Постанова

від 27.04.2022 по справі 816/4579/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 816/4579/14

адміністративне провадження № К/9901/25784/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Губської О.А., Жука А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №816/4579/14

за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконним наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Катунова В.В., суддів Ральченка І.М., Чалого І.С.)

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПОРУ

18 листопада 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач у справі) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив:

- визнати незаконним наказ Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 23 жовтня 2014 року № 234-о;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області;

- стягнути з Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- зобов`язати Державну податкову інспекцію в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області надати до Міністерства юстиції України відповідні відомості про відсутність підстав для застосування до позивача заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади", для виключення відомостей щодо позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади ".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року провадження у справі №816/4579/14 зупинено до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у справі №816/4579/14, та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року поновлено провадження у справі №816/4579/14 та допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄРДПОУ - 38719450) на його правонаступника - Головне управління ДФС у Полтавській області (код ЄРДПОУ - 39461639).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року допущено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄРДПОУ - 39461639) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄРДПОУ - 44057192).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 816/4579/14 про заміну відповідача - Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області скасовано.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Полтавський окружний адміністративний суд, допускаючи заміну відповідача з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області, вказав, що постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19 червня 2019 року №537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, утворено Головне управління ДПС у Полтавській області шляхом приєднання до нього Головного управління ДФС у Полтавській області.

Зіславшись на пункти 3, 4 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, відповідно до яких територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Головне управління ДФС у Полтавській області продовжує здійснювати повноваження лише у сфері державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, натомість функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску, передано до Головного управління ДПС у Полтавській області.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України №893 від 30 вересня 2020 року «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Полтавській області, в результаті чого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄРДПОУ відокремленого підрозділу - 44057192).

Відповідно до приписів Положення про Головне управління ДПС у Полтавській області, затвердженого наказом ДПС України 12 листопада 2020 №643, Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄРДПОУ відокремленого підрозділу - 44057192) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄРДПОУ - 43142831).

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов до висновку, що Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем у цій справі, має адміністративну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Другий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвали суду першої інстанції про допущення заміни відповідача у справі, виходив з того, що висновок суду першої інстанції про вибуття Головного управління ДФС у Полтавській області і наявність підстав для його заміни на Головне управління ДПС у Полтавській області є передчасним, з огляду на те, що спірні правовідносини не стосувалися публічно-владних функцій, що були передані Головному управлінню ДПС у Полтавській області, і на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління ДФС у Полтавській області.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Полтавській області наголошує на тому, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим, на думку скаржника, за правилами Кодексу адміністративного судочинства є доведення обставин вибуття сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, стосовно яких виник спір.

Головне управління ДФС у Полтавській області, як вказує скаржник, продовжує здійснювати повноваження лише у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, натомість функції у сфері реалізації державної податкової політики з адміністрування єдиного внеску, передано до Головного управління ДПС у Полтавській області.

Крім того, скаржник вказує, що на момент зупинення провадження у справі у цій справі позивач був звільнений з ДПІ у м. Полтаві Міндоходів у Полтавській області (відповідно до матеріалів справі правильна назва органу з якого було звільнено позивача - Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області). Головне управління ДФС у Полтавській області наголошує на тому, що станом на дату поновлення провадження у справі (25 лютого 2021 року) ДПІ у м.Полтаві є структурним підрозділом ДПІ у м.Полтаві, Міндоходів України як юридична особа станом на дату звернення з касаційною скаргою, за твердженням скаржника, не ліквідована. З огляду на вказане, скаржник вважає, що Головне управління ДФС у Полтавській області не є належним відповідачем у цій справі, тоді як Головне управління ДПС у Полтавській області (в складі якого є Державна податкова інспекція) є належним відповідачем (або співвідповідачем разом з Міндоходів України).

Відзив на зазначену касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (надалі - Порядок № 1074), орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

За приписами пункту 8 Порядку № 1074 внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Суд звертає увагу на тому, що предметом касаційного перегляду є рішення судів попередніх інстанцій, якими вирішувалося питання щодо допущення заміни відповідача з Головного управління ДФС у Полтавській області на Головне управління ДПС у Полтавській області. Питання заміни Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на Головне управління ДФС у Полтавській області або ж на Головне управління ДПС у Полтавській області не було предметом розгляду під час винесення судами попередніх інстанцій ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №816/4579/14, відтак вказане питання не може бути предметом касаційного перегляду.

18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», відповідно до якої утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, утворено Головне управління ДПС у Полтавській області шляхом приєднання до нього Головного управління ДФС у Полтавській області.

Пунктами 3, 4 вказаної Постанови установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В подальшому 30 вересня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», якою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Полтавській області.

Пунктом 2 зазначеної постанови встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 жовтня 2014 року внесено запис про державну реєстрацію Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ - 39461639).

Запис про припинення Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ - 39461639) у Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вирішення судом питання про заміну відповідача у справі був відсутній, відповідно до відомостей вказаного реєстру Головне управління ДФС у Полтавській області знаходиться в стані припинення.

31 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ - 43142831). Відповідно до відомостей вказаного реєстру запис про припинення Головного управління ДПС у Полтавській області також відсутній, вказана юридична особа знаходиться в стані припинення.

30 вересня 2020 року внесено запис про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 44057192).

Відтак станом на дату вирішення питання про заміну відповідача у справі жоден з зазначених органів, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не припинив свою діяльність.

Відповідно до приписів статті 104 Цивільного Кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналіз спірних правовідносин свідчить про те, що спір у цій справі виник у відносинах публічної служби та стосувався, зокрема, поновлення на роботі та стягнення заборгованості, що утворилася за час вимушеного прогулу позивача. Відповідно, обов`язок відповідача щодо поновлення на роботі та відшкодування позивачу заборгованості по заробітній платі не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та від 30 вересня 2020 року №893 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р.

З огляду на вказане, заміна Головного управління ДФС у Полтавській області як відповідача у справі може мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 803/172/16, від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18.

Щодо посилання Головного управління ДФС у Полтавській області на те, що Міндоходів України як юридична особа станом на дату звернення з касаційною скаргою, не ліквідована, Суд повторно звертає увагу на те, що предметом касаційного перегляду були судові рішення, якими виключно вирішувалося питання допущення заміни відповідача з Головного управління ДФС у Полтавській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області. Перед судами при ухвалені оскаржуваних рішень не стояло питання правомірності заміни територіального органу Міндоходів України на його правонаступника, відтак суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку вказаному доводу касаційної скарги.

Щодо посилання скаржника на те, що на момент зупинення провадження у справі у цій справі позивач був звільнений з ДПІ у м. Полтаві Міндоходів у Полтавській області (відповідно до матеріалів справі правильна назва органу з якого було звільнено позивача - Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області), при цьому станом на дату поновлення провадження у справі (25 лютого 2021 року) ДПІ у м.Полтаві є структурним підрозділом ДПІ у м.Полтаві (відповідно до нормативно-правових актів правильна назва - Головне управління ДПС у Полтавській області), Суд вказує, що для заміни сторони правонаступником не достатньо лише подібності назв юридичної особи. Схожість назв в територіальних або структурних підрозділах органу, зокрема податкового органу, не може свідчити про автоматичне правонаступництво.

Стосовно посилання податкового органу на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12 липня 2020 року у справі №809/3968/14, від 21 жовтня 2020 року у справі №500/374/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №480/69/19, Суд наголошує на тому, що в жодній з цих справ правовідносини не є подібними з тими, що виникли при розгляді цієї касаційної скарги у справі №816/4579/14.

Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень взагалі відсутня постанова Верховного Суду у справі №809/3968/14 датована 12 липня 2020 року. В постанові ж від 12 серпня 2020 року у цій справі Верховним Судом вирішувався спір по суті предмету позову, вирішення питання щодо правонаступництва відповідача у справі перед судом не ставилося.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №500/374/19 вирішувалося питання здійснення процесуального правонаступництва та заміну сторони виконавчого провадження з Головного управління ДПС у Тернопільській області на його правонаступника Головне управління ДФС у Тернопільській області. У вказаній справі наявне зовсім інше правове регулювання, з огляду на те, що відсутній будь-який правовий акт, який би регулював питання передання повноважень від управління Державної податкової служби до управління Державної фіскальної служби. Натомість, у справі, що розглядається наявне правове регулювання вказане вище, яке передбачає передання повноважень від управління Державної фіскальної служби до управління Державної податкової служби.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №480/69/19 також вирішувався спір по суті предмету позову, вирішення питання щодо правонаступництва відповідача у справі перед судом не ставилося.

Враховуючи вищевикладене та те, що предмет спору у справі №816/4579/14, не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управління ДПС у Полтавській області, як відокремленому підрозділу Державної податкової служби України, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління ДФС у Полтавській області, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для заміни відповідача у справі правонаступником.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав, касаційна скарга Головного управління ДФС у Полтавській області не підлягає задоволенню, а постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року підлягає залишенню без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №816/4579/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіО.В. Калашнікова О.А. Губська А.В. Жук