Рішення

від 02.05.2022 по справі 620/19147/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/19147/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA102000/2021/000022/2 від 17.11.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102180/2021/000133.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним було подано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, однак відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яке не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, інформації і джерел, які ним використовувались при визначенні митної вартості товару із застосуванням резервного методу. Вказує, що відповідач обмежився лише констатацією того, що ним не застосовано той чи інший другорядний метод визначення митної вартості, без обґрунтування таких посилань. В оскаржуваному рішенні не зазначено, яким чином виявлені недоліки вплинули чи могли вплинути на митну вартість товару.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами проведеного аналізу наданих документів було встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 22.10.2021 № 5 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні за переказ утримати (деталі комісійних)» цих доручень (за рахунок платника OUR), але неможливо перевірити розмір та факт сплати комісійних. Вказує, що текст контракту та специфікацій викладено двома мовами: англійською та українською, але номера контрактів в англійському та українському варіанті різні. Зазначає про відсутність витрат на навантаження, як складової митної вартості, тобто не включені всі складові митної вартості товару. Крім того, CMR оформлено пізніше 06.11.2021, ніж експортну декларацію 03.11.2021. Також вказує, що в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 03.11.2021 № 21341200ЕХ396591 вказано інший інвойс (від 02.11.2021 №V21243160110886019583684/1), ніж той, що надано до митного оформлення. Враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості, приймаючи до уваги митні оформлення даної продукції, здійснені в попередній період, були наявні підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості та визначення митним органом митної вартості товару самостійно.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 20.01.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання представника Чернігівської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» (покупець) та Компанією «Has Sеntetic Documa San. ve Tic. A.S» (продавець) укладено контракт № ABNDT 0909, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує і оплачує поліпропіленову тканину, стропу, нитку, мішки згідно зі специфікацією (а.с. 21-24).

22.10.2021 до контракту було складено специфікацію № 2 щодо поставки поліпропіленової тканини на суму 13250,00 USD (а.с. 25-26).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Чернігівської митниці було подано контракт № ABNDT 0909 від 13.09.2021, специфікацію № 2 від 22.10.2021 до контракту № ABNDT 0909 від 13.09.2021, PROFORMA INVOICE № TKEX01Q35 від 22.10.2021; платіжне доручення № 5 від 22.10.2021, виписку по банку за 26.10.2021, меморіальний ордер № 1953802556 від 22.10.2021, COMMERCIAL INVOICE №HSI2021000000173 від 22.10.2021; CMR № 816613 та пакінг-лист виробника від 02.11.2021, договір № 29/09/2021 від 29.09.2021 на надання транспортно-експедиторських послуг та довідку про транспортні видатки від 05.11.2021; копію митної декларації країни відправлення 21341200ЕХ396591 від 03.11.2021, митну декларацію UA102180/2021/011769 та інші товаросупровідні документи (а.с. 27-37, 39, 66, 67).

Під час перевірки наданих для підтвердження митної вартості товару документів фахівцями контролюючого органу представнику позивача було надіслано повідомлення, в якому вказано, що на виконання вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки невідомо відомості про всі складові заявленого рівня митної вартості необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України. Водночас, позивачем повідомлено про відсутність інших документів, ніж ті, що зазначені в графі 44 ЕМД UA102180/2021/011769 (а.с. 99).

17.11.2021 Чернігівською митницею було прийнято рішення №/2021/000022/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом було визначено митну вартість товару 4,24 USD/кг (а.с. 52-53).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що в порядку контролю правильності визначення митної вартості товару здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. За її результатами встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 22.10.2021 № 5 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні за переказ утримати (деталі комісійних)» цих доручень (за рахунок платника OUR). Але, неможливо перевірити розмір та факт сплати комісійних, так як наданий меморіальний ордер № 1953802556 від 22.10 2021 неможливо ідентифікувати як сплату комісії відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 22.10.2021 №5. Відсутня інформація відповідно до якого контракту здійснюється комісійний платіж. Також в банківський виписці за 18.10.2021 - 24.10.2021 по рахунку відсутня інформація щодо сплати комісійних витрат за переказ грошей. Текст контракту та специфікацій викладено двома мовами: англійською та українською. Але номера контрактів в англійському та українському варіанті різні в англійській - ABNDT 0909, в українській - АБНДТ 0909.

Відповідно до умов поставки EXW продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки по постачанню, коли він надав товар в розпорядження покупцю на своєму підприємстві або в іншому вказаному місці та не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб. Відповідно довідки про транспортні видатки від 05.11.2021 № б/н витрати на навантаження, як складової митної вартості, відсутні. Тобто не включені всі складові митної вартості товарів. Крім того, CMR оформлено пізніше - 06.11.2021, ніж експортну декларацію - 03.11.2021.

В наданій декларантом експортній декларації країни відправлення є посилання на джерело отримання інформації (тимчасовий файл на диску С, де можна побачити можливість внесення змін). Відповідно до п.3.2 контракту на поставку даного товару Продавець до кожної партії товару в обов`язковому порядку надає цей документ, оформлений в установленому порядку.

В графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 03.11.2021 №21341200ЕХ396591 вказано інший інвойс (від 02.11.2021 №V21243160110886019583684/1), ніж той, що надано до митного оформлення.

Враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості, приймаючи до уваги митні оформлення даної продукції, здійсненої в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), відповідач прийшов до висновку, що є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно.

Митну вартість товару скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 06.02.2021 № UA500500/2021/004832, згідно якої рівень митної вартості «тканини» становить 4,24 USD/кг.

Митну вартість товару скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом з розрахунку 4,24 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102180/2021/000133 (а.с. 46-49).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу Українита інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина першастатті 257 Митного кодексу України).

Статтями49,50 Митного кодексу Українивизначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу Українитакож передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини першоїстатті 51 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIIIцього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та другастатті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другоюстатті 53 Митного кодексу Українивстановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другоїстатті 53 Митного кодексу Українивбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятоїстатті 53 Митного кодексу Українизабороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьоїстатті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу Українипринципами здійснення митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьоюстатті 53 Митного кодексу Українипередбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із сиcтемного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Так, позивачем до митного оформлення було, серед інших документів, надано контракт № ABNDT 0909 від 13.09.2021, специфікацію № 2 від 22.10.2021 до контракту № ABNDT 0909 від 13.09.2021, PROFORMA INVOICE № TKEX01Q35 від 22.10.2021; платіжне доручення № 5 від 22.10.2021, виписку по банку за 26.10.2021, меморіальний ордер № 1953802556 від 22.10.2021, COMMERCIAL INVOICE №HSI2021000000173 від 22.10.2021; CMR № 816613, договір № 29/09/2021 від 29.09.2021 на надання транспортно-експедиторських послуг та довідку про транспортні видатки від 05.11.2021; копію митної декларації країни відправлення 21341200ЕХ396591 від 03.11.2021.

Суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шостастатті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду.

В силу вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннямистатей 59і60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четвертастатті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598та зареєстрованих в Міністерствіюстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених устатті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимогстатей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що відповідно до платіжного доручення від 22.10.2021 № 5 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, але, неможливо перевірити розмір та факт сплати комісійних, так як наданий меморіальний ордер № 1953802556 від 22.10.2021 неможливо ідентифікувати як сплату комісії відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 22.10.2021 №5. Відсутня інформація відповідно до якого контракту здійснюється комісійний платіж. Також в банківський виписці за 18.10.2021 - 24.10.2021 по рахунку відсутня інформація щодо сплати комісійних витрат за переказ грошей. Текст контракту та специфікацій викладено двома мовами: англійською та українською. Але номера контрактів в англійському та українському варіанті різні в англійській - ABNDT 0909, в українській - АБНДТ 0909. В наданій декларантом експортній декларації країни відправлення є посилання на джерело отримання інформації (тимчасовий файл на диску С, де можна побачити можливість внесення змін). Відповідно до п.3.2 контракту на поставку даного товару Продавець до кожної партії товару в обов`язковому порядку надає цей документ, оформлений в установленому порядку. Крім того, CMR оформлено пізніше - 06.11.2021, ніж експортну декларацію - 03.11.2021.

Разом з тим, відповідачем не доведено жодними доказами впливу вказаних обставин на митну вартість заявленого до митного оформлення товару.

Посилання відповідача на різні номери контрактів в англійському та українському варіанті судом не приймаються до уваги, оскільки контракт між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» та Компанією «Has Sеntetic Documa San. ve Tic. A.S» в англійському та українському варіанті викладено одним документом, а відмінності в номері контракту (в англійському варіанті - ABNDT 0909, в українському варіанті - АБНДТ 0909) є звичайним перекладом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що господарська діяльність передбачає як оформлення відповідних документів, так і необхідність фактичного проведення виробничих процесів (виробництво, пакування, визначення способу транспортування, підбір перевізника та/або транспортного засобу, завантаження, розвантаження товару тощо), що займає відповідні часові проміжки, а тому суд не вбачає протиправності у виготовленні експортної декларації та міжнародної товарно-транспортної накладної різними датами, а Чернігівською митницею не обґрунтовано обов`язковість підготовки експортної декларації та CMR в один день.

Щодо посилання відповідача на не включення позивачем до складових митної вартості товару витрат на навантаження, то суд зазначає, що Чернігівською митницею не доведено, що позивач поніс витрати на завантаження товару до транспортного засобу

Також, суд звертає увагу, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно положень статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає, що проводив консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості.

Однак, доводи Чернігівської митниці про проведення консультацій є необґрунтованими, оскільки право вимоги документів, передбачене у частині третій статті 53 Митного кодексу України, не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України.

Таким чином, вимога Чернігівської митниці про надання декларантом додаткових документів з посиланням на частину третю статті 53 Митного кодексу України не може свідчити про проведення процедури консультацій при митному оформленні товарів, оскільки вони врегульовані різними нормами Митного кодексу України, які передбачають вчинення сторонами різного роду дій: надання документів в одному випадку та обмін інформацією в іншому.

Отже, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростовано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушеннястатті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA102000/2021/000022/2 від 17.11.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102180/2021/000133 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» (пр.Транспортний, 10, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 42891173) до Чернігівської митниці (пр. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів UA102000/2021/000022/2 від 17.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102180/2021/000133.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» судові витрати в розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.05.2022.

Суддя Н.М. Баргаміна