Рішення

від 26.04.2022 по справі 569/9665/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/9665/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Хлуд І.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборна 32» - Романенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборна 32» про стягнення заборгованості за наданні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Рівнетеплоенерго» Свирид М.В. звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 25769,35 грн. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернулось до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання з ОСОБА_2 . Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2016 року судовий наказ № 569/13939/16-ц від 10 листопада 2016 року було скасовано. Відповідно до ч.3 ст.171ЦПКУкраїни ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернулося до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Вказує, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснювало відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), квартиронаймачем (власником) якого є ОСОБА_2 . З 01 грудня 2016 року всі споживачі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 перейшли на комерційний облік комунальної послуги на підставі договору №1435 від 01 грудня 2016 року. Внаслідок порушення зобов`язань щодо своєчасного внесення поточних платежів, станом на 01 грудня 2016 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 25769,35 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково суду пояснила, що відповідачем ОСОБА_2 порушено порядок відключення квартири АДРЕСА_3 від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, належних доказів щодо законного встановлення автономного опалення у свої квартирі відповідач суду не надала. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго» заборгованість за наданні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 25769,35 грн. та судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

Представники відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити в задоволенні позову та стягнути з ТОВ «Рівнетеплоенерго» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі понесені відповідачем на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн.

Представник третьої особи ОСББ «Соборна 32» - Романенко І.І. в судовому засіданні суду пояснила, що всі квартири в будинку АДРЕСА_2 відключенні від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. Квартира АДРЕСА_3 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 , оснащена автономним опаленням з 11 жовтня 2011 року.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,представника третьоїособи Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Соборна32»-Романенко І.І.,дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 .

У період до жовтня 2011 року за вказаною адресою відповідачу надавалися послуги з теплопостачання та централізованого гарячого водопостачання Комунальним теплопостачаючим підприємством «Комуненергія», правонаступником якого в частині надання відповідних послуг є позивач ТОВ «Рівнетеплоенерго». Вказане не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що з вересня 2011 року послуги з теплопостачання та централізованого гарячого водопостачання відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , не надаються, у зв`язку з відключення вказаної квартири від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання.

23 березня 2011 року постійно діючою міжвідомчою комісією з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання було розглянуто звернення ініціативної групи будинку АДРЕСА_2 та прийнято рішення про надання дозволу на відключення відповідного будинку від центральної системи опалення та гарячого водопостачання, виготовлення технічних умов відповідними організаціями для розробки проекту індивідуального (автономного) опалення і гарячого водопостачання, що стверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з протоколу № 2 засідання відповідної комісії від 23 березня 2011 року.

В подальшому голова правління ОСББ «Соборна 32» Романенко І.І. звернулася до КП «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради із заявою про видачу технічних умов на відключення житлового будинку АДРЕСА_2 від мережі централізованого теплопостачання.

27 жовтня 2011 року відповідач ОСОБА_2 разом з іншими мешканцями житлового будинку АДРЕСА_2 звернулися до міського голови м.Рівне зі зверненням щодо сприяння у вирішенні питання щодо належного документального оформлення відключення квартир від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.

28 жовтня 2011 року голова правління ОСББ «Соборна 32» Романенко І.І. повторно звернулася до КП «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради із заявою щодо направлення представника підприємства з метою обстеження факту відключення від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання, зокрема, належної відповідачу ОСОБА_2 квартири.

Листом КП «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради від 01 листопада 2011 року №01-13/4698 було повідомлено голову правління ОСББ «Соборна 32» Романенко І.І., що для відключення від централізованої системи теплопостачання, зокрема, належної відповідачу ОСОБА_2 приміщення квартири необхідно отримати: дозвіл міжвідомчої комісії з розгляду питань пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання на відключення; технічний висновок про можливість влаштування автономної системи опалення і гарячого водопостачання. На основі цього в подальшому мешканцям будинку необхідно отримати технічні умови, розробити проектно-кошторисну документацію та виконати роботи по відключенню за власний рахунок.

На звернення голови правління ОСББ «Соборна, 32» Романенко І.І. до виконавчого комітету Рівненської міської ради про надання дозволу на відключення мереж від центрального опалення та гарячого водопостачання, листами від 22 вересня 2011 року №06-Р-1738/4 та від 25 листопада 2011 року №06-Ко-134/4 було повідомлено, що рішенням постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання від 23.03.2011 року будинку АДРЕСА_2 (тобто всім квартирам, які знаходяться в будинку) надано дозвіл на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

Крім того, судом з`ясовано, що квартира АДРЕСА_3 обладнана системою автономного опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується копією технічного паспорта на вказану квартиру.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 322ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Пунктом 1 ч. 1 ст.20Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні положення містить і ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, чинній на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Разом з тим, в ході судового розгляду судом встановлено, що протягом періоду, за який за даними позивача у відповідача утворилася заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 25 769,35 грн., такі послуги фактично не надавалися, з огляду на відключення належної відповідачу квартири АДРЕСА_3 від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

Доводи представника позивача ОСОБА_1 про те, що підставою для стягнення заборгованості слугує те, що відповідач ОСОБА_2 самовільно здійснила відключення належної їй квартири від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання суд вважає безпідставними, оскільки для фактичного відключення відповідачем було отримано дозвіл постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань пов`язаних з відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання від 23.03.2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених ТОВ «Рівнеобленерго» позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

При вирішенні питання про стягнення з позивача судових витрат понесених відповідачем на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137ЦКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу адвоката представником відповідача ОСОБА_3 надано суду: ордер серії ВК №1021996 від 25 травня 2021 року, договір про надання правової допомоги 07 червня 2021 року, копію рахунку №07/06 від 07 червня 2021 року на суму 2500 грн., копію квитанції АТ «Акцент-Банк» від 14 червня 2021 року на загальну суму 2500 грн.

Вищевказані докази підтверджують фактичне понесення відповідачем ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Відповідно до ч.4-6 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи..

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, беручи до уваги, що представник позивача ОСОБА_1 в порядку, визначеному ч.6 ст.137ЦПК України не зверталася до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

З огляду на викладене, з позивача ТОВ «Рівнетеплоенерго» на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 2500 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборна 32» (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Соборна, 32, код ЄДРПОУ 36008072) про стягнення заборгованості за наданні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 25769,35 грн., відмовити.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Рівнетеплоенерго» накористь ОСОБА_2 судові витрати по справі понесені відповідачем на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду Бердій М.А.