Ухвала

від 18.04.2022 по справі 759/12002/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2022 року місто Київ

справа № 759/12002/19

апеляційне провадження № 22-з/824/20/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Головачова Я.В.,

суддів: Андрієнко А.М., Вербової І.М.,

за участю помічника судді: Сиченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою комунального закладу "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 7 липня 2021 року,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтований тим, що 17 березня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного адміністратора КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр".

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 17 жовтня 2016 року з позивачем укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу строком до закінчення особливого періоду або до оголошення про демобілізацію.

Вказував, що наказом відповідача від 25 жовтня 2016 року № 95-к його звільнено з 25 жовтня 2016 року з займаної посади відповідно до пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку зі вступом на військову службу за

контрактом згідно з його заявою та наказом Міністерства оборони України від 17 жовтня 2016 року.

Посилаючись на те, що за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, під час особливого періоду зберігається місце роботи, посада і середній заробіток, а тому звільнення відбулося з порушенням трудового законодавства, ОСОБА_1 просив суд визнати наказ про звільнення від 25 жовтня 2016 року № 95-кнезаконним та поновити його на посаді головного адміністратора КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр"; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 жовтня 2016 року.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 7 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" ОСОБА_3 від 25 жовтня 2016 року № 95-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного адміністратора КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" з 25 жовтня 2016 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного адміністратора КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" з 25 жовтня 2016 року. Стягнуто з КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 350 029 грн. 52 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" на користь держави судовий збір у розмірі 5 037 грн. 10 коп.

На вказане рішення КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 7 грудня 2021 року апеляційну скаргу КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 7 липня 2021 року - без змін.

В судовому засідання представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було зроблено заяву про намір подати докази понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

13 грудня 2021 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку з поданням апеляційної скарги КЗ "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр", ОСОБА_1 поніс витрати у вигляді оплати правничої допомоги в розмірі 6 000 грн.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак направила клопотання про розгляду справи у її відсутність.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 4 статті 270 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заявапредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких

підстав.

Згідно з вимогами статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

7 грудня 2021 року в судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зробила усну заяву про те, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала суду копію договору про надання правничої допомоги від 8 жовтня 2021 року; копію додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 8 жовтня 2021 року; копію акта про прийняття-передачі правової допомоги (наданих послуг) від 13 грудня 2021 року; копію рахунку № 1 від 13 грудня 2021 року із зазначенням переліку наданих послуг; копію квитанції № 1 від 13 грудня 2021 року на суму 6 000 грн.

В рахунку № 1 від 13 грудня 2021 року зазначено обсяг і вартість наданих послуг: попереднє вивчення матеріалів справи, формування позиції та консультування; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, вивчення судової практики; складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво в судовому засіданні; кількість витрачених годин - 10; загальна вартість 6 000 грн. (том ІІ а.с. 96).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану

обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Колегія суддів, дослідивши додані до клопотання про ухвалення додаткового судового рішення докази, не встановила недотримання представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вимог частини 3 статті 137 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Ураховуючи наведене, заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, а тому наявні підстави для прийняття додаткової постанови.

Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткової постанови задовольнити.

Стягнути з комунального закладу "Концертний заклад культури "Київський академічний муніципальний духовий оркестр" (03040, місто Київ, вулиця Деміївська, 55; код ЄДРПОУ 16399139) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 19 квітня 2022 року.

Головуючий

Судді: