Ухвала

від 28.04.2022 по справі 761/3777/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3777/22

Провадження № 1-кс/761/2418/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене до ЄРДР за №12020100100003416 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання, у якому прокурор просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: приміщення 2020 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500672180000) та приміщення 2021 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500727280000), які на праві приватної власності належать громадянину України ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Клопотання мотивоване тим, що 03.03.2018 державним реєстратором філії КП Рожівської сільської ради «Рожівське» по місту Києву ОСОБА_5 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності на приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку 3 по вул.Коперника у м. Києві за ТОВ «ТСП-Трейд» (код ЄДРПОУ 33501548) на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення №№2020/с2/14, 2021/с2/14, 2022/с2/14, 2023/с2/14 від 18.11.2014; довідок від 03.04.2017 № 2020-04-03/17, № 2021-04-03/17, № 2022-04-03/17, № 2023-04-03/17, актів прийому-передачі нежитлових вищевказаних приміщень, технічних паспортів, виготовлених ТОВ «Бюро технічної інвентаризації «Альтернатива».

Згідно відповіді ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» №02218/0/2-21 від 25.05.2021 у компанії відсутні примірники договорів №№2020/с2/14, 2021/с2/14, 2022/с2/14, 2023/с2/14 купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку № 3 по вул.Коперника у місті Києві від 18.11.2014. Також, зазначено, що зазначені вище договори не укладались між Компанією та ТОВ «ТСП-Трейд».

Відповідно до відповіді ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» №03276/0/2-21 від 01.09.2021 у компанії відсутні примірники довідок від 03.04.2017 № 2020-04-03/17, № 2021-04-03/17, № 2022-04-03/17, № 2023-04-03/17.

Також, допитані посадові особи ТОВ «Бюро технічної інвентаризації «Альтернатива» підтвердили, що технічні паспорти на приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві підприємством не виготовлялось.

Окрім цього, згідно відповідей АТ «КБ «Приватбанк» та ПАТ«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» рух коштів по рахункам ТОВ «ТСП-Трейд» з 17.11.2014 по 30.03.2018 відсутній, що вказує на відсутність розрахунків між ним та ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд».

В наступному, з метою легалізації заволодіння майном та створення ознак «добросовісного набувача», ТОВ «ТСП-Трейд» в особі Генерального директора ОСОБА_6 відчужив вищевказані приміщення, а саме:

1)приміщення 2020, 2021 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві ТОВ«ТСП-Трейд» відчужило ОСОБА_7 , дозвіл на укладення правочину якій надав чоловік ОСОБА_8 , на підставі договорів купівлі-продажу від 14.03.2018, зареєстрованих в реєстрі за №146, 150, посвідчених приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 ;

2)приміщення, 2022, 2023 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві ТОВ«ТСП-Трейд» відчужило адвокату ОСОБА_10 на підставі договорів купівлі-продажу від 15.03.2018, зареєстрованих в реєстрі за №155, 159, посвідчених приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 .

В наступному 25.07.2018 ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (від імені якої діяв ОСОБА_11 ) відчужили (продали) вищевказані нежитлові приміщення на користь ОСОБА_12 (від імені якої діяв ОСОБА_13 ).

Після чого, 16.04.2019 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_14 посвідчено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 505, згідно якого ОСОБА_12 відчужила приміщення АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4 та 25.05.2021 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_14 посвідчено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 400, згідно якого ОСОБА_12 відчужила приміщення АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4 .

Встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_9 , яка посвідчувала договори купівлі-продажу приміщень між ТОВ «ТСП-Трейд» ( в особі ОСОБА_6 ), ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , є дружиною ОСОБА_15 , який є рідним братом ОСОБА_16 . В свою чергу ОСОБА_16 одружений на ОСОБА_17 дочці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Також ОСОБА_16 разом із ОСОБА_18 сестрою ОСОБА_9 , та ТОВ «ЗАВОД «ЕКТОХПРОД» (засновником та директором якого є ОСОБА_8 ) є співзасновником (учасником) ТОВ«Київська компанія з управління активами» (код 33829471), яке в свою чергу разом з ОСОБА_6 є співзасновниками (учасниками) ТОВ «СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» (код 36691706), в якому ОСОБА_6 є директором. Крім того, ОСОБА_17 разом з ТОВ «Київська компанія з управління активами» є співзасновником ТОВ«СУЧАСНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ», в якій ОСОБА_10 працює начальником юридичного відділу.

Також прокурор вказує, що відповідно до листів АТ «КБ «Приватбанк» та ПАТ«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» рух коштів по рахункам ТОВ «ТСП-Трейд» з 17.11.2014 по 30.03.2018 відсутній, що вказує на відсутність розрахунків між ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та Товариством.

На думку прокурора вищевикладене свідчить про тісні зв`язки між учасниками правочину та нотаріусом, який посвідчував перехід права власності на приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку АДРЕСА_1 , що в свою чергу може вказувати на обізнаність останніх щодо обставин набуття ТОВ «ТСП-Трейд» права власності на дані об`єкти нерухомості, а отже їх дії можуть містити також ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Отже, технічні поверхи є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно постанови ВС від 15.09.2020 у справі №904/5047/18 вказано, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

У Рішеннівід 09листопада 2011року усправі №14-рп/2011Конституційний СудУкраїни вказав,що зазаконодавством Українидопоміжне приміщенняу дво-або багатоквартирномубудинку,гуртожитку маєсвоє функціональнепризначення,яке полягаєу забезпеченніексплуатації будинкута побутовогообслуговування йогомешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

Згідно відповідей ТОВ «АМ «АМА» та КП «Житло-Сервіс» 26 поверх, на якому розміщенні приміщення, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 2020 та 2021, є технічним поверхом, а отже їх функціональне призначення - забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Разом з тим, під час огляду даних приміщень 26.01.2022 встановлено, що вищевказані приміщення використовуються як нежитлові та винаймаються ПП«СПС-А» для здійснення підприємницької діяльності.

Постановою прокурора від 02.06.2021 приміщення, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , №№ 2020 та 2021, визнано речовими доказами.

На даний час, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником приміщень 2020, 2021 в будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

З оглядуна викладене,з метоюзапобігання подальшогонезаконного пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, передачі майна, відчуження майна - приміщень 2020, 2021 в будинку АДРЕСА_1 , до моменту з`ясування всіх подій та обставин розслідуваного кримінального провадження за фактом шахрайських дій з боку невстановлених осіб, а також з метою збереження речових доказів прокурор просить накласти арешт на вказаний об`єкт нерухомого майна, який визнано речовим доказом у справі.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити за наведених підстав.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту.

Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за №12020100100003416 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.190 КК України, за фактом заволодіння правом власності на приміщення технічних поверхів будинку АДРЕСА_1 шляхом обману з використанням завідомо підроблених документів.

02.06.21 постановою прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні визнано речовими докази в тому числі і приміщення щодо арешту яких заявлено відповідне клопотання.

Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Ч.2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Правилами ч.10 ст.170КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що існують обґрунтовані підстави вважати, що право власності на вказане майно є об`єктом кримінально-протиправного посягання, майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту майна, зазначеного в клопотанні прокурора.

Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись ст.ст.131,132,170174, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт, із забороною користування та розпорядження, на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні №12020100100003416 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.190 КК України, за фактом заволодіння правом власності на приміщення технічних поверхів будинку АДРЕСА_1 шляхом обману з використанням завідомо підроблених документів, а саме

приміщення 2020 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500672180000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500727280000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя : ОСОБА_19