Рішення

від 27.04.2022 по справі 120/12413/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 квітня 2022 р. Справа № 120/12413/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Комунального підприємства "Мурованокуриловецький водоканал" про зобов`язання виконати вимоги припису,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Комунального підприємства "Мурованокуриловецький водоканал" про зобов`язання виконати вимоги припису від 31.05.2021 року № 19/11/21.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що ним проведено плановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме перевірку за дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін комунальним підприємством «Мурованокуриловецький водоканал». За наслідками проведеного заходу складено акт перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 24 травня 2021 року № 10, який підписаний та отриманий уповноваженою особою відповідача 24 травня 2021 року № 10 року. Позивач зазначає, що відповідач надає послуги з поводження з побутовими відходами за тарифами затвердженими Мурованокуриловецької селищної ради рішенням від 21.06.2019 року №652 «Про затвердження тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів в смт. Муровані Курилівці», які введені в дію з 01.08.2019 року. При цьому, до перевірки не пред`явлено договорів на надання споживачам послуг з поводження з побутовими відходами, відповідно до вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року №318) «Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами».

В результаті, застосування тарифів, затверджених рішенням Мурованокуриловецької селищної ради від 21.06.2019 року №652 «Про затвердження тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів в смт. Муровані Курилівці», всупереч вимогам чинного законодавства порівняно із тарифами, затвердженими рішеннями Мурованокуриловецької селищної ради від 09.04.2015 року №983 комунальним підприємством зайво нараховано споживачам за період з 01.05.2020 року по 01.05.2021 року коштів за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів з фізичних осіб на загальну суму 228675,0 грн. (3049,0 м х 75,0 грн./м ), з інших споживачів 111327,2 грн. (1391,59 м3 х 80,0 грн./ м3). Тому, з метою зобов`язання відповідача виконати припис, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

У встановлений судом строк на адресу суду відзив на позовну заяву на позовну заяву не подано, у зв`язку з чим, суд вирішує даний спір за наявними матеріалами на підставі частини 6 статті 162 КАС України..

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

В період з 18 по 24 травня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області, на підставі Направлення на проведення перевірки від 11.05.2021 року № 1443 проведено плановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме перевірку за дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін комунальним підприємством «Мурованокуриловецький водоканал».

За наслідками проведеного заходу спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області було складено акт перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 24 травня 2021 року № 10, який підписаний та отриманий уповноваженою особою відповідача - ОСОБА_1 24 травня 2021 року № 10 року.

На підставі акта перевірки та відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 18 Закону України №5007-ТІ від 21.06.2012 року «Про ціни і ціноутворення», ч.8 ст.7 Закону України №877-У від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. п. 10 п.4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби України від 24.02.2020 року №245 Відповідачеві видано Припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 31.05.2021 року №10/11/21.

Враховуючи, що відповідачем вимоги вказаного припису не виконано, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1-4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб`єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб`єктів владних повноважень.

Логічний спосіб тлумачення частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє суду дійти висновку, що і пункт 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків "превентивного" судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб`єкта владних повноважень на адміністративний позов.

За пунктом 4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об`єднань, юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

Так, згідно Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, що затверджено наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року № 245 позивач:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формулювання, встановлення та застосування державних регульованих цін,

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін,

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних цін,

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін

Спеціальним законом, який визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є Закону України "Про ціни та ціноутворення".

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 18 Закону України "Про ціни та ціноутворення" уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

За частиною другою статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або адресного споживача, повертається споживачам.

Відповідно до пункту 6 статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Пунктом 8 статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що уповноважені органи мають право: звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Як встановлено судом, на виконання наданих позивачу повноважень, щодо державного нагляду (контроль) за дотриманням вимог формулювання, встановлення та застосування державних регульованих цін, останнім проведено перевірку Комунального підприємства "Мурованокуриловецький водоканал", винесено припис №10/11/21 від 31 травня 2021 року, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни №10 від 14 вересня 2021 року та стягнуто з Комунального підприємства "Мурованокуриловецький водоканал" на користь Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 34000 грн.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органам Держспоживслужби, як суб`єкту владних повноважень, звертатись до суду з позовом про зобов`язання підконтрольного суб`єкта господарювання привести тарифи у відповідність рішенню виконавчого комітету чи повернути споживачам необґрунтовано отриману виручку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що звертаючись з даною позовною вимогою, Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області вийшло за межі встановлених законом повноважень.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Слід зауважити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом місцевого самоврядування конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Недотримання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії зумовлює його протиправність.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Головному управлінню Держпродспоживслужби у Вінницькій області надано право звертатися до суду з будь-якими позовами, однак, суд зазначає, що дана норма прямо вказує, що таке право надано лише якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, про що судом зазначалося вище.

Таким чином, звертаючись з даним позовом, Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області вийшло за межі встановлених законом повноважень.

У відповідності до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяЧернюк Алла Юріївна