Ухвала

від 27.04.2022 по справі 918/1213/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 918/1213/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя - Пашкевич І.О.)

від 30.08.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Маціщук А.В., судді - Мельник О.В., Петухов М.Г.)

від 21.12.2021

за позовом ОСОБА_1

до: 1. Спеціалізованого виробничого сільськогосподарський кооперативу "Агроліс";

2. Комунального підприємства "Сарненське бюро технічної інвентаризації" Сарненської районної ради в особі державного реєстратора Набухотної Тетяни Миколаївни;

3. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в особі державного реєстратора Кучерук Оксани Євгенівни;

4. Комунального підприємства "Реєстраційний центр "Полісся" Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області в особі державного реєстратора Ютовця Олега Федоровича

про визнання недійсними рішень загальних зборів членів виробничого кооперативу, скасування реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Спеціалізованого виробничого кооперативу "Агроліс", Комунального підприємства "Сарненське бюро технічної інвентаризації" Сарненської районної ради в особі державного реєстратора Набухотної Тетяни Миколаївни, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в особі державного реєстратора Кучерук Оксани Євгенівни, Комунального підприємства "Реєстраційний центр "Полісся" Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання недійсними рішень загальних зборів членів виробничого кооперативу, скасування реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії.

2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.08.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, у задоволенні позову до Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс", Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в особі державного реєстратора Кучерук Оксани Євгенівни, Комунального підприємства "Реєстраційний центр "Полісся" Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області в особі державного реєстратора Ютовця Олега Федоровича про визнання недійсними рішень загальних зборів членів виробничого кооперативу, скасування реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог до Комунального підприємства "Сарненське бюро технічної інвентаризації" Сарненської районної ради в особі державного реєстратора Набухотної Тетяни Миколаївни закрито.

3. 28.02.2022 позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

4. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що постанову суду апеляційної інстанції отримав 10.02.2022 безпосередньо в суді, що підтверджується копією заяви про вручення повного тексту рішення.

5. З огляду на те, що повне судове рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 10.02.2022 і скаргу подав протягом двадцятиденного строку, Верховний Суд дійшов висновку, що він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

6. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

7. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Так, відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

9. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

10. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

11. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

12. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

13. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

14. Усупереч вимогам статті 290 ГПК України у касаційній скарзі скаржник не зазначає конкретної норми матеріального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосували суди першої та апеляційної інстанції, не посилається на постанови Верховного Суду (дату її прийняття та номер справи), не наводить, який саме висновок щодо застосування конкретних норм права зроблений у них та не застосований судами попередніх інстанцій.

15. Натомість, у касаційній скарзі скаржник стверджує про порушення норм процесуального права (статті 86, 88 ГПК України), оскільки суди не надали оцінки доводам позивача та не дослідили докази, надані позивачем, а саме, протокол допиту свідка у кримінальному провадженні № 12019180010007033 від 18.11.2019 та нотаріально завірена заява ОСОБА_2 , квитанція до прибуткового касового ордеру № 12, касова книга СВСК "Агроліс" від 2008 року, протокол загальних зборів членів СВСК "Агроліс" від 28.04.2017, чим порушили право на змагальність сторін та справедливий суд.

16. Верховний Суд звертає увагу, що у разі, якщо касаційна скарга обґрунтовується порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

17. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

18. У касаційній скарзі відсутні посилання як на підставу касаційного оскарження передбаченою частиною 2 статті 287 ГПК України щодо порушення норм процесуального права, так і на будь-яку підставу із передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

19. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

20. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

21. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

22. Позивач звернувся з позовом у 2020 році з чотирма вимогами немайнового характеру.

23. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

24. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. Відповідно до статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

26. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

27. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 16 816,00 грн (200 % х 2 102,00 грн х 4).

28. До касаційної скарги додано квитанцію № 9261-5523-9311-6294 від 28.02.2022, яка підтверджує сплату судового збору у сумі 4 204,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

29. Сума судового збору, яку необхідно доплатити заявнику, складає 12 612,00 грн.

30. Таким чином касаційна скарга відповідно до статті 174, частини 2 статті 292 ГПК України залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків.

31. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 119, 234, 288, пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 918/1213/20.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 918/1213/20 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 10-14, 15-18 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;

- сплатити судовий збір у розмірі 12 612, 00 грн та подати документ, що підтверджує його сплату.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко