Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
23.07.21 394/274/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Краснопольської Л.П.
за участю помічника
(за дорученням судді) Фортуни Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП Новий світ про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, зазначивши, що батьку позивача ОСОБА_2 , була надана земельна ділянка площею 5,36, розташована на території Тернівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії Р1 №325989 від 30 липня 2002 року. 10 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПП "Новий світ" в особі ОСОБА_3 було укладено договір оренди вищезгаданої земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, терміном на 12 років. 28 січня 2010 року в Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , здійснено державну реєстрацію договору оренди, про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за №041037600118. Пункт 9 договору вказує, що орендна плата сплачується орендарем в натуральному та грошовому вигляді в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до п. 40 зазначеного договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті батька позивач, як спадкоємець за законом оформив свої спадкові права на земельну ділянку, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом. 22 жовтня 2019 року він повідомив ПП "Новий світ" про зміну власника земельної ділянки, про розірвання договору оренди земельної ділянки та бажання обробляти її самостійно. Відповідач відмовив позивачеві у розірванні договору оренди. До того ж відповідачем нарахована та не виплачена орендна плата за 2019-2021 роки. Розмір заборгованості на сьогоднішній день складає 36408,66 гривен.
Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його права як власника земельної ділянки. За зазначених обставин позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій розгляд зазначеної справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - ПП "Новий світ" в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, вкотре надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи, в якій просив через неможливість забезпечити участь свого представника у даному судовому засіданні, відкласти розгляд справи на іншу дату, просив не розглядати справу без участі представника відповідача. На адресу суду представником відповідача був направлений відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні в частині розірвання договору оренди.
Що стосується вказаного клопотання, суд виходить з наступного:
Згідно ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному,всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідачем не підтверджено належним чином поважність причини його неявки у судове засідання, оскільки не надано жодного офіційного документа, який підтверджує той факт, що він не має змоги забезпечити явку свого представника ( копій судової повістки, договору, повідомлення, тощо). На думку суду встановлені обставини свідчать про неналежне виконання процесуальних обов`язків відповідачем та зловживання процесуальними правами. Також суд звертає увагу на те, що відповідач є юридичною особою, та будучи завчасно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, добросовісно користуючись наданими йому ст. ст. 43, 49 ЦПК України правами, направити іншого представника для розгляду справи в суді або надати належні докази неможливості забезпечення явки представників.
Тому, суд вважає повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи безпідставним, необґрунтованим та таким, що свідчить про намагання відповідача затягнути судовий розгляд цивільної справи з надуманих підстав. Крім того, суд виходить з того, що справа перебуває в провадженні суду з 21.04.2021 року та розгляд справи по суті ще не розпочинався. За наявності належного повідомлення відповідача про судовий розгляд та визнання судом причин неявки представника відповідача в судове засідання неповажними, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд прийшов до висновку, що підстави для відкладання розгляду справи відсутні.
Нормою п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України констатовано, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що дії представників відповідача при розгляді справи свідчать про відсутність у них зацікавленості у розгляді справи в строки, встановленні ЦПК України, суд вважає за правомірне скористатись своїм правом про залишення такої заяви без розгляду.
При цьому, суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності учасників за наявними доказами в сукупності з іншими матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є правовідносини щодо договірних зобов`язань, які регулюються Законом України "Про оренду землі", ЗК України та ЦК України.
Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України "Про оренду землі".
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а тож
іноземним державам. Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України). Свобода договору включає право сторін змінювати, розривати, продовжувати чинність укладеного ними договору.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено ст. 32 Закону України "Про оренду землі .
Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 успадкував після смерті батька - ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 5,3583 га, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, розташовану на території Тернівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом ( а.с. 15) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 16).
Земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, площею 5,36 га, розташовану на території Тернівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданим на його ім`я на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №325989 від 30.07.2002 року ( а.с. 11).
10 червня 2008 року ОСОБА_2 як орендодавець та ПП Новий світ як орендар уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,3583 га, розташованої на території Тернівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №325989 від 30.07.2002 року, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, строком на дванадцять років. Договір зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118 (а.с. 12-14).
22 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача ПП Новий світ із заявою про те, що після смерті батька, він став власником земельної ділянки № НОМЕР_1 розташованої на території Тернівської селищної ради і в подальшому має намір користуватись, обробляти та розпоряджатись даною земельною ділянкою одноособово (а.с. 18).
В свою чергу представник ПП Новий світ у відповіді на звернення зазначив, що договір укладений 10 червня 2008 року терміном на 12 років, та зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118 - є чинним до 28 січня 2022 року, обов`язковим для виконання, вважав, що смерть орендодавця не є підставою для припинення договору оренди, просили не заважати підприємству здійснювати свою господарську діяльність на вищевказаній земельній ділянці (а.с.19).
Судом досліджено копію договору, згідно п. 40 якого погоджено між сторонами, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.
Таким чином, сторони договору - орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договору оренди землі від 10 червня 2008 року, умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. При укладенні договору оренди з відповідачем досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі, й підстав розірвання при зміні власника земельної ділянки. Відмова у розірванні спірного правочину суперечитиме його умовам, з якими погодився сам відповідач .
Крім того, судом досліджено копію договору, згідно п. 9 якого - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки; відповідно до п. 10 - обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що переглядається щорічно; згідно п. 11 - орендна плата вноситься у строк до 31 грудня.
Разом з тим представником відповідача на адресу суду був наданий відзив на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав: укладений 10 червня 2008 року договір оренди між ОСОБА_2 як орендодавцем та ПП Новий світ як орендарем щодо земельної ділянки площею 5,3583 га, розташованої на території Тернівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №325989 від 30.07.2002 року, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1401, строком на дванадцять років, та у відповідності до закону зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118 - є чинним до 28 січня 2022 року. Вважав, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, яка перебуває в оренді зобов`язана протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на землю повідомити про це орендаря, в порядку визначеному ст. 148 прим. 1 Земельного кодексу України (на підставі ч. 5 ст. 31 Закону України Про оренду землі ). Зазвичай зміна власника означає зміну реквізитів для оплати орендної плати. За умови звернення позивача до ПП Новий світ для того, щоб алгоритм взаємовідносин був прозорим і зрозумілим, 25.10.2019 року підприємство запрошувало ОСОБА_1 з`явитись у робочий час за адресою підприємства для підписання додаткової угоди до договору, в частині зміни орендодавця. Однак для підписання додаткової угоди позивач не з`явився, чинив перешкоди у здійсненні господарської діяльності підприємства та обробляв земельну ділянку у 2020 році самостійно, будь-яких підтверджуючих документів, щодо набуття права власності на земельну ділянку та платіжні реквізити для сплати орендної плати не надав, до відповідача з вимогою про виплату орендної плати жодного разу не звертався. За відсутності даних про нового власника земельної ділянки, відповідач був позбавлений можливості сплатити орендну плату у встановлений договором строк, тому не може трактуватись, як систематична несплата і не може бути підставою для розірвання такого правочину. Просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині розірвання договору оренди землі.
В своїй відповіді на відзив ОСОБА_1 наголосив, що в договорі оренди не зазначено, що виплата орендної плати здійснюється в конкретній грошовій сумі, яка перераховується орендодавцю на конкретний розрахунковий рахунок. Крім того договором не передбачено обов`язку орендодавця кожного разу звертатися до орендаря за отриманням орендної плати. П. 40 спірного договору оренди передбачено, що зміна власника земельної ділянки є підставою для розірвання договору. Позивач має бажання припинити вищезазначений договір шляхом його розірвання за заявою нового власника. Зазначена позиція узгоджується з висновком Верховного суду, зробленому за результатами розгляду справи №647/1460/17 від 23.05.2018 року. Вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи про те, що відповідач не отримував жодної інформації щодо адреси, контактних даних, платіжних реквізитів правонаступника, тому що це прямо суперечить обставинам, встановленим у справі №394/455/20, яка перебувала на розгляді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області; рівно, як і доводи відповідача про не обробіток відповідачем у 2020 році спірної земельної ділянки, через перешкоди, які чинив позивач, оскільки в задоволенні цивільного позову ПП Новий світ до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено повністю з тих підстав, що позивачем не доведено обставини (здійснення перешкод відповідачем), які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог. Враховуючи вищезазначене, вважає всі аргументи наведені у відзиві такими, що не є необґрунтованими та не відповідаючими дійсності. На підставі чого, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Нормами ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до ч. 1 ст. 21 ЗУ Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Пунктом д ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України, передбачено, як підставу для припинення договору користування земельною ділянкою - систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається із довідки, наданої ПП Новий світ до початку судового засідання, розмір нарахованої та несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, належної ОСОБА_1 за 2019-2020 роки складає 36408,66 грн. (а.с. 57).
Стосовно компенсації позивачу судових витрат та витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків:
Стаття 59 Конституції гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
В постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі Двойних проти України , від 10 грудня 2009 р. у справі Гімайдуліна і інші проти України , від 23 січня 2014 р. у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 р. у справі Баришевський проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Суд зазначає, що розгляд цивільних справ проводиться в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ч. 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу, дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом встановлено, що позов є доведеним та обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, сплачений ним при подачі позову судовий збір, а також понесені ним витрати за надання правової допомоги.
Підстав для допущення рішення до негайного виконання немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 6, 15, 628, 629, 651 ЦК України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ПП "Новий світ" про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.06.2008 року, площею 5,3583 га, кадастровий номер земельної ділянки 3523687000:02:000:1401, розташованої на території Тернівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_2 та ПП Новий світ в особі ОСОБА_3 , зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2010 року за № 041037600118.
Стягнути з ПП Новий світ на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2019- 2020 роки в розмірі 36408, 66 грн.(тридцять шість тисяч чотириста вісім гривень) 66 копійок.
Стягнути з ПП Новий світ на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
Стягнути з ПСП Новий світ на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене через Новоархангельський районний суд до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію даного рішення надіслати учасникам справи поштою не пізніше наступного дня.
Ідентифікаційні дані учасників:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, номер облікової картки НОМЕР_3 .
Приватне підприємство "Новий світ", місце знаходження: вулиця Молодіжна, 1, с. Тернівка, Новоархангельського району Кіровоградської області, 26131, код ЄДРПОУ 03757137.
Суддя
Суд | Новоархангельський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2021 |
Оприлюднено | 23.07.2021 |
Номер документу | 98510530 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Краснопольська Л. П.
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Краснопольська Л. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні