Ухвала

від 26.04.2022 по справі 140/13185/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про поновлення строку звернення до суду

27 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/13185/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання позивача про поновлення пропущених строків звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 176801-5233-0306.

Ухвалою судді від 16.11.2021 відмовлено у відкритті провадження у даній справі у зв`язку із наявністю рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №140/11702/20 (яке набрало законної сили) про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 176801-5233-0306.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 скасовано ухвалу суду від 16.11.2021 про відмову у відкритті провадження у справі №140/13185/21 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді від 28.02.2022 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач разом з позовною заявою подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що звернення до суду у листопаді 2021 року зумовлено поважними та об`єктивними обставинами, які ускладнювали своєчасне звернення до суду (а.с.46).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05.02.2020 № 176801-5233-0306 було отримане позивачем 18.05.2020 та у встановлені ПК України строки було оскаржене до Державної податкової служби України.

08.07.2020 позивачем було отримано рішення ДПС України від 02.07.2020 №2773/Г/99-00-06-02-04-09 «Про результати розгляду скарги», згідно з яким, скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області - без змін.

У серпні 2020 року спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем ОСОБА_1 до Волинського окружного адміністративного суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №140/11702/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 №176801-5233-0306 було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі № 140/11702/20 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 залишене без змін.

Зважаючи на те, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, та будучи не згідним з вартістю нормативної грошової оцінки належної йому земельної ділянки, зазначеній у відповідному витязі, у квітні 2021 року позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міськрайонного управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 р. у справі №140/4170/21, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Зокрема, вирішено зобов`язати Міськрайонне управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області сформувати та видати ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і площею 40000,00 кв м (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 із застосуванням локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: «Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без каналізації» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» із значенням 0,90; «Не забезпечена централізованим газопостачанням» із значенням 0,90.

Судове рішення набрало законної сили 30.07.2021. Після набрання судовим рішенням законної сили, 19.08.2021 позивачем було отримано виконавчий лист № 13081/2021 про зобов`язання Міськрайонного управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області сформувати та видати ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв м (кадастровий номер 0710400000: 15:008:0153) по АДРЕСА_1 із застосуванням локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: «Прилягання до вулиць без [централізованого водопостачання» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без каналізації» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» із значенням 0,90; «Не забезпечена централізованим газопостачанням» із значенням 0,90.

З метою примусового виконання рішення та отримання актуального витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про примусове виконання судового рішення.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ВП № 66720341 від 09.09.2021 було відкрито виконавче провадження.

Однак, у зв`язку із технічними проблемами, станом на 08.11.2021 рішення суду не виконане і новий витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки сформований не був.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. 3 її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом після завершення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини першої та шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі. Для оцінки поважності суд має враховувати обставини, які стали причиною пропуску процесуального строку, а також поведінку сторони, зокрема її добросовісність.

Судом встановлено, що позивач відразу після отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у строки передбачені ПК України та КАС України ініціював його оскарження в адміністративному, а потім і в судовому порядку.

Окрім того, позивач, будучи не згідним з діями Міськрайонного управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області при формуванні витягу № 437 від 07.02.2020 та витягу № 486 від 24.02.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв.м (кадастровий номер 07:10400000:15:008:0153) по вул. Варшавська в м. Ковелі Волинської області щодо застосування локальних коефіцієнтів, звернувся з відповідним позовом до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №140/4170/21, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, у зв`язку із чим зобов`язано Міськрайонне управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області сформувати та видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв м (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 із застосуванням локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: «Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без каналізації» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» із значенням 0,90; «Не забезпечена централізованим газопостачанням» із значенням 0,90.

Як було встановлено судом у справі №140/4170/21, зазначені у Витягах локальні коефіцієнти не відповідають фактичним локальним факторам, що мають безпосередній вплив на належну позивачу земельну ділянку.

У вказаному контексті суд зазначає, що відкриття провадження у справі №140/4170/21 Волинським окружним адміністративним судом та призначення справи до судового розгляду давало позивачу небезпідставні сподівання на те, що його справу буде розглянуто, а правовий спір (щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з вартості якої було необхідно сплатити земельний податок) буде вирішений по суті.

За таких обставин, суд вважає, що очікування позивача на завершення справи №140/4170/21 у Волинському окружному адміністративному суді було виправданим, логічним та мало правомірну мету вирішити правовий спір щодо нормативної грошової оцінки належної позивачу земельної ділянки (яка є базою для оподаткування земельним податком). Отже, позивач у даному випадку діяв добросовісно.

Після набрання рішенням суду у справі №140/4170/21 законної сили, позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про примусове виконання судового рішення. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ВП № 66720341 від 09.09.2021 було відкрито виконавче провадження, після чого позивач без зайвих зволікань вдруге звернувся до суду про оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 №176801-5233-0306 з інших підстав (неправильне визначення відповідачем бази оподаткування, з якої нараховано зобов`язання зі сплати земельного податку).

Суд також враховує поведінку позивача та звертає увагу на те, що вперше позивач ОСОБА_2 звернувся до суду у встановлений КАС України строк, що свідчить про його незгоду з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та намір захистити свої права. Про такі ж наміри свідчить подання другої позовної заяви у найкоротший термін після відкриття виконавчого провадження. Тобто протягом усього часу розгляду справи позивач не втрачав інтересу до справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі Мушта проти України ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні по справі Іліан проти Туреччини ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем у клопотанні, є поважними, а тому такий строк необхідно поновити.

Керуючись статтями 121, 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та поновити пропущений позивачем встановлений законом процесуальний строк звернення до адміністративного суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 176801-5233-0306.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та не може бути оскаржена.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук