Справа № 560/3916/22
РІШЕННЯ
іменем України
03 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "ГІПСОВИК" "Кам`янецький гіпс" до Державної податкова служба України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкова служба України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача: від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164.
Позивач вважає рішення відповідача від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982 протиправними, при цьому просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164.
Ухвалою суду від 24.03.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
До суду надійшов відзив, в якому відповідачі просять відмовити в задоволенні позову. Зазначають, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено усю необхідну та визначену законодавством інформацію.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд враховує наступне.
Суд встановив, що з 23.07.2020 позивач здійснює виробництво сухих будівельних сумішей.
Рішеннями від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982 Головне управління ДПС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації податкової накладної від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164.
Підставою для відмови слугувало ненадання платником податку достатнього пакету документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164, а саме: не надано договір з ТОВ "Перша Українська Вантажна Компанія".
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся ДПС України зі скаргами, однак за результатами поданих скарг отримав рішення якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
В свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок №1246.
У відповідності до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Відповідно до п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).
Пунктом 3 Порядку №1165 Податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11 грудня 2019 року.
Згідно із квитанціями зупинено реєстрацію податкових накладних та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачем на адресу відповідача було направлено на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України та квитанцій, Повідомлення №5 від 24.01.2022, яким надано пояснення з приводу зупинення реєстрації податкових накладних.
Разом із зазначеним листом, до контролюючого органу було надано копії первинних документів, що підтверджують зазначені вище операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
В результаті поданих документів відповідач спірними рішеннями відмовив позивачу у реєстрації вищевказаних податкових накладних.
Суд зазначає, що враховуючи наведені вище норми, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
З наявними в матеріалах справи квитанціями надісланими позивачу встановлено, що остання містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Отже, під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної ДПС у Хмельницькій області застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.
В оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив підставу для відмови в реєстрації податкових накладних іншу, ніж у квитанціях, якими зупинив реєстрацію податкових накладних.
У спірних рішеннях підставою для відмови відповідач зазначив, що платником податку не надано достатнього пакету документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164, а саме не надано договір з ТОВ "Перша Українська Вантажна Компанія".
З матеріалів справи суд встановив, що позивачем було надіслано пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних у ЄДРПН був відсутній чіткий перелік документів, які необхідно було надати платнику для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем було надіслано до Державної податкової служби України скарги на вище зазначені рішення комісії, до яких додано первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
З наданих позивачем документів встановлено, що правочини між позивачем та його контрагентами були належним чином задокументовані, оформлені з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальним, товарним, оплатним та таким що відбувся в дійсності.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору з ТОВ "Перша Українська Вантажна Компанія" №18-05-21/К57/7 від 18.05.2021.
Дослідивши подані позивачем документи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.
Суд враховує, що відмовивши у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням копій документів, фіскальний орган у квитанціях не зазначав, яких пояснень та документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").
Суд звертає увагу відповідача, що останньому були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції позивача за результатами якої було складено податкові накладні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки платником податків надані відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.
Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Суд вважає, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій позивачаза результатами яких було складено податкові накладні та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішень від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982 про відмову в реєстрації податкових накладних і задоволення позовних вимог у цій частині.
Приписами пунктів 19, 20 Порядку № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.
Водночас, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, яке існувало до виникнення спірних правовідносин буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164.
Отже, задоволення вказаної позовної вимоги, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області 9924,00 грн. судового збору (відповідача, до якого фактично заявлені позовні вимоги, оскільки вимоги до ДПС України є похідними від задоволення/відмови в задоволенні заявленої до ГУ ДПС у Хмельницькій області вимоги про визнання протиправним та скасування рішення).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "ГІПСОВИК" "Кам`янецький гіпс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982 про відмову в реєстрації податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "ГІПСОВИК" "Кам`янецький Гіпс" від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164.
Стягнути на користь Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "ГІПСОВИК" "Кам`янецький гіпс"судовий збір в розмірі 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Дочірнє підприємство Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "ГІПСОВИК" "Кам`янецький гіпс" (пров. Індустріальний, 1,Кам`янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 43723982) Відповідач:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,Київ 1,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.П. Шевчук
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104159814 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Шевчук О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні