Рішення

від 02.05.2022 по справі 160/3726/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Справа № 160/3726/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просять суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №1066240-2409-0403, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яким ОСОБА_1 було визнано суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900 на загальну суму 113261,46 грн. (сто тринадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня 46 копійок);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №1066609-2409-0403, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яким ОСОБА_2 було визнано суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900 на загальну суму 113261,46 грн. (сто тринадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня 46 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що між ними, як орендарями, та Кам`янською міською радою, як орендодавцем, було укладено договір оренди на земельну ділянку №14983 від 05.02.2020 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №245143895 від 19.02.2021 року право оренди на земельну ділянку було зареєстровано відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» 15.02.2021 року.

Позивачі зазначають, що враховуючи умови договору та документи, позивачі отримали право користування (оренди) земельної ділянки 15.02.2021 року, на думку позивачів саме з цієї дати виник обов`язок щодо сплати орендної плати за земельну ділянку.

Також на думку позивачів, права й обов`язки, на досягнення яких були спрямовані волевиявлення учасників при укладанні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після державної реєстрації права оренди, як передбачено статтями 17 та 19 Закону №161-XIV.

Таким чином, до моменту держаної реєстрації права оренди у орендаря право оренди не виникає і земельна ділянка вважається не переданою. Відтак факт підписання/укладання договору оренди земельної ділянки до внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не покладає обов`язку на орендаря по сплаті податків та обов`язкових платежів.

Позивачі впевнені, що обов`язок орендарів (позивачів) щодо сплати оренди на земельну ділянку виник з 15.02.2021 року.

Однак, за поясненнями позивачів, із тексту оскаржуваних рішень податковим органом нараховано, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України орендну плату за земельну ділянку за весь 2020 рік.

З урахуванням викладено та вважаючи оскаржувані рішення протиправними позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що не погоджується з позовними вимогами та вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначає, що між позивачами та Кам`янською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 05.02.2020 року №14983.

Рішенням Кам`янської міської ради від 04.10.2019 року №1539-36/VII «Про набуття (припинення) прав на землю» вирішено, зокрема, укласти протягом шістдесяти днів після прийняття цього рішення в департаменті комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради у встановленому порядку документи на землекористування (договори, угоди) шляхом надання оригіналів витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованих у поточному році.

Таким чином, на думку відповідача, позивачі, як орендарі земельної ділянки за договором оренди є платниками орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 1210400000:02:004:0213.

Відповідач також зазначає, що органом місцевого самоврядування не надавалось інформації про розірвання, припинення договору оренди та повернення орендної земельної ділянки.

Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

29.04.2022 року позивачами надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

Позивачі заперечують проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, з підстав, тотожним у позовній заяві. Просять позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що між Кам`янською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (орендарі) було укладено договір оренди земельної ділянки №14983 від 05.02.2020 року, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендарі приймають у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровим номером 1210400000:02:004:02313, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2051 га для розміщення автозаправної станції (п. 2.1).

Відповідно до п. 3.1 договір укладається строком до 31.10.2029 року.

Орендна плата вноситься орендарями виключно у грошовій формі та на рахунок міського бюджету у розмірі 250548,07 грн./рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12.07.2013 року №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», від 29.09.2017 року №816-19/VIІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста», від 22.06.2018 року №1105-25/VIІ «Про ставки земельного податку, розмір земельної плати за землю, пільги із сплати земельного податку та території міста» (п. 4.1).

Відповідно до п. 6.1 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Передача земельної ділянки орендарям здійснюється у 3-х денний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за актом її приймання-передачі, який укладається у трьох примирниках, один з яких зберігається у орендодавця, другий та третій у орендарів (п. 6.2).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами договору оренди земельної ділянки від 05.02.2020 року №14983 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.02.2021 року, відповідно до якого орендарям до 31.10.2029 року для розміщення автозаправної станції передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2051 га.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №245143895 від 19.02.2021 року право оренди земельної ділянки зареєстровано 15.02.2021 року номер запису про інше речове право: 40638017.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №1066240-2409-0403, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2020 рік у сумі 113261,46 грн.

Також, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №1066240-2409-0403, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2020 рік у сумі 113261,46 грн.

Позивачі не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулися до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання виникнення права користування земельними ділянками, його здійснення та припинення врегульовано Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, у тому числі зі сплати орендної плати з фізичних осіб, їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства - Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно положень п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 1 Законом України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Пунктом 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПК України). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПК України). Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Як вже встановлено судом, що між Кам`янською міською радою (орендодавець), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено договір оренди земельної ділянки №14983 від 05.02.2020 року.

Також, судом встановлено, що між сторонами договору оренди земельної ділянки від 05.02.2020 року №14983 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.02.2021 року, відповідно до якого орендарям до 31.10.2029 року для розміщення автозаправної станції передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2051 га.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №245143895 від 19.02.2021 року право оренди земельної ділянки зареєстровано 15.02.2021 року номер запису про інше речове право: 40638017.

Статтею 792 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Стаття 124 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена статтею 126 Земельного кодексу України.

Разом з цим, відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставами для державної реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення є договір оренди землі, укладений у порядку, встановленому Законом України "Про оренду землі".

Так, спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про оренду землі" від 06.10.98р. №161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі -

це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (статті 14 цього закону).

Згідно статті 17 об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до приписів статей 638, 640 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Верховний Суд України у постановах від 19.02.2014р. у справі № 0426/14068/2012 та від 13.06.2016р. у справі №570/3056/15-ц зазначив, що поняття "момент укладення договору" та "момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки" різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятись у часі, що зазначено й у мотивувальних частинах постанов.

Приписами ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Так, згідно статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно частини першої статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Як вже було встановлено судом, 05.02.2020 року між Кам`янською міською радою (орендодавець), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) було укладено договір оренди земельної ділянки № 14983.

Однак, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №245143895 від 19.02.2021 року право оренди земельної ділянки зареєстровано 15.02.2021 року, номер запису про інше речове право: 40638017.

Статтею 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.ст. 125 та 126 ЗК України, право постійного користування земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Тобто, внаслідок проведення таких реєстраційних дій речове право набувається, змінюється або припиняється.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій щодо права, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план ділянки, а також відомості про правочини, учинені щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19) та постанові Верховного Суду від 12.01.2021 р. у справі № 229/5551/18 (провадження № 61-2060св20).

Крім того, як встановлено судом, акт приймання-передачі земельної ділянки згідно договору оренди земельної ділянки від 05.02.2020 року №14983, підтверджує те, що обов`язок орендарів (позивачів) щодо сплати оренди на земельну ділянку виник саме з 15.02.2021 року.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що нарахування відповідачем орендної плати згідно податкових повідомлень-рішень від 21.12.2021 року №1066240-2409-0403 та від 21.12.2021 року №1066609-2409-0403, якими визнано суми податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2020 рік є безпідставним, оскільки єдиною підставою для нарахування платнику податків орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №1066240-2409-0403 та від 21.12.2021 року №1066609-2409-0403 винесено необґрунтовано, з порушенням норм податкового законодавства України, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправними та скасування останніх.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2265,22 грн., що документально підтверджується квитанцією №8086-9576-6380-6241 від 19.01.2022 року на суму 1132,61 грн. та квитанцією №2595-7196-9852-6074 від 19.01.2022 року.

Отже, сплачений позивачами судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2265,22грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №1066240-2409-0403, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яким ОСОБА_1 було визнано суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900 на загальну суму 113261,46 грн. (сто тринадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня 46 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №1066609-2409-0403, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яким ОСОБА_2 було визнано суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900 на загальну суму 113261,46 грн. (сто тринадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня 46 копійок).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1132,61 грн. (одна тисяча сто тридцять дві гривні 61 копійка).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1132,61 грн. (одна тисяча сто тридцять дві гривні 61 копійка).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03.05.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька