Рішення

від 28.04.2022 по справі 140/2181/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2181/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» (далі - ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1, податковий орган), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3450865/37204638 від 01.12.2021; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну №2 від 04.11.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» було складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 04.11.2021. Однак, згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація ПH в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП тoвapy/пocлyг 43.22 вiдcyтнi в тaблицi даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що нa постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого тoвapy/пocлyги та oбcягy йoгo пocтaчaння, що вiдпoвiдaє пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» у свою чергу, надало для Комісії регіонального рівня вичерпні пояснення та перелік документів щодо господарської операції на підставі яких було складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну. Дані пояснення з документами були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних

Однак, рішенням комісії ГУ ДПC у Волинській області №3450865/37204638 від 01.12.2021 було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної та причиною відмови в реєстрації ПH стало ненадання платником податку копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а також зазначено, що відсутні документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте всупереч вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, оскільки у ньому не зазначено, які документи не надані платником та якими мотивами керувалась комісія, вважаючи, що надані документи в сукупності є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» скористалось правом на адміністративне оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3450865/37204638 від 01.12.2021 шляхом подання скарги від 09.12.2021, за результатами розгляду якої комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалено рішення від 24.12.2021 №59540/37204638/2, яким залишено скаргу без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН залишено без змін. Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси; ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків».

ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» не погоджується з рішенням регіональної комісії ГУ ДПС у Волинській області №3450865/37204638 від 01.12.2021, вважає його протиправним, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що позивач для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не було долучено розрахункових документів та/або банківських виписок. Надане платіжне доручення №2 від 04.11.2021 підтверджує лише часткову оплату.

З огляду на наведене вважає, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову. Заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому, заявлене ГУ ДПС у Волинській області у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

05.10.2021 між ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» (виконавець) та ТзОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» (замовник) укладено договір на виконання робіт №05-21, згідно з умовами якого, виконавець зобов`язується організувати надання послуг (виконання робіт) замовнику, передбачені пунктом 1.2. Договору, а замовник зобов`язується прийняти їх, та оплатити на умовах, вказаних в пункті 3 Договору. Найменування, кількість та вартість послуг та/або робіт визначаються специфікаціями, що є додатками до даного договору, як невід`ємна його частина (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2. Вартість послуг (робіт) в обсязі цього Договору визначається у додатках (специфікаціях), що додається до даного договору як невід`ємна його частина. Умови оплати визначаються у додатках (специфікаціях), що додаються до даного Договору та є невід`ємною його частиною.

Передача наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем та приймання їх результатів замовником, оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), надалі за текстом акт. Підписання акту, повноважними представниками сторін, є підтвердженням закінченням наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем і прийняттям їх замовником. В разі наявності скарг (пропозицій) по якості і об`єму наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем, зі сторони замовника, вони можуть бути вписані в цей акт (пункти 3.3-3.4 Договору).

На виконання умов зазначеного договору ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.11.2021 №ОУ-0000009 на загальну суму 123 511,46 грн, в тому числі ПДВ - 20 585,24 грн.

На дану господарську операцію ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» було складено податкову накладну №2 від 04.11.2021 на загальну суму 123 511,46 грн, в тому числі ПДВ - 20 585,24 грн та засобами електронного зв`язку подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак, відповідно до квитанції від 18.11.2021, реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог зазначених в квитанції, позивачем на адресу контролюючого органу в електронному вигляді надіслано повідомлення від 26.11.2021 № 1 про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Однак за результатами розгляду вищевказаного пояснення та документів, 01.12.2021 комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 3450865/37204638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.11.2021. Згідно з яким підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є: ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено, що відсутні документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати.

Вказане рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач 09.12.2021 оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України.

Однак, 24.12.2021 Комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення №59540/37204638/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін. Вказане рішення обґрунтовано тим, що платником податків не подано копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси; ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №1165 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу квитанцію від 18.11.2021 про зупинення реєстрації податкових накладних, з підстав відсутності кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в отриманій позивачем Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Таким чином, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд констатує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Однак, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 04.11.2021 стало ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте таке формулювання не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими первинними документами, в тому числі і було надано платіжні доручення та виписку з банку за 08.11.2021.

Разом з тим, Комісія ГУ ДПС у Волинській області, незважаючи на надіслані позивачем повідомлення та пояснення з доданими до них первинними документами, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.11.2021, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Які саме документи було враховано, а які ні, в рішенні комісії не зазначено.

Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області №3450865/37204638 від 01.12.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних не містить підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Відповідні позначки "х" про ненадання документів стосуються лише однієї групи документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Тобто, відповідач-1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім цього, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання», під час виконання якої позивачем і була складена податкова накладна №2 від 04.11.2021.

Як було встановлено судом, ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» подано до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації зазначеної податкової накладної. Зокрема, було подано: Договір на виконання робіт №05-21 від 05.10.2021, укладений з ТзОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання», який підтверджує наявність взаємовідносин між суб`єктами господарювання щодо надання послуг; накази про відрядження у кількості 4 шт. на 2 арк., які підтверджують відрядження працівників ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» для виконання робіт передбачених договором №05-21; подорожні листи, у кількості 4 шт., які підтверджують рух автомобіля, склад супроводжуючих осіб, та пункти відбуття/призначення; посвідчення про відрядження, 14 шт., на 7 арк., які підтверджують відрядження працівників ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» до м. Коростень, для виконання робіт передбачених договором №05-21; акт здачі-приймання (надання послуг) №ОУ-0000009, який підтверджує надання послуг ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» замовнику - ТзОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання»; платіжне доручення №4003 від 08.11.2021, банківська виписка клієнта: ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» з рахунку відкритого в AT «РАЙФАЙЗЕН БАНК» за період 08.11.2021 по 08.11.2021; видаткові накладні 3 шт. на 3 арк., які підтверджують придбання пального в ТзОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», для орендованого автомобіля, який використовує у своїй господарській діяльності ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС»; платіжні доручення, 3 шт. на 1 арк., про оплату придбаного пального у ТзОВ «ЛІВАЙН ТОРГ»; виписка з ЄДР; статут ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС»; витяг з ЄДР; договір оренди транспортного засобу від 13.11.2020, який підтверджує наявність орендованого транспортного засобу, який використовує ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» у своїй господарській діяльності; договір оренди квартири №01/01/21 від 01.01.2021, який підтверджує наявність орендованого майна для розміщення офісу ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС», по просп. Перемоги, будинок 21 квартира 36, де і зареєстрований Позивач; дозвіл Управління Держпраці у Волинській області №154.21.07, який підтверджує законність виконання робіт підприємством; ліцензія №41-Л від 09.11.2015, про можливість здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності, та лист про розгляд звернення.

Як вбачається із письмового пояснення позивача, ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» було укладено з замовником ТзОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» Договір № 05-21 від 05.10.2021 на виконання робіт згідно заявок, поданих Замовником (специфікації), та погоджених кошторисів. Роботи за цим договором полягають у виконанні робіт по: бетонування дверцят топки котла 29посл; футерування камери згортання твердопаливного котла 29посл.; встановлення комплекту обшиви до твердопаливного котла 29посл.; встановлення дверей до твердопаливного котла 29 посл. Роботи проводяться на об`єкті замовника ТзОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» за адресою: Житомирська обл., м.Коростень, вул. Крулської, 8, виконувались власними силами ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС». Працівники підприємства були направлені у відрядження на об`єкт замовника для виконання роботи в наступні дні: 20.10; 22,10; 25.10 та 03.11.2021. Доставка працівників здійснювалась автомобілем Mercedes Benz Sprinter, реєстраційний № НОМЕР_1 , (підтверджується копіями шляхових листів, наказів на відрядження, посвідчення про відрядження). Автомобіль заправляли дизпаливом, яке купувалось у ТОВ «Лівайн Торг» (підтверджується копіями накладних). Оплата за дизпаливо проводилась через розрахунковий рахунок підприємства (підтверджується копіями платіжок). 04.11.2021 ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» (Підрядник) та ТОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» (Замовник) було підписано Акт про виконання робіт № 9 за 04.11.2021 на суму 123511,46 грн. в т.ч. ПДВ 20585,24 грн. 08.11.2021 ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» отримало часткову оплату від Замовника в сумі 61755,73 грн. 18.11.2021 ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» (Підрядник) відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 2 від 04.11.2021.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що подані ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» для реєстрації податкової накладної документи відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" вказують на виконання обов`язків сторонами за договором; первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

Однак Комісія, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу разом з письмовими поясненнями від 26.11.2021, суд приходить до висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної №2 від 04.11.2021.

На думку суду, прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення з підстав неподання позивачем розрахункових документів є неправомірним, оскільки реєстрація вказаної податкової накладної була виконана за настанням першої події - підписанням акта від 04.11.2021 №ОУ-0000009.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

З огляду на наведене, суд зазначає, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач-1 не довів правомірності рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3450865/37204638 від 01.12.2021, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 04.11.2021, поданої ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС», а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.11.2021, то така також підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відтак, суд дійшов висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 04.11.2021.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Представник позивача просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 самостійно адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 01.02.2022 №01/02-1, додаткову угоду від 01.02.2022 до договору про надання правової допомоги від 01.02.2022 №01/02-1, детальний опис робіт від 16.02.2022 за договором про надання правової допомоги від 01.02.2022 №01/02-1, платіжне доручення № 33 від 14.02.2022.

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги від 01.02.2022 №01/02-1, укладеного між ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» та адвокатом Осадовським Р.Е., адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

- надає Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС, СБУ, ДФС, ДПС державної виконавчої служби, органах прокуратури та на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

- представляє Замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, повної або часткової відмови від позову, повного аба часткового визнання позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбачених даним Договором.

- представляє інтереси Замовника в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, та має право подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів Замовника відповідно до законодавства України (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в п. п. 1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі та на умовах визначених у додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 01.02.2022 розмір гонорару за супровід справи у адміністративному суді за позовом ТзОВ «ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС» до ГУ ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення №3450865/37204638 від 01.12.2021, зобов`язання вчинити дії відповідно до п. 3.1 Основного Договору становить 3500,00 грн.

З детального опису робіт від 16.02.2022 вбачається, що вартість послуг за ведення даної справи в цілому до набрання рішенням законної сили по відповідно до Договору становить 3500,00 грн. Розмір оплати є погодинним, вартість однієї години роботи адвоката становить - 500,00 грн. ОСОБА_1 на виконання договору надано такі послуги: проведено аналіз документів та вивчено ситуації на підприємстві з приводу визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії (3 год.); консультації пов`язані із розглядом справи та опрацювання нормативної бази, що регулює відносини у сфері даної категорії платників, опрацювання законодавства (1 год.); складено позовну заяву та виготовлено додатки до неї (2 год.); підготовано процесуальні документи для отримання рішення та його виконання у разі задоволення позову, підготовка процесуальних документів для виконання рішення суду, зокрема заяв до органів казначейства. (1 год.).

Вказана вартість послуг оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 14.02.2022.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заперечила щодо розміру витрат на понесених на правову допомогу та вказала, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою. Заявником необґрунтовано час який був потрачений на проведення аналізу документів та вивчення ситуації на підприємстві, консультації з розглядом справи та опрацювання нормативної бази, складання позовної заяви та виготовлення додатків, підготовка процесуальних документів для отримання рішення.

Більше того, п. 1.4 Договору №01/02-1 від 01.02.2022 Замовник зобов`язується: своєчасно забезпечувати Адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим Договором, зокрема, документами та інформацією. Проведення аналізу документів та вивчення ситуації на підприємстві не пов`язане з наданням правничої допомоги по даній справі, оскільки необґрунтовано доцільності надання таких робіт.

Рішення по справі надсилається судом самостійно, що також підтверджує безпідставність відшкодування даних витрат.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а предметом дослідження у даній справі були господарські операції лише за однією податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено контролюючим органом, що вказує на те, що підготовка даного позову не вимагала значних затрат часу. При цьому, аналіз документів та вивчено ситуації на підприємстві з приводу визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії; консультації пов`язані із розглядом справи та опрацювання нормативної бази, що регулює відносини у сфері даної категорії платників, опрацювання законодавства не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складання позовної заяви. Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1500,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Звертаючись до суду, позивач також сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2022 №32.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3981,00 грн. При цьому суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з ГУ ДПС у Волинській області, оскільки саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС" (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 21/36, ідентифікаційний код юридичної особи 37204638) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3450865/37204638 від 01.12.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС" №2 від 04.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТЕПЛОСЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 3981 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський