Постанова

від 27.04.2022 по справі 718/549/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року

м. Чернівці

справа № 718/549/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддівКулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Конецька Д.Г.

позивачка ОСОБА_1

відповідачТовариство з обмеженою відповідальністю «Валявське»

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14 березня 2022 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Масюк Л.О.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Просила зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Валявське» (далі ТзОВ «Валявське») передати у комунальну власність Валявської сільської ради об`єкт соцкультпобуту, а саме восьмиквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 .

Посилалася на те, що вона має право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 , якою позивачка, її сестра, брат та батьки користувалися на законних підставах. Однак така приватизація неможлива через порушення та невиконання ТзОВ «Валявське» рішення загальних зборів АФ «Мрія» про передачу на баланс сільської ради об`єктів соцкультупобуту, до переліку яких входить вказаний вище будинок.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Кіцманськогорайонного судуЧернівецької областівід 14березня 2022рокуу відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Валявське» про зобов`язання передати житлову будівлю до комунальної власності відмовлено.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою до ТзОВ «Валявське» про зобов`язання виконання обов`язку в натурі щодо передачі у комунальну власність об`єкта соцкультпобуту, а саме багатоквартирного житлового будинку (гуртожитку) з підстав захисту реалізації житлових прав мешканців гуртожитку, вирішення якої відноситься до юрисдикції господарських судів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Валявське» про зобов`язання передати житлову будівлю до комунальної власності.

Господарським судом Чернівецької області в ухвалі зазначено, що позивачкою не вказано спосіб захисту її прав та інтересів. Вимога позивачки фактично є спором про приватизацію квартири та відноситься до спорів щодо приватизації державного житлового фонду. Позивачка подала позов, як фізична особа, тобто склад учасників справи не відповідає нормам Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційногосуду,застосовані нормиправа тамотиви,з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі.

Висновок суду про те, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є помилковим.

Так, статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Статтею 20 ГПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

З позовної заяви вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 просила зобов`язати ТзОВ «Валявське» передати у комунальну власність Валявської сільської ради восьмиквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , з метою реалізації свого приватного права на приватизацію квартири у такому будинку.

У вказаній справі одна з сторін є фізичною особою та вирішення вказаної справи не віднесено до інших видів судочинства. Предметом позову є приватне право позивачки на приватизацію квартири, яке на її думку, є порушеним та невизнаним.

Отже, за змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір не є господарським та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, які Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №916/385/19 та Верховний Суд виклав у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №504/4523/18.

Крім того,суд апеляційноїінстанції враховуєтакож висновокВерховного Суду,який буввикладений впостанові 16грудня 2020року усправі № 504/4523/18, та вважає необхідним зазначити наступне.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (Bezymyannaya v. Russia) (заява № 21851/03) ЄСПЛ констатував порушення «самої суті права заявника на доступ до суду», а отже, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України, вказавши, що «заявниця опинилася у замкнутому колі, у ситуації, коли внутрішньодержавні суди вказували один на одного і відмовлялись розглядати її справу, зважаючи на нібито обмеження своїх судових повноважень. Внутрішньодержавні суди фактично залишили заявницю у судовому вакуумі без будь-якої вини з її сторони».

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Валявське» про зобов`язання передати житлову будівлю до комунальної власності, тобто з аналогічними у цій справі сторонами, предметом та підставою позову.

В результаті постановлення Кіцманським районним судом Чернівецької області ухвали від 14 березня 2022 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Валявське» про зобов`язання передати житлову будівлю до комунальної власності за наявності вказаної вище ухвали суду господарської юрисдикції створено ситуацію, коли позивачка фактично залишилась у судовому вакуумі без будь-якої вини з її сторони та була позбавлена права на доступ до правосуддя.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведеневище,суд першоїінстанції постановивухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями367,368,374,379,381,382ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14 березня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 28 квітня 2022 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

Н.Ю. Половінкіна