Постанова

від 15.10.2007 по справі 43/741-27/55

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/741-27/55

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.10.2007                                                                                           № 43/741-27/55

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Григоровича О.М.

 суддів:              

 при секретарі:             

 За участю представників:

 - позивача: Руденко В.В. (дов. від 15.10.07 № 379),

 - відповідача: Бойко Д.О. (дов. від 26.09.07 № 126),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш”, Відкрите акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство-13068"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2007

 у справі № 43/741-27/55  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство-13068"

 про                                                  стягнення 59 732, 57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Київське автотранспортне підприємство – 13068” (далі-відповідач) про стягнення з відповідача 59732,57 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за договором від 23.04.03 № 23/04 та додатковою угодою до нього від 05.09.03.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.05 у справі № 43/741 (суддя – Пасько М.В.) позов задоволено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 04.04.06  рішення місцевого господарського суду скасовано, та прийнято нове рішення, яким у позові ЗАТ “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.06 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.06 у справі № 43/741 та рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.05 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Вищим господарським судом України встановлено, зокрема, що судом апеляційної інстанції не було з'ясовано дійсні обставини справи, не враховано вимоги чинного цивільного законодавства, що регулює підрядні відносини, та зроблено передчасний висновок про те, що акт за листопад 2003 року не є належним доказом виконаних позивачем робіт на суму 78112 грн. Судами першої та апеляційної інстанції залишено без належної оцінки та перевірки наявні в матеріалах справи претензії замовника на адресу підрядника (листи від 20.11.03 № 466, від 27.11.03 № 477, від 26.12.03 № 278) щодо якості виконаних робіт.

Виходячи зі змісту ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва справу передано на новий розгляд судді Дідиченко М.А.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.06 справу № 43/741 прийнято до свого провадження суддею Дідиченко М.А. та присвоєно їй № 43/741-27/55.

У зв'язку з подачею відповідачем касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 02.11.06 справа була скерована до Вищого господарського суду України та у відповідності до ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України надіслана до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.01.07 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.11.06 у справі № 43/741. Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає. Справу повернуто до суду 1-ої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.07 у справі № 43/741-27/55 (суддя – Дідиченко М.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 28 896, 56 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 288, 96 грн. державного мита та 57, 08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто позивачеві з Державного бюджету України 0,01 грн. державного мита перерахованого на підставі платіжних доручень від 19.04.04 № 303 та від 29.08.05 № 1145.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, прийнявши нове рішення, яким стягнути з відповідача 59732,57 грн. (57411,97 грн. основного боргу та 2320,60 грн. інфляційних нарахувань), як заборгованість за виконані підрядні роботи за договором від 23.04.03 № 23/04 та додатковою угодою до нього від 05.09.03.

Відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду у зв'язку з невідповідністю висновків, зроблених судом, обставинам справи, а також порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та відмовити позивачеві у позові повністю.

Письмових відзивів на апеляційні скарги представниками сторін не надано. У виступах вони підтримали вимоги, викладені в апеляційних скаргах.

За клопотанням представників сторін ухвалою колегії суддів від 03.09.07 у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строк розгляду справи було продовжено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” підлягає задоволенню, а скарга Відкритого акціонерного товариства “Київське автотранспортне підприємство – 13068” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.04.03 між сторонами у справі було укладено договір № 23/04 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати роботи по поставці обладнання та монтажу теплового пункту адміністративних приміщень відповідача (замовник) по вул. Механізаторів, 2 в м. Києві.

Пунктом 1.2. сторони встановили, що роботи виконуються в три етапи, які виконуються паралельно:

-  І етап – проектні роботи в тому числі розрахунок теплових навантажень та топографо-геодезичні роботи;

-            ІІ етап – поставка обладнання і комплектуючих, термін виконання;

-            ІІІ етап – монтажні роботи в повному обсязі та пуск теплового пункту.

Загальна вартість поставок та робіт по договору складає 107 883,33 грн., крім того 20% ПДВ – 21 576,67 грн. Всього по договору – 129 460 грн. (п.2.4 договору).   

Відповідно до п. 4.2, 4.3 договору розрахунки за обладнання проводяться шляхом 100% передоплати відповідно до графіка оплати робіт, який є невід'ємною частиною даного договору, а розрахунки за проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи – шляхом 50 % передоплати, остаточний розрахунок здійснюється на протязі 3-х банківських днів після закінчення робіт та підписання актів здавання-приймання виконаних робіт.

Згідно п.1.1 додаткової угоди від 05.09.03 до договору № 23/04 від 23.04.03 відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботи по ремонту теплових мереж до адміністративного корпусу, учбового пункту та до 4-х поверхового виробничого корпусу ВАТ “Київське АТП 13068”.

Також додатковою угодою до договору сторони погодили договірну ціну у сумі 78112 грн. з ПДВ (п.2.1 додаткової угоди).

Пунктом 2.2 додаткової угоди сторони визначили, що замовник до початку робіт сплачує аванс в розмірі вартості матеріалів на суму 42000 грн., в т.ч. ПДВ – 7000грн.

Решта умов договору № 23/04 залишено незмінними.

Наявними в матеріалах справи актом здачі-прийняття проектної документації від 19.08.03, актами здачі прийняття виконаних робіт від 11.07.03, 19.08.03, накладною від 30.09.03 № 38 та довіреністю ЯЕЯ № 942739 від 30.09.03, довідкою про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) за вересень 2003 року, актом виконаних підрядних робіт за вересень 2003 року (форма №КБ-2в) від 07.10.03 підтверджується, що позивачем було поставлено обладнання та виконано будівельно-монтажних робіт за договором на суму 132 980, 32 грн.

Відповідач розрахувався з позивачем за виконані роботи та поставлене обладнання частково, сплативши 111680,33грн., та 42000грн. в якості попередньої оплати за додатковою угодою.

Направлені позивачем для підписання відповідачеві довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року (форма № КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року (форма № КБ-2в) на суму 78112 грн. останнім не підписані. Відмову від підписання вказаних документів відповідач, посилаючись на п.1.2 та п. 3.1 договору мотивував невиконанням ЗАТ ДВП “Київенергомаш” робіт по встановленню теплового пункту в повному обсязі, а саме – непроведенням пуску теплового пункту (відсутній акт допуску до експлуатації) (претензія від 27.11.03 № 477).

У претензії від 27.11.03 № 477 відповідач стверджував, що позивач, в процесі виконання монтажних робіт, допустив суттєві відхилення від проекту встановлення теплового пункту, що змусило відповідача звернутися до Приватного підприємства “Енергія” для налагодження та здачі в експлуатацію вказаного об'єкту, про що з останнім укладено договір від 24.11.03.

Листом від 03.12.03 вих. № 439, направленим на адресу відповідача, стосовно претензії про усунення недоліків по виконаній роботі та відшкодування збитків позивач зазначив, що роботи виконані якісно та у строки, встановлені договором, а зміни в поставках обладнання та матеріалів не були принциповими. Вони погоджені проектною організацією та проведені для скорочення термінів будівництва.

Виходячи зі змісту п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі – ЦК України),  колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, що до спірних відносин щодо оплати підрядних робіт слід застосовувати положення ЦК України, а до відносин щодо виявлення допущених у роботі недоліків – Цивільний кодекс УРСР.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (п.4 ст. 882 ЦК України).

З акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року (форма № КБ-2в) та з інших матеріалів справи, на думку колегії суддів, не вбачається обґрунтованої відмови відповідача від виконання зобов'язань за договором щодо оплати підрядних робіт.

Отже, колегія суддів, погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про визнання дійсним акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року (форма № КБ-2в) на суму 78112,00 грн.

За виконані ПП “Енергія” роботи відповідачем було сплачено 29968,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банківської установи.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, вважає безпідставним висновок місцевого суду про зменшення розміру винагороди позивача на 29968,80 грн. (розмір витрат, які відповідач поніс, виправляючи недоліки, допущені позивачем), оскільки питання про наявність збитків та їх стягнення повинно вирішуватись в іншому провадженні. Отже, відповідач не позбавлений права за наявності правових підстав звернутися до господарського суду з відповідним позовом про відшкодування збитків, завданих йому у зв'язку з неналежною якістю робіт, виконаних позивачем за договором та додатковою угодою до нього.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором  та додатковою угодою до нього, позивачем було нараховано 2320,60грн. інфляційних з листопада 2003 року по лютий 2004 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені ЗАТ “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” позовні вимоги про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованими, та такими, що  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача, що позивачем зобов'язання за договором від 23.04.03 були виконані частково колегія суддів вважає безпідставним, оскільки наявними в матеріалах доказами підтверджується поставка ЗАТ “ДВП “Київенергомаш” обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт за договором на суму 132980, 32 грн.

Твердження відповідача, що судом 1-ої інстанції не надано правової оцінки кожному письмовому доказу, які були надані відповідачем в підтвердження своїх заперечень, кожному недоліку, які встановлені відповідними актами і необґрунтовано їх відхилено колегія суддів не приймає до уваги, оскільки місцевим судом у мотивувальній частині оскаржуваного рішення встановлений факт допущення позивачем недоліків у роботі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати підлягають перерозподілу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київське автотранспортне підприємство – 13068” залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.07 у справі № 43/741-27/55  змінити, скасувавши в частині відмови у позові щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Київське автотранспортне підприємство – 13068” на користь Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” 29968, 80 грн.

Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.07 у справі №  43/741-27/55  викласти в наступній редакції:

“Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київське автотранспортне підприємство – 13068” на користь Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” 57411,97 грн. основного боргу, 2320,60 грн. інфляційних, 597,33 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київське автотранспортне підприємство – 13068” на користь Закритого акціонерного товариства “Дослідно-виробниче підприємство “Київенергомаш” 298,67 грн. державного мита сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Видачу наказу на  виконання  даної  постанови  доручити Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 17.10.07 (відправлено)