Постанова

від 26.04.2022 по справі 910/23066/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/23066/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранфорт ЛТД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021

(головуючий - Станік С.Р, судді Мальченко А.О., Разіна Т.І.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2021

(суддя Привалов А.І.)

у справі № 910/23066/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Диметра Фінанс"

за участю зацікавленої особи приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича

про заміну стягувача

за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранфорт ЛТД"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк, 2) Національного банку України;

про стягнення 544 708 750, 44 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранфорт Лтд" (далі - ТОВ "Ранфорт Лтд", відповідач) про стягнення 544 708 750,44 грн, з яких: 281 520 886,41 грн заборгованості за кредитом, 37 253 311,81 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 193 224 675,60 грн заборгованості за відсотками, 25 569 183,10 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4 234 382,65 грн 3 % річних від суми простроченого кредиту, 2 906 310,87 грн 3 % річних від суми прострочених відсотків.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Ранфорт Лтд" на користь ПАТ "Дельта Банк" 281 520 886, 41 грн заборгованості за кредитом, 37 253 311, 81 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 193 224 675, 60 грн. заборгованості за відсотками, 25 569 183, 10 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4 234 382, 65 грн 3 % річних від суми простроченого кредиту, 2 906 310, 87 грн 3% річних від суми прострочених відсотків, 160 776, 00 грн судового збору за розгляд апеляційних скарг, 175 392, 00 грн судового збору за розгляд касаційних скарг.

3. 09.10.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

4. 01 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 60432267, відкритому 28.10.2019 на виконання наказу Господарського суду у справі №910/23066/15, з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Диметра Фінанс".

5. Заява мотивована тим, що ТОВ "Диметра Фінанс" набуло право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення зобов`язань до боржника - ТОВ "Ранфорт Лтд" відповідно до договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 10.06.2021, укладеного між ТОВ "Диметра Фінанс" та ТОВ "Вельвічія".

Короткий зміст оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі №910/23066/15, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" про заміну стягувача у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні №60432267, відкритому на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/23066/15, з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Диметра Фінанс".

7. Судові рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані нормами ст. ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України.

8. Суди попередніх інстанцій вказують на те, що 31.01.2020 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова Оферта" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2138/К/1, за умовами п. 1 якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, договорами, контрактами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, а новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначених договором.

9. У свою чергу 23.10.2020 між ТОВ "Фінансова Оферта" та ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" укладено договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у додатках №1, 2, 3 до цього договору, - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстру у Додатках №1, 2, 3 до цього договору.

10. 31 березня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Монтале» та ТОВ "Фінансова компанія "Вельвічія" укладено договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги та майнові права первісного кредитора до позичальників, поручителів, іпотекодавців, зазначених у додатках №1, 2, 3 до цього договору, - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) договорами поруки, договорами іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатках №1, 2, 3 до цього договору.

11. ТОВ "Фінансова компанія "Вельвічія" укладено з ТОВ "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" договір про відступлення права вимоги та майнових прав від10.06.2021, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги та майнові права первісного кредитора до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у додатках №1, 2, 3 до цього договору.

12. Крім того, суди наголошують на тому, що правочин про відступлення права вимоги відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, у судовому порядку недійсним не визнавався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

13. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранфорт ЛТД" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/23066/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" про заміну стягувача у виконавчому провадженні її правонаступником.

14. Скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, без належного дослідження обставин справи та наявних доказів.

15. Відповідач у скарзі вказує на те, що відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження ВП № 60432267 здійснено з порушенням вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

16. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що наказ Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 № 910/23066/15, виданий як виконавчий документ для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі №910/23066/15, міг бути пред`явлений до примусового виконання лише у строк до 09.10.2020.

17. ТОВ "Ранфорт ЛТД" наголошує на тому, що 09.10.2020 збіг строк примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі №910/23066/15. Відповідач посилається на приписи ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів, виконавче провадження також підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.

18. ТОВ "Ранфорт ЛТД" наголошує на тому, що судом першої інстанції не було розглянуто заяви відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, подані 12.10.2020, 03.06.2021.

19. Також відповідач у скарзі вказує на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 11.03.2021 у справі №910/2954/17, від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14.

20. ТОВ "Ранфорт ЛТД" зазначає, що відповідач не отримував в установленому процесуальним законом порядку ні копії заяви ТОВ "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" про зміну стягувача, ні копії ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі № 910/23066/15.

21. Скаржник у касаційній скарзі просить Верховний Суд передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду та наголошує на тому, що дана справа містить виключну правову проблему і тому для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики необхідна її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Відповідач вказує на відсутність висновків Верховного Суду з таких питань:

- Чи існують граничні строки (строкові межі) у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового процесу?

- Чи може виконавче провадження як завершальна стадія судового процесу тривати протягом невизначеного, невстановленого строку або нескінченно? Які правові наслідки відсутності встановленого строку виконавчого провадження?

- Чи поширюється на загальний строк виконавчого провадження та/або строк виконання рішення (згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») строк у три роки, передбачений для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання?

- Ким, як, у якому порядку та на який (граничний) строк визначаються/встановлюються строки у виконавчому провадженні? Як визначаються строки у разі відкриття на підставі одного виконавчого документа суду кількох виконавчих проваджень?

- Чи допускається заміна стягувача у виконавчому провадженні по завершенні трирічного строку з моменту видачі судом виконавчого документа та/або трирічного строку з моменту відкриття виконавчого провадження?

- У який граничний строк має бути закінчено виконавче провадження, винесена виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження та направлена ним до суду, який видав відповідний виконавчий документ? Які правові наслідки невинесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження?

- Чи зобов`язаний суд, який видав виконавчий документ, ухвалити рішення про завершення (закриття) виконавчого провадження? Коли, з яких підстав і за чиєї ініціативи має відбуватися розгляд і вирішення судом зазначеного питання? Які правові наслідки невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження?

- Чи має право боржник вимагати від суду, який видав виконавчий документ, закриття виконавчого провадження (зокрема, в порядку ст. 328 ГПК України)? Які правові наслідки не розгляду судом такої заяви боржника?

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

22. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу відповідача від інших учасників справи не надходило.

Позиція Верховного Суду

23. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, надавши оцінку доводам, наведеним скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

24. Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

25. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

26. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

27. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

28. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни сторони виконавчого провадження внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

29. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

30. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

31. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

32. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 334 ГПК України з урахуванням підстав, визначених ст. 52 ГПК України.

33. У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

34. Частинами 1, 2, 5 ст. 15 Закону передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

35. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

36. Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

37. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74 - 79, 86 ГПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16.

38. Як встановлено судами попередніх інстанцій 31.01.2020 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова Оферта" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2138/К/1, за умовами п. 1 якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, договорами, контрактами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, а новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначених договором.

39. Відповідно до п. 2 договору про відступлення прав вимоги новий кредитор в день його укладення, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати передачу предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надано банку відповідно до умов основних договорів.

40. У додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги - "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами", серед іншого визначено, що новий кредитор набув право вимоги до ТОВ "Ранфорт Лтд" за кредитним договором № РО 01.007/09 від 22.10.2009 з усіма додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до договору, на підставі яких, зокрема, було заявлено позовні вимоги у даній справі.

41. Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" відступило ТОВ "Фінансова Оферта" права вимоги за кредитним договором № РО 01.007/09 від 22.10.2009 з усіма додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до договору.

42. Правомірність набуття ТОВ "Фінансова Оферта" права вимоги до ТОВ "Ранфорт Лтд" за кредитним договором № РО 01.007/09 від 22.10.2009 з усіма додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до договору було встановлено Північним апеляційним господарським судом та ухвалено постанову від 02.06.2020, якою здійснено процесуальне правонаступництво позивача, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, на його правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Оферта". Постановою Верховного Суду від 27.04.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/23066/15 залишено без змін.

43. 23 жовтня 2020 року між ТОВ "Фінансова Оферта" та ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" укладено договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у додатках №1, 2, 3 до цього договору, - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстру у додатках №1, 2, 3 до цього договору.

44. У додатку 2 до договору про відступлення прав вимоги від 23.10.2020, серед іншого визначено, що новий кредитор набув право вимоги до ТОВ "Ранфорт Лтд" за кредитним договором № РО 01.007/09 від 22.10.2009 з усіма додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до договору, на підставі яких, зокрема, було заявлено позовні вимоги у даній справі.

45. 31 березня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" та ТОВ "Фінансова компанія "Вельвічія" укладено договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до умов цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги та майнові права первісного кредитора до позичальників, поручителів, іпотекодавців, зазначених у додатках №1, 2, 3 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) договорами поруки, договорами іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатках №1, 2, 3 до цього договору.

46. Також у додатку 1 до договору від 31.03.2021 визначено, що новий кредитор набув право вимоги до ТОВ "Ранфорт Лтд" за кредитним договором № РО 01.007/09 від 22.10.2009 з усіма додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до договору, на підставі яких, зокрема, було заявлено позовні вимоги у даній справі.

47. 10 червня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Вельвічія" та ТОВ "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" укладено договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги та майнові права первісного кредитора до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у додатках №1, 2, 3 до цього договору, - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатках №1, 2, 3 до цього договору.

48. Відповідно до п. 2.2 договору від 10.06.2021 визначено, що разом з правом вимоги виконання зобов`язань та майновими правами, що передаються за цим договором, до нового кредитора у повному обсязі переходять усі права за договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за основними зобов`язаннями, що зазначені в додатках №1, 2, 3 до цього договору.

49. Відповідно до п. 3.1 договору від 10.06.2021 в порядку та на умовах, передбачених даним договором, первісний кредитор передав (відступив) на користь нового кредитора, а новий кредитор набув права вимоги та майнові права первісного кредитора, що входить в Пул активів, а також визначені в додатках №1, 2, 3 до цього договору.

50. Умовами п. 3.3 договору від 10.06.2021 визначено, що перехід прав від первісного кредитора до нового кредитора за цим договором відбувається в момент його підписання. З дати укладення цього договору новий кредитор вправі самостійно розпоряджатись правом вимоги та майновими правами на власний розсуд без згоди первісного кредитора.

51. У додатку № 3 до договору про відступлення прав вимоги від 10.06.2021, серед іншого визначено, що новий кредитор набув право вимоги до ТОВ "Ранфорт Лтд" за кредитним договором № РО 01.007/09 від 22.10.2009 з усіма додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до договору, на підставі яких, зокрема, було заявлено позовні вимоги у даній справі.

52. Суди попередніх інстанцій, врахувавши наведені норми законодавства та встановивши вищезазначені обставини укладення відповідних договорів відступлення права вимоги, дійшли висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні її правонаступником та заміну стягувача у виконавчому провадженні №60432267, відкритому на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/23066/15, з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Диметра Фінанс".

53. Зважаючи на вищевказані положення законодавства та враховуючи, що судами попередніх інстанцій, з урахуванням положень ст. ст. 74-79, 86 ГПК України, було належним чином досліджено обставини та докази, якими ТОВ "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" обґрунтувало подану заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні правонаступником.

54. Таким чином, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального і матеріального права, без належного дослідження обставин справи та наявних доказів, оскільки Верховним Судом встановлено, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку, з урахуванням вищезазначених норм процесуального права, отже, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні правонаступником.

55. Верховним Судом відхиляють доводи скаржника щодо відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження №60432267 з порушенням вимог ст. 30 Закону, з огляду на предмет оскарження.

56. Також Верховним Судом відхиляються, як безпідставні доводи скаржника про те, що наказ Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 № 910/23066/15, виданий як виконавчий документ для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі №910/23066/15, міг бути пред`явлений до примусового виконання лише у строк до 09.10.2020, оскільки зазначений наказ пред`явлений у межах строків, передбачених ст. 12 Закону.

57. Верховним Судом відхиляються доводи ТОВ "Ранфорт ЛТД" щодо збігу 09.10.2020 строку примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі №910/23066/15 з огляду на таке.

58. Додержання строків здійснення виконавчого провадження є однією з необхідних умов забезпечення дотримання прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

59. Законодавцем визначено терміни, протягом яких виконавцем повинні бути проведені виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для того чи іншого виконавчого документа, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

60. За приписами ст. 11 Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

61. Частиною 1 ст. 12 Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

62. Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

63. Відповідно до положень ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV, який діяв до 05.10.2016, державний виконавець зобов`язаний був провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

64. Разом з тим, 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, яким вказаний вище строк здійснення виконавчого провадження не передбачено, лише ст. 2 даного Закону унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

65. Визначення поняття "розумності строків" Закон не містить. Тому встановлення порушення виконавцем "розумності строків" здійснення виконавчого провадження досліджується судом, з урахуванням конкретних обставин справи та вчинення виконавцем виконавчих дій, під час розгляду скарги в порядку розділу VІ ГПК України "Судовий контроль за виконання судових рішень".

66. Скаржник, стверджуючи про збіг 09.10.2020 строку примусового виконання рішення суду, помилково ототожнює строк, встановлений ст. 12 Закону, для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання зі строком здійснення виконавчого провадження.

67. За приписами п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

68. Частиною 2 ст. 39 Закону передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

69. Постановою від 28.10.2019 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 №910/23066/15. Ні зазначена постанова, ні наказ Господарського суду міста Києва від 09.10.2017, ні рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі №910/23066/15, ні Закон не встановлюють строк для відповідного стягнення, а скаржником не надано доказів відсутності заборгованості.

70. Верховним Судом відхиляються доводи скаржника щодо не розгляду судом першої інстанції заяв відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, з огляду на предмет касаційного оскарження.

71. Верховним Судом також відхиляються доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 11.03.2021 у справі №910/2954/17, від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 з огляду на таке.

72. У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч. 5 ст. 334 ГПК України.

73. У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу. Саме після відкриття однієї зі стадій господарського процесу і можуть бути досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах. Якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов`язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми. У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису. Здійснення заміни учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу не є можливою.

74. У постановах від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 25.06.2019 у справі №910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 30.07.2019 у справі № 5/128 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження (стягувача) неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом.

75. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що:

- у разі відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою, крім випадків заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17);

- здійснення заміни стягувача можливо лише, якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив, крім випадків одночасного звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 30.07.2019 у справі № 5/128);

- у разі закінчення виконавчого провадження особа може заявити про заміну стягувача у справі, лише ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу (скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження), в межах якої будуть досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах (постанови від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).

76. У матеріалах справи відсутні докази виконання рішення суду, закриття виконавчого провадження чи повернення наказу без виконання та зважаючи на докази наявності відкритого виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2019), Верховний Суд вважає, що суд мав право вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження, що і було зроблено місцевим господарським судом. Крім того, як зазначалося вище наказ Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 № 910/23066/15 пред`явлений до виконання в межах строку, передбаченого ст. 12 Закону.

77. З огляду на зазначене, висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях щодо наявності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду у справах: №910/2954/17, №910/10031/13, № 5/128, №905/2084/14-908/4066/14.

78. Верховним Судом відхиляються доводи ТОВ "Ранфорт ЛТД" про те, що останній не отримував у встановленому процесуальним законом порядку ні копії заяви ТОВ "Фінансова компанія "Диметра Фінанс" про зміну стягувача, ні копії ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі № 910/23066/15.

79. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

80. Як встановлено судом апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/23066/15, якою призначено розгляд заяви про заміну стягувача правонаступником на 16.09.2021, не було направлено сторонам у зв`язку з відсутністю фінансування для здійснення поштових відправлень.

81. Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 розгляд справи відкладено на 21.10.2021, зазначену ухвалу направлено судом першої інстанції відповідачеві, що підтверджується рекомендованим повідомленням з поштовим трекером № 0110313636720 та отримано ТОВ "Ранфорт ЛТД" 07.10.2021.

82. Крім того, 21.10.2021 Господарським судом міста Києва розглянуто заяву про заміну стягувача правонаступником у присутності ТОВ "Ранфорт ЛТД".

83. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що направлення копії заяви про заміну стягувача ТОВ "Ранфорт ЛТД" підтверджується накладною поштової установи 0101910326008 про приймання до пересилання відповідної заяви з додатками на адресу скаржника, з відповідним описом вкладення.

84. У касаційній скарзі ТОВ "Ранфорт ЛТД" просить Верховний Суд передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

85. ТОВ "Ранфорт ЛТД" наголошує на тому, що дана справа містить виключну правову проблему і тому для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики необхідна її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

86. Відповідач вказує на те, що дана справа зачіпає питання, які стосуються питань застосування господарського, цивільного, адміністративного законодавства, по таких питаннях відсутні висновки Верховного Суду, зокрема стосовно:

- Чи існують граничні строки (строкові межі) у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового процесу?

- Чи може виконавче провадження як завершальна стадія судового процесу тривати протягом невизначеного, невстановленого строку або нескінченно? Які правові наслідки відсутності встановленого строку виконавчого провадження?

- Чи поширюється на загальний строк виконавчого провадження та/або строк виконання рішення (згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») строк у три роки, передбачений для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання?

- Ким, як, у якому порядку та на який (граничний) строк визначаються/встановлюються строки у виконавчому провадженні? Як визначаються строки у разі відкриття на підставі одного виконавчого документа суду кількох виконавчих проваджень?

- Чи допускається заміна стягувача у виконавчому провадженні по завершенні трирічного строку з моменту видачі судом виконавчого документа та/або трирічного строку з моменту відкриття виконавчого провадження?

- У який граничний строк має бути закінчено виконавче провадження, винесена виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження та направлена ним до суду, який видав відповідний виконавчий документ? Які правові наслідки невинесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження?

- Чи зобов`язаний суд, який видав виконавчий документ, ухвалити рішення про завершення (закриття) виконавчого провадження? Коли, з яких підстав і за чиєї ініціативи має відбуватися розгляд і вирішення судом зазначеного питання? Які правові наслідки невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження?

- Чи має право боржник вимагати від суду, який видав виконавчий документ, закриття виконавчого провадження (зокрема, в порядку ст. 328 ГПК України)? Які правові наслідки не розгляду судом такої заяви боржника?

87. Згідно з ч. 5 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

88. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 302 ГПК України Суд, керуючись внутрішнім переконанням у кожному конкретному випадку оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає Суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

89. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.

90. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

91. Водночас сама лише відсутність сформованого правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права до певних правовідносин, на яку посилається скаржник, не може бути підставою для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.

92. Також Верховний Суд звертає увагу, що керуючись вимогами ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.

93. Зазначені у скарзі питання можуть бути вирішені під час розгляду цієї справи Верховним Судом відповідно до його повноважень у залежності від установлених обставин справи та в разі якщо ці питання стосуються предмета оскарження.

94. Однак заявлене відповідачем клопотання не містить ні належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, (приклади протилежних і суперечливих судових рішень та глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці щодо розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження), ні викладу правової проблеми щодо застосування конкретної норми права, ні обґрунтування, що саме становить складність застосування положень законодавства у зазначеній правовій ситуації.

95. ТОВ "Ранфорт ЛТД" жодним чином не довело та не обґрунтувало того, що справа №910/23066/15 дійсно містить виключну правову проблему, а її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідною для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики у справах зі спорів, що виникають з подібних правовідносин, що виключає підстави для задоволення відповідного клопотання скаржника.

96. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відсутність доказів виконання рішення суду, зважаючи на докази наявності відкритого виконавчого провадження і пред`явлення наказу до виконання в межах строків, передбачених ст. 12 Закону, та враховуючи правомірність вирішення місцевим господарським судом питання про заміну сторони виконавчого провадження та правомірність такої заміни, Верховний Суд не вбачає підстав для надання правових висновків із зазначених вище питань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Частиною 3 ст. 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

98. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

99. Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

100. За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Розподіл судових витрат

101. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранфорт ЛТД" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/23066/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова