Постанова

від 26.04.2022 по справі 924/1074/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року Справа № 924/1074/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Мельник О.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: Мартинкова О.Л. директор з правових питань

відповідача: Горбань О.В. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.22р. у справі №924/1074/21 (суддя Музика М.В., м.Хмельницький, повний текст складено 14.02.2022 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Хмельницька універсальна компанія", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг", м. Хмельницький

про стягнення 480 000,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року, з яких 260 000,00 грн. заборгованість за надані послуги та 220 000,00 грн. - штраф

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальності "Хмельницька універсальна компанія" звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг" про стягнення з відповідача 480 000,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року, з яких 260 000,00 грн. заборгованість за надані послуги та 220 000,00 грн. штраф. Вимоги мотивує неналежним виконанням зі сторони ТОВ Продторг своїх зобов`язань з своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг згідно договору.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.02.22р. у справі №924/1074/21 в позові Товариства з обмеженою відповідальності Хмельницька універсальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Продторг про стягнення 480 000,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року, з яких 260 000,00 грн. заборгованість за надані послуги та 220 000,00 грн. - штраф, відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2022 року у справі №924/1074/21, та прийняти нове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт надання послуг зі сторони виконавця та прийняття зі сторони замовника за спірний період.

Доказом того, що ТОВ "Продторг" користувався та наразі користується інфраструктурою ТОВ "Хмельницьк Уніком" є зокрема наявні в матеріалах справи - фотодокази розміщення виходів із торгових павільйонів відповідача на земельну ділянку ТОВ "Хмельницьк Уніком"; - Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №28-ДК/26/АП/09/01/-19 від 01.02.2019р. та збірний кадастровий план земельної ділянки к.н. 6810100000:26:006:0079; - звернення відповідача до Хмельницької міської ради із заявою щодо виділення земельної ділянки ТОВ "Хмельницьк Уніком", для проїзду до території підприємства та об`єктів, що на ній знаходяться, на умовах сервітуту.

Однак, скаржник зазначає, що ситуація після цього звернення не змінилась, торгові павільйони відповідача і надалі розміщуються на земельній ділянці призначеній для проїзду-проходу, а виходи із них на землі ТОВ "Хмельницьк Уніком", і оскільки ТОВ "Продторг" продовжує отримувати від позивача послуги, несплата наданих послуг є порушенням прав ТОВ "Хмельницьк Уніком".

Поряд з цим, не підтвердженою жодними доказами та нормами чинного законодавства, на думку скаржника позиція суду першої інстанції, щодо відсутності в матеріалах справи достатніх доказів, які підтверджують надсилання позивачем відповідачу проекту договору надання послуг, оскільки листом від 26 листопада 2020 року № 95 ТОВ "Хмельницьк Уніком" надіслав відповідачу для підписання новий договір про надання послуг №1/11-20 від 30 листопада 2020 року. На переконання позивача, у вказаному листі та реєстрі спецзв`язку, чітко вбачається, що лист №95 від 26.11.2020р., був надісланий саме 26 листопада 2020 року. Також у додатках до позовної заяви міститься повідомлення-розписка сформована спецзв`язком №61120, у якій містяться відомості про отримання 27 листопада 2020 року, директором ТОВ "Продторг" - Мосюк Л.І.(м.т. 067 750-1954) листа, що був надісланий ТОВ "Хмельницьк Уніком". Разом з тим, від підпису одержувач відмовився, проте, відмова від підпису не свідчить про відмову від отримання, оскільки у документах наявна відмітка "вручено особисто". Усі надані документи оформлялись безпосередньо Хмельницьким ОВСЗ, а тому безпідставним є посилання на те, що реєстри не містять певної інформації. Більш того, в бланку реєстра відсутня графа, у якій могли бути зазначені відомості щодо змісту відправлення, отже, посилання на відсутність цієї інформації є безпідставною. Суд першої інстанції, при цьому, не зазначив навіть яким нормативним документом передбачено зазначення у вказаних реєстрах змісту відправлення. А враховуючи ту обставину, що Хмельницький обласний вузол спеціального зв`язку є державним підприємством, скаржник вважає необґрунтованими будь-які посилання на неправильність даних їх реєстрів.

Крім того, скаржник зазначає, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонам, оскільки в матеріалах справи наявний рахунок від 01 грудня 2020 року, на оплату послуг за договором №1/11-20 від 30.11.2020р.. 04 грудня 2020 року ТОВ Продторг здійснив часткову оплату за надані послуги в грудні 2020 року, у розмірі 15 000,00 грн. Тобто, відповідач вчинив дії щодо часткового виконання своїх обов`язків за договором, а отже, прийняв пропозицію щодо укладення нового договору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.22р. у справі №924/1074/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 27 квітня 2022 року.

14 квітня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Продторг надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2022р. у справі №924/1074/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області без змін.

В судовому засіданні 27.04.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала відповідні пояснення. Просила суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2022 року у справі №924/1074/21, та прийняти нове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Продторг в судовому засіданні 27.04.2022 заперечив доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі з урахуванням поданого відзиву та надав відповідні пояснення. Просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2022р. у справі №924/1074/21 без змін.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення адвокатів Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю Продторг в судовому засіданні 27.04.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.22р. у справі №924/1074/21 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009 року між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та ТОВ Хмельницька універсальна компанія (орендар) укладено договір оренди землі №04097420036, за положеннями якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення від 22.10.2008 року із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Купріна, 54/2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 14926 кв.м., в тому числі ділянка №1 2587 кв.м., ділянка №2 12339 кв. м., забудовані землі (зелені насадження площею 2404 кв.м.) (а.с. 14-17).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 14926 м2 в т.ч. ділянка №1 -2587м2, ділянка №2-12339м2, забудовані землі(зелені насадження площею 2404м2). На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - на земельній ділянці №1- одноповерхова капітальна нежитлова будівля площею 141м2, тимчасова будівля (металева) площею 42м2, на земельній ділянці №2-тимчасова будівля (металева) площею 1114м2, тимчасова будівля (металева) площею 422м", тимчасова будівля (металева) площею 79м", споруда площею 22м , а також інші об`єкти інфраструктури - на земельній ділянці №2-проїзди, проходи, площадки (щебінь) площею 10702м2, лінії ЛЕП на земельній ділянці №1 площею 200м2, на земельній ділянці №2 -площею 186м2. Земельна ділянка передається в оренду разом з: на земельній ділянці №І - одноповерховою капітальною нежитловою будівлею площею 141м2, тимчасовою будівлею (металевою) площею 42м2, на земельній ділянці №2-тимчасовою будівлею (металевою) площею 1114м2, тимчасовою будівлею (металевою) площею 422м2, тимчасовою будівлею (металевою) площею 79м2, спорудою площею 22м2.

03 травня 2012 року між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та ТОВ Продторг (орендар) укладено договір оренди землі №681010004000505, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення від 14.12.2011 року із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в м. Хмельницькому по пров. Купріна, 15. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 650 кв.м. (а.с. 18-19).

Відповідно до пункту 15 вказаного договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування складських та офісних приміщень на умовах проведення ремонту дорожнього покриття та тротуарів прв. Купріна.

01 лютого 2019 року між ТОВ Продторг (замовник) та ТОВ Хмельницька універсальна компанія (виконавець) укладено договір №1/02-19 про надання послуг (далі договір), за положеннями якого виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п. 2.1. цього договору, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1. договору №1/02-19 сторони передбачили, що згідно з цього договору виконавець надає замовнику послуги із використання інфраструктури, розташованої на території виконавця, за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 54/2.

Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг становить 15000,00 грн.

Акт надання послуг підписується сторонами до 20 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги. Замовник зобов`язаний до 10 числа поточного місяця перерахувати суму, зазначену в п. 3.1. договору на розрахунковий рахунок виконавця (п.п. 3.2., 3.3. договору).

Згідно з п. 6.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року. У разі, якщо за 30 днів до вищевказаного строку від замовник або виконавця не надійде повідомлення про бажання не продовжувати термін дії договору, договір вважається переукладеним на той самий строк (п. 6.2. договору).

Будь-які зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу за умови викладення їх у письмовій формі, підписання уповноваженими на те представниками, скріплення печатками сторін, а у випадках, передбачених чинним законодавством України нотаріального посвідчення та державній реєстрації (п. 6.11. договору).

Сторонами у справі підписано акти надання послуг №4299 від 30.09.2020 року за послуги з використання інфраструктури за вересень 2020 року на суму 15000,00 грн., №4917 від 31.10.2020 року за оренду нежитлового приміщення згідно договору оренди за жовтень на суму 15000,00 грн., №5804 від 30.11.2020 року за послуги з використання інфраструктури за листопад 2020 року на суму 15000,00 грн. (а.с. 67-69).

Листом №71 від 23.10.2020 року ТОВ Хмельницька універсальна компанія звернулася до ТОВ Продторг, у якому просить підписати додаткову угоду до договору про надання послуг в частині збільшення розміру плати за послуги до 25000,00 грн. з 01.12.2020 року. У випадку відмови від підписання повідомляє про не бажання продовжувати договір про надання послуг №1/02-19, укладений 01.02.2019 року, та його припинення у зв`язку з закінченням строку дії 29.11.2020 року (а.с. 21).

У відповідь ТОВ Продторг листом №13 від 13.11.2020 року просило позивача надати детальний розрахунок витрат та вартість кожної послуги, тобто яка розрахункова сума 25000,00 грн. за один місяць (а.с. 22).

ТОВ Хмельницька універсальна компанія, у листом №91 від 20.11.2020 року надала відповідачу калькуляцію вартості послуг та повторно просила підписати додаткову угоду (а.с. 23).

ТОВ Хмельницька універсальна компанія зазначає, що листом №95 від 26.11.2020 року повідомило відповідача про припинення договору №1/02-19 з 29.11.2020 року та просило підписати новий договір про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року з розміром плати за надані послуги в сумі 25000,00 грн. та терміном дії з 30.11.2020 року по 31.12.2021 року (а.с. 24, 27).

У повідомленні-розписки, яка надіслана засобами спецзв`язку, зазначено, що пакет вручено 27.11.2020 року; одержувач відмовився від підпису. Зазначено про повернення повідомлення-розписки на адресу: м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5, 4 поверх, готель Центральний, Мартинковій О.Л. (а.с. 26).

ТОВ Хмельницька універсальна компанія виставлено відповідачу рахунок на оплату №6155 від 01.12.2020 року на суму 25000,00 грн. за надання послуг з використання інфраструктури за грудень 2020 року відповідно до договору про надання послуг від №1/02-19 від 01.02.2019 року (згідно наданого відповідачем рахунку на оплату)( а.с.71) та відповідно до договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року (згідно наданого позивачем рахунку на оплату) (а.с. 28).

Листом від 09.12.2020 року, позивач повідомив відповідача про неповну оплату за надані послуги за грудень 2020 року та наявність заборгованості в розмірі 10000,00 грн. (а.с. 29), проте відповіді відповідача на даний лист отримано позивачем не було.

З січня 2021 року, як зазначає позивач ТОВ "Продторг" припинив вносити плату за надані послуги, що призвело до виникнення заборгованості, яку в добровільному порядку відповідач не має наміру погашати, що й стало підставою для звернення ТОВ Хмельницька універсальна компанія до Господарського суду Хмельницької області із даним позовом.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за надані послуги, останнім нараховано відповідачу 220000,00 грн. штрафу (по 20000,00 грн. щомісяця за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року) та 260000,00 грн. заборгованості за послуги (по 25000,00 грн. щомісяця за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року з врахуванням сплати 15000,00 грн. у грудні 2020 року).

В матеріалах справи також наявний протокол засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 13.01.2021 року з якого вбачається, що вказаною комісією здійснювався розгляд звернення ТОВ Продторг щодо виділення земельної ділянки для проїзду до території підприємства та об`єктів, що на ній знаходяться, на умовах сервітуту. За результатами розгляду звернення не підтримано, оскільки земельна ділянка виділялася ТОВ Продторг під проїзди-проходи та має використовуватись за призначенням (а.с. 33-35).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Отже, матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на пред`явлення позову у особи виникає після порушення її права.

Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право.

При вирішенні даного спору підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав його задоволення, але й визначено, чи було порушене право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, з огляду на положення вказаних статей підставою для захисту права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2019 року між ТОВ Продторг та ТОВ Хмельницька універсальна компанія укладено договір №1/02-19 про надання послуг, за положеннями якого виконавець зобов`язується надати послуги з використання інфраструктури, розташованої на території виконавця, за адресою: м. хмельницький, вул. Купріна, 54/2, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх на порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг становить 15000,00 грн.

Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, при цьому у разі, якщо за 30 днів до вищевказаного строку від замовник або виконавця не надійде повідомлення про бажання не продовжувати термін дії договору, договір вважається переукладеним на той самий строк (п. 6.2. договору).

У зв`язку з відсутністю заперечень сторін договір від 01.02.2019 року переукладено на той самий строк, тобто, на 11 місяців, що не заперечується сторонами.

В подальшому, позивач надіслав відповідачу лист від 23.10.2020 року із запереченнями щодо продовження договору від 01.02.2019 року на тих самих умовах та пропозицією підписати додаткову угоду до договору в частині збільшення плати за послуги до 25000,00 грн.

Відповідачем додаткова угода до договору №1/02-19 про надання послуг від 01.02.2019 року не погоджена, що також не заперечується ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" та ТОВ "Продторг".

Поряд з цим, позивач зазначає, що листом №95 від 26.11.2020 року повідомив відповідача про припинення договору №1/02-19 від 01.02.2019 року з 29.11.2020 року та просив підписати новий договір про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року з розміром плати за надані послуги в сумі 25000,00 грн. та терміном дії з 30.11.2020 року по 31.12.2021 року.

В підтвердження отримання директором відповідача Мосюк Л.І. проекту договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року позивач надає суду реєстр Спецзв`язку та повідомлення-розписка сформована Спецзв`язком №61120 у якій містяться відомості, що даний лист був отриманий 27.11.2020 року. Разом з тим, зазначено, що від підпису одержувач відмовився.

Крім того, в підтвердження часткового виконання договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року зі сторони відповідача, позивач посилається на те, що 01 грудня 2020 року ТОВ "Продторг" було надано рахунок на оплату послуг (за договором №1/11-20 від 30.11.2020р.) за грудень 2020 року. 04 грудня 2020 року ТОВ "Продторг" здійснив часткову оплату за надані послуги в грудні 2020 року, у розмірі 15 000,00 грн. Тобто, позивач вважає, що відповідач вчинив дії щодо часткового виконання своїх обов`язків за договором №1/11-20 від 30.11.2020 року, а тому прийняв пропозицію щодо укладення нового договору.

Таким чином, позивач стверджуючи про часткове виконання зі сторони ТОВ "Продторг" та відсутність заперечень щодо надісланого проекту договору просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з використання інфраструктури згідно договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року в сумі 260000,00 грн. та штрафу у розмірі 220000,00 грн.

В обгрунтування своїх заперечень щодо задоволення позову відповідач зазначає, що договір про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року зі сторони відповідача не погоджувався та ним не укладався, листи від 26.11.2020 року та від 09.12.2020 року, а також проект вказаного договору від ТОВ Хмельницька універсальна компанія відповідач не отримував. З викладеного ТОВ Продторг стверджує, що договір, на який посилається позивач, є неукладеним, тому не може породжувати передбачені ним правові наслідки. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За вимогами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 173 Господарського кодексу України визначає, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Отже всі умови договору - істотні, звичайні і випадкові - з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

В цьому полягає сенс цивільно-правового договору, як правової форми узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже лише після узгодження всіх умов договору, які притаманні для певного виду договору, сторони можуть їх виконати.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За умовами статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з частиною першою та другою статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Посилання позивача на реєстр №1 Спецзв`язку форми 1к та повідомлення-розписку №61120 як на докази отримання 27.11.2020 року відповідачем підписаного нового договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року разом із супровідним листом №95 від 26.11.2020р., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки із вказаних документів вбачається лише надіслання пакету на ім`я Мосюк Л.І. на адресу: м.Хмельницький, пров. Купріна, 15, без можливості підтвердити вміст вкладення даного пакету.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий зв`язок спеціального призначення є складовою частиною поштового зв`язку України, призначеною для надання послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.

Згідно пунктів 5, 7, 12 Порядку доставки та вручення відправлень спецзв`язку, розміщеного на офіційному сайті Державного підприємства спеціального зв`язку (https://dpsz.ua/pages/Porjadok-dostavki-ta-vruchennja-vidpravlen-spetszvzku/) відправлення, адресовані юридичним особам, вручаються їх представникам, уповноваженим на одержання відправлень (працівникам канцелярії, експедиції тощо), під печатку або на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. В разі відсутності у одержувача в момент доставки печатки відправлення категорії К, Б, СЛ, ДК, ДБ, Доп, Доп Цін, що адресовані юридичним особам, крім банківських установ, вручаються їх представнику після пред`явлення ним документа, що посвідчує особу. Для одержання відправлення одержувач, що є юридичною особою, повинен на реєстрі ф.5К вказати наступну інформацію, для цінних відправлень (крім Доп Цін) кількість отриманих відправлень та загальну цінність відправлень (цифрами та прописом), прізвище та ініціали, час одержання відправлень та розписатись. Свій підпис завірити печаткою юридичної особи. В разі відсутності у одержувача печатки (в момент доставки) при врученні цінних відправлень, крім БЦ, ДБЦ, в реєстрі ф.5К зазначаються дані пред`явленого документа, що посвідчує особу одержувача (найменування, серія, номер) та посада; для відправлень категорії К, Б, СЛ, ДК, ДБ, Доп кількість отриманих відправлень, прізвище та ініціали, час одержання відправлення та розписатись. Свій підпис завірити печаткою юридичної особи. В разі відсутності у одержувача, крім банківських установ, печатки (в момент доставки) в реєстрі ф.5К додатково зазначається посада одержувача. Під час вручення відправлення з повідомленням-розпискою про вручення працівник ПСЗ на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення його прізвище, ім`я, по батькові. Одержувач на бланку повідомлення розписується. При врученні юридичній особі одержувач свій підпис завіряє печаткою (крім окремих випадків, передбачених п.59). Оформлене повідомлення-розписку працівник спецзв`язку підписує та завіряє штампом ф.17.

Однак, в силу вимог вказаного Порядку позивачем в підтвердження належного поштового відправлення не надано суду реєстр ф.5К та повідомлення-розписка №61120 в розділі "вручено" не містить ні посади, ні прізвища особи, яка одержала пакет, що, в свою чергу, ставить під сумнів отримання директором відповідача Мосюк Л.І. вищевказаних документів. Крім того, відповідач в своїх запереченнях наполягає на тому, що не отримував засобами поштового зв`язку (спецзв`язку) підписаного нового договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року разом із супровідним листом №95 від 26.11.2020р.

З огляду на наведене, доводи позивача про отримання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг" Мосюк Л.І. підписаного нового договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року разом із супровідним листом №95 від 26.11.2020р. не підтверджені належними та достатніми доказами.

Подані позивачем докази на підтвердження здійснення відповідачем конклюдентних дій на схвалення договору про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020р. шляхом часткової оплати рахунку №6155 від 01.12.2020 р. в розмірі 15000,00 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявний рахунок №6155 від 01.12.2020 на суму 25000,00 грн., з посиланням на договір про надання послуг №1/02-19 від 01.02.2019, який містить також печатку та підпис позивача (а.с. 71). За вказаним рахунком 04.12.2020 відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 15000,00 грн., як це передбачено п.3.1 договору про надання послуг №1/02-19 від 01.02.2019 року, що підтверджується банківською випискою (а.с.72). Крім того, наявність рахунку №6155 від 01.12.2020 на суму 25000,00 грн. з посиланням на договір про надання послуг №1/02-19 від 01.02.2019 також не заперечувалось представником ТОВ Хмельницька універсальна компанія в судовому засіданні 27.04.2022 в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним твердження представника позивача, що працівниками ТОВ Хмельницька універсальна компанія при формуванні рахунку №6155 від 01.12.2020 було в допущено помилку, в частині посилання на договір про надання послуг №1/02-19 від 01.02.2019, яка в подальшому була виправлена і відповідачу було надано рахунок №6155 від 01.12.2020 з посиланням на договір про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020р. і як стверджує позивач, вже по ньому відповідач здійснив часткову оплату в сумі 15000,00 грн., оскільки вказане спростовується відсутністю належних доказів в матеріалах справи, які підтверджують вказані обставини.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Процес надання послуг є господарською операцією. У зв`язку з чим, на суб`єктів підприємницької діяльності поширюється обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що у свою чергу є фактичним обґрунтуванням надання виконавцем відповідних послуг замовнику.

Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Так, за ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. До таких документів слід віднести, зокрема, акт про надання послуг, акт виконання робіт.

Тобто, первинні документи є підтвердженням вчинення певної господарської операції надання послуги.

За ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

У свою чергу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 №910/4050/17 зазначила, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Крім того, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю. Проте, матеріали справи таких доказів за спірний період не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. За ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так у справі N 910/4994/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.07.2019 зазначив, що у доказах, які подає особа на підтвердження наданих замовнику послуг, зокрема первинних документах, необхідно чітко визначити вартість, зміст та обсяг фактично наданих послуг. Об`єм вказаних послуг повинен відповідати об`єму послуг, зазначеному в актах виконання робіт (первинних документах). Обов`язково потрібно надати докази отримання відповідачем документів (первинних документів), в яких було вказано обсяг наданих послуг. У разі відсутності такого підтвердження, як наслідок, це може призвести до унеможливлення встановлення обставин надання таких послуг замовнику.

Враховуючи викладене можна зробити висновок, що оцінка господарських операцій з надання послуг повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих робіт чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

При цьому, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин, покладає тягар доказування на сторони й не зобов`язує суд вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Принцип змагальності не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (Вказаний правовий викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19), від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19 (провадження №12-57гс21).

Як вбачається з матеріалів справи, наявні письмові докази, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій щодо надання послуг відповідачу, зокрема: фотодокази розміщення виходів із торгових павільйонів відповідача на земельну ділянку ТОВ "Хмельницьк Уніком" (а.с. 36); акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №28-ДК/26/АП/09/01/-19 від 01.02.2019р. та збірний кадастровий план земельної ділянки к.н. 6810100000:26:006:0079 (а.с.30-32); протокол постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, з якого вбачається звернення відповідача до Хмельницької міської ради із заявою щодо виділення земельної ділянки ТОВ "Хмельницьк Уніком", для проїзду до території підприємства та об`єктів, що на ній знаходяться, на умовах сервітуту (а.с33-35) не є належним підтвердженням наданих позивачем послуг, оскільки вказані документ не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують об`єм наданих послуг відповідачу за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року.

Крім наведеного, колегія суддів зазначає, що твердження скаржника про те, що наявність податкових накладних (а.с.39-49) у даному випадку є беззаперечним доказом наявності між сторонами договірних відносин та здійснення господарських операцій, не приймається також колегією суддів до уваги з огляду на те, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.06.2019 року у справі №908/1568/18.

Судова колегія також відзначає, що посилання представників сторін на обставини користування відповідачем інфраструктурою позивача, без укладеного між сторонами договору, не є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальності Хмельницька універсальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Продторг про стягнення 480 000,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг №1/11-20 від 30.11.2020 року, з яких 260 000,00 грн. заборгованість за надані послуги та 220 000,00 грн. - штраф, в повному обсязі.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.22р. у справі №924/1074/21 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 73, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.22р. у справі №924/1074/21 без змін.

2. Справу №924/1074/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" травня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.