КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/2450/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/3777/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.06.2022 року задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт із забороною користування та розпорядження на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувані провадженні № 12020100100003416 від 15.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння правом власності на приміщення технічних поверхів будинку АДРЕСА_1 шляхом обману з використання завідомо підроблених документів, а саме:
приміщення 2020 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500672180000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 ;
приміщення 2021 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500727280000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах ОСОБА_6 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.06.2022 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем арештованого майна, набуття ним права власності ніким не оспорюється та не є протиправним. Набуття права власності арештованого майна ОСОБА_6 не є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, останній не є підозрюваним та має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Накладення арешту на належне останньому нерухоме майно не виправдовує такий ступінь втручання в його права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою збереження речових доказів.
Представник зазначає, що слідчий суддя не надав належної оцінки того факту, що нерухоме майно не відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України. Крім того, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не навів жодних встановлених обставин із посиланням на докази, а також мотивів з яких виходив, постановляючи рішення.
Арешт накладений не лише із забороною розпоряджатися, а й із забороною користуватися, при цьому арештоване майно використовувалося у господарській діяльності власником.
В судове засідання представник та власник майна не з`явилися, про причини своєї неявки не попередили, доказів поважності причин неявки судове засідання до суду не надали, хоча належним чином та завчасно були повідомлені про розгляд справи. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника та власника майна, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100100003416 від 15.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, органом досудового розслідування зазначено, що 03.03.2018 року державним реєстратором філії КП Рожівської сільської ради «Рожівське» по місту Києву ОСОБА_9 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності на приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві за ТОВ «ТСП-Трейд» (код ЄДРПОУ 33501548) на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення №№2020/с2/14, 2021/с2/14, 2022/с2/14, 2023/с2/14 від 18.11.2014; довідок від03.04.2017 року № 2020-04-03/17, № 2021-04-03/17, № 2022-04-03/17, № 2023-04- 03/17, актів прийому-передачі нежитлових вищевказаних приміщень, технічних паспортів, виготовлених ТОВ «Бюро технічної інвентаризації «Альтернатива».
Проте, згідно відповіді ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» № 02218/0/2-21 від 25.05.2021 року у компанії відсутні примірники договорів № № 2020/с2/14, 2021/с2/14, 2022/с2/14, 2023/с2/14 купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку АДРЕСА_1 від 18.11.2014. Також, зазначено, що зазначені вище договори не укладались між Компанією та ТОВ «ТСП-Трейд».
Відповідно до відповіді ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» №03276/0/2 21 від 01.09.2021 у компанії відсутні примірники довідок від03.04.2017 року № 2020-04-03/17, № 2021-04-03/17, № 2022-04-03/17, № 2023-04- 03/17.
Також, допитані посадові особи ТОВ «Бюро технічної інвентаризації «Альтернатива» підтвердили, що технічні паспорти на приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві підприємством не виготовлялось.
Окрім цього, згідно відповідей АТ «КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» рух коштів по рахункам ТОВ «ТСП-Трейд» з 17.11.2014 по 30.03.2018 відсутній, що вказує на відсутність розрахунків між ним та ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд».
В наступному, з метою легалізації заволодіння майном та створення ознак «добросовісного набувача», ТОВ «ТСП-Трейд» в особі Генерального директора ОСОБА_10 відчужив вищевказані приміщення, а саме:
приміщення 2020, 2021 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві ТОВ «ТСП- Трейд» відчужило ОСОБА_11 , дозвіл на укладення правочину якій надав чоловік ОСОБА_12 , на підставі договорів купівлі-продажу від 14.03.2018, зареєстрованих в реєстрі за № 146, 150, посвідчених приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_13 ;
приміщення, 2022, 2023 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві ТОВ «ТСП- Трейд» відчужило адвокату ОСОБА_14 на підставі договорів купівлі-продажу від 15.03.2018, зареєстрованих в реєстрі за № 155, 159, посвідчених приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_15 .
В наступному 25.07.2018 року ОСОБА_14 та ОСОБА_16 (від імені якої діяв ОСОБА_17 ) відчужили (продали) вищевказані нежитлові приміщення на користь ОСОБА_18 (від імені якої діяв ОСОБА_19 ).
Після чого, 16.04.2019 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_20 посвідчено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 505, згідно якого ОСОБА_21 відчужила приміщення АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6 та 25.05.2021 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_20 посвідчено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 400, згідно якого ОСОБА_21 відчужила приміщення АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_6 .
Орган досудового розслідування зазначає, що приватний нотаріус ОСОБА_13 , яка посвідчувала договори купівлі-продажу приміщень між ТОВ «ТСП-Трейд» ( в особі ОСОБА_10 ), ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , є дружиною ОСОБА_22 , який є рідним братом ОСОБА_23 . В свою чергу ОСОБА_24 одружений на ОСОБА_25 - дочці ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Також ОСОБА_24 разом із ОСОБА_26 - сестрою ОСОБА_13 , та ТОВ «ЗАВОД «ЕКТОХПРОД» (засновником та директором якого є ОСОБА_12 ) є співзасновником (учасником) ТОВ «Київська компанія з управління активами» (код 33829471), яке в свою чергу разом з ОСОБА_10 є співзасновниками (учасниками) ТОВ «СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» (код 36691706), в якому ОСОБА_27 є директором. Крім того, ОСОБА_25 разом з ТОВ «Київська компанія з управління активами» є співзасновником ТОВ «СУЧАСНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ», в якій ОСОБА_14 працює начальником юридичного відділу.
Крім того, знову повертаючись до відповідей АТ «КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» рух коштів по рахункам ТОВ «ТСП-Трейд» з 17.11.2014 року по 30.03.2018 року відсутній, що вказує на відсутність розрахунків між ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та Товариством.
02.02.2022 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту із забороною користування та розпорядження на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувані провадженні № 12020100100003416 від 15.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння правом власності на приміщення технічних поверхів будинку АДРЕСА_1 шляхом обману з використання завідомо підроблених документів, а саме:
приміщення 2020 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500672180000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 ;
приміщення 2021 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500727280000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 .
Мотивуючи його тим, що матеріали справи свідчать про тісні зв`язки між учасниками правочину та нотаріусом, який посвідчував перехід права власності на приміщення 2020, 2021, 2022, 2023 в будинку 3 по вул. Коперника у м. Києві, що в свою чергу може вказувати на обізнаність останніх щодо обставин набуття ТОВ «ТСП-Трейд» права власності на дані об`єкти нерухомості, а отже їх дії можуть містити також ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.06.2022 року клопотанняпрокуроразадоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на приміщення 2020 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500672180000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 ; приміщення 2021 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500727280000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 ,з тих підстав, що вищезазначене майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що існують обставини, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України щодо майна, арешт на нього слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Окрім цього, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, передачі майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Арештовані нежитлові приміщення є об`єктом кримінально протиправного посягання, тобто місять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100100003416 відповідно до наявного в матеріалах провадження витягу з ЄРДР від 15.04.20220 року, відтак доводи апеляційної скарги, що останні не є предметом даного кримінального провадження колегія суддів відхиляє.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт із забороною користування та розпорядження на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувані провадженні № 12020100100003416 від 15.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння правом власності на приміщення технічних поверхів будинку АДРЕСА_1 шляхом обману з використання завідомо підроблених документів, а саме:
приміщення 2020 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500672180000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 ;
приміщення 2021 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500727280000), яке на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки плат податків: НОМЕР_1 , - залишити без змін, апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 105203702 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Росік Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні