Рішення

від 27.04.2022 по справі 925/93/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/93/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Бузун Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Нива",

до відповідача - Маньківської селищної ради,

про визнання права постійного користування земельними ділянками,

за участю представників сторін:

від позивача: Крикун О.А., адвокат, ордер серія СА № 1027476 від 11.04.2022;

від відповідача: участі не брали.

26.01.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 19.01.2022 Селянського (фермерського) господарства "Нива" (надалі - СФГ "Нива") до Маньківської селищної ради з вимогою: визнати за СФГ "Нива" право постійного користування земельними ділянками: кадастровий номер 7123187200:02:001:0435 площею 22,6725 га та кадастровий номер 7123187200:02:001:0434 площею 24,2275 га розташованих в адмінмежах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Уманського району Черкаської області, призначених для ведення фермерського господарства, які були надані на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 11-80 на підставі рішення Маньківської районної ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області від 28 квітня 1998 року № 2-81 та рішення Маньківської районної Ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області від 12.03.1993 № 12-21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що гр. ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 11-80 від 22.01.1998 на підставі рішення Маньківської районної ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області від 28.04.1998 № 2-81 та рішення Маньківської районної Ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області від 12.03.1993 № 12-21 були надані у постійне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства. ОСОБА_1 став засновником та головою СФГ "Нива", яке є законним користувачем земельних ділянок, проте відповідач не визнає такого права позивача.

14.02.2022, у строк, встановлений судом, до суду надійшов відзив від 11.02.2022 № 100/02-17 Маньківської селищної ради, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог СФГ "Нива" в повному обсязі з огляду на те, що, на думку відповідача, земельне законодавство стосовно інших речових прав на земельну ділянку чітко визначає можливість чи неможливість їх переходу в порядку правонаступництва. Земельний сервітут не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам (ч. 2 ст. 101 Земельного кодексу України); сервітут припиняється у разі смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут (ч. 1 ст. 406 Цивільного кодексу України).

Також відповідач зазначає, що у Земельному кодексі України відсутня пряма вказівка щодо можливості переходу права постійного користування земельною ділянкою. А також спадкоємців фізичної особи - постійного землекористувача немає серед виключного переліку осіб, які можуть набувати землю на праві постійного користування відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 28.02.2022 господарський суд за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження по справі № 925/93/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 11:00 28.04.2022; визначив наступну дату судового засідання 26.05.2022 об 11:00 год.

Відповідно до витягу з сайту "Укрпошта" (за трек-номером 1801605207649) відповідач отримав ухвалу від 28.02.2022 - 09.03.2022.

Оскільки відповідно до витягу з сайту "Укрпошта" (за трек-номером 1801605207630) відправлення для позивача прямує до точки видачі, суд додатково повідомив СФГ "Нива" про дату та час судового засідання шляхом направлення телефонограми.

Відтак сторони належним чином повідомлені про час і дату судового засідання.

26.04.2022 до суду надійшло клопотання позивача від 22.04.2022, у якому останній просить приєднати до матеріалів справи лист Маньківської ДПІ ГУ ДПС у Черкаській області від 21.04.2022 № 3998/6/23-00-58-011 та врахувати при задоволенні позову, визнавши поважними причини неподання такого доказу разом із позовною заявою.

Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що подаючи позов останній не мав можливості надати докази відсутності заборгованості по платі за землю за земельні ділянки площею 22,6725 га (кадастровий номер 7123187200:02:001:0435) та 24,2275 га (кадастровий номер 7123187200:02:001:0434), оскільки на поданий раніше запит вдалося отримати відповідь 21.04.2022.

У судовому засіданні 28.04.2022, розглянувши клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, господарський суд протокольною ухвалою на підставі ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) задовольнив вказане клопотання та приєднав до матеріалів справи зазначені документи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

Відповідно до рішення Маньківської районної ради від 28.04.1992 № 8-21 громадянину ОСОБА_1 надана у постійне користування земельна ділянка площею 10,15 га згідно з планом. Земельна ділянка розташована на землях запасу Потаської сільської ради. Землю надано для ведення фермерського господарства.

Відповідно до рішення Маньківської районної ради народних депутатів від 12.03.1993 № 12-21 затверджено проект та відведено ОСОБА_1 в постійне користування для розширення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 36,9 га, в тому числі ріллі 36,4 га та сіножатей заболочених 0,5 га за рахунок земель запасу розміщених на території Потаської сільської ради.

22.01.1998 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЧР 11-80 площею 10,15 га та 36,9 га відповідно до вказаних вище рішень.

Розпорядженням Маньківської районної державної адміністрації від 12.06.1997 № 69 зареєстровано Статут селянського (фермерського) господарства "Нива" засновником та головою якого став ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи СФГ "Нива", код ЄДРПОУ 21375572, 24.07.2008 здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ СФГ "Нива" має наступні види діяльності КВЕД:

- 01.23.0 Розведення свиней

- 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур

- 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин

- 01.42.0 Надання послуг у тваринництві

- 01.12.0 Овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників

- 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що 27.09.2017 видано свідоцтво про смерть.

Згідно з довідкою Потаської сільської ради від 25.11.2020 № 601 спадкоємцем першої черги є ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 09.11.2021 № 228 житловий будинок, відповідно до погосподарської книги, в АДРЕСА_1 було відкрито на ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. від 22.12.2020 № 1082/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на селянське (фермерське) господарство "Нива", код ЄДРПОУ 21375572, яке належало батькові ОСОБА_1 . Відмова мотивована відсутністю документів на цілісний майновий комплекс селянського (фермерського) господарства "Нива".

Відповідно до рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 25.03.2021 у справі № 701/236/21, яке набрало законної сили 26.04.2021, визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , майнові права засновника СФГ "Нива".

На підставі вказаного вище рішення Маньківського районного суду Черкаської області рішенням від 15.07.2021 № 1 ОСОБА_2 вступив у майнові права засновника СФГ "Нива" та призначив себе головою господарства із затвердженням Статуту в новій редакції.

18.08.2021 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В. засвідчено справжність підпису засновника СФГ "Нива" ОСОБА_2 у Статуті вказаного господарства.

13.09.2021 здійснено внесення змін до ЄДРПОУ в частині зміни керівника СФГ "Нива" на ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку надані у постійне користування ОСОБА_1 земельні ділянки сформовані та зареєстровані як об`єкти речового права у дві земельні ділянки з кадастровими номерами 7123187200:02:001:0434 площею 24,2275 га та 7123187200:02:001:0435 площею 22,6725 га відповідно.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 295117468), земельна ділянка з кадастровим номером 7123187200:02:001:0434 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2348027571231 площею 24,2275 га перебуває у комунальній власності, власник - Маньківська селищна рада, код ЄДРПОУ: 25659958. Право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 295254407), земельна ділянка з кадастровим номером 7123187200:02:001:0435 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2512452371060 площею 22,6725 га перебуває у комунальній власності, власник - Маньківська селищна рада, код ЄДРПОУ: 25659958. Право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано за ОСОБА_1 .

26.10.2021 СФГ "Нива" через свого представника звернулося до розпорядника вказаних земель - Маньківської селищної ради із письмовою заявою - припинити за померлим ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 46,9 га (кадастровий номер 7123187200:02:001:0434 площею 24,2275 га та 7123187200:02:001:0435 площею 22,6725 га) та надати у постійне користування такі земельні ділянки СФГ "Нива" для ведення фермерського господарства.

Як зазначає позивач, у відповідь на адвокатський запит представника СФГ "Нива" від 24.12.2021 Маньківська селищна рада листом від 31.12.2021 № 02-20/5094 повідомила, що заява СФГ "Нива" на розгляд сесії не виносилась через необхідність більш детального її вивчення та розглядатиметься на наступній черговій комісії, дата якої не визначена.

Позивач вважає, що відповідач протиправно затягує розгляд порушеного СФГ "Нива" питання, що, на його думку, є необґрунтованим. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Розглядаючи спір, суд враховує такі положення чинного законодавства.

Ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 51 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування - 22.01.1998) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 7 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЗК України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання випливає, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації СФГ "Нива"; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Відтак законодавством, чинним на момент створення СФГ "Нива" було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без його створення.

19.06.2003 прийнято новий Закон України № 937-ІV "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (надалі - ЗУ "Про фермерське господарство") вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

За ст. 8 ЗУ "Про фермерське господарство", фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 ЗУ "Про фермерське господарство", випливає, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗК України (у редакції Закону від 13.03.1992, яка діяла до 01.01.2002), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Тобто, підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено, що земельні ділянки з кадастровим номером 7123187200:02:001:0434 площею 24,2275 та кадастровий номер 7123187200:02:001:0435 площею 22,6725 га, що розташовані в адмінмежах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Уманського району Черкаської області надані гр. ОСОБА_1 з метою створення фермерського господарства, яке було ним створено та зареєстровано.

Враховуючи вказане та наведені вище норми законодавства, до СФГ "Нива" перейшли права та обов`язки землекористувача щодо зазначених земельних ділянок.

Відтак, суд вважає неправомірною бездіяльність Маньківської селищної ради, як власника земельних ділянок, щодо прийняття рішення про надання у постійне користування таких земельних ділянок СФГ "Нива" для ведення фермерського господарства.

З огляду на викладене суд доходить висновку про доведення позивачем наявності у СФГ "Нива" права постійного користування на земельні ділянки з кадастровим номером 7123187200:02:001:0434 площею 24,2275 та кадастровий номер 7123187200:02:001:0435 площею 22,6725, що розташовані в адмінмежах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Уманського району Черкаської області, а тому позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Судовий збір за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за селянським (фермерським) господарством "Нива" (ідентифікаційний код 21375572, вул. Зінчук, буд. 119, с. Поташ, Уманський р-н, Черкаська обл., 20109) право постійного користування земельними ділянками: кадастровий номер 7123187200:02:001:0435 площею 22,6725 га та кадастровий номер 7123187200:02:001:0434 площею 24,2275 га розташованих в адмінмежах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Уманського району Черкаської області, призначених для ведення фермерського господарства, які були надані на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 11-80 на підставі рішення Маньківської районної Ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області від 28 квітня 1992 року № 2-81 та рішення Маньківської районної Ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області від 12 березня 1993 року № 12-21.

Стягнути з Маньківської селищної ради (ідентифікаційний код 25659958, вул. Шевченка, 9, смт. Маньківка, Уманський р-н, Черкаська обл., 20101) на користь Селянського (фермерського) господарства "Нива" (ідентифікаційний код 21375572, вул. Зінчук, буд. 119, с. Поташ, Уманський р-н, Черкаська обл., 20109) 2481 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Дата складення повного судового рішення 29.04.2022.

Суддя З.В. Зарічанська