Ухвала

від 17.04.2022 по справі 208/4093/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 208/4093/21

провадження № 61-2849ск22

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., розглянув касаційну скаргу Кам`янської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконною та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Кам`янської міської ради, ТОВ «Агрегом Україна», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконною та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 закрито.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Чупилки Ю. С. задоволено.

Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року про закриття провадження у цій справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

До Верховного Суду у березені 2022 року Кам`янська міська рада подала касаційну скаргу у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року та залишити в силі ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року.

Крім того, заявлено клопотання, в якому заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на обставини, якими було зумовлено пропуск строку, зазначивши, що повний текст копії постанови апеляційного суду заявник отримав 24 лютого 2022 року.

На підтвердження зазначених обставин, заявник надає копію постанови, з якої вбачається, що копію постанови апеляційної інстанції було отримано на електронну пошту 24 лютого 2022 року.

Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений

з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, тому строк необхідно поновити.

Розглянувши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду апеляційному порядку.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Судом встановлено, що у травні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Кам`янської міської ради, ТОВ «Агрегом Україна», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконною та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу суду про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, не звернув належної уваги на зазначене, не пересвідчився належним чином, чи дійсно предмет спору був відсутній, як на час пред`явлення позову, так і на час постановлення судом першої інстанції ухвали, дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, якою провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 закрито, та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин та зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. У силу вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись частиною четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити Кам`янській міській раді строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кам`янської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання рішення міської ради про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди незаконною та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк