Рішення

від 28.04.2022 по справі 380/931/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/931/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства «Сонячна енергосистема» про стягнення заборгованості з рахунків у банках, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства «Сонячна енергосистема» із вимогою стягнути з Приватного підприємства «Сонячна енергосистема» (ЄДРПОУ 42083959) грошові кошти до бюджету в розмірі 1 546 211,91 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб та податку на додану вартість. Оскільки вказана заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просить стягнути таку в судовому порядку.

Ухвалою судді від 20.01.2022 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.04.2022 року в справі було закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті.

Судом вживались заходи з метою повідомлення відповідача про здійснення розгляду справи. Окрім цього, на вимогу частини першої статті 130 КАС України, відповідача викликано в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представником позивача також вживались заходи з метою повідомлення відповідача щодо здійснення розгляду справи шляхом направлення на його адресу повістки про виклик до суду. Як вбачається з трекінгу відправлення №7900400099223, таке було відповідачу за довіреністю 04.04.2022 року.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

В судове засідання, яке відбулось 28.04.2021 року, з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Представник позивача не заперечив щодо переходу до письмового провадження, внаслідок чого ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати було вирішено перейти до письмового провадження для подальшого розгляду та ухвалення рішення.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство «Сонячна енергосистема» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.04.2018 із присвоєнням коду ЄДРПОУ 42083959.

Згідно з відомостями, наданими Головним управлінням ДПС у Львівській області, відповідач має відкриті банківські рахунки в установах банків.

Заборгованість в ПП «Сонячна енергосистема» по орендній платі з юридичних осіб виникла на підставі:

1) податкової декларації з плати за землю №9357218155 від 11.01.2021 року, якою визначено суму грошового зобов`язання за січень 2021 року в сумі 140533,81 грн.

2) податкової декларації з плати за землю №9029259392 від 18.02.2021 року, якою визначено суму грошового зобов`язання за лютий-жовтень 2021 року в сумі 1405338,10 грн.

Заборгованість в ПП «Сонячна енергосистема» по податку на додану вартість виникла згідно податкового повідомлення-рішення №20182/13-01-18-08/42083959 від 03.09.2021 року на суму 340,00 грн.

Окрім цього, як встановлено з матеріалів справи, 11.09.2020 року Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ю» №3261-13, згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача станом на 10 вересня 2020 року становила 12207,12 грн.

Зазначена вимога скерована відповідачу на його податкову адресу та отримана його уповноваженим представником 11.01.2021 року.

Наявність податкової заборгованості в приватного підприємства «Сонячна енергосистема» підтверджується довідкою №14419/5/13-01-13-04-12 від 03.12.2021 року, згідно якої загальна сума боргу складає 2949777,47 грн., а також зворотнім боком облікової картки платника податків.

Оскільки відповідач добровільно вказані суми не погасив, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що весь податковий борг ПП «Сонячна енергосистема» в сумі 1546211,91 грн. виник у зв`язку із несплатою самостійно визначених в податкових деклараціях з плати за землю грошових зобов`язань, поданих відповідачем.

Таким чином, сума податкового боргу є узгодженою, однак у встановлені строки до бюджету не сплачена.

Згідно зі ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

На виконання вказаних положень ПК України ГУ ДПС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 11.09.2020 року №3261-13 усього на суму 12207,12 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, податкову вимогу форми «Ю» від 11.09.2020 року №3261-13 було надіслано та вручено уповноваженому представнику відповідача 11.01.2021 року.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, а також у постанові 25.06.2018 у справі №808/5439/13-а.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства «Сонячна енергосистема» про стягнення заборгованості з рахунків у банках задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Сонячна енергосистема» (ЄДРПОУ: 42083959) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1546211 (один мільйон п`ятсот сорок шість тисяч двісті одинадцять) гривень 91 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяСасевич О.М.