Постанова

від 19.04.2022 по справі 460/4832/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/4832/21 пров. № А/857/688/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.,

за участю представника позивача Запорожця І.А.,

за участю третьої особи ОСОБА_1.,

за участю представника третьої особи Красовського В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, прийняте суддею Зозулею Д.П. о 13 годині 40 хвилині у місті Рівному, повний текст складено 30.11.2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 15.04.2021 року №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок» в частині щодо скасування будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 року (р.№01-П/174), та визнання таким, що втратив чинність, наказу Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 року №36/Б «Про присвоєння адреси об`єкту будівництва».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки забудовник ОСОБА_3 в установленому порядку подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта № 01-П/174, а в подальшому після зміни особи замовника ОСОБА_2 подав уповноваженому органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, відтак відповідно до приписів статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 2.16 Порядку № 103 у замовника виникло право на виконання будівельних робіт, а будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Суд звернув увагу на те, що нормами законодавства України не передбачено процедури скасування будівельного паспорта, однак визначено можливість внесення до нього змін за наявності визначених до того підстав.

Припинення будівельних робіт в інший спосіб, ніж передбачено ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у тому числі й шляхом скасування будівельного паспорта, чинним законодавством не передбачено.

Суд взяв до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.04.2020 року у справі №810/899/17 про те, що рішення про видачу будівельного паспорта є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а отже таке рішення вже не може бути змінено або скасовано органом, який його прийняв.

Щодо покликання відповідача на невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема, пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», суд зазначив, що норми чинного будівельного законодавства допускають будівництво двох житлових будинків із спільною стіною, розташованою по межі окремих земельних ділянок, що й має місце в спірній ситуації.

Окрім цього, Державні будівельні норми України «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» ДБН В.2.2-15-2005 та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» не містять окремих положень та вимог щодо особливостей будівництва блокованого житлового будинку, але й не забороняють такої форми зведення будівель.

Суд відхилив доводи про те, що схема забудови земельної ділянки в складі будівельного паспорта є відміною від схеми забудови земельної ділянки в складі ескізних намірів забудови, оскільки в ній не наведені відомості про те, що сусідній житловий будинок є зблокованим, оскільки незважаючи на відмінності в текстовому формулюванні експлікації, фактично графічна інформація на обох схемах забудови земельної ділянки є тотожною та визначає об`єкти № 1 та № 2 як такі, що мають спільну стіну на межі двох окремих земельних ділянок, отже такі житлові будинки є зблокованими.

Суд врахував, що зводячи зблокований житловий будинок, позивач діяв з дотриманням вимог містобудівної документації та не змінював цільове призначення земельної ділянки. У будівельному паспорті він зазначав про будівництво саме зблоковано житлового будинку і зазначав відомості про земельну ділянку, якою володів на законних підставах.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 та Рівненська міська рада подали апеляційні скарги. Вважають, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просять скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Рівненська міська ради зазначає, що оскаржуване рішення Рівненської міської ради було прийняте, в першу чергу, у відповідності до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме п. 15 ч. 1 ст. 26 про виключні повноваження міської ради щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Так, Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2019 року в справі № 127/24194/17 висловив правову позицію, що органи місцевого самоврядування мають право скасовувати акти підпорядкованих виконавчих органів, у тому числі з питань містобудівної діяльності, якщо такі прийняті з порушенням законодавства.

Звертає увагу суду на те, що будівельний паспорт не може вичерпати свою дію до звершення виконання усіх будівельних робіт, адже у протилежному випадку

відсутньою буде підстава для виконання таких робіт, що буде прямо суперечити вищевказаній нормі.

Крім того, безпідставність таких висновків підтверджується положеннями

Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №533.

Для нової та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м, що в нашому випадку здійснено не було.

З висновку експерта вбачається, що об`єктом дослідження був будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5610100000:01:020:0732.

Разом з тим, аналізуючи та досліджуючи матеріали на підставі яких експерт робив свій висновок, стає зрозумілим, що об`єктом дослідження були ескізні наміри забудови земельної ділянки, що ніяким чином не є складовою будівельного паспорта у відповідності до вимог Порядку № 103.

Здійснення повноважень органом місцевого самоврядування (Управлінням ДБК Рівненської міської ради) відповідає положенням нормативно-правових актів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час встановлення обставин порушення містобудівного законодавства (відповідно до листа УДАБК від 12.03.2021 року № 01-08/24) та на час підготовки відповідного проекту рішення Рівненської міської ради «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок» - 24.03.2021 року.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що орган місцевого самоврядування має право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 року №127 (далі - Інструкція №127) може застосовуватися лише до уже збудованих об`єктів нерухомого майна і не поширює свою дію на відносини у сфері застосування будівельних норм, правил та стандартів при проектуванні об`єктів будівництва та видачі дозвільних документів на здійснення будівництва.

Отже, в чинних будівельних нормах права є чітке визначення зблокованого

будинку, а саме це будинок, який складається з двох і більше квартир, а не двох і

більше будинків, як помилково стверджує позивач, площа яких в сукупності становить більше 500 м.кв.

Забудовник свідомо і цілеспрямовано отримав містобудівні документи для створення садибної забудови, що начебто відповідає містобудівній документації і на їх основі створює багатоквартирний об`єкт будівництва.

Із заявленою потребою у водопостачанні та каналізації кількість мешканців сукупно будинків за адресою АДРЕСА_1 та за адресою АДРЕСА_2 має складати майже 30 осіб. Водночас, відповідно до відомостей Державної служби статистики України, середній розмір домогосподарств в Рівненській області складає 2,91-3,49 осіб.

Звертає увагу суду на те, що будівельний паспорт не може вичерпати свою дію до завершення виконання будівельних робіт.

Будівельний паспорт видано на «Будівництво житлового будинку» за адресою « АДРЕСА_1 ». Будь-якої вказівки чи примітки про те, що зазначений об`єкт будівництва буде зблокованим з будь-яким іншим об`єктом немає.

Жоден документ, що входить до складу будівельного паспорту не містить інформації про те, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 передбачає будівництво будинку, блокованого з будинком на суміжній земельній ділянці з використанням спільної несучої стіни.

Відтак, абсолютно невмотивованим є відхилення судом першої

інстанції доводів відповідача та третьої особи про те, що схема забудови земельної

ділянки в складі будівельного паспорта є відміною від схеми забудови земельної

ділянки в складі ескізних намірів забудови, оскільки в ній не наведені відомості про

те, що сусідній житловий будинок є зблокованим.

Висновки експерта щодо дотримання граничних показників площі забудови, дотримання допустимих відстаней до меж суміжних земельних ділянок зроблені без урахування усіх наявних будівель та споруд на суміжній земельній ділянці.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.12.2020 року ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, звернувся до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради з заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0561, яка розташована в АДРЕСА_1 , та присвоєння адреси об`єкту будівництва - житловому будинку. До заяви було долучено ескізні наміри забудови, викопіювання М 1:500, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11-24).

Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 року №36/Б «Про присвоєння адреси об`єкту будівництва» об`єкту будівництва присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

18.12.2020 року Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано замовнику ОСОБА_3 будівельний паспорт забудови земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:0200732 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 01-П/174 (а.с.7-10).

04.01.2021 року ОСОБА_3 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, об`єкт будівництва: будівництво житлового будинку, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:0200732, наказ про присвоєння адреси об`єкту будівництва: 08.12.2020 року № 36/Б Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; вид будівництва: нове будівництво. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 18.01.2021 року за №РВ051210112817 (а.с.27).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 255489544, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:0200732 зареєстроване 18.01.2021 року за ОСОБА_2 (а.с.25-26).

25.01.2021 року ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки, подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, об`єкт будівництва: будівництво житлового будинку, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:0200732. Повідомлення зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 27.01.2021 року за №РВ051210112817-1 (а.с.28).

Суд встановив, що рішенням Рівненської міської ради від 15.04.2021 року №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок», зокрема, скасовано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданий Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 року (№01-П/174) (пункт 1), а також враховуючи пункт 1 цього рішення, визнано таким, що втратив чинність, наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 року №36/Б «Про присвоєння адреси об`єкту будівництва" (пункт 2).

В преамбулі цього рішення зазначено, що воно прийняте відповідно до статті 7 Конституції України, статей 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 15 частини першої статті 26, статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини першої статті 11 Закону України «Про будівельні норми», враховуючи звернення громадянина ОСОБА_1 від 02.02.2021 року та лист начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю М. Дядюся, на підставі невідповідності намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (а.с.7 т.1).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

На виконання статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 5 липня 2011 року розроблено та затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 103), відповідно до пункту 2.1 якого видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно із пунктом 2.9 Порядку № 103 до складу будівельного паспорта входять пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу, схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку, пам`ятка замовнику індивідуального будівництва.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що уповноважений орган, отримавши заяву разом із пакетом документів для надання будівельного паспорту, має перевірити подані документи, надати їм оцінку та визначити відповідність вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. На підставі такої оцінки уповноважений орган приймає одне з рішень: про надання будівельного паспорта, про повернення документів з підстав, визначених Порядком № 103. Відповідне рішення приймається протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів та має бути належним чином мотивоване. До виданого будівельного паспорта також можуть вноситися зміни на підставі заяви зацікавленої особи з підстав, визначених Порядком № 103.

Відповідно до пункту 2.16 Порядку № 103 після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції України будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Отже, право на виконання будівельних робіт за будівельним паспортом здійснюється після подання повідомлення про початок будівельних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.01.2021 року ОСОБА_3 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про початок будівельних робіт (зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 18.01.2021 року за №РВ051210112817), в подальшому, 25.01.2021 року ОСОБА_2 як власник земельної ділянки подав повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок будівельних робіт.

Тому за встановлених судом у цій справі обставин, будівельний паспорт вичерпав свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28 липня 2019 року у справі № 607/9853/18, від 09.04.2020 року в справі № 810/899/17 та від 29 вересня 2020 року у справі № 813/2219/17.

Колегія суддів враховує, що Рішенням Конституційного Суд України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 передбачено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (пункт 5 мотивувальної частини Рішення).

Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: 1) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; 2) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 296/9690/15-а, від 06 березня 2019 року у справі № 2340/2921/18, від 24 липня 2019 року у справі № 182/2428/16-а(2-а/0182/102/2016), від 21 серпня 2019 року у справі № 461/560/14-а.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку про те, що оскаржуване рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 року №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок» у відповідній частині суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про скасування власного рішення може відповідати ознакам «свавільного», яке ставить особу (суб`єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 826/9967/18 та від 09 квітня 2020 року у справі №810/899/17.

Рішення про видачу будівельного паспорта є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а отже таке рішення вже не може бути скасовано органом, який його прийняв.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 року №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок» ( у відповідній частині) є протиправним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу покликання апелянта на невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема, пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій передбачає, що при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.

З матеріалів справи встановлено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 передбачає будівництво на вказаній земельній ділянці будинку, блокованого з будинком на суміжній земельній ділянці ( АДРЕСА_2 ), тобто будівництво двох будинків з використанням спільної несучої стіни, розташованих на межі зазначених земельних ділянок.

Нормативне визначення блокованого будинку наведене в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 року №127, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, а саме: блоковані будинки - два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких є хоча б одна спільна стіна, збудованих по межі окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами. Кожен блокований будинок є окремим об`єктом нерухомості і йому присвоюється окремий номер по вулиці (провулку тощо).

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, норми чинного будівельного законодавства допускають будівництво двох житлових будинків із спільною стіною, розташованою по межі окремих земельних ділянок, що й має місце в спірній ситуації. В такому разі відстані до межі земельної ділянки, передбачені пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, апріорі не можуть бути застосовані, позаяк саме відсутність такої відстані та розташування спільної стіни на межі земельних ділянок з різними кадастровими номерами визначає будинок як блокований.

Окрім цього, Державні будівельні норми України «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» ДБН В.2.2-15-2005 та ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій не містять окремих положень та вимог щодо особливостей будівництва блокованого житлового будинку, але й не забороняють такої форми зведення будівель.

Судом встановлено, що на схемі забудови земельної ділянки в складі будівельного паспорта, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, в експлікації зазначено: 1 - житловий будинок (проект); 2 - сусідній житловий будинок (перспект.) На схемі забудови земельної ділянки в складі ескізних намірів забудови в експлікації будівель та споруд зазначено: 1 - житловий будинок (нове будівництво); 2 - зблокований житловий будинок (проект).

Суд обґрунтовано відхилив доводи представників відповідача та третьої особи на стороні відповідача про те, що схема забудови земельної ділянки в складі будівельного паспорта є відміною від схеми забудови земельної ділянки в складі ескізних намірів забудови, оскільки в ній не наведені відомості про те, що сусідній житловий будинок є заблокованим. Фактично графічна інформація на обох схемах забудови земельної ділянки є тотожною та визначає об`єкти № 1 та № 2 як такі, що мають спільну стіну на межі двох окремих земельних ділянок, отже такі житлові будинки є зблокованими.

Щодо висновку експерта, наданого за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 8496 від 17.06.2021 року Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, складений на замовлення адвоката Солдатенкова О.О., який представляв інтереси ОСОБА_2 в кримінальному провадженні № 12021186010000312, то відповідно до пункту 1 розділу Висновок висновку експерта, будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0732, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , виданий Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 року (№ 01-П/174) відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 року № 14120 щодо дотримання граничних показників площі забудови земельної ділянки, дотримання протипожежних відстаней між будинками та допустимих відстаней до меж суміжних земельних ділянок.

Суд звертає увагу на те, що згаданий висновок експерта не суперечить обставинам справи та наданим доказам.

Щодо покликання апелянта ОСОБА_1 на те, що на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 дозволено будівництво лише житлових будинків садибного типу, а для будівництва колективного житлового будинку чи багатоквартирного житлового будинку земельна ділянка повинна мати цільове призначення за кодом 02.02 (для колективного житлового будівництва) або 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів звертає увагу й на те, що цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Єдина умова, яку встановлюють положення частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у справі №806/5308/15 (постанова від 31.07.2019 року), у справі № 916/1998/19 (постанова від 14.07.2020 року) у справі № 826/1606/17 (постанова від 14 лютого 2022 року).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Рішенням Рівненської міської ради від 24.12.2020 року № 32 утворено тимчасову контрольну комісію з вивчення питання забудови міста Рівного.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.02.2021 року на ім`я міського голови міста Рівного звернувся з заявою ОСОБА_1 , власник земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , щодо порушення містобудівного законодавства на сусідніх земельних ділянках за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , та просив вжити заходів для скасування будівельних паспортів.

Міським головою дано доручення Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради та Управлінню містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради вивчити питання, порушене у зверненні ОСОБА_1 .

На засіданні тимчасової контрольної комісії 18.02.2021 року було прийнято рішення про проведення виїзного засідання тимчасової контрольної комісії за вищевказаними адресами. За результатами виїзного засідання тимчасової контрольної комісії з вивчення питання забудови міста Рівного від 25.02.2021 року (протокол № 4) було оглянуто відповідні об`єкти будівництва та надано доручення Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради вивчити питання відповідності будівельних паспортів забудови земельних ділянок на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 вимогам чинної містобудівної документації та державним будівельним нормам.

Листом від 12.03.2021 року № 01-08/24 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомило секретаря Рівненської міської ради про невідповідність будівельних паспортів забудови таких земельних ділянок вимогам чинної містобудівної документації та державним будівельним нормам.

Саме з урахуванням такого листа відповідачем було прийнято оскаржуване рішення.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, утворена відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тимчасова контрольна комісія з вивчення питання забудови міста Рівного не є органом державного архітектурно-будівельного контролю в розумінні статті 6 Закону № 3038-VI та не наділена повноваженнями щодо встановлення порушень містобудівної документації та державних будівельних норм.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (дію Постанови відновлено згідно з Постановою КМ № 1339 від 16.12.2020) (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Пункт 7 Порядку № 553 визначає, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пункт 16 Порядку № 553 встановлює, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 цього Порядку).

Всупереч наведеному, в спірній ситуації органом державного архітектурно-будівельного контролю перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил в порядку та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України, взагалі проведена не була. Лист від 12.03.2021 року № 01-08/24 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, адресований секретарю Рівненської міської ради ні за формою, ні за змістом не може слугувати документальним підтвердженням результатів здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З приводу заявлених в ході апеляційного розгляду доводів представника третьої особи, що в спірних правовідносинах не порушуються права позивача, то такі є необґрунтовані, позаяк останній є власником земельної ділянки та 25.01.2021 року подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок будівельних робіт щодо досліджуваного об`єкта, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:0200732.

Слід звернути увагу, що поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і у справі «Стре проти Сполучного Королівства» («Stretch v. the United Kingdom,» № 44277/98, п. 37).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону та на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany», № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02, п. 74).

Також, окремою підставою для відмови в наведених доводах апелянта є застосування ст. 308 КАС України, щодо меж перегляду судом апеляційної інстанції, зокрема суд не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

З матеріалів справи вказане питання учасниками не піднімалось і суд першої інстанції не надавав йому оцінку.

Інших порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційних скарг та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Рівненської міської ради залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 460/4832/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. В. Кухтей Повне судове рішення складено 09.05.2022 року.