Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6071/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2022 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Позарецької С.М.
при секретарі Діхтяренко І.Г.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_3 , через свого представника адвоката - Гнатюк Г.І., звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що шлюб між нею - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано 10 грудня 2010 року, згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.12.2010. Від шлюбу мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження від 30.10.2003, серії НОМЕР_1 .
В продовження обґрунтування своїх вимог, зазначає, що за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.07.2016 - відповідач сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , яка перебувала і перебуває на даний час на її утриманні і вихованні.
Позивач акцентує увагу суду на тому, що після досягнення повноліття дочкою ОСОБА_6 , вона проживає з нею разом, не заміжня і не працює, так як навчається за контрактом у вищому навчальному закладі державної форми власності - Черкаському навчально-науковому інституті Університету банківської справи на 2 курсі, ступінь вищої освіти - «бакалавр», група БФБС-120, спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», денна форма навчання. Стипендія їй не нараховується. Термін навчання: з 15.89.2020 до 30.06.2024, що підтверджується довідкою від 25.08.2021, №70.
Між тим,також повідомляє,що їїдочка потребуєматеріальної підтримки,так якза навчаннящорічно необхідносплачувати по16500,00грн.Крім того, відсутність матеріального утримання відповідачем у зв`язку з досягненням дочкою ОСОБА_6 повноліття, ставить її та дочку в скрутне матеріальне становище, оскільки вона не може працювати у зв`язку з навчанням на денній формі.
Окрім того,додає,що відповідач,як їйвідомо -є пенсіонеромМВС України,працює ів данийчас,тож маєможливість надаватиматеріальну допомогу повнолітнійдочці,яка подовжуєнавчання.Проте,він добровільно матеріальну допомогу на утримання дочки ОСОБА_5 не надає, не зважаючи на те, що згідно законодавства зобов`язаний це робити.
Разом з тим інформує суд, що вона є особою з інвалідністю 3 групи (загальне захворювання), отримує пенсію, часто хворіє, доглядає літню матір, яка є особою з інвалідністю 1 групи (загальне захворювання), а тому не взмозі самостійно утримувати дочку ОСОБА_7 , адже необхідні кошти на проживання (оплату житлово-комунальних послуг, тощо), придбання одягу, взуття, харчування, засобів гігієни, підручників тощо, оплату медичного обстеження, лікування.
Зважаючи на викладене вище, позивач просить стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення дочкою 23-х років, за умови продовження нею навчання. Крім того, просить стягнути з відповідача на свою користь понесені нею витрати на правову допомогу.
Ухвалою суду від 04.11.2021 прийнято та відкрито провадження по справі і призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Проти такого порядку сторони заперечень не надали. Надано строк для подання сторонами заяв по суті справи.
29.11.2021 судом отримано відзив на позовну заяву (а.с.38-40), в якому відповідачем його позицію заперечення проти позову мотивовано наступним. Відзив прийнято судом. Так, він зазначає, що до досягнення повноліття дочкою, він з 2010 року стабільно сплачував аліменти і не ухилявся від обов`язку утримувати дитину. Зауважив, що на даний час він згоден допомагати матеріально повнолітній дочці згідно своїх можливостей.
Між тим, звертає увагу, що позивач надає суду завідомо неправдиві дані, а саме:
посилається на рішення суду про стягнення з нього аліментів від 08.07.2016, оскільки такого рішення суду не існує; вказує, що дитина перебувала і перебуває на її утриманні та вихованні. Дочка ОСОБА_8 з 2011 по 2020 рік проживала в с.Дзензелівка, Маньківського району, де навчалася в місцевій школі та виховувалася дідом та бабою, а позивач увесь цей час проживала в м.Черкаси і, на його думку, не займалася вихованням дитини; зазначає, що він допомогу дочці добровільно не надає, чим, на його думку, вводить суд в оману. Стверджує, що він згідний допомагати дочці, але до нього за допомогою ніхто не звертався і не повідомляв, що його повнолітній дитині потрібна допомога, а його звернення - ігноруються. Разом з тим, зазначає, що відповідно до ст. 181 СК України, закон визначає виконання батьками обов`язку утримувати дитину спершу за домовленістю, а вже потім за рішенням суду. В п.17 постанови ВСУ від 15.05.2006 року №3 чітко зазначено, що право звернення до суду настає за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину.
Відповідач вважає, що позивач навмисно приховуєсвої доходи,не вказавшитой факт,що вонапрацює наТОВ «Кролікоффплюс» (кодЄДРПОУ 38656470,яке знаходитьсяза адресоюЧеркаська обл.,Маньківський р-н,с.Дзензелівка,вул.Мічуріна 61),тобто окрімпенсії отримуєще йзарплату.
Разом зтим,зазначає,що позивачспільно здочкою наданий часне проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично працює і проживає у Маньківському районі, Черкаської області. Також звернув увагу, що позивачем не надано ніяких підтверджуючих документів щодо того, що вона утримує свою матір, яка є особою з інвалідністю, а також чомусь позивач не вказала, що при сплаті за житлово-комунальні послуги вона користується його пільгами по їх оплаті. Окрім того, відповідач зауважує, що дочка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а він є зареєстрованим за вказаною адресою, але не проживає там. Йому, як особі з інвалідністю нараховуються пільги на оплату житлово-комунальних послуг, саме по місцю його реєстрації. За минулий рік сума наданих пільг становить 11 тисяч 022 грн., тож дочка користується його пільгами на оплату ЖКП, чим значно зменшує свої витрати.
В підсумку акцентує увагу, що він не відмовляється допомагати своїй дочці, але він не поінформований про наявність у неї потреби в матеріальній допомозі, оскільки вона з ним не спілкується, навіть про її навчання в Університеті банківської справи він дізнався зі змісту позову.
Також інформує, що він не працює, інших доходів окрім пенсії не має, значну частину коштів витрачає на своє лікування, так як часто хворіє, має також на утриманні літніх батьків і проживає разом з ними у с.Лука, Канівського району та є єдиним годувальником у сім`ї.
Між тим, зважаючи на викладене вище висловив свою згоду сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в сумі 1000,00грн., просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.
15.12.2021р. судом отримано від позивача заперечення на відзив з додатком, в якому вона вказує, що не погоджується із доводами відповідача, посилаючись на підстави зазначені нею у позові. Крім того, ОСОБА_3 просила судові витрати розподілити згідно законодавства.
21.12.2021р. судом отримано заперечення на відповідь на відзив за авторства відповідача. Так, ОСОБА_2 просить у задоволенні позовних відмовити повністю, а викладені ним у відзиві на позов вимоги задовольнити, посилаючись на доводи, викладені ним у відзиві на позов.
Представником позивача адвокатом Гнатюк Г.І. 29.12.2021р. суду надано відповідь на заперечення на відповідь на відзив, в якому автор просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на підстави та обставини, які покладено в обґрунтування позовної заяви.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, судом повідомлялася у встановленому судом порядку про місце, день та час розгляду справи.
Представник позивача адвокат Гнатюк Г.І. позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави обґрунтування позову. Суду пояснила, що спору між сторонами про батьківство відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - немає. Вона потребує належного утримання. ОСОБА_4 навчається на 2-му курсі Черкаського навчально-наукового інституту Університету банківської справи. Навчається за контрактом, оплату навчання здійснює позивач. Дочка є на даний час повнолітньою. Вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у заявленому позивачем обсязі, а не в розмірі 1000,00грн., як вказує відповідач. Дочка не може працювати, оскільки денна форма навчання. Між тим, представник позивача зауважила, що на час звернення до суду, позивач проживала із дочкою. Вказала також, що денна форма навчання дочки сторін не дає їй можливості самостійно заробляти на життя собі, так як триває навчальний процес. Крім того, підлягають стягненню також витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00грн.
Відповідач ОСОБА_2 не визнав позовні вимоги. Зауважив, що позивач не проживає з їхньою дочкою, в т.ч. і не проживала на час подачі до суду даного позову. Втім додав, що не є зрозумілим для нього, чи дочка навчається. Разом з тим, зазначив, що дочка також з ним не проживає і не проживала вона з ним і на час звернення до суду. Акцентував увагу суду на тому, що він має можливість сплачувати лише по 1000,00грн. аліменти щомісяця. Звернув увагу, що у документах, наявних у матеріалах справи міститься, на його думку, недостовірна інформація.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків:
в судовому засіданні встановлено, що 30.10.2003р. сторони зареєстрували шлюб у Черкаському міському відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1634. Даний шлюб розірвано на підставі рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10.12.2010р.
До реєстрації сторонами шлюбу, у них народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , яка 26.08.2021р. вже досягла віку повноліття. ЇЇ батьком записаний ОСОБА_2 . Спір про батьківство відсутній.
Відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.06.2011р. із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на утримання дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі ј частини усіх доходів (заробітна плата) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму в державі відповідного віку дитини, починаючи з 04.10.2010р. і до повноліття дитини до ІНФОРМАЦІЯ_6
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 . Зареєстрованим місцем її проживання є адреса: АДРЕСА_1 , що відповідає даним паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 , виданим 06.09.2018р. Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області.
За цією ж адресою зареєстрованим є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідає даним його паспорта серії НОМЕР_7 , виданому 25.07.2003р. Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області, який, як зазначив, в судовому засіданні, за цією адресою фактично не проживає.
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання.
У матеріалах справи наявна довідка №70 від 25.08.2021р., видана Черкаським навчально-науковим інститутом Університету банківської справи, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 дійсно навчається у вказаному ВНЗ державної форми власності на 2 курсі, ступінь вищої освіти бакалавр, група БФБС-120, спеціальність 072 Фінанси, банківська справа та страхування (денна форма). Навчається за контрактом. Стипендія не нараховується. Термін навчання: з 15.09.2020р. до 30.06.2024р.
Згідно квитанції №0.0.1819916501.1 від 31.08.2020р. ОСОБА_4 (платник) внесено кошти в сумі 16500,00грн. в рахунок оплати на навчання у Черкаському ДВНЗ УБС (отримувач платежу).
Відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи (довідка до акта МСЕК серії 10ААА №361580 від 08.07.2011р.), є також на даний час пенсіонером, вид пенсії - за вислугу років (пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 від 28.07.2011р.) та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни (посвідчення серії НОМЕР_8 від 20.07.2011р.).
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 з 23.06.2021р. працює у ТОВ «Кролікофф плюс», на даний час займає посаду укладальника-пакувальника, її дохід за період з 23.06.2021р. по 30.11.2021р. склав 47100,00грн. (довідка №КФ00-000012 від 06.12.2021р.). Пенсійних виплат ОСОБА_3 отримано з липня 2021р. по грудень 2021р. 13200,00грн. (довідка ГУ ПФУ в Черкаській області від 13.12.2021р. №4449).
За таких обставин, на думку суду, між сторонами має місце спір, що випливає із правовідносин щодо обов`язку батьків утримувати своїх повнолітніх сина, дочку, що регулюютьсяглавою 16 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Сімейним Кодексом України.
Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Аліменти це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.
Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст.198 СК України).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати її, хоча вона і досягла повноліття, проте продовжує навчатися, до досягнення нею двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199, 200, 201 цього Кодексу). Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Такої правової позиції дотримується КЦС у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 року по справі №635/1139/17.
Як передбаченопунктом 20постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів»від 15травня 2006року №3,обов`язок батьківутримувати повнолітніхдочку,сина,які продовжуютьнавчатися післядосягнення повноліття(незалежновід форминавчання),виникає заобов`язкової сукупностітаких юридичнихфактів:досягнення дочкою,сином віку,який перевищує18,але єменшим 23років;продовження ниминавчання;потреба узв`язку зцим уматеріальній допомозі;наявність убатьків можливостінадавати такудопомогу. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 20.05.2020 року по справі №635/1139/17.
Відповідно дост.200СК Українисуд визначаєрозмір аліментівна повнолітніхдочку,сина утвердій грошовійсумі і(або)у частцівід заробітку(доходу)платника аліментівз урахуваннямобставин,зазначених устатті182цьогоКодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначеннірозміру аліментівсуд враховує:стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; станздоров`я таматеріальне становищеплатника аліментів; наявністьу платникааліментів іншихдітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявністьна правівласності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведеністягувачем аліментіввитрати платникааліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; іншіобставини,що маютьістотне значення.Розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальнийрекомендований розміраліментів наодну дитинустановить розмірпрожиткового мінімумудля дитинивідповідного вікуі можебути присудженийсудом уразі достатностізаробітку (доходу)платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ст. 182 СК України).
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
При визначенні розміру аліментних платежів, суд враховує обставини щодо розміру доходів позивача, необхідність в матеріальному забезпеченні батьками повнолітньої дочки. При цьому, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки хоча і є особою з інвалідністю 2 групи, але отримує щомісячний дохід, і сам не заперечує матеріально підтримувати дочку. Також, суд вважає, що доводи заперечень, викладені відповідачем у відзиві, не є тими обставинами, які б давали підстави для відмови у позові або зменшенні розміру аліментних платежів. Судом під час вирішення спору встановлено, що дочка сторін, будучи повнолітньою, проживає з матір`ю, яка на даний час з-за необхідності догляду за матір`ю за її станом здоров`я, проживає із останньою і працює задля отримання доходів для свого утримання та утримання дочки, яка навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, і враховуючи навчальний процес, не може працювати та отримувати доходи. Сам відповідач підтвердив той факт, що дочка з ним не жила і не проживає, і він добровільно не надавав матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки. Той факт, що він не знав про те, що дочка навчається, не дає підстав для звільнення його від обов`язку матеріально забезпечувати її. При цьому, й сам відповідач, про що зазначив і в судовому засіданні, усвідомлює його обов`язок утримувати дочку і фактично не заперечує проти цього.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, щоб стягувати з нього на утримання дочки аліменти у твердій грошовій формі 1000грн., оскільки саме стягувач аліментів визначає спосіб їх стягнення, - в даному випадку позивач просить стягувати у частці від доходу платника аліментів, а також позивач заперечує проти такого способу стягнення аліментів та не погоджується із запропонованим відповідачем розміром. Також той факт, що відповідач допомагає утримувати матір, не є підставою для відмови у задоволенні позову чи зменшення розміру аліментів, який просить стягувати позивач. Крім того, як на думку суду, запропонований позивачем розмір аліментів, є мінімальним, що встановлений законом.
Стосовно періоду, протягом якого мають стягуватися аліменти, то відповідно до ч. 1 ст.191СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а згідно ч. 2ст. 199 СК Україниправо на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Таким чином, з`ясувавши обставини справи, враховуючи думку сторін, судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог. Отже, слід стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ) на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі в розмірі 1/4частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.09.2021 року на період навчання і до закінчення дочкою навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23-х років.
Відповідно до положень ст. п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Відносно витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00коп., суд зазначає наступне:
статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
Відповідно доп.2ч.2.ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл вказаної категорії судових витрат є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення позивачем таких витрат.
При цьому, стороною позивача надано угоду про надання правової допомоги від 10.11.2019, ордер адвоката серії ЧК № 169154 від 22.09.2021, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 14.12.2021р., акт виконаних робіт (наданої правничої допомоги) у справі №711/6071/21 з детальним описом виконаних платних робіт на суму 1000,00грн.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката задовольнити у повному обсязі. На думку суду, такий розмір витрат є доведеним та співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову. Підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката судом не встановлено.
Відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи (травма пов`язана з виконанням службових обов`язків), що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_8 від 20.07.2011 року, довідкою до акта МСЕК серії 10ААА №361580 від 08.07.2011р.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Частиною шостою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судові витрати слід компенсувати за рахунок державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, оскільки відповідач є особою з інвалідністю 2 групи, та відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200, 201 СК України, ст.ст.3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265,268, 273, 274, 353, 430 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ) на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі в розмірі 1/4частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.09.2021 року на період навчання і до закінчення дочкою навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23-х років.
Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000грн. 00коп.
Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2022 року.
Головуючий: С. М. Позарецька
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104150628 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Позарецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні