/174), та визнання таким, що втратив чинність, наказу Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №36/Б Про присвоєння адреси об`єкту будівництва.

В обґрунтування позову вказав, що 07.12.2020 ОСОБА_3 , який на той час був власником земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, звернувся до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради з заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки та просив присвоїти адресу об`єкту будівництва - житловому будинку. Жодних зауважень до поданих документів не було, відтак 18.12.2020 ОСОБА_3 отримав Будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №36/Б Про присвоєння адреси об`єкту будівництва. Тобто, замовником будівництва були виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах необхідних документів для забудови відповідно до діючого законодавства. Позивач зазначив, що 18.01.2021 ОСОБА_3 було подано до Управління державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок будівельних робіт №РВ051210112817 на означеній земельній ділянці, а саме про початок будівництва житлового будинку. 18.01.2021 право власності на цю земельну ділянку перейшло до позивача, в зв`язку з чим він 27.01.2021 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок будівельних робіт №РВ051210112817-1 щодо передачі права на виконання будівельних робіт іншому замовнику ОСОБА_1 . Тобто, у позивача відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виникли законні підстави для виконання будівельних робіт, тому Будівельний паспорт забудови земельної ділянки адреса АДРЕСА_1 вичерпав свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт. Крім цього, покликаючись до Рішення Конституційного Суд України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 та усталеної практики Верховного Суду, позивач вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Також позивач вказав на безпідставність посилання в оскаржуваному рішенні на невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема, пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, та зазначив, що державні будівельні норми і правила не містять окремих положень та вимог щодо особливостей будівництва блокованого житлового будинку, але й не забороняють такої форми зведення будівель. З наведених підстав позивач вважає рішення Рівненської міської ради щодо скасування будівельного паспорта на забудову непослідовним та свавільним, таким, що суперечить принципу юридичної визначеності та належного урядування, та просить його скасувати в оскарженій частині.

Ухвалою від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 07.06.2021 підготовче засідання відкладено за клопотанням представника позивача.

Ухвалою від 24.06.2021 підготовче засідання відкладено за клопотаннями представників сторін.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Законів України Про місцеве самоврядування в Україні, "Про регулювання містобудівної діяльності", Про будівельні норми, ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, з дотриманням Регламенту Рівнеради, проект рішення Рівнеради Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок оприлюднений на офіційному веб-сайті Рівненської міської ради 24.03.2021. Далі проект рішення був зареєстрований в організаційному відділі апарату ради та виконавчого комітету Рівнеради під номером 404 та пройшов юридичну експертизу на відповідність вимогам положень законодавства та Регламенту. Зауважень до проекту рішення від посадових осіб органу місцевого самоврядування не надходило. Згідно вимог Регламенту проект рішення був переданий на розгляд профільної постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, яка розглянула його 24.03.2021 та одноголосно підтримала вказаний проект рішення. Також відповідач зазначив, що в пояснювальній записці до проекту рішення однією з підстав його прийняття було посилання на норми Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а саме положення п. 15 частинні ст. 26 про виключні повноваження міської ради щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. Прийняттю оскаржуваного рішення передувало звернення ОСОБА_2 на ім`я міського голови щодо порушення його прав як власника земельної ділянки на АДРЕСА_2 внаслідок проведення по сусідству з ним підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Це звернення було предметом розгляду на засіданні тимчасової контрольної комісії з вивчення питання забудови міста Рівного під головуванням секретаря міської ради В.Шакирзяна, яка доручила Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради вивчити питання відповідності будівельних паспортів забудови земельних ділянок на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 вимогам чинної містобудівної документації та державним будівельним нормам. Листом від 12.03.2021 № 01-08/24 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомило секретаря міської ради про невідповідність будівельних паспортів забудови земельних ділянок на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 вимогам чинної містобудівної документації та державним будівельним нормам.

Відповідач вказав, що дана земельна ділянка (кадастровий номер 5610100000:01:020:0732) розміщена в територіально-планувальній зоні Ж-1 та має цільове призначення - для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відповідно до схеми забудови земельної ділянки житловий будинок розмірами в плані 22,23x12,40 м розміщений на межі суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Орієнтовний відсоток забудови становить 43,1%. Рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 № 1421 затверджено План зонування території міста Рівного (Зонінг), відповідно до глави 7 якого в зоні садибних і блокованих житлових будинків (Ж-1) граничний показник площі забудови (в нових житлових кварталах) становить 30%. Пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2.-12:2019 Планування та забудова територій передбачено, що для нової садибної та дачної забудови від межі слід встановлювати не менше 3 м.

Таким чином, на сьомому пленарному засіданні першої сесії Рівнеради 15.04.2021, проект рішення після його оголошення міським головою був поставлений на обговорення та в подальшому на голосування та в результаті був підтриманий більшістю голосів від загального складу Рівненської міської ради (за - 30, проти - 0, утрималось - 1, не голосували - 6).

Відповідач зазначив, що відповідно до приписів чинного законодавства України Рівненська міська рада вправі скасовувати акти підпорядкованих їй органів, у тому числі з питань містобудівної діяльності, якщо такі прийнятті з порушенням законодавства. Зауважив, що будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого визначених законодавством випадках здійснюється будівництво. Разом з цим, будівельний паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення.

З наведених підстав представник відповідача просив відмови в позові повністю.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 подав пояснення на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 до Переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, належать виключно індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів та господарські будівлі і споруди, зокрема гаражі, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках. Натомість, зі схем забудови земельних ділянок, долучених до вказаних будівельних паспортів, вбачається, що зазначені будинки на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_3 будуються без жодного відступу від меж сусідньої житлової ділянки, є симетричними відносно межі поділу таких ділянок, а отже складаються собою будівництво єдиного блокованого будинку, а не двох окремих (індивідуальних) житлових будинків. Зазначив, що відповідно до п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається. Звернув увагу, що за даними публічної кадастрової карти України земельні ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0733 та 5610100000:01:020:0732 мають цільове призначення 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У Наказі Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель чітко вказано, що землі житлової та громадської забудови мають наступну класифікацію видів цільового призначення земель, а саме:код 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); код 02.02 - для колективного житлового будівництва;код 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Таким чином, на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 дозволено будівництво лише житлових будинків садибного типу. Для будівництва колективного житлового будинку чи багатоквартирного житлового будинку земельна ділянка повинна мати відповідне цільове призначення, а саме: код 02.02 (для колективного житлового будівництва) або 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку). Отже на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) будівництво багатоквартирного чи колективного будинку є протизаконним використанням земельної ділянки, тобто вказує на використання її не за цільовим призначенням.

Крім цього, представник третьої особи на стороні відповідача зазначив про перевищення граничного показника площі забудови. Вважає, що забудовник свідомо і цілеспрямовано отримав містобудівні документи для створення садибної забудови, що відповідає містобудівній документації, і на їх основі створює багатоквартирний об`єкт будівництва. Намір будівництва саме багатоквартирного житлового будинку додатково підтверджується інформацією, наданою Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал листом вих.№1387 від 21.04.2021 на адвокатський запит, а саме: згідно технічних умов на приєднання житлового будинку (нове будівництво) до централізованої системи водопостачання і каналізації м. Рівне Рівненської області від 16.01.2021 передбачається, що потреба у воді для кожного з будинків за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 складає по 3,36м3/добу. Відповідно до рішення Рівненської обласної ради №682 від 06.09.2017 обласна рада затвердила нормативи (норми) споживання води для споживачів РОВКП ВКГ Рівнеоблводоканал в розрізі населених пунктів, зокрема, для приватних житлових будинків в м. Рівне з водопроводом і каналізацією, з ваннами та газовими водопідігрівачами складає 7,02 м3/місяць на одну особу. Таким чином, із заявленою потребою у водопостачанні та каналізації кількість мешканців сукупно будинків за адресою АДРЕСА_1 та за адресою АДРЕСА_3 має складати майже 30 осіб. Водночас, відповідно до відомостей Державної служби статистики України, середній розмір домогосподарств в Рівненській області складає 2,91-3,49 осіб.

Враховуючи зазначене, представник третьої особи вважає, що рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 про скасування будівельного паспорта на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0732 з підстав здійснення будівництва з порушенням мінімально допустимих відстаней від межі сусіднього будинку, перевищенням відсотку площі забудови та недотриманням протипожежних розривів між будинками, є законним та обґрунтованим.

Крім цього, звернув увагу суду, що на даний час у секторі дізнання Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12021186010000312 від 12.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, щодо сусідніх земельних ділянок за кадастровими номерами 5610100000:01:020:0732 та 5610100000:01:020:0733 за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .

З наведених підстав представник третьої особи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третя особа на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради пояснення щодо позову та відзиву не подавала.

Ухвалою від 18.08.2021 задоволено заяву ОСОБА_2 та залучено його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання відповідача та залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.

Крім того, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.10.2021.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці судове засідання 27.10.2021 не відбулося та було перенесено до 29.11.2021.

В судовому засіданні представники сторін та третьої особи на стороні відповідача повністю підтримали свої доводи та аргументи з підстав, наведених в заявах по суті справи. Представники позивача просили позов задовольнити повністю. Представники відповідача та третьої особи просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, встановивши обставини справи, перевіривши їх доказами, наданими сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи стверджується, що 07.12.2020 ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, звернувся до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради з заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0561, яка розташована в АДРЕСА_4 , та присвоєння адреси об`єкту будівництва - житловому будинку. До заяви було долучено ескізні наміри забудови, викопіювання М 1:500, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11-24).

Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №36/Б Про присвоєння адреси об`єкту будівництва об`єкту будівництва присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

18.12.2020 Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано замовнику ОСОБА_3 паспорт забудови земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:0200732 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7-10).

04.01.2021 ОСОБА_4 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, об`єкт будівництва: будівництво житлового будинку, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:0200732, наказ про присвоєння адреси об`єкту будівництва: 08.12.2020 № 36/Б Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; вид будівництва: нове будівництво. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 18.01.2021 за №РВ051210112817 (а.с.27).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 255489544, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:0200732 зареєстроване 18.01.2021 за ОСОБА_1 , позивачем (а.с.25-26).

25.01.2021 ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, об`єкт будівництва: будівництво житлового будинку, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:0200732. Повідомлення зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 27.01.2021 за №РВ051210112817-1 (а.с.28).

Суд встановив, що рішенням Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок, зокрема, скасовано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданий Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р.№01-П/174) (пункт 1), а також враховуючи пункт 1 цього рішення, визнано таким, що втратив чинність, наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №36/Б Про присвоєння адреси об`єкту будівництва (пункт 2).

В преамбулі цього рішення зазначено, що воно прийняте відповідно до статті 7 Конституції України, статей 6, 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 15 частини першої статті 26, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини першої статті 11 Закону України "Про будівельні норми", враховуючи звернення громадянина ОСОБА_2 від 02.02.2021 та лист начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю М. Дядюся, на підставі невідповідності намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" (а.с.7 т.1).

Вважаючи рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 (в частині пунктів 1 та 2) протиправним, ОСОБА_1 звернувся з позовом до адміністративного суду про визнання його незаконним та скасування.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує такі релевантні джерела права.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені в статті 6 Закону № 3038-VI, відповідно до якої управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (частина перша).

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" (частина друга).

Частиною третьою статті 6 цього Закону визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV) встановлено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;

структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

До утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом містобудування та архітектури є структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань архітектури, а за його відсутності - структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури.

З метою забезпечення виконання функцій, пов`язаних з організацією замовлення розроблення, оновлення та затвердження містобудівної документації (змін до неї), у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 10 Закону № 687-XIV встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Закон № 3038-VI в статті 26-3 також встановлює, що адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.

Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 902/19640, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103), який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці (пункт 1.2 Порядку № 103).

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення, ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій (пункт 1.3 Порядку № 103).

Пункт 1.6 Порядку № 103: Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Пунктом 2.1 Порядку № 103 встановлено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 103 у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку № 103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (пункт 2.4 Порядку № 103).

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання (пункт 2.5 цього Порядку).

За змістом пункту 2.9 Порядку № 103 до складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам`ятка замовнику індивідуального будівництва.

Пунктом 2.10 Порядку № 103 визначено, що у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Пам`ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації (пункт 2.11 Порядку № 103).

Згідно з пунктами 2.12, 2.14 Порядку № 103 будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Згідно з пунктом 2.16 Порядку № 103 після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або змінено інші відомості про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі якщо коригування проектної документації може вплинути на визначення адреси об`єкта нового будівництва (зміна місця розташування об`єкта, головного входу тощо), у повідомленні зазначається про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси.

У день внесення інформації, визначеної цією частиною, до Реєстру будівельної діяльності, програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність зміни, присвоєння або анулювання адреси об`єкту нового будівництва.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

В ході судового розгляду справи встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі заяви ОСОБА_3 та наданих ним документів було присвоєно поштову адресу об`єкту будівництва та видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . При цьому будь-яких зауважень щодо повноти наданих замовником документів чи невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, що могло б слугувати підставою для повернення поданого пакета документів для видачі будівельного паспорта, уповноваженим органом містобудування та архітектури встановлено не було.

Оцінка встановлених обставин справи в розрізі проаналізованих вище норм матеріального закону свідчить на користь висновку, що оскільки забудовник ОСОБА_3 в установленому порядку подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта № 01-П/174, а в подальшому після зміни особи замовника ОСОБА_1 подав уповноваженому органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, відтак відповідно до приписів статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 2.16 Порядку № 103 у замовника виникло право на виконання будівельних робіт, а будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Суд звертає увагу на те, що спеціальними нормами чинного законодавства України, які регламентують процедуру видачі будівельного паспорта, не передбачено процедури скасування будівельного паспорта, однак визначено можливість внесення до нього змін за наявності визначених до того підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що метою прийняття оскарженого рішення про скасування будівельного паспорта було припинення будівництва, яке, на думку Рівненської міської ради, здійснюється з порушенням державних будівельних норм.

Суд зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем оскарженого рішення склалася правова ситуація, за якої замовник має відповідно до закону право на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 на підставі будівельного паспорта, позаяк у встановленому порядку подав повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю, однак у нього фактично відсутня визначена законом підстава для проведення будівельних робіт, а саме будівельний паспорт, більш того, відсутня (скасована) й адреса об`єкта будівництва.

Зазначена ситуація, по-перше, свідчить про втручання органу місцевого самоврядування в право позивача на забудову земельної ділянки, та, по-друге, ставить таку особу в стан правової невизначеності та незахищеності, оскільки належне право не може бути реалізоване фактично.

За приписами статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В цьому контексті суд вважає необхідним відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосувати як джерело права положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні "Рисовський проти України" (Заява №29979/04) у пункті 70 аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

В пункті 71 цього Рішення суд зазначив, що принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_854#Text).

Зважаючи на переслідувану відповідачем мету, як то припинення будівництва об`єкта з порушенням державних будівельних норм, суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Отже, припинення будівельних робіт в інший спосіб, у тому числі й шляхом скасування будівельного паспорта, чинним законодавством не передбачено.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 у справі №810/899/17 висловив правову позицію, що рішення про видачу будівельного паспорта є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а отже таке рішення вже не може бути змінено або скасовано органом, який його прийняв.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема, пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, слід зазначити таке.

Пункт 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій передбачає, що при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.

З матеріалів справи встановлено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 передбачає будівництво на вказаній земельній ділянці будинку, блокованого з будинком на суміжній земельній ділянці ( АДРЕСА_3 ), тобто будівництво двох будинків з використанням спільної несучої стіни, розташованих на межі зазначених земельних ділянок.

Нормативне визначення блокованого будинку наведене в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 №127, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773, а саме: блоковані будинки - два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких є хоча б одна спільна стіна, збудованих по межі окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами. Кожен блокований будинок є окремим об`єктом нерухомості і йому присвоюється окремий номер по вулиці (провулку тощо).

Таким чином, норми чинного будівельного законодавства допускають будівництво двох житлових будинків із спільною стіною, розташованою по межі окремих земельних ділянок, що й має місце в спірній ситуації. В такому разі відстані до межі земельної ділянки, передбачені пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, апріорі не можуть бути застосовані, позаяк саме відсутність такої відстані та розташування спільної стіни на межі земельних ділянок з різними кадастровими номерами визначає будинок як блокований.

Окрім цього, Державні будівельні норми України "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005 та ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій не містять окремих положень та вимог щодо особливостей будівництва блокованого житлового будинку, але й не забороняють такої форми зведення будівель.

Суд зазначає, що при видачі будівельного паспорта на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 містобудування та архітектури володіло інформацією про те, що з таким житловим будинком зблокований житловий будинок на сусідній земельній ділянці по АДРЕСА_3 , оскільки такі характеристики будівель зазначені на схемі забудови земельної ділянки, яка є складовою ескізних намірів забудови.

Судом встановлено, що на схемі забудови земельної ділянки в складі будівельного паспорта, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, в експлікації зазначено: 1 - житловий будинок (проект); 2 - сусідній житловий будинок (перспект.) На схемі забудови земельної ділянки в складі ескізних намірів забудови в експлікації будівель та споруд зазначено: 1 - житловий будинок (нове будівництво); 2 - зблокований житловий будинок (проект).

Суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи представників відповідача та третьої особи на стороні відповідача про те, що схема забудови земельної ділянки в складі будівельного паспорта є відміною від схеми забудови земельної ділянки в складі ескізних намірів забудови, оскільки в ній не наведені відомості про те, що сусідній житловий будинок є зблокованим. Суд зазначає, що незважаючи на відмінності в текстовому формулюванні експлікації, фактично графічна інформація на обох схемах забудови земельної ділянки є тотожною та визначає об`єкти № 1 та № 2 як такі, що мають спільну стіну на межі двох окремих земельних ділянок, отже такі житлові будинки є зблокованими.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 101 КАС України визначені вимоги до висновку експерта. Зокрема, встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

В ході судового розгляду справи представником позивача було надано на обґрунтування позовних вимог висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 8496 від 17.06.2021 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, складений на замовлення адвоката Солдатенкова О.О., який представляв інтереси ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12021186010000312. Експерт Посікан Л.І. має перший кваліфікаційний клас судового експерта з правом проведення будівельно-технічних досліджень по спеціальностях: 10.6 - "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів"; 10.10 - "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд". Свідоцтво № 199 про присвоєння кваліфікації судового експерта вдане ЕКК Львівського НДІСЕ 26.11.2004, термін дії до 29.10.2024. Стаж експертної роботи з 2004 року. Про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 КК України експерт обізнаний, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до пункту 1 розділу Висновок висновку експерта, будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0732, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , виданий Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р. № 01-П/174) відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 № 14120 щодо дотримання граничних показників площі забудови земельної ділянки, дотримання протипожежних відстаней між будинками та допустимих відстаней до меж суміжних земельних ділянок.

Висновок експерта відповідає вимогам статті 101 КАС України, не суперечить матеріалам судової справи, містить інформацію щодо предмета доказування, одержаний в порядку, встановленому законом, відтак є належним та допустимим доказом в розумінні статей 73, 74 КА України, отже враховується судом при вирішенні цього судового спору.

Твердження представника третьої особи, що на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 дозволено будівництво лише житлових будинків садибного типу, а для будівництва колективного житлового будинку чи багатоквартирного житлового будинку земельна ділянка повинна мати цільове призначення за кодом 02.02 (для колективного житлового будівництва) або 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), є безпідставним та відхиляється судом з огляду на наступне.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про землеустрій»цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу Україниземлі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Частиною 1ст. 20 ЗК Українипередбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1ст. 19 ЗК Українив іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Водночас, відповідно до ч. 5ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.

Разом з тим, суд звертає увагу, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Єдина умова, яку встановлює ч. 5ст. 20 ЗК Українипри самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

Ідентичні висновки щодо застосування вказаних норм права зробив Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі №806/5308/15, який врахований судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Так, відповідно до Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради № 1421 від 22.12.2011 спірна земельна ділянка розташована на території зони Ж-1, яка передбачає використання земельних ділянок даної категорії для блокованих житлових будинків.

Таким чином, суд враховує, що зводячи зблокований житловий будинок, позивач діяв з дотриманням вимог містобудівної документації та не змінював цільове призначення земельної ділянки. У будівельному паспорті він зазначав про будівництво саме зблоковано житлового будинку і зазначав відомості про земельну ділянку, якою володів на законних підставах. Усі державні органи та орган місцевого самоврядування знав про спорудження зблокованого житлового будинку і з цим погоджувалися.

Зазначене свідчить про безпідставність тверджень представника третьої особи та необхідність їх відхилення.

Разом з тим, представник відповідача стверджує, що спірне рішення Рівненської міської ради прийняте у відповідності до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) та Регламенту Рівнеради.

З цього приводу суд вважає необхідним звернути увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема:

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Рішенням Рівненської міської ради від 24.12.2020 № 32 утворено тимчасову контрольну комісію з вивчення питання забудови міста Рівного.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.02.2021 на ім`я міського голови міста Рівного звернувся з заявою ОСОБА_2 , власник земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 , щодо порушення містобудівного законодавства на сусідніх земельних ділянках за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , та просив вжити заходів для скасування будівельних паспортів.

Міським головою дано доручення Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради та Управлінню містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради вивчити питання, порушене у зверненні ОСОБА_2 .

На засіданні тимчасової контрольної комісії 18.02.2021 було прийнято рішення про проведення виїзного засідання тимчасової контрольної комісії за вищевказаними адресами. За результатами виїзного засідання тимчасової контрольної комісії з вивчення питання забудови міста Рівного від 25.02.2021 (протокол № 4) було оглянуто відповідні об`єкти будівництва та надано доручення Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради вивчити питання відповідності будівельних паспортів забудови земельних ділянок на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 вимогам чинної містобудівної документації та державним будівельним нормам.

Листом від 12.03.2021 № 01-08/24 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомило секретаря Рівненської міської ради про невідповідність будівельних паспортів забудови таких земельних ділянок вимогам чинної містобудівної документації та державним будівельним нормам.

Саме з урахуванням такого листа відповідачем було прийнято оскаржуване рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що утворена відповідно до Закону № 280/97-ВР тимчасова контрольна комісія з вивчення питання забудови міста Рівного не є органом державного архітектурно-будівельного контролю в розумінні статті 6 Закону № 3038-VI та не наділена повноваженнями щодо встановлення порушень містобудівної документації та державних будівельних норм.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (дію Постанови відновлено згідно з Постановою КМ № 1339 від 16.12.2020) (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Пункт 7 Порядку № 553 визначає, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пункт 16 Порядку № 553 встановлює, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 цього Порядку).

Всупереч наведеному, в спірній ситуації органом державного архітектурно-будівельного контролю перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил в порядку та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України, взагалі проведена не була. Лист від 12.03.2021 № 01-08/24 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, адресований секретарю Рівненської міської ради ні за формою, ні за змістом не може слугувати документальним підтвердженням результатів здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Представник відповідача в письмовому поясненні вказав, що відновлення повноважень щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відбулося на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду". У зв`язку з цим суд зауважує, що означена постанова Уряду набрала чинності 06.04.2021, тобто до прийняття Рівнерадою спірного рішення № 417 від 15.04.2021, отже на час виникнення спірних правовідносин були відсутніми будь-які перешкоди для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю уповноваженим державним органом.

За встановлених обставин, а також враховуючи висновок експерта № 8496 від 17.06.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, суд вважає, що наявними у справі доказами не підтверджуються висновки відповідача, наведені в обґрунтування спірного рішення, про невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема пункту 6.1.41 ДБН Б 2.2.-12:2019 "Планування та забудова територій".

Суд зазначає, що дотримання відповідачем положень процедурних приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту Рівнеради щодо підготовки, реєстрації та оприлюднення проекту рішення, його обговорення та голосування не дають підстав для висновку про правомірність спірного рішення, оскільки таке рішення є необґрунтованим за своїм змістом.

Стаття 3 Конституції України гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 8 Основного Закону встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінка встановлених судом фактичних обставин справи в розрізі проаналізованих норм чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що Рівненська міська рада при прийнятті рішення від 15.04.2021 № 417 (в оскарженій частині) не дотрималася засад обґрунтованості та розсудливості, втрутилася в право позивача на здійснення забудови земельної ділянки з порушенням принципу "належного урядування", без встановлення порушення вимог державних будівельних норм в порядку та у спосіб, що визначені Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про архітектурну діяльність". Отже, таке рішення суд вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З урахуванням наведеного, судом у рішенні проаналізовано та надано оцінку основним та вагомим доводам та аргументам учасників справи, які впливають на правильне вирішення цього судового спору.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскарженого рішення. Натомість, позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства та відповідають обставинам справи, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. (а.с. 29) суд присуджує на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12а, м. Рівне, 33000, ідентифікаційний код юридичної особи 34847334), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Лермонтова, 6, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код юридичної особи 02499015) про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок в частині щодо скасування будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р.№01-П/174), та визнання таким, що втратив чинність, наказу Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №36/Б Про присвоєння адреси об`єкту будівництва.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12а, м. Рівне, 33000, ідентифікаційний код юридичної особи 34847334) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Рівненська міська рада (вул. Соборна, 12 а,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 34847334)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Адреса: (вул. Лермонтова, 6, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код юридичної особи 02499015).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 Адреса: ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складений 30 листопада 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля