Постанова

від 20.04.2022 по справі 160/14151/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/14151/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Апостолівської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 ( суддя першої інстанції Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/14151/21 за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Апостолівської міської ради, у якій просила:

визнати протиправною бездіяльність Апостолівської міської ради, як суб`єкта владних повноважень, в частині неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради, площею 2,00 га, кадастровий номер 1220383300:01:001:0179;

зобов`язати Апостолівську міську раду, як суб`єкта владних повноважень, на засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 та затвердити в установленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради, площею 2,00 га, кадастровий номер 1220383300:01:001:0179.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після розробки проекту землеустрою позивач звернулась до Апостолівської міської ради із заявою про затвердження проекту. Втім, 17.03.2021 року листом-відповіддю № 940 її повідомлено, що питання затвердження проекту землеустрою було розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань земельних відносин агропромислового комплексу, містобудування, будівництва та охорони природи та у погодженні проекту землеустрою відмовлено, у зв`язку з відсутністю агрохімічного паспорту поля. Позивач вважає, що така відповідь є незаконною та безпідставною, оскільки законодавець встановив вичерпний перелік документів для затвердження проекту землеустрою та вимоги законодавства не передбачають наявність агрохімічного паспорту поля для виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність. З огляду на викладене, позивач вважає бездіяльність Апостолівської міської ради протиправною та просить зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 позов задоволено.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на відсутність подання ОСОБА_1 заяви «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1220383300:01:001:0179, що розташована в межах Апостолівської міської ради, площею 2,0000 га» до Апостолівської міської ради зазначаємо про відсутність бездіяльності Апостолівської міської ради з розгляду такої заяви. В свою чергу попередній розгляд земельних питань відноситься до коментенції Постійної комісії Апостолівської міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, будівництва, та охорони природи - вивчивши відповідний проект землеустрою наданий для погодження, про що свідчить витяг з протоколу №6 від 02.03.2021 засідання постійної комісії Апостолівської міської ради, де прямо зазначено суть питання - «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ». На підставі висновків протоколу №6 від 02.03.2021 ОСОБА_1 було надано відповідь у листі №940 від 17.03.2021 про неможливість його погодження та подальшого затвердження. Крім того, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні. Тому, у випадку встановлення судом першої інстанції протиправною бездіяльність Апостолівської міської ради, що виявилась у неналежному розгляді заяви про затвердження проекту землеустрою порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання належного розгляду вказаної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Рішенням 89 сесії VII скликання Апостолівської міської ради № 2420 від 27.08.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах Апостолівської міської ради», ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1220383300:01:001:0179, що розташована в межах Апостолівської міської ради, площею до 2 0000 га.

На підставі заяви ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

У подальшому позивач звернулась до Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області із заявою про затвердження зазначеного проекту землеустрою.

Вказане питання було включене до черги денної на розгляд 4 сесії VIII скликання Апостолівської міської ради, але відповідно до протоколу від 23.12.2020 року вказане питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Апостолівської міської ради громадянці ОСОБА_1 було виключене з черги денної сесії з метою доопрацювання.

Листом №940 від 17.03.2021 року Апостолівська міська рада повідомила, що подана позивачем заява розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, будівництва та охорони природи.

Згідно з протоколом № 6 від 02.03.2021 року комісією встановлено, що серед поданих документів відсутній агрохімічний паспорт поля. На підставі п. 3.5. Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки наявність агрохімічого паспорта поля, земельної ділянки є обов`язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством. Враховуючи викладене, неможливо затвердити проект землеустрою, внаслідок відсутності документів необхідних для передачі земельної ділянки у власність.

Відповідно до протоколу засідання постійної комісії Апостолівської міської ради VIIІ скликання з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, будівництва та охорони природи №6 від 02.03.2021 року вирішено не погоджувати та не рекомендувати до винесення на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 з наступних підстав: завдання на розробку проекту землеустрою не підписано замовником; договір укладено до прийняття рішення Апостолівською міською радою; заява про розроблення проекту землеустрою подана до прийняття рішення Апостолівською міською радою; відомості у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не співпадають з переліком обмежень щодо використання земельної ділянки; відсутній акт приймання-передачі межових знаків на зберігання та акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони , санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності, наявність яких була обов`язкова відповідно до положень ст. 50 Закону України «Про землеустрій»; встановлено відсутність агрохімічного паспорту поля.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 8 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку встановленому ст.186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Положення ч. 9 ст. 118 ЗК України не надають відповідному органу місцевого самоврядування приймати будь-яке інше рішення ніж про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Позивачем виконано всі вимоги передбачені Земельним кодексом України, які необхідні для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів зазначає на те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року по справі № 545/808/17.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Виходячи із викладеного, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Апостолівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 в адміністративній справі №160/14151/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2022 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва