П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/3916/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
17 жовтня 2022 рокум. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "ГІПСОВИК" "Кам`янецький гіпс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Дочірнє підприємство Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "ГІПСОВИК" "Кам`янецький гіпс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якій просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача: від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164..
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ГУ ДПС в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідачів.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судом встановлені наступні обставини справи.
Позивач є юридичною особою, основним видом діяльності якого є виробництво сухих будівельних сумішей.
28 травня 2021 року між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-промислова група "Майстер" було укладено договір поставки №1, відповідно до п. 1.1 якого позивач як постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товар, а саме відсів гіпсовий фасований.
Відповідно до п. 4.4 Договору, вартість організації перевезення вантажу та додаткові залізничні послуги залежать від вантажопідйомності вагону і оплачується покупцем згідно виставленого постачальником рахунку.
На виконання умов вищезазначеного договору 24.11.2021 року ТОВ "Інвестиційно-промислова група "Майстер" на підставі виставленого позивачем рахунку №554 від 15.11.2021 року здійснило оплату пов`язаних з постачанням товару транспортно-експедиційних і залізничних послуг на суму 122052 грн.
З метою відшкодування покупцем фактично сплачених позивачем витрат на оплату транспортно-експедиційних і залізничних послуг, пов`язаних з поставкою покупцеві передбаченого Договором товару, позивачем були сформовані та подані на реєстрацію податкові накладні №168 від 20.11.2021 року, №169 від 22.11.2021 року та №170 від 22.11.2021 року.
При цьому, вказані податкові накладні були сформовані за фактичними датами відвантаження відповідних вагонів з товаром.
В подальшому, по факту отримання від контрагента повної оплати послуг позивачем 24.11.2021 року була сформована та подана на реєстрацію податкова накладна №164 на суму 48810 грн.
Згідно квитанцій: від 20.12.2021 №9387276175, 9387278148, 9387278156, 9387282457 надісланих автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" вказані податкові накладні прийняті, однак відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
На виконання вимог квитанції позивачем 24.01.2022 року подано повідомлення №5 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме щодо податкових накладних №168 від 20.11.2021 року, №169 від 22.11.2021 року, №170 від 22.11.2021 року та №164 від 24.11.2021 року.
За результатом розгляду поданих пояснень позивача, рішеннями від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982 Головне управління ДПС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації податкових накладних від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164.
Підставою для відмови слугувало ненадання платником податку достатнього пакету документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164, а саме: не надано договір з ТОВ "Перша Українська Вантажна Компанія".
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся ДПС України зі скаргами, однак за результатами поданих скарг отримав рішення якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Не погоджуючись із рішеннями податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №168 від 20.11.2021 року, №169 від 22.11.2021 року, №170 від 22.11.2021 року та №164 від 24.11.2021 року в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою їх подання на реєстрацію судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Згідно з приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №168 від 20.11.2021 року, №169 від 22.11.2021 року, №170 від 22.11.2021 року та №164 від 24.11.2021 року слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних №168 від 20.11.2021 року, №169 від 22.11.2021 року, №170 від 22.11.2021 року та №164 від 24.11.2021 року Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Так, пункт 8 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Як встановлено судом, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту додатку 3 до Порядку № 1165 та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування, існуючих, на думку відповідача, ризиків.
Зі змісту квитанцій від 14.12.2020 №9332269064, від 14.12.2020 №9332162734та від 15.01.2021 №9367304751 вбачається, що позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В даному випадку, судова колегія зауважує, що податковим органом, всупереч приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165, обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено.
Крім того, у вказаних квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Втім, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до контролюючого органу були надані письмові пояснення та усі документи, необхідні для реєстрації податкових накладних в реєстрі, тобто документи на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, як передбачено діючим законодавством і як було вказано у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних.
Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на надання відповідних документів, прийняла оскаржувані рішення, якими відмовила в реєстрації податкових накладних.
При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, позивачем до контролюючого органу не надано достатнього пакету документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164, а саме: не надано договір з ТОВ "Перша Українська Вантажна Компанія".
Надаючи оцінку вказаним рішенням відповідача, судова колегія зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних від 20.11.2021 №168, від 22.11.2021 №169, від 22.11.2021 №170, від 24.11.2021 №164, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
У цьому контексті суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Щодо відзначення відповідачем в оскаржуваних рішеннях про ненадання позивачем договору з ТОВ "Перша Українська Вантажна Компанія", то дане твердження повністю спростовується матеріалами справи, оскільки копія договору з ТОВ "Перша Українська Вантажна Компанія" №18-05-21/К57/7 від 18.05.2021 міститься у переліку документів, які надсилались контролюючому органу.
В відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо задоволення заявленого позову.
Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи, не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення від 27.01.2022 №3714953/43723982, №3715076/43723982, №3714952/43723982, №3714951/43723982 про відмову в реєстрації податкових накладних.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то судова колегія відзначає наступне.
Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про належність та обгрунтованість обраного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до невідповідності судового рішення матеріалам справи та вимогам закону.
В даному випадку, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Колегія суддів враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії (RuizTorija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2022 |
Оприлюднено | 20.10.2022 |
Номер документу | 106813800 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Біла Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні