Постанова

від 04.10.2022 по справі 140/2181/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2181/22 пров. № А/857/8389/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі № 140/2181/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтеплосервіс» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтеплосервіс» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому просило: а) визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3450865/37204638 від 01.12.2021;

б) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну №2 від 04.11.2021.

Рішенням від 29 квітня 2022 року Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3450865/37204638 від 01.12.2021.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтеплосервіс» №2 від 04.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтеплосервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 3981 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що реєстрація спірної податкової накладної в ЄРНП була зупинена, оскільки коди УТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та обсяг їх постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній (розрахунку коригування) для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Однак, товариство позивача не надало копії усіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених Порядком № 520, зокрема, розрахункових документів та/або банківських виписок. Надане платіжне доручення підтверджує лише часткову оплату наданих послуг.

За наслідками розгляду поданих документів Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів були недостатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.

Зважаючи на наведені обставини та норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а також не надання позивачем усіх копій необхідних документів, контролюючий орган правомірно прийняв оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Крім того, апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає такі витрати неспівмірними зі складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4ст. 304 КАС Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 05.10.2021 між ТзОВ «Волиньтеплосервіс» (виконавець) та ТзОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» (замовник) укладений договір на виконання робіт №05-21, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується організувати надання послуг (виконання робіт) замовнику, передбачені пунктом 1.2. Договору, а замовник зобов`язується прийняти їх, та оплатити на умовах, вказаних в пункті 3 Договору. Найменування, кількість та вартість послуг та/або робіт визначаються специфікаціями, що є додатками до даного договору, як невід`ємна його частина (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2. вартість послуг (робіт) в обсязі цього Договору визначається у додатках (специфікаціях), що додається до даного договору як невід`ємна його частина. Умови оплати визначаються у додатках (специфікаціях), що додаються до даного Договору та є невід`ємною його частиною.

Передача наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем та приймання їх результатів замовником, оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Підписання акта повноважними представниками сторін є підтвердженням закінчення наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем і прийняття їх замовником. В разі наявності скарг (пропозицій) по якості і об`єму наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем зі сторони замовника, вони можуть бути вписані в цей акт (пункти 3.3-3.4 Договору).

На виконання умов зазначеного договору ТзОВ «Волиньтеплосервіс» склало акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.11.2021 №ОУ-0000009 на загальну суму 123 511,46 грн, в тому числі ПДВ - 20 585,24 грн.

На дану господарську операцію ТзОВ «Волиньтеплосервіс» сформувало накладну №2 від 04.11.2021 на загальну суму 123 511,46 грн, в тому числі ПДВ - 20 585,24 грн та засобами електронного зв`язку подало на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак, відповідно до квитанції від 18.11.2021 реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог, зазначених в квитанції, позивач надіслав на адресу контролюючого органу в електронному вигляді повідомлення від 26.11.2021 № 1 про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду вищевказаного пояснення та документів, 01.12.2021 комісія ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 3450865/37204638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.11.2021, згідно з яким підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено, що відсутні документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати.

Вказане рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач 09.12.2021 оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України.

Проте 24.12.2021 Комісія з питань розгляду скарг ДПС України прийняла рішення №59540/37204638/2, яким скаргу позивача залишила без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін. Вказане рішення обґрунтовано тим, що платник податків не подав копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішеннями відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що у позивача були наявні всі первинні документи, передбачені чинним законодавством, які свідчать про проведення господарських операцій з його контрагентом, та такі документи були надані контролюючому органу, а тому в податкового органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної.

Крім того, на думку суду першої інстанції, податковий орган не довів суду правомірність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.11.2021, а тому оскаржене рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.11.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбаченіст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів України 11 грудня 2019 року прийняв постанову № 1165 ,,Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку №3 до Порядку №1165, зокрема, пунктом 1 передбачено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі Порядок №520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із приписами пункту 5 вказаного Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що підставою для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення №3450865/37204638 від 01.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Поряд з цим, як правильно встановив суд першої інстанції, для підтвердження реєстрації спірної податкової накладної позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді вичерпні пояснення та копії всіх документів, що підтверджують необхідність формування податкової накладної №2 від 04.11.2021, а саме: копію договору про виконання робіт, видаткові накладні, платіжне доручення, банківську виписку позивача за відповідний період, акти виконаних робіт, інші документи, які підтверджували вказану господарську операцію. При цьому зміст операції, яка зазначена в податковій накладній, відповідає предмету і умовам договору, іншим вказаним вище документам.

З аналізу вказаних вище первинних документів слідує, що такі відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

Щодо зауважень апелянта про надання доказів лише часткової оплати за договором про виконання робіт, то, на переконання колегії суддів, такі зауваження є безпідставними, оскільки реєстрація податкової накладної була проведена за настанням першої події - підписанням акта від 04.11.2021 №ОУ-0000009.

Колегія суддів визнає також необхідним наголосити на тому, що у квитанції контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, а тому сформована квитанція не відповідає вимогам, які встановлені пунктом 11 Порядку.

Таким чином, нечітке формулювання контролюючим органом у квитанції підстав для зупинення реєстрації спірної ПН із вказівкою на те, що податкова накладна відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання товариством позивача комісії ГУ ДПС усіх документів, якими була оформлена відповідна господарська операція, на свій розсуд.

Згідно з положеннями пунктів 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Окрім того, відповідачі не надали до суду доказів виконання вимог пункту 44 Порядку №1165, а саме - результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Водночас, в оскарженому рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушені при складанні поданих позивачем документів, та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також апеляційний суд акцентує увагу на тому, що зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків. Тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкових накладних документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки постачальника та покупця у порядку, встановленому законом.

Заслуговує на увагу і той факт, що оскаржене рішення контролюючого органу є актом індивідуальної дії, визначальними рисами якого є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, що видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; відповідності такого акту нормам чинного законодавства. Відтак, оскільки оскаржені рішення відповідачів таким критеріям не відповідають та породжують їх неоднозначне трактування, що впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, то вказане свідчить про їх протиправність.

Окрім вказаного вище, суд апеляційної інстанції в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів враховує під час вирішення цього спору правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, відповідно до якої можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. При цьому невиконання ним законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що в суду першої інстанції були належні правові та фактичні підстави для висновку про протиправність та необхідність скасування оскарженого рішення комісії ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкової накладної ТзОВ «Волиньтеплосервіс» №2 від 04.11.2021.

Суд першої інстанції також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТзОВ «Волиньтеплосервіс» №2 від 04.11.2021, оскільки вони є похідними від позовних вимог, які задоволені та задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Наведе узгоджується також з приписами пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341 із наступними змінами) та пункту 18 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Щодо аргументів апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, зокрема: договір про надання правової допомоги від 01.02.2022 №01/02-1, додаткову угоду від 01.02.2022 до договору про надання правової допомоги від 01.02.2022 №01/02-1, детальний опис робіт від 16.02.2022 за договором про надання правової допомоги від 01.02.2022 №01/02-1, платіжне доручення № 33 від 14.02.2022., та, враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 3500 грн до 1500 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з врахуванням наведених вище критеріїв, співмірною із наданими адвокатом послугами на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 01.02.2022 є сума 1500 грн.

При цьому, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції в частині заперечень щодо визначеного судом першої інстанції розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених в апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі № 140/2181/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов