Постанова

від 27.04.2022 по справі 907/329/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2022 р. Справа №907/329/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Гунька О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Транс» б/н від 15.02.2022 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2022 року (повний текст рішення складено 01.02.2022, суддя Андрейчук Л.В.)

у справі № 907/329/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Транс», м. Мукачево

про стягнення 960915,35 грн. збитків

за участю представників:

від позивача - Кочерба М.С. (в режимі відеоконференції);

від відповідача - не з`явився;

30.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Транс» про стягнення 960915,35 грн. збитків завданих втратою вантажу за генеральним договором на транспортне експедирування № 22 від 22.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань щодо перевезення вантажу, оскільки відповідач не вжив всіх залежних від нього дій по забезпеченню схоронності та цілісності вантажу, забезпеченню його безпечного знаходження у своєму тимчасовому фактичному володінні під час перевезення, які були б необхідними, виправданими та достатніми для належного виконання договірних зобов`язань по перевезенню вантажу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2022 року у справі № 907/329/21 (суддя Л.В. Андрейчук) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Транс» на користь ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» майнові збитки у розмірі 960915,35 грн. та судовий збір у розмірі 14413,73 грн. (т. 2, а.с. 3-9).

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що 22.08.2019 між ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» (Експедитор, позивач) та ТзОВ «Іва-Транс» (Виконавець, відповідач) укладено генеральний договір на транспортне експедирування № 22, відповідно до умов якого Виконавець прийняв на себе обов`язок надати Експедитору послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міждержавному сполученні власними транспортними засобами за замовленнями (заявками) останнього. 16.06.2020 ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» оформило та направило ТзОВ «Іва-Транс» замовлення на транспортування № ПО-20201398. Вказане замовлення передбачало перевезення товару (корму для тварин) автомобільним транспортом ТзОВ «Іва-Транс» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за міжнародним маршрутом «Брукк-ан-дер-Лайта, Австрія - Київ, Україна». ТзОВ «Іва-Транс» прийняло вказане замовлення на транспортування, чим фактично прийняло на себе обов`язок на свій страх та ризик здійснити перевезення товару у передбачений замовленням на транспортування строк. Під час транспортування вантажу, 24.06.2020 на 112 км траси М1, Угорщина, сталася дорожньо-транспортна пригода - виникло загорання причепу автомобіля ТзОВ «Іва-Транс», яким здійснювалося перевезення товару, в результаті чого товар було значно пошкоджено, як наслідок пошкоджений товар втратив фактичну цінність (можливість бути використаним за цільовим призначенням), через що був утилізований. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав суду жодного доказу того, що знищення вантажу, прийнятого ним до перевезення відповідно до генерального договору на транспортне експедирування № 22, в ході дорожньо-транспортної пригоди 24.06.2020, сталося не з його вини. З огляду на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що існують усі підстави вважати належним чином доведеним факт існування складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що фактично призвели до втрати вантажу і виникнення майнових збитків для позивача у розмірі 960915,35 грн.

Не погодившись з даними рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наведене просив скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, зіслався на висновок експерта з пожежної безпеки № КІ-026/2020 від 14.07.2020 та дійшов хибного висновку, що причиною пожежі були технічні характеристики/проблеми транспортного засобу відповідача. Однак, з даного витягу експертного заключення не вбачається та не підтверджується факт технічних проблем транспортного засобу ТзОВ «Іва-Транс»;

2) скаржник звертає увагу на те, що у пунктах 1, 2 перекладу технічного висновку, який було надано суду позивачем, вказано причіп з номерним знаком НОМЕР_3 , замість НОМЕР_2 , на якому сталася пожежа, результатом якої сталося знищення вантажу;

3) скаржник наголошує, що позивачем при поданні позовної заяви ніякі документи, які можуть служити доказом протиправних дій відповідача, не надані. Обставини, які можуть служити основою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств і організацій та пасажирів при автомобільних перевезеннях, засвідчуються актами встановленої форми, проте дані акти в матеріалах справи відсутні. Отже, на думку скаржника, вина перевізника у втраті вантажу не доведена, що виключає його відповідальність за схоронність вантажу відповідно до вимог закону та умов договору про надання транспортних засобів на перевезення.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, вважає їх необґрунтованими та недоведеними. Зокрема, зазначає, що в пунктах 1, 2 технічного звіту насправді вказана інформація щодо причепу з номером НОМЕР_3 , разом з тим, у всіх інших його пунктах, зокрема у пунктах 3-5, вказано саме причіп з номерним знаком НОМЕР_2 . Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що знищення вантажу, прийнятого відповідачем (скаржником) до перевезення відповідно до генерального договору на транспортне експедирування № 22, в ході дорожньо-транспортної пригоди 24.06.2020 сталося не з його вини. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

22.08.2019 між ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» та ТзОВ «Іва-Транс» було укладено генеральний договір на транспортне експедирування № 22. Відповідно до п. 1.1 договору, предметом цього договору є порядок взаємовідносин, які виникають між Експедитором і Виконавцем при здійсненні автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами Виконавця по замовленнях (заявках) Експедитора, та пов`язаних із ними різноманітних послуг (т. 1, а.с. 15-18).

Згідно із п. 2.1 договору на кожне перевезення оформляється траспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експедитора і передається Перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку та є невід`ємною частиною договору.

16.06.2020 ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» оформило та направило ТзОВ «Іва-Транс» замовлення на транспортування № ПО-20201398, яке передбачало перевезення товару автомобільним транспортом ТзОВ «Іва-Транс» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за міжнародним маршрутом «Брукк-ан-дер-Лайта, Австрія - Київ, Україна». Замовлення на транспортування № ПО-20201398 чітко передбачало дату навантаження 23.06.2020 та дату вивантаження товару у місці призначення 26.06.2020 (т. 1, а.с. 19).

На вказане перевезення була оформлена CMR № UA PO1711077 (автомобільна накладна). Відповідно до інформації, шо міститься у CMR № UA PO1711077, ТзОВ «Іва-Транс» прийняло до перевезення 1116,48 кілограмів корму для тварин, який було запаковано у 4128 картонних коробок (т. 1, а.с. 59).

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» здійснювало організацію вищевказаного перевезення в інтересах третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА», по відношенню до якого виступало у ролі Експедитора.

Товар, що перевозився за CMR № UA PO1711077 було передано ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» з боку ТзОВ «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА» саме для організації подальшого перевезення за маршрутом «Брукк-ан-дер-Лайта, Австрія - Київ, Україна». Вказане підтверджується, зокрема, і інформацією, що міститься у CMR № UA PO1711077.

Відносини між ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» (Експедитор) та ТОВ «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА» (Замовник) регулювалися договором №LG-2018-39 про надання транспортно-експедиторський послуг перевезення вантажів автотранспортом від 19 липня 2018 року. Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Експедитор бере на себе обов`язок надати транспортно-експедиторські послуги, безпосередньо пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні на території України (т. 1, а.с. 20-39).

Згідно із п. 6.4 договору Експедитор відшкодовує Замовнику понесені останнім збитки в українських гривнях у розмірі ціни втраченого або пошкодженого вантажу на підставі претензії, направленої Замовником Експедитору. Суму збитку Експедитор перераховує на поточний рахунок Замовника протягом 5 робочих днів з дати направлення відповідної претензії.

Під час транспортування вантажу, 24.06.2020 на 112 км траси М1, Угорщина, сталася дорожньо-транспортна пригода - виникло загорання причепу автомобіля ТзОВ «Іва-Транс», яким здійснювалося перевезення товару, в результаті чого товар було значно пошкоджено. Як наслідок пошкодження, товар втратив фактичну цінність (можливість бути використаним за цільовим призначенням), через що був утилізований.

В матеріалах даної господарської справи міститься висновок № КІ-026/2020 технічного експерта дослідження транспортного засобу: АО 4746 ХХ (переклад з англійської та німецької мови на українську мову), в якому судовий експерт у п.5.6 причина пожежі, зазначив: «Під час руху причепа протектор на правій шині вісі "С" та пластиковий зсув стикаються, а тепло і пластиковий зсув на обертовому колесі запалюються. Вогонь поширився з цілого пластикового гудка на дерев`яну конструкцію причепа, на брезент, на вантаж» (т. 1, а.с. 70-71).

Також, в матеріалах справи міститься судовий експертно-технічний висновок № КІ-026/2020 обстеження причепу з номерним знаком НОМЕР_2 (переклад з угорської мови на українську мову) у п. 5.6 якого судовим експертом вказано причини виникнення пожежі: «Під час руху причепа поверхня шини та пластиковий бризковик правої сторони осі «С» дотикнулись, після чого під впливом тепла, яке виникло внаслідок тертя поверхні шини та бризковика загорілася робоча поверхня шини та пластиковий бризковик. Вогонь перекинувся на дерев`яну конструкцію причепа, на брезент та на вантаж» (т. 1, а.с. 92-96).

Відповідно до Інвойсу № 9610154256 від 23.06.2020, загальна вартість вантажу склала - 28691,92 Євро (т. 1, а.с. 60-61).

У зв`язку із втратою вантажу, ТзОВ "РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА" надіслав ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» претензію №182 від 02.07.2020 про відшкодування завданих втратою вантажу збитків (т. 1, а.с. 40-41).

27 жовтня 2020 року між ТзОВ «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА» та ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» було укладено угоду про врегулювання до договору на надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автотранспортом № LG-2018-39 від 19 липня 2018 року, відповідно до умов якої ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» прийняло на себе зобов`язання відшкодувати на користь ТзОВ «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА» збитки, завдані в результаті знищення товару, в розмірі 960915,35 грн., що станом на дату укладання угоди становило еквівалент 28691,92 Євро (т. 1, а.с. 42-43).

08.12.2020 ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» повністю відшкодувало ТзОВ "РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА" збитки пов`язані із втратою вантажу, що підтверджується банківською випискою № 7284657 (т. 1, а.с. 44).

14.12.2020 позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 2965 щодо повернення вартості пошкодженого вантажу, 12.02.2021 повторно позивачем направлялась претензія № 202102586 на адресу відповідача, в якій позивач просив відшкодувати збитки в розмірі 28691,92 Євро (т. 1, а.с. 45-50).

У відповіді на претензію вих. № 24 від 15.02.2021 відповідачем не заперечувалась сума, яка має бути відшкодована та зазначалось прохання відстрочити сплату боргу (т. 1, а.с. 51-52).

Предметом спору у цій справі є вимога ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» про стягнення з відповідача 960915,35 грн. збитків, завданих втратою вантажу за генеральним договором на транспортне експедирування № 22 від 22.08.2019.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції, 22.08.2019 між ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» (Експедитор) та ТзОВ «Іва-Транс» (Виконавець) укладено генеральний договір на транспортне експедирування № 22, яким врегульовано порядок взаємовідносин, які виникають між Експедитором і Виконавцем при здійсненні автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами Виконавця по замовленням (заявкам) Експедитора, та пов`язаних із ними різноманітних послуг.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням (ч. 1 ст. 316 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 3 статті 909 названого кодексу передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

У відповідності до ч. 1 ст. 53 вказаного Закону, організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

З огляду на те, що виконання перевезення автомобільним транспортом, передбачене CMR № UA PO 1711077, відбувалося з перетином державного кордону України, до вказаних правовідносин сторін слід застосовувати положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів.

Згідно ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ця конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

За приписами ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ч. 1 ст. 924 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Частиною 1 статті 18 Конвенції встановлено, що тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Перевізник, який сплатив компенсацію за збитки згідно з положеннями цієї Конвенції, має право отримати відшкодування такої компенсації разом з відсотками на неї і всіма витратами, понесеними внаслідок позову, від інших перевізників, які брали участь у перевезенні (ст. 37 Конвенції).

Таким чином, Конвенція закріплює презумпцію вини перевізника у випадку повної чи часткової втрати вантажу, його пошкодження чи прострочення доставки. Цей принцип, закріплений також і в законодавстві України, зокрема, у ч. 2 ст. 924 ЦК України.

Відповідно до Інвойсу № 9610154256 від 23.06.2020, вартість вантажу, який було втрачено, становила 28691,92 Євро (960915,35 грн.), що є реальними збитками, які понесло ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» в результаті втрати вантажу, яке відбулася в процесі перевезення, відповідальним за належне здійснення якого було ТзОВ «Іва-Транс».

У відповідності до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, для застосування такого виду господарської санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв`язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також реальні витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру збитків покладається на позивача, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Згідно з умовами, що містяться у замовленні на транспортування, ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» прийняло на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу у строк до 26.06.2021. Пунктом 2.5 генерального договору на транспортне експедирування № 22 встановлено, що замовлення на транспортування є невід`ємною частиною цього договору. Отже, неналежне виконання замовлення ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» є порушенням генерального договору на транспортне експедирування № 22, допущене з боку ТзОВ «Іва-Транс».

Вантаж, який перевозився відповідно до умов CMR № UA PO 1711077 було повністю знищено у результаті дорожньо-транспортної пригоди (а саме, пожежі, що сталася з транспортним засобом ТзОВ «Іва-Транс»), яка мала місце 24.06.2020.

Колегія суддів зауважує, що пунктом 6.1 генерального договору на транспортне експедирування № 22 від 22.08.2019 встановлено перелік форс-мажорних обставин, які виключають відповідальність сторін, в перелік таких обставин сторонами договору не було включено дорожньо-транспортні пригоди.

Таким чином, наявними у матеріалах справи документами (автомобільною накладною та замовленням на перевезення) підтверджується, що на виконання умов генерального договору на транспортне експедирування ТзОВ «Іва-Транс» прийняло вантаж ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» до перевезення. Вантаж було повністю знищено в результаті дорожньо-транспортної пригоди 24.06.2020, тобто у момент, коли ТзОВ «Іва-Транс» виконувало свої обов`язки у частині здійснення перевезення. Відтак, ТзОВ «Іва-Транс» не виконало свої договірні зобов`язання, прийняті ним відповідно до замовлення на перевезення.

З огляду на наведене, генеральний договір транспортного експедирування № 22 від 22.08.2019 не був виконаний через те, що 24.06.2020 відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої вантаж, який був переданий ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» з боку ТзОВ «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА» відповідно до умов договору № LG-2018-39, був знищений.

В результаті цієї події, у ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» виникло зобов`язання з відшкодування шкоди ТзОВ «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА». Як зазначалось вище, відповідно до п. 1 угоди про врегулювання, ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» сплатило на користь ТзОВ «РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА» 960915,35 грн. у якості відшкодування майнової шкоди за договором № LG-2018-39.

Відповідно до положень ст. 37 Конвенції, на ТзОВ «Іва-Транс» покладено обов`язок по відшкодуванню ТзОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» збитків у розмірі 28691,92 Євро (960915,35 грн.). Вказана сума є збитками, що виникла в результаті знищення вантажу в процесі його перевезення транспортними засобами ТзОВ «Іва-Транс» у рамках виконання ним умов генерального договору на транспортне експедирування № 22.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що знищення вантажу, прийнятого відповідачем (скаржником) до перевезення відповідно до умов генерального договору, сталося не з його вини. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що існують усі підстави вважати належним чином доведеним факт існування складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що фактично призвело до втрати вантажу і виникнення майнових збитків для позивача.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення господарським судом позовних вимог про стягнення з відповідача 960915,35 грн. збитків завданих втратою вантажу за генеральним договором на транспортне експедирування № 22 від 22.08.2019.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2022 року у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2022 у справі №907/329/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Порядок оскарження постанови визначено статтями 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 02.05.2022 року.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік