Постанова

від 27.04.2022 по справі 902/1154/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року Справа № 902/1154/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

представники сторін не зв`явилися

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 26.01.2022, повне рішення складено 26.01.2022, у справі № 902/1154/21

за позовом: Приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" (вул. Миколаївська дорога, м. Одеса, 65013)

до: Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" (вул. Стрілецька, буд. 57, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 301 894,74 грн

Приватне підприємство "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" про стягнення 301 894,74 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №5-45П-21 від 29.01.2021 в частині оплати за поставлений товар, з яких: 279 372 грн - основного боргу; 16 874,07 грн - інфляційних втрат та 5 648,67 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.01.2022 (з урахуванням ухвали суду від 09.02.2022 про виправлення описки) у справі № 902/1154/21, позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" на користь Приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" 279 372 грн - основного боргу; 16 874,07 грн - інфляційних втрат; 5 648,67 грн - 3% річних та 4 528,42 грн - витрат на сплату судового збору.

Відповідач Державне підприємство "45 Експериментальний механічний завод", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2022 у справі № 902/1154/21 скасувати.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- судом не з`ясовано чи мав можливість відповідач оплатити отриманий товар, поставлений відповідно до Договору поставки № 53-45П-21 від 15.07.2021. Так, відповідач замовив у позивача дану продукцію з метою виконання договорів, укладених з Міністерством оборони України (МОУ) (договори № 370/3/5/2/1/9 та № 370/3/5/2/1/8 від 25 серпня 2021 року);

- під час виконання вищевказаних договорів у відповідача виникли форсмажорні обставини, що унеможливили вчасне їх виконання. Дане підтверджується висновками Вінницької ТПП від 24.12.2021 за № 23/12/501 та 23/12/502 та відповідними сертифікатами, що надаються;

- договори № 370/3/5/2/1/9 та № 370/3/5/2/1/8 від 25 серпня 2021 року, що є джерелом погашення заборгованості предмета позову, знаходяться на стадії завершення;

- Господарським судом Вінницької області під час розгляду справи було допущено порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення, а саме суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;

- предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 301 894,74 грн, тобто ціна позову у даній справі є більшою аніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн);

- суд, стверджуючи, що дана справа є справою незначної складності, не обґрунтовує своєї позиції стосовно характеру спірних правовідносин і предмету доказу у справі, не описує позицію стосовно потреби в присутності сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи;

- суд на момент відкриття провадження у даній справі не мав можливості оцінити її значення для сторін, як того вимагає п. 2 ч. 3 ст. 247 ГПК України, і в матеріалах справи відсутні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2022 у справі № 902/1154/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.04.2022 об 11:00 год.

Позивач Приватне підприємство "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" відзиву на апеляційну скаргу до суду не подав.

27.04.2022 в судовому засіданні позивач та відповідач участі уповноважених представників не забезпечили.

Скаржник Державне підприємство "45 Експериментальний механічний завод" належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 3300105903450 /а.с. 112/.

Поштове відправлення зі штриховим ідентифікатором № 3300105903469, направлене позивачу Приватному підприємству "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" на вказану в позовній заяві та апеляційній скарзі адресу: 65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 187, кв. 23, повернуто органом поштового зв`язку із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с. 113/.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що позивач отримував поштову кореспонденцію, направлену судом першої інстанції на адресу: 65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 187, кв. 23 /а.с. 33/.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).

Отже за наведених вище обставин колегія суддів вважає, що апеляційним судом було вжито належних заходів щодо належного повідомлення позивача Приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" про час і місце судового засідання 27.04.2022.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2022 явка представників сторін в судове засідання 27.04.2022 обов`язковою не визнавалася, суд здійснює розгляд апеляційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Cкаржник (відповідач) до апеляційної скарги долучив додаткові докази, а саме: копії висновків Вінницької ТПП від 24.12.2021 № 23/12/501 та № 23/12/502 та сертифікати № 0500-22-0071, № 0500-22-0070 та № 0500-22-0072, видані 18.02.2022 /а.с. 75-83, 84-89/.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом позивачем, і саме на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом до суду першої інстанції. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. судом апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже колегія суддів не приймає до уваги додані до апеляційної скарги нові докази (копії висновків Вінницької ТПП від 24.12.2021 № 23/12/501 та № 23/12/502) та не надає їм оцінку, оскільки висновки Вінницької ТПП від 24.12.2021 існували на момент розгляду справи судом першої інстанції (26.01.2022), відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 08.12.2021, та доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції Державне підприємство "45 Експериментальний механічний завод" не надало.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2021 між Приватним підприємством "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" (надалі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "45 Експериментальний механічний завод" (надалі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №5-45П-21 (надалі -Договір), згідно із п. 1 якого у порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов`язується партіями відповідно до заявок покупця поставляти покупцю у власність товар (код за ДК 021:2015 (CPV): Насоси та компресори 42120000-6), найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно зі специфікацією, яка міститься в Додатку 1 до договору і є його невід`ємною частиною (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунок здійснюється за кожну окрему поставлену партію товару протягом 30 календарних днів після підписання акта приймання-передачі або видаткової накладної на партію товару.

Розрахунок здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на підставі специфікації, заявки покупця, виставленого рахунку, акту приймання-передачі або видаткової накладної на партію товару, а також відповідно до інших умов Договору (п. 2.4 Договору).

Згідно із п. 5.1 Договору останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань до повного виконання зобов`язань за даним договором.

У додатку №1 до договору (специфікація) сторони погодили поставку товару (Компресор високого тиску BAUER PE 100-TE (Арт. PE 100-TE V1 150 bar), Німеччина) у кількості 2-х шт. на загальну суму 279 372 грн з ПДВ /а.с. 16/.

Відповідно до п. 5 Специфікації оплата товару здійснюється наступним чином: 100% після постачання товару на протязі 30 календарних днів.

01.02.2021 на виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу обумовленого у специфікації товару на загальну суму 279 372,00 грн з ПДВ, що підтверджується обопільно підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № 13 від 01.02.2021 /а.с. 17/.

Позивач звертався до відповідача із претензіями від 13.07.2021, від 27.08.2021 та від 27.09.2021 про сплату заборгованості за Договором в сумі 279 372 грн /а.с. 18-24/. Державне підприємство "45 Експериментальний механічний завод" залишило вказані претензії без відповіді та задоволення.

Несплата відповідачем вартості поставленого товару на суму 279 372,00 грн слугувала підставою для звернення Приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" із цим позовом до суду. При цьому позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод", окрім суми основного боргу, 16 874,07 грн - інфляційних втрат та 5 648,67 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором на підставі ст. 625 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини сторін виникли на підставі договору поставки № 5-45П-21 від 29.01.2021, який за своєю правовою природою є договором поставки та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст. 11, 202, 509, 712 ЦК України.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач не виконав обов`язку щодо сплати повної вартості поставленого товару згідно з видатковою накладною №13 від 01.02.2021 у строк, що передбачений п. 2.3 Договору та кореспондується з п. 5 Специфікації, а саме протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів після підписання видаткової накладної (100 % після постачання товару), тобто до 03.03.2021.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 279 372,00 грн є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 16 874,07 грн інфляційних втрат та 5 648,67 грн 3% річних за період прострочення з 04.03.2021 по 04.11.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Оскільки прострочення відповідача по оплаті поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 13 від 01.02.2021 на суму 279 372,00 грн має місце, тому позовні вимоги в частині стягнення 16 874,07 грн інфляційних втрат та 5 648,67 грн 3% річних за період прострочення з 04.03.2021 по 04.11.2021 є підставними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом та визнаним вірним.

Колегія суддів відхиляє заявлене в апеляційній скарзі твердження скаржника про замовлення у позивача вказаної продукції з метою виконання договорів № 370/3/5/2/1/9 та № 370/3/5/2/1/8, укладених 25 серпня 2021 року з Міністерством оборони України, оскільки договір поставки № 5-45П-21, на підставі якого виникли правовідносини між позивачем та відповідачем, будо укладено 29.01.2021, за вісім місяців до укладення договорів з Міністерством оборони України, і у тексті договору поставки немає посилання на будь-які угоди, які будуть укладені в майбутньому. При цьому договори № 370/3/5/2/1/9 та № 370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 відповідач в якості доказів до справи не додав.

Суд не приймає в якості доказів неможливості своєчасного виконання обов`язків відповідача по оплаті товару за договором поставки № 5-45П-21 видані Вінницькою торгово-промисловою палатою 18.02.2022 сертифікати № 0500-22-0071, № 0500-22-0070 та № 0500-22-0072, позаяк останні підтверджують неможливість виконання своїх обов`язків Державним підприємством "45 Експериментальний механічний завод" за Договорами про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/2/1/9 від 25.08.2021 та № 370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 та № № 370/3/5/2/1/10 від 25.08.2021, укладеними з Міністерством оборони України, а не з позивачем у цій справі ПП «АТЕМЛЮФТ - ГАЗ ТЕХНІКА».

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та їх задоволення.

Разом з цим судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом під час розгляду справи було допущено порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За змістом ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.11.2021 відкрито провадження у цій справі № 902/1154/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання) /а.с. 30-31/.

При цьому в означеній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що за приписами ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проаналізувавши предмет та підстави поданого позову, характер спірних правовідносин та обсяг доказів у справі, суд дійшов висновку що дана справа належить до справ незначної складності, тому визнається судом малозначною.

При цьому місцевий господарський суд не вказав жодних критеріїв, з яких виходив при визначенні справи малозначною на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, виходячи з наступного.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 становив 2270,00 грн.

Ціна позову складає 301 894,74 грн, тобто є більшою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн на момент звернення з позовом до суду).

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві позивач клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявляв.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на момент відкриття провадження у даній справі не мав можливості оцінити її значення для сторін, як того вимагає п. 2 ч. 3 ст. 247 ГКУ.

Інших обґрунтувань щодо необхідності розгляду цієї справи у спрощеному позовному провадженні, ухвала суду першої інстанції від 29.11.2021 не містить.

Отже суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За приписами ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (п.7 ч. 3 ст.277 ГПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, розглянувши дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, допустився порушення норм процесуального права, що у відповідності до наведених приписів процесуального законодавства є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2022 - скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

З огляду на прийняття судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позовних вимог, та з урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Відповідно до част. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання 27.04.2022 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, тому датою ухвалення постанови у цій справі № 902/1154/21 є дата складення повного тексту постанови.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2022 у справі № 902/1154/21 задоволити частково.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2022 у справі № 902/1154/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

« 1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" (вул. Стрілецька, буд. 57, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 08341806) на користь Приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" (вул. Миколаївська дорога, м. Одеса, 65013; код ЄДРПОУ 30445430) 279 372,00 грн - основного боргу; 16 874,07 грн - інфляційних втрат; 5 648,67 грн - 3% річних та 4 528,42 грн - витрат на сплату судового збору».

Доручити Господарському суду Вінницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 902/1154/21 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "28" квітня 2022 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.