Постанова

від 27.09.2022 по справі 160/9003/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/9003/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), яке є правонаступником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015)

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.)

в адміністративній справі №160/9003/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), правонаступником якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) до відповідача Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернувся 04.06.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області, в якому просив:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954337) заборгованість в сумі 3 422,68 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Розівський елеватор» має прострочену реструктуризовану заборгованість в сумі 3 442,68 грн., надану згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року №1003. Заборгованість відповідачем по теперішній час не погашена у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заборгованість, яка є предметом спору у цій справі, виникла у 2007 році. Зазначає, що про обізнаність податкового органу про наявність вказаної суми боргу ще з 2015 року та вказує, що в останній раз управління зверталось до Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» листом від 30.06.2015 року № 02-08.3/944-1212 щодо добровільної сплати боргу до державного бюджету, але відповіді від нього не отримало. Стягнення суми боргу у передбаченому законом порядку та строки, позивачем вчинено не було, відтак у суду відсутні підстави для стягнення сум боргу поза межами строку звернення до суду, встановленого ст. 102 ПК України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вказує, що заборгованість відповідача є заборгованістю перед державою. Застосовуються положення абз.1 ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою. Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Разом з апеляційною скаргою Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) подало клопотання про заміну сторони правонаступником. Просить здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Досліджуючи клопотання про заміну позивача правонаступником, суд апеляційної інстанції знайшов її обґрунтованою та здійснив процесуальне правонаступництво, замінивши (позивача) Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) правонаступником: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954337) зареєстровано в якості юридичної особи 11.04.1994 року, знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківське управління).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне акціонерне товариство «Розівський елеватор» є правонаступником, зокрема, публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00951579).

Безвідсоткова фінансова допомога на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року №1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року» була надана у 1997 році у розмір 5000 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чапаєва, що підтверджується платіжними дорученнями на перерахування коштів і № 262, від 27.10.1997 № 340, від 21.10.1997 № 366 на підставі договору від 30.09.1997 № 3, копії яких долучені до матеріалів справи.

У 1999 році господарством було здано до Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» насіння соняшнику та зерно пшениці на загальну суму 4999,82 грн. в рахунок погашення отриманої фінансової допомоги, що підтверджується прибутковими квитанціями від 05.10.1999 № 003274, від 04.10.1999 №003259, накладними від 25.10.1999 та реєстрами накладних за отримане зерно, копії яких долучені до матеріалів справи.

У відповідь на запит управління від 10.03.2006 № 04-05.2/99 Публічним акціонерним товариством «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» підтверджено, що зерно комбінатом було отримано від колективного сільськогосподарського підприємства Імені Чапаєва в рахунок заборгованості перед державним бюджетом та потім відвантажено у 2001 році Запорізькому обласному дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України» на потреби Держави.

Листом від 23.08.2007 №02-12/390 управління Державної казначейської служби звернулось до прокурора Оріхівського району щодо здійснення перевірки законності реалізації зерна публічним акціонерним товариством «Оріхівський комбінат хлібопродуктів». В ньому вбачається, що між сумою, на яку Колективне сільськогосподарське товариство ім. Чапаєва здало зерно Публічному акціонерному товариству «Оріхівський хлібопродуктів», та сумою, на яку комбінат реалізував зерно, виникла розбіжність.

Державний бюджет недоотримав кошти в розмірі 3442,68 грн.

Прокуратура встановила, що Колективне сільськогосподарське товариство ім. Чапаєва заборгованості перед Державою не має та зобов`язала управління Державної казначейської служби врегулювати звітність.

Таким чином, відповідно до результатів перевірки згідно з листом прокуратури Оріхівського району від 03.09.2007 № 4742 вих-07 заборгованість перед державним бюджетом Колективного сільськогосподарського товариства імені Чапаєва була знята з обліку у повному обсязі, непогашений залишок заборгованості у розмірі 3442,68 грн. (три тисячі чотириста сорок дві гривні 68 копійок) з 2007 року обліковується за Публічним акціонерним товариством «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», як такий, що не погашений.

В останній раз управління зверталось до Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» листом від 30.06.2015 року №02-08.3/944-1212 щодо добровільної сплати боргу до державного бюджету, але відповіді від нього не отримало.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.05.2017 Публічне акціонерне товариство «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» (код за ЄДРПОУ 00951579) було припинено шляхом приєднання до приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (код 00954337).

30.09.2016 року при проведенні реорганізації Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», загальними зборами акціонерів ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» було затверджено передавальний акт, за яким було передано Приватному акціонерному товариству «Розівський елеватор» активи підприємства, в тому числі зазначено зобов`язання перед бюджетом.

В передавальний акт не було включено вказаної заборгованості у розмірі 3442,68 грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

Щодо стягнення суми боргу у передбаченому законом порядку та строки, встановленого статтею 102 ПК України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час винесення податковим органом оскаржуваної вимоги) контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Главою 9 "Погашення податкового боргу платників податків" розділу II Податкового кодексу України встановлено строки давності та їх застосування (стаття 102 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Водночас, згідно з абз. 2 частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Колізію між статтею 102 Податкового кодексу України та статтею 17 Бюджетного кодексу України слід вирішувати з урахуванням такого.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Пункт 102.4 статті 102 Податкового кодексу України щодо правовідносин з приводу реалізації прав і обов`язків, щодо яких виник спір, слід вважати загальною.

Перевагу ж мають спеціальні норми.

Такими є норми Бюджетного кодексу України, а саме: абз. 2 частини 9 статті 17, які регулюють вузьке коло суспільних відносин (відносини, що виникають у сфері погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою).

Враховуючи системний аналіз викладених положень, органи державної податкової служби України, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звертатися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості без обмеження строками позовної давності.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2019, в справі №807/257/14 (адміністративне провадження №К/9901/4647/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.10 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 (Порядок №174) з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені.

Нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 11 Порядку № 174).

Згідно з п.15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Згідно з пп.191 .1.38 п.191 ст. 191 ПК України однією з функцій контролюючих органів є стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

На податковий орган не покладено обов`язок перевіряти правомірність та обґрунтованість заборгованості, а відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України в установленому законодавством порядку за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Відповідно до п. 176.2. ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 №765 було затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Порядок №765, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 422 від 07.04.2016.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Порядок №422).

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку №422 за даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №422 передбачено, що у разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов`язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичних осіб - правонаступників працівником підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, засобами програмного забезпечення переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів: рішення про узгодження плану реорганізації платника податків; передавального акта; розподільчого балансу.

Водночас, в передавальний акт не було включено вказаної заборгованості у розмірі 3442,68 грн.

Так, 30.09.2016 року при проведенні реорганізації Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», загальними зборами акціонерів ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» було затверджено передавальний акт, за яким було передано Приватному акціонерному товариству «Розівський елеватор» активи підприємства, в тому числі зазначено зобов`язання перед бюджетом. Натомість, в передавальний акт не було включено вказаної заборгованості перед бюджетом у розмірі 3442,68 грн.

Отже відсутні підстави для стягнення з Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» суми заборгованості перед бюджетом у розмірі 3442,68 грн., оскільки в силу пункту 3 розділу ІІ Порядку №422 до ІКП правонаступників переносяться відповідні облікові показники на підставі одного із документів: рішення про узгодження плану реорганізації платника податків; передавального акта; розподільчого балансу.

Матеріали справи містять Передавальний акт станом на 30.09.2016 року, який затверджено рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» (Протокол 2/2016 від 11.11.2016) (а.с. 47-48).

Водночас цей документ не містить заборгованості перед бюджетом в сумі 3442,68 грн.

Такім сином відсутні підстави для стягнення з позивача зазначеної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з ч.1 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

У період діяльності ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» контролюючим органом відображався облік податків та заборгованості підприємства в інтегрованій картці платника податку.

В позовній заяві зазначено, що в останній раз управління зверталось до публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» листом від 30.06.2015 року № 02-08.3/944-1212 щодо добровільної сплати боргу до державного бюджету, але відповіді від нього не отримало.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Передавальний акт було складено у 2016 році.

При цьому, контролюючий орган був обізнаний стосовно наявності заборгованості перед бюджетом у розмірі 3442,68 грн., однак не відобразив вказаної заборгованості в інтегрованій картці платника податків, та в подальшому в процесі реорганізації підприємства не пред`явив вказані суми, як кредитор, під час складання передавального акту.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції через бездіяльність податкового органу, відповідні суми заборгованості перед бюджетом не були передані Приватному акціонерному товариству «Розівський елеватор», як правонаступнику Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», а тому підстав для стягнення суми заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» не має.

Приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Однак, в силу абз. 2 частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється, та є спеціальною нормою у даних правовідносинах.

Натомість, суд першої інстанції в даних правовідносинах спеціальною нормою визначив статтю 102 Податкового кодексу України, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може, та цей висновок виключає з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

Заборгованість, яка є предметом спору у цій справі, виникла у 2007 році, коли прокурором Оріхівського району було повідомлено управління Державної казначейської служби про наявну розбіжність між сумою, на яку біло поставлено зерно, та сумою, на яку комбінат реалізував зерно.

Позивач в позові підтверджує про обізнаність податкового органу про наявність вказаної суми боргу ще у 2015 році та зазначає, що в останній раз управління зверталось до Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» листом від 30.06.2015 року № 02-08.3/944-1212 щодо добровільної сплати боргу до державного бюджету, але відповіді від нього не отримало.

Стягнення суми боргу у передбаченому законом порядку контролюючим органом вчинено не було, водночас, при внесенні відповідних змін до передавального акту, контролюючий орган не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення суми боргу згідно абз. 2 частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України (позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється).

Натомість, на даний час відсутні підстави для стягнення зазначеної заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор», оскільки відсутні докази, які підтверджують наявність заборгованості у розмірі 3442,68 грн. саме за Приватним акціонерним товариством «Розівський елеватор».

Згідно з частиною 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, при цьому, виключає з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновок про те, що стаття 102 Податкового кодексу України є спеціальною нормою щодо строку звернення до суду у даних правовідносинах. Вищезазначене є мотивом для часткового врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги в частині спростовують висновок суду першої інстанції, однак в цілому рішення про відмову у задоволенні позову є правильним.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), яке є правонаступником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення висновок про те, що стаття 102 Податкового кодексу України є спеціальною нормою щодо строку звернення до суду у даних правовідносинах.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 27.09.2022 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В повному обсязі постанова виготовлена 30.09.2022.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова