Постанова

від 27.06.2022 по справі 120/12413/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12413/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

28 червня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Комунального підприємства "Мурованокуриловецький водоканал" про зобов`язання виконати вимоги припису,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Комунального підприємства "Мурованокуриловецький водоканал" про зобов`язання виконати вимоги припису від 31.05.2021 року № 19/11/21.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що ним проведено плановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме перевірку за дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін комунальним підприємством «Мурованокуриловецький водоканал». За наслідками проведеного заходу складено акт перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 24 травня 2021 року № 10, який підписаний та отриманий уповноваженою особою відповідача 24 травня 2021 року №10 року. Позивач зазначає, що відповідач надає послуги з поводження з побутовими відходами за тарифами затвердженими Мурованокуриловецької селищної ради рішенням від 21.06.2019 року №652 «Про затвердження тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів в смт. Муровані Курилівці», які введені в дію з 01.08.2019 року. При цьому, до перевірки не пред`явлено договорів на надання споживачам послуг з поводження з побутовими відходами, відповідно до вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року №318) «Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами».

В результаті, застосування тарифів, затверджених рішенням Мурованокуриловецької селищної ради від 21.06.2019 року №652 «Про затвердження тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів в смт. Муровані Курилівці», всупереч вимогам чинного законодавства порівняно із тарифами, затвердженими рішеннями Мурованокуриловецької селищної ради від 09.04.2015 року №983 комунальним підприємством зайво нараховано споживачам за період з 01.05.2020 року по 01.05.2021 року коштів за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів з фізичних осіб на загальну суму 228675,0 грн. (3049,0 м х 75,0 грн./м ), з інших споживачів 111327,2 грн. (1391,59 м3 х 80,0 грн./ м3). Тому, з метою зобов`язання відповідача виконати припис, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в справі матеріалами, в період з 18 по 24 травня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області, на підставі Направлення на проведення перевірки від 11.05.2021 року № 1443 проведено плановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме перевірку за дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін комунальним підприємством «Мурованокуриловецький водоканал».

За наслідками проведеного заходу спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області було складено акт перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 24 травня 2021 року № 10, який підписаний та отриманий уповноваженою особою відповідача - Андрущаком Костянтином Леонідовичом 24 травня 2021 року № 10 року.

На підставі акта перевірки та відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 18 Закону України №5007-ТІ від 21.06.2012 року «Про ціни і ціноутворення», ч.8 ст.7 Закону України №877-У від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.п.10 п.4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби України від 24.02.2020 року №245 Відповідачеві видано Припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 31.05.2021 року №10/11/21.

Враховуючи, що відповідачем вимоги вказаного припису не виконано, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що звертаючись з даним позовом, Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області вийшло за межі встановлених законом повноважень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положеннями частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1-4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб`єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень пункту 4 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об`єднань, юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

Як встановлено з матеріалів справи, за наслідком перевірки за дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін комунальним підприємством «Мурованокуриловецький водоканал» видано Припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 31.05.2021 року №10/11/21, що не був виконаний відповідачем в добровільному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з положеннями частини першої статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів (статті 165-2) та за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами (статті 188-3).

Зі змісту статті 244-5 Кодекс України про адміністративні правопорушення вбачається, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 165-2 та 188-3 підвідомчі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, тобто за даних обставин - Головному управлінню Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Частиною дев`ятою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

При зверненні до суду суб`єктів владних повноважень з метою реалізації владних управлінських функцій, передбачених законами України, предметом судового розгляду є вимоги публічних органів. За умови неоскарження в судовому порядку таких вимог, презюмується, що вони є правомірними, а відтак спір у таких справах відсутній. У зв`язку з цим, відсутні підстави для розгляду такої справи в адміністративному суді, оскільки публічний орган наділений владними повноваження, реалізація яких у порядку та межах, визначених Конституцією та законами України, дає можливість самостійно застосовувати до фізичних та юридичних осіб заходи державного примусу.

Згідно Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, що затверджено наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року № 245 позивач:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формулювання, встановлення та застосування державних регульованих цін,

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін,

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних цін,

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін

Спеціальним законом, який визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є Закону України "Про ціни та ціноутворення".

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 18 Закону України "Про ціни та ціноутворення" уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

За частиною другою статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або адресного споживача, повертається споживачам.

Відповідно до пункту 6 статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Пунктом 8 статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що уповноважені органи мають право: звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органам Держспоживслужби, як суб`єкту владних повноважень, звертатись до суду з позовом про зобов`язання підконтрольного суб`єкта господарювання привести тарифи у відповідність рішенню виконавчого комітету чи повернути споживачам необґрунтовано отриману виручку.

Невиконання рішення та припису в добровільному порядку є підставою для здійснення Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області дій, спрямованих на забезпечення їх примусового виконання.

За приписами статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Виключно визначеним законом органом (посадовою особою) і ніяким іншим органом або посадовою особою не можуть здійснюватися повноваження і прийматись рішення, які згідно Конституції України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами.

З огляду на положення Конституції України, КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 28 лютого 2017 року по справі № 826/7631/15 та від 17 квітня 2018 року по справі № 816/1325/17.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав споживачів. Належним способом захисту є самостійна реалізація Головним управлінням Держпродспоживслужби в Вінницькій області наданих йому владних повноважень в порядку та межах, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України "Про ціни і ціноутворення", Положенням № 667.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення відповідає.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.