ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 160/9003/21
адміністративне провадження № К/9901/43391/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року (головуюча суддя Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукмановаї О.М.)
у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі також - Позивач, скаржник) звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області, у якій просило стягнути податковий борг з Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» в сумі 3422,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначалось, що Відповідач має прострочену реструктуризовану заборгованість в сумі 3442,68 грн, надану згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року №1003, яку не погашено у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, відтак така підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
1.2. Короткий зміст оскарженого судового рішення
Повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №160/9003/21 підписана особою, посадове становище якої не зазначено.
Підставою для таких висновків суду апеляційної інстанції слугувало те, що апеляційна скарга підписана представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1, однак як в апеляційній скарзі, так і в доданій копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вказано посадове становище ОСОБА_1. Відсутні такі документи і у матеріалах справи (наприклад, наказ про призначення на посаду тощо).
2. Зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Скаржник зазначає, що згідно з наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року №529 було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи та відповідно до наказу від 24 грудня 2020 року №755 з 1 січня 2021 року визначено забезпечення здійснення новоствореними територіальними органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Отже відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво суб`єкта владних повноважень, тому наявні правові підстави для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ.
Акцентує, що на підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги ОСОБА_1 в порядку самопредставництва апелянтом було додано до апеляційної скарги відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якими представник (ОСОБА_1) має повноваження та є особою, що може вчиняти дії від імені юридичної особи - діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС). При цьому цитуючи положення статей 55, 59 КАС України зазначає, що правом підпису апеляційної скарги, поданої, зокрема, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.
Вважає, що такі відомості з ЄДР на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом, про що висловлено і у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі №280/6557/20.
Також зауважує на тому, що така інформація є доступною і у разі сумніву щодо процесуальної дієздатності ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
Позивач процесуальним правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів скаржника і висновків суду апеляційної інстанції
Переглядаючи оскаржене судове рішення в межах доводів скаржника у касаційній скарзі, колегія суддів виходить з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року №893 (надалі - Постанова №893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області).
Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови №893).
Згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року №529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), зокрема Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до наказу Державної податкової служби від 8 жовтня 2020 року №556 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС.
У наказі Державної податкової служби від 24 грудня 2020 року №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» визначено розпочати з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.
За змістом реквізитів апеляційної скарги навпроти підпису та ПІП особи, яка підписала апеляційну скаргу, апелянтом вказано «Представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області» із зазначенням дати подання та підписання апеляційної скарги: 15 вересня 2021 року.
Згідно з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції від 21 вересня 2021 року підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що підписантом апеляційної скарги є ОСОБА_1, посадове становище якого не вказано у поданій апеляційній скарзі.
Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №640/27279/20.
Отже, незазначення в апеляційній скарзі поруч із підписом посади особи, яка її підписала, без встановлення судом обставин, які б свідчили про факт підписання апеляційної скарги особою з невизначеними повноваженнями, тобто давали обґрунтований сумнів у легітимності підписанта апеляційної скарги, не може бути підставою для повернення апеляційної скарги, оскільки таке повернення свідчить про занадто буквальне ставлення до передбачених законом вимог.
Не врахування того, що подану апеляційну скаргу підписано ОСОБА_1 у порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на правах відокремленого підрозділу ДПС, що чітко визначено у доданому до матеріалів апеляційної скарги витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державної податкової служби України, та одночасне посилання на невизначення посадового становища підписанта апеляційної скарги, є проявом надмірного формалізму.
Так, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню, оскільки апеляційним судом порушено норми процесуального права, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.
Відтак доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає обґрунтованими, а висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги заявнику - передчасним.
3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104112611 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні