Постанова

від 19.04.2022 по справі 394/274/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2022 року м. Кропивницький

справа № 394/274/21

провадження № 22-ц/4809/99/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря - Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємтсво «Новий Світ»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференії в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Новий Світ» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року у складі судді Краснопольської Л. П. і

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Новий світ» (далі - ПП «Новий Світ») та просив:

-розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 3523687000:02:000:1401, укладений 10.06.2008 між ОСОБА_2 та ПП «Новий Світ», що був зареєстрований 28 січня 2010 року у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної Філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041037600118;

-стягнути з ПП «Новий Світ» на свою користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2019-2020 роки у розмірі 36 408 грн 66 коп;

-стягнути з ПП «Новий Світ» на свою користь судовий збір та витрати за надання правничої допомоги.

Позовна заява мотивована тим, що батьку позивача - ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 5,36 га, розташована на території Тернівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії Р1 № 325989 від 30 липня 2002 року.

10 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПП «Новий Світ» в особі Малого М. В. було укладено договір оренди вищезгаданої земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, терміном на 12 років.

28 січня 2010 року в Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», здійснено державну реєстрацію договору оренди, про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 041037600118.

Згідно пункту 9 вказаного договору орендна плата сплачується орендарем в натуральному та грошовому вигляді в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, а відповідно до п. 11 зазначеного договору орендна плата вноситься до 31 грудня.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.2019 позивач успадкував земельну ділянку, яка є преметом зазначеного договору оренди земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 , а тому до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки орендодавця за договором.

Заявою від 22.10.2019 відповідача було повідомлено про зміну власника земельної ділянки, проте, позивачу за 2019-2020 роки орендна плата сплачена не була.

Враховуючи факт систематичної несплати орендної плати позивачу, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до ПП «Новий Світ» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 10.06.2008, площею 5,3583 га, кадастровий номер земельної ділянки 3523687000:02:000:1401, розташованої на території Тернівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Новий Світ» в особі Малого М. В., зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118.

Стягнуто з ПП «Новий Світ» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2019- 2020 роки в розмірі 36 408, 66 грн 66 коп.

Стягнуто з ПП «Новий Світ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн.

Стягнуто з ПП «Новий Світ» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у договорі умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Оскільки, припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що згідно умов договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки, обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що переглядається щорічно, а орендна плата вноситься у строк до 31 грудня.

З огляду на викладене та враховуючи, що згідно довідки, наданої ПП «Новий Світ» розмір нарахованої та несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, належної ОСОБА_1 за 2019-2020 роки складає 36 408,66 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення орендної плати.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір, а також понесені ним витрати за надання правової допомоги.

В апеляційній скарзі ПП «Новий Світ» просить скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 40 спірного договору оренди земельної ділянки, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є (не є) (непотрібне закреслити) підставою для зміни умов або розірвання договору, при цьому, у договорі оренди, примірник якого знаходиться у відповідача, вищевказане словосполучення не закреслено.

Крім того, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторін, незважаючи на те, що відповідачем до суду було подано заяву про відкладення розгляду справи через неможливість явки до суду.

Суд першої інстанції не врахував ту обставину, що позивач із належно оформленим повідомленням про те, що він є новим власником спірної земельної ділянки з проханням виплатити йому орендну плату до ПП «Новий Світ» не звертався.

За відсутності у відповідача даних про нового власника земельної ділянки, ПП «Новий Світ» фактично був позбавлений можливості сплатити орендну плату у встановлений договором строк, як наслідок, у відповідача відсутня обставина систематичної несплати орендної плати.

Суд першої інстанції не надав оцінку діям ОСОБА_1 , який цілеспрямовано відмовлявся від отримання орендної плати аби мати підстави для розірвання договору оренди.

Крім того, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, адже підставою позову було саме систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, проте, в оскаржуваному рішенні суд самостійно змінив підставу позову, прйшовши до помилкових висновків, які повністю суперечать наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідач також не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з ПП «Новий Світ» на користь ОСОБА_1 витрат на пофесійну правничу допомогу, адже позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження розміру судових витрат.

В розрахунку, наданому позивачем,було передбачено витрати по представництву інтересів в суді в розмірі 4 000 грн, однак, суд не врахував, що представник позивача жодного разу участі в судових засіданнях не брав.

Відповідач ввжає, що вимоги щодо стягнення витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи є неспівмірними

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року.

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції представник ПП «Новий Світ» адвокат Сербін Я. В. підтримав доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 адвокат Іванченко В. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 успадкував після смерті батька - ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 5,3583 га, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, розташовану на території Тернівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, площею 5,36 га, розташовану на території Тернівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданим на його ім`я на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №325989 від 30.07.2002.

10 червня 2008 року ОСОБА_2 як орендодавець та ПП «Новий Світ» як орендар уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,3583 га, розташованої на території Тернівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 325989 від 30.07.2002, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, строком на дванадцять років. Договір зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118.

22 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача ПП «Новий Світ» із заявою про те, що після смерті батька, він став власником земельної ділянки № НОМЕР_1 розташованої на території Тернівської селищної ради і в подальшому має намір користуватись, обробляти та розпоряджатись даною земельною ділянкою одноособово.

В свою чергу представник ПП «Новий Світ» у відповіді на звернення зазначив, що договір укладений 10 червня 2008 року терміном на 12 років, та зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118 - є чинним до 28 січня 2022 року, обов`язковим для виконання, вважав, що смерть орендодавця не є підставою для припинення договору оренди, просили не заважати підприємству здійснювати свою господарську діяльність на вищевказаній земельній ділянці.

Згідно п. 40 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

Згідно п. 9 договору оренди - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки; відповідно до п. 10 - обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що переглядається щорічно; згідно п. 11 - орендна плата вноситься у строк до 31 грудня.

Як вбачається із довідки, наданої ПП «Новий Світ» до початку судового засідання, розмір нарахованої та несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, належної ОСОБА_1 за 2019-2020 роки складає 36408,66 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у договорі умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право?в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання договору.

За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Частинами першою-четвертою статті 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,?а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України «Про оренду землі»).? ? ? ? ? ? ? ? ?

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» також передбачені умови розірвання договору оренди землі, якими є невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також підстави, визначені земельним законодавством та іншими законами України.

Отже, за змістом статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України "Про оренду землі" підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Частиною третьою статті 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини. Тобто дата оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежувати можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності під час розгляду справи судом визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 успадкував після смерті батька - ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 5,3583 га, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, розташовану на території Тернівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 15-16).

Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землюсерія Р1 №325989 від 30.07.2002, щодо земельної ділянки площею 5,36 га, розташованої на території Тернівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11).

10 червня 2008 року ОСОБА_2 як орендодавець та ПП «Новий Світ» як орендар уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,3583 га, розташованої на території Тернівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 325989 від 30.07.2002, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, строком на дванадцять років. Договір зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118 (а.с. 12-14).

22 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача ПП «Новий Світ» із заявою про те, що після смерті батька, він став власником земельної ділянки № НОМЕР_1 розташованої на території Тернівської селищної ради і в подальшому має намір користуватись, обробляти та розпоряджатись даною земельною ділянкою одноособово (а.с. 18).

В свою чергу представник ПП «Новий Світ» у відповіді на звернення зазначив, що договір укладений 10 червня 2008 року терміном на 12 років, та зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118 - є чинним до 28 січня 2022 року, обов`язковим для виконання, вважав, що смерть орендодавця не є підставою для припинення договору оренди, просили не заважати підприємству здійснювати свою господарську діяльність на вищевказаній земельній ділянці (а.с.19).

У п. 40 договору оренди земельної ділянки, примірники якого міститяться у відповідача та у відділі № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокдастру у Кіровоградській області і які досліджені в суді апеляційної інстанції, зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є (не є) підставою для зміни умов договору або розірвання договору.

При цьому, у вказаних примірниках словосполучення «не є» не закреслено.

Отже, наведене свідчить про те, що умовами договору, зокрема пунктом 40, чітко не визначено, чи є підставою для зміни умов договору або його розірвання перехід права власності на земельну ділянку.

Суд першої інстанції не дослідив всі примірники договору та прийшов помилкового висновку, що договір підлягає розірванню з підстав визначених п.40 договору.

Крім того, звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, ОСОБА_1 посилався на те, що систематично протягом 2019-2020 років йому не сплачувалась орендна плата, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

З аналізу встановлених судом обставин справи вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі від 10 червня 2008 року, на момент звернення позивача до суду, перейшла у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 , а тому, до нього, як нового власника земельної ділянки, перейшли права та обов`язки орендодавця за вказаним договором.

За таких обставин з дня набуття права власності на земельну ділянку, на виконання положень статті 148-1 ЗК України, позивач зобов`язаний був повідомити про це відповідача.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло права власності на земельну ділянку є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

В той же час матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 в порядку, встановленому ст. 148-1 ЗК України протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або під розписку повідомив відповідача про зміну власника із зазначенням даних, необхідних відповідачу для належного виконання обов`язку щодо оплати орендної плати.

Заява Вх. № 86 від 23.10.2019, якою позивач повідомив ПП «Новий Світ», що він в подальшому буде користуватись, обробляти і розпоряджатись земельною ділянкою, не може вважатись належним повідомленням в розумінні ст. 148-1 ЗК України.

Оскільки, вказаних дій позивачем зроблено не було, а у ПП «Новий Світ» була відсутня належна інформація для сплати орендної плати про спадкоємця, до якого перейшли права та обов`язки орендодавця, відтак, відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості своєчасно виконати обов`язок щодо виплати орендної плати.

Доказів про звернення до відповідача з вимогою про сплату орендної плати та повідомлення про перехід прав та обов`язків за договором оренди позивач не надав.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Натомість, матеріали справи свідчать, що відповідач звертався до позивача з проханням з`явитись у робочий час за адресою підприємства для підписання відповідних змін до договору в частині зміни орендодавця, що свідчить про добросовісність його дій та відсутність підстав вважати, що ПП «Новий Світ» ухилялось від виконання свого обов`язку щодо сплати орендної плати згідно договору.

Несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину.

Вказані правові висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 709/1089/17 (провадження? № 61-12745сво18).

На викладене суд першої інстанції уваги не звернув, в порушення норм процесуального права з власної ініціативи змінив підставу позову, не перевірив наданий позивачем примірник договору на предмет його достовірності та внаслідок неповного з`ясування обставин справи та неправильного засстосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про наявінсть підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Згідно з положеннямистатті 21 ЗУ «Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом ст. 22 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Приписами ст. 96 ЗК України встановлено, що землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За положеннями статті 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 9 оспорюваного договору оренди земельної ділянки - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки; відповідно до п. 10 - обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що переглядається щорічно; згідно п. 11 - орендна плата вноситься у строк до 31 грудня.

Згідно копії довідки, наданої ПП «Новий Світ» розмір нарахованої та несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, належної ОСОБА_1 за 2019 рік складає 18 204,33 грн (а. с. 20).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути орендну плату за 2019-2020 роки в розмірі 36 408,66 (18 204,33*2).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачу була сплачена орендна плата за відповідні роки, а відповідачем не надано доказів на спостування вказаних обставин.

В той же час, за відсутності вини у систематичній несплаті орендної плати за 2019-2020 роки через невиконання позивачем обов`язку щодо повідомлення ПП «Новий світ» в порядку, встановленому ст. 148-1 ЗК України, ОСОБА_1 не позбавлений права стягнути в судовому порядку належну до сплати орендну плату за відповідні роки.

Оскільки, під час розгляду справи судом першої інстанції та в апеляційній скарзі віподідачем не оспорюється розмір орендної плати, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції в частині стягнення орендної плати з ПП «НовийСвіт» на користь позивача є по-суті правильним та підлягає залишенню без змін.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторін, незважаючи на те, що відповідачем до суду було подано заяву про відкладення розгляду справи через неможливість явки до суду, з огляду на те, що звертаючись до суду із заявою про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.07.2021, відповідачем не підтверджено належним чином поважність причини його неявки у судове засідання, оскільки не надано жодного доказу, який підтверджує той факт, що він не має змоги забезпечити явку свого представника.

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції частково з ухваленням нового рішення у відповідній частині.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ПП «Новий світ» підлягає частковому задоволенню, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Новий світ» про розірвання договору оренди земельної ділянки скасуванню з ухваленням в цій частині нового про відмову в задоволенні вказаних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПП «Новий світ» на користь ОСОБА_1 орендної плати підлягає залишенню без змін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем було понесено судові витрати в розмірі 908 грн судового збору (а. с. 1).

Також, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження розміру понесених витрат під час розгляду справи судом першої інстанції, позивачем до суду було надано: попередній розрахунок суми витрат, який складає 10 908 грн (а. с. 33); ордер на надання правничої допомоги серії ВА № 1016432 від 24 червня 2021 року (а. с. 59); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР № 000539 (а. с. 60).

Виходячи із системного аналізу норм ЦПК України та висновків Верховного Суду надання адвокатом правової допомоги та факт оплати таких послуг може підтверджуватися різними доказами, зокрема: відповідний договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг; детальний опис виконаних доручень клієнта; акт прийому-передачі виконаних робіт; платіжні доручення, квитанції або касові чеки на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом; інші документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

Верховний Суд у постанові від 20 липня 20221 року у справі № 922/2604/20 дійшов висновку, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Враховуючи, що звертаючись до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач не надав суду договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт, платіжніих доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено понесення ним під час розгляду справи судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 908 грн, у тому вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем було понесено судові витрати в розмірі 2 724 грн судового збору (а. с. 111, 122).

Також, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

На підтвердження розміру понесених витрат під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, позивачем до суду було надано: копію Договору № 60/20 про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2020 року (а. с. 139-142), копію меморіального ордеру № @2PL779159 від 27 жовтня 2021 року (а. с. 143), копію акту про надання правничої допомоги від 28 жовтня 2021 року (а. с. 144).

Аналізуючи надані позивачем докази, суд вважає, що заявником доведено понесення ним витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 грн у суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, враховуючи, що апеляційна скарга ПП «Новий Світ» підлягає частковому задоволенню, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Новий Світ» про розірвання договору оренди земельної ділянки скасуванню з ухваленням в цій частині нового про відмову в задоволенні вказаних вимог, пропорційно задоволеним вимогам в порядку розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, остаточно з ОСОБА_1 на корсить ПП «Новий Світ» шляхом проведення взаєзаліку підлягає стягненню 454 грн судового збору (2 724/2-908), а з ПП «Новий Світ» на користь ОСОБА_1 підялає стягненню 2 500 (5 000/2) грн витрат на профенсійну правничу допомогу, понесених позивачем, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Новий Світ» задовольнити частково.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новий Світ» про розірвання договору оренди земельної ділянки скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні вказаних вимог.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємтсва «Новий Світ» (код ЄДРПОУ 03757137) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн судового збору.

Стягнути з Приватного підприємтсва «Новий Світ» (код ЄДРПОУ 03757137) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29.04.2022.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко