Ухвала

від 27.04.2022 по справі 380/12651/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 380/12651/21

адміністративне провадження № К/990/10152/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 380/12651/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 30)» про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)», в якому (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просило суд стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» грошові кошти до бюджету в розмірі 1 217 823,64 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто до бюджету з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 156; код ЄДРПОУ 08680448) грошові кошти в розмірі 1 171 791,24 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2022 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь державного бюджету чистого прибутку в сумі 53 034,40 грн. змінено з мотивів, які викладені у цій постанові. У задоволенні адміністративного позову щодо стягнення з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» на користь державного бюджету заборгованості з чистого прибутку в сумі 53 034,40 грн. відмовлено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 380/12651/21.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 2а-8123/12/1270, від 23 липня 2019 року у справі № 2340/4069/18, від 01 серпня 2018 року у справі № 826/19797/16, від 31 січня 2019 року у справі № 819/25/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 520/1919/19.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Отже касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржником лише перелічені постанови Верховного Суду, які на його думку не враховані судами попередніх інстанцій. Поряд з тим, скаржником не зазначено норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

До того ж, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 640/18375/18 та постанові від 30 липня 2021 року у справі № 240/8883/19. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судом апеляційної інстанції такої правової позиції Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з судовими рішеннями в оскаржуваній частині та необхідності здійснення переоцінку встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 380/12651/21 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І.А. Васильєва