Постанова

від 25.04.2022 по справі 357/2172/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 357/2172/21

провадження № 61-14600св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області (далі - Узинська міська рада), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Узинської міської ради від 24 лютого 2021 року № 04-228/2021 «Про розірвання договорів оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060».

Позов мотивовано тим, що 16 лютого 2016 року між позивачем та Головним управлінням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Київській області було укладений договір оренди землі на земельну ділянку площею 37,6486 га, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3220485800:01:001:0060 та договір оренди землі на земельну ділянку площею 51,8348 га, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3220485800:01:001:0046, строком на 7 років.

24 лютого 2021 року Узинською міською радою Білоцерківського району Київської області було прийнято рішення «Про розірвання договорів оренди землі від 16 лютого 2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060».

Позивач вважає таке рішення незаконним, оскільки відповідач не є стороною зазначених договорів оренди, а тому не може виступати з ініціативою їх розірвання в односторонньому порядку, оскільки він не є стороною зобов`язання. Крім того, підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стала саме несплата позивачем орендної плати, однак зобов`язання щодо сплати орендної плати належним чином виконується, а тому підстави для одностороннього розірвання договорів оренди відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року у складі судді Кошель Б. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що орендар не сплачував кошти за оренду спірних земельних ділянок, отже, орендодавець обґрунтовано прийняв рішення про розірвання договору.

Позивач не надав доказів про зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки за ФГ «Гармонія СОІ». Таким чином, відсутні підстави вважати, що ФГ «Гармонія СОІ» набуло права орендаря, а отже, і обов`язків зі сплати орендної плати за договорами оренди від 16 лютого 2016 року.

Таким чином, право володіння та користування земельними ділянками, а також обов`язок зі сплати орендної плати належить ОСОБА_1 .

На підтвердження належного виконання договірних зобов`язань позивач надав платіжні доручення щодо сплати орендної плати ФГ «Гармонія СОІ» на рахунок Білоцерківського УДКС Київської області за період з 2016 року до 2021 року.

Суд відхилив такі докази сплати орендної плати за договорами оренди землі від 16 лютого 2016 року, посилаючись на те, що орендна плата повинна вноситись саме орендарем, тобто ОСОБА_1 , а не створеним ним у 2011 році фермерським господарством.

Посилаючись на положення частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» та умови пункту 35 договорів оренди землі від 16 лютого 2016 року, які передбачають можливість розірвання договору орендодавцем у разі систематичної несплати (більше трьох місяців) орендної плати орендарем, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Узинської міської ради «Про розірвання договорів оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060».

Постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право на оскарження рішення Узинської міської ради ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що вказане рішення порушує його права з огляду на розірвання існуючих договорів оренди землі.

Проте договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Хоча пункт 35 договору оренди і передбачає можливість розірвання договору у результаті систематичної несплати орендної плати, таке розірвання договору оренди землі потребує відповідного рішення суду.

Рішення суду про розірвання договору оренди землі не ухвалювалось.

За таких умов зазначений договір є чинним і на цей час.

У свою чергу рішення Узинської міської ради не породжує тих правових наслідків, про які зазначав позивач, а отже, не порушує його прав, що в свою чергу призводить до відсутності підстав для їх судового захисту.

Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Узинська міська рада не погодилась з висновками апеляційного суду в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить змінити прийняту цим судом постанову в частині мотивів відмови у позові.

В іншій частині постанова апеляційного суду сторонами не оскаржується.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що під час вирішення даного спору апеляційний суд застосував норми матеріального права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 910/8011/17, від 16 травня 2018 року у справі 420/504/16-ц (провадження № 61-6268св18), від 23 травня 2018 року у справі № 647/1460/17 (провадження № 61-8944св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 922/3249/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18).

Апеляційний суд не врахував, що договір оренди від 16 лютого 2016 року містить пункт 39, у якому сторони обумовили право орендодавця в односторонньому порядку розірвати спірний договір у разі систематичної несплати орендної плати.

Чинне законодавство не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення.

Таким чином, з урахуванням обумовленої у договорі оренди можливості в односторонньому порядку розірвати договір, Узинська міська рада, приймаючи рішення від 24 лютого 2021 року, діяла правомірно, і після прийняття цього рішення право оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки припинилось.

Суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про чинність договору оренди від 16 лютого 2016 року, оскільки такий висновок порушує принцип свободи договору, а також норми, якими врегульовано питання одностороннього припинення договору.

Відзив на касаційну скаргу позивач до Верховного Суду не подав

Фактичні обставини, встановлені судами

16 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, яка знаходиться на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області зі строком на 7 років, зі сплатою орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 96 295,27 грн на рік, що становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

16 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 складений акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 16 лютого 2016 року, за яким ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, площею 37,6486 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

24 лютого 2016 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Рисак О. О. проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі.

16 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), загальною площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046, яка знаходиться на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області зі строком на 7 років, зі сплатою орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 132 579,86 грн на рік, що становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

16 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 складений акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 16 лютого 2016 року, за яким ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046, площею 51,8348 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

14 березня 2016 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі.

Пунктом 35 договорів оренди землі від 16 лютого 2016 року передбачено, що розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку допускається у разі систематичної несплати (більше трьох місяців) орендної плати або недотримання строків, визначених підпунктом 1 пункту 29 цього договору, розроблення та подачі орендодавцю затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність від 14 грудня 2020 року, Узинській міській громаді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 152,5602 га, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:01:001:0046, площею 51,8348 га та з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, площею 37,6486 га.

14 грудня 2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та Узинською міською громадою складений акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність згідно з додатком.

18 січня 2021 року державним реєстратором Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області проведено державну реєстрацію вказаного права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га та 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га, за індексними номерами 56198775 та 56198436 відповідно.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Київській області від 18 лютого 2021 року в період 2016-2019 роки, відповідно до облікових даних ІТС «Податковий блок», інформація щодо наявних договорів по ОСОБА_1 була відсутня. Станом на 17 лютого 2021 року відсутня сплата ОСОБА_1 як фізичної особи орендної плати за землю.

Рішенням від 24 лютого 2021 року Узинська міська рада розірвала договори оренди землі від 16 лютого 2016 року із ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, у зв`язку з систематичною несплатою (більше трьох місяців) орендної плати, відповідно до пункту 35 договорів оренди землі від 16 лютого 2016 року, частини четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі».

Підставою для прийняття вказаного рішення стала систематична несплата орендної плати за користування земельними ділянками, обов`язок щодо сплати якої належить саме ОСОБА_1 .

Право володіння та користування спірними земельними ділянками належить ОСОБА_1 як дійсному орендарю, в тому числі і обов`язок зі сплати оренди.

Так, спірні земельні ділянки ОСОБА_1 отримав в оренду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області з метою здійснення підприємницької діяльності шляхом створення та діяльності фермерського господарства.

Мета набуття прав орендаря цих земельних ділянок зазначена як у наказах, так і у договорах оренди земельних ділянок - для ведення фермерського господарства.

Однак, після набуття права користування земельними ділянками, ОСОБА_1 фермерського господарства не створив.

Фермерське господарство «Гармонія СОІ» створене ОСОБА_1 05 квітня 2011 року.

Проте про право користування земельною ділянкою площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельною ділянкою площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, відомості про земельні ділянки, а також термін, на який передається це майнове право, у статуті ФГ «Гармонія СОІ» не зазначено.

Також позивач не надав відомостей про зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки за ФГ «Гармонія СОІ».

З 2016 року до 2021 року ФГ «Гармонія СОІ» перераховувало на рахунок Білоцерківського УДКС Київської області кошти в рахунок орендної плати.

Разом з тим суд не встановив обставин набуття ФГ «Гармонія СОІ» прав орендаря та обов`язків зі сплати орендної плати за договорами оренди від 16 лютого 2016 року.

На підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, позивач надав платіжні доручення щодо сплати орендної плати ФГ «Гармонія СОІ» на рахунок Білоцерківського УДКС Київської області за період 2016-2021 роки.

Однак такі платіжні доручення не містять вказівки, за користування яких саме земельних ділянок така плата вноситься та на виконання умов яких саме договорів оренди здійснюється плата.

Відповідно до пункту 9 договорів оренди орендна плата повинна вноситись орендарем, тобто ОСОБА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постанова апеляційного суду оскаржується Узинською міською радоюлише в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, зокрема заявник не погоджується з висновками суду, що розірвання договору оренди, за обумовленими у ньому умовами, має відбуватися на підставі судового рішення, яке у цьому випадку не ухвалювалось.

З урахуванням меж касаційного оскарження, Верховний Суд переглядає оскаржувану постанову апеляційного суду у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.

Касаційна скарга Узинської міської ради підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Предметом позову у цій справі є вимога про визнання незаконним та скасування рішення Узинської міської ради від 24 лютого 2021 року про розірвання договорів оренди землі від 16 лютого 2016 року, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, зокрема, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями статей 169, 172 ЦК України встановлено, що територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набувають і здійснюють цивільні права й обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Законом України «Про оренду землі» виділено три види розірвання договору оренди землі, які не є тотожними:

1) розірвання договору за згодою сторін - договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін (частина третя статі 31 Закону України «Про оренду землі»);

2) дострокове розірвання договору оренди землі - на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина третя статті 31 Закону України «Про оренду землі»). Підстави для дострокового розірвання через суд закріплені в частині першій статті 32 Закону України «Про оренду землі» та полягають у невиконанні орендарем своїх обов`язків, визначених положенням закону або договору;

3) розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку - розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (частина четверта статті 31 Закону).

Дострокове розірвання через суд можливе у разі наявності підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі», а одностороннє розірвання за рішенням ради - при наявності підстав, безпосередньо передбачених в самому договорі оренди.

Отже, розірвання договору оренди в односторонньому порядку за наявності відповідних положень у договорі може здійснюватись саме рішенням ради, оскільки саме рішення відповідно до норм статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є єдино можливою формою волевиявлення ради.

Наведене вище правове регулювання не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 921/542/16, від 04 квітня 2018 року у справі № 910/8011/17, від 04 лютого 2020 року у справі № 915/47/17, від 25 серпня 2021 року у справі № 910/2045/19.

У пункті 35 укладених між сторонами договорів оренди передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі систематичної несплати (більше трьох місяців) орендної плати.

Такі умови договору відповідають приписам частин першої, третьої статті 651 ЦК України, за змістом яких сторони мають право обумовити у договорі односторонню відмову від договору, у разі застосування якої договір є відповідно розірваним.

Пунктом 35 договорів оренди допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, тобто не забороняється.

Таким чином, сторони правочину узгодили можливість позасудового способу розірвання договору оренди в односторонньому порядку, зокрема у зв`язку із систематичною несплатою (більше трьох місяців) орендної плати.

За наявності у договорі вказаного положення саме рішення Узинської міської ради є формою волевиявлення на розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, що за змістом умов договорів оренди їх розірвання в односторонньому порядку можливе лише на підставі судового рішення.

Суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним у справі доказам та, посилаючись на положення частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» та умови пункту 35 договорів оренди землі від 16 лютого 2016 року, які передбачають можливість розірвання договору орендодавцем у разі систематичної несплати (більше трьох місяців) орендної плати орендарем, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Узинської міської ради «Про розірвання договорів оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060».

Під час розгляду справи суд першої інстанції врахував, що позивач не надав доказів про зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки за ФГ «Гармонія СОІ» та виходив з того, що ФГ «Гармонія СОІ» не набуло права орендаря, а отже, і обов`язків зі сплати орендної плати за договорами оренди від 16 лютого 2016 року.

З урахуванням установлених у справі обставин, суд першої інстанції правильно виходив з того, що право володіння та користування земельними ділянками, а також обов`язок зі сплати орендної плати належали саме ОСОБА_1 .

За таких обставин колегія суддів, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та змісту заявлених позовних вимог, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та помилково змінив рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Узинської міської ради від 24 лютого 2021 року про розірвання договорів оренди землі, укладених 16 лютого 2016 року із ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині, в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , відповідно до статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи часткове задоволення касаційної скарги, проте фактичне задоволення вимог Узинської міської ради шляхом скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, з ОСОБА_1 на користь Узинської міської ради підлягає стягненню 4 540,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасувати, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року залишити в силі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Узинської міської ради Білоцерківського району Київської 4 540,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк