Постанова

від 15.03.2023 по справі 620/19147/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/19147/21 Суддя першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБУНДАНТІЯ» до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2021 року ТОВ «АБУНДАНТІЯ» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 листопада 2021 року № UA102000/2021/000022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102180/2021/000133.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що до митного оформлення були надані документи, які не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. Крім того відповідач вказує на наявність розбіжностей у документах, поданих разом з митною декларацією.

ТОВ «АБУНДАНТІЯ» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що митному органу було подано документи, які є достатніми визначення митної вартості за ціною договору та не містять розбіжностей, які б могли поставити під сумнів правильність визначення митної вартості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив та сторони справи не заперечують, що між ТОВ «АБУНДАНТІЯ» та компанією Has Sеntetic Documa San. ve Tic. A.S був укладений контракт № ABNDT 0909 від 13 вересня 2021 року, відповідно до умов якого позивач придбав поліпропіленову тканину, стропу, нитку, мішки.

На підставі специфікації № 2 від 22 жовтня 2021 року продавець поставив позивачу поліпропіленову тканину на суму 13250,00 доларів США.

З метою переміщення через митний кордон України товару, поставленого за вказаними контрактом та специфікацією, позивач подав до Чернігівської митниці митну декларацію № UA102180/2021/011769. Згідно вказаної декларації позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Разом із зазначеною митною декларацією ТОВ «АБУНДАНТІЯ» надало такі документи: контракт № ABNDT 0909 від 13 вересня 2021 року, специфікацію № 2 від 22 жовтня 2021 року до контракту № ABNDT 0909 від 13 вересня 2021 року, інвойс-проформу № TKEX01Q35 від 22 жовтня 2021 року, платіжне доручення № 5 від 22 жовтня 2021 року, виписку банку за 26 жовтня 2021 року, меморіальний ордер № 1953802556 від 22 жовтня 2021 року, комерційний інвойс № HSI2021000000173 від 22 жовтня 2021 року, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 816613 від 06 листопада 2021 року, пакінг-лист виробника від 02 листопада 2021 року, договір № 29/09/2021 від 29 вересня 2021 року про надання транспортно-експедиторських послуг, довідку про транспортні видатки від 05 листопада 2021 року, митну декларацію країни відправлення 21341200ЕХ396591 від 03 листопада 2021 року та інші товаросупровідні документи.

За результатами здійснення аналізу документів, що подані разом з митною декларацією, контролюючий орган прийшов до висновку, що вони містять розбіжності, які впливають на визначення митної вартості товарів. Крім того уповноваженою особою декларанта заявлені неповні відомості про митну вартість товарів.

У зв`язку з цим позивачу направлено запит, яким запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на вказаний запит ТОВ «АБУНДАНТІЯ» повідомило про відсутність додаткових документів.

Чернігівська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102180/2021/000133, а також прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 17 листопада 2021 року № UA102000/2021/000022/2.

Митну вартість товару скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме - відповідно до митної декларації від 06 лютого 2021 року № UA500500/2021/004832, згідно з якою рівень митної вартості «тканини» становить 4,24 USD/кг.

Згідно з п. 33 вказаного рішення підставою для коригування митної вартості товару стали такі обставини:

- відповідно до платіжного доручення від 22 жовтня 2021 року № 5 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні за переказ утримати (деталі комісійних)», однак неможливо перевірити розмір та факт сплати комісійних, так як наданий меморіальний ордер № 1953802556 від 22 жовтня 2021 року неможливо ідентифікувати як доказ сплати комісії відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 22 жовтня 2021 року № 5, адже в ньому відсутня інформація відповідно до якого контракту здійснюється комісійний платіж. Також в банківський виписці за 18 - 24 жовтня 2021 року відсутня інформація щодо сплати комісійних витрат за переказ коштів;

- текст контракту та специфікацій викладено двома мовами: англійською та українською, проте номери контрактів в англійському та українському варіанті різні: в англійській - ABNDT 0909, в українській - АБНДТ 0909;

- відповідно до умов поставки EXW продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надав товар в розпорядження покупцю на своєму підприємстві або в іншому вказаному місці та не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб. Відповідно довідки про транспортні видатки від 05 листопада 2021 року витрати на навантаження, як складової митної вартості, відсутні. У зв`язку з цим зроблено висновок, що декларантом включені не всі складові митної вартості товарів, а саме - витрати на навантаження;

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR оформлена пізніше - 06 листопада 2021 року, ніж експортна декларація - 03 листопада 2021 року;

- в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 03 листопада 2021 року № 21341200ЕХ396591 вказано інший інвойс - від 02 листопада 2021 року № V21243160110886019583684/1), ніж той, що надано до митного оформлення.

Не погоджуючись з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішенням про коригування митної вартості товарів, ТОВ «АБУНДАНТІЯ» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «АБУНДАНТІЯ», суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості товару за ціною контракту. Такі документи містять повну інформацію про митну вартість та не містять розбіжностей, які б поставили під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що підстав для відмови у митному оформленні та для коригування митної вартості товару не було.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно з переліком.

Зазначена норма права вказує на те, що митний орган, встановивши, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зобов`язаний направити письмову вимогу про надання додаткових документів згідно з переліком протягом 10 календарних днів.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Приписи ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як раніше зазначалося, згідно з п. 33 рішення від 17 листопада 2021 року № UA102000/2021/000022/2, підставою для витребування у позивача додаткових документів стало виявлення розбіжностей в окремих документах, а також відсутність документів, які підтверджують витрати на оплату послуг з навантаження товару та комісійних за переказ коштів.

На підтвердження факту оплати товару, пред`явленого до митного оформлення, ТОВ «АБУНДАНТІЯ» надало копії платіжного доручення від 22 жовтня 2021 року № 5, банківської виписки за 18 - 24 жовтня 2021 року, меморіальний ордер від 22 жовтня 2021 року № 1953802556.

Відповідач вказує на те, що неможливо перевірити розмір та факт сплати комісійних витрат за переказ коштів, адже меморіальний ордер від 22 жовтня 2021 року № 1953802556 неможливо ідентифікувати як доказ сплати комісії до платіжного доручення в іноземній валюті від 22 жовтня 2021 року № 5. Також митний орган наголошує на тому, що в банківський виписці за 18 - 24 жовтня 2021 року відсутня інформація щодо сплати комісійних витрат за переказ коштів.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що згідно з меморіальним ордером від 22 жовтня 2021 року № 1953802556 відбулося списання комісії в розмірі 786 грн 05 коп за переказ коштів в іноземній валюті. Зазначений документ дійсно не містить відомостей про те, за який саме платіж в іноземній валюті сплачується комісія.

Разом з тим в призначенні платежу меморіального ордеру від 22 жовтня 2021 року № 1953802556 чітко зазначено номер рахунку в іноземній валюті, з якого здійснювалося списання коштів, який відповідає номеру рахунку ТОВ «АБУНДАНТІЯ», зазначеному в платіжному дорученні від 22 жовтня 2021 року № 5. Крім того дата здійснення позивачем платежу в іноземній валюті відповідає даті списання коштів у якості оплати комісії за переказ коштів в іноземній валюті. У свою чергу банківська виписка за 18 - 24 жовтня 2021 року підтверджує, що ТОВ «АБУНДАНТІЯ» не здійснювало інших платежів в іноземній валюті у відповідний період, окрім як згідно з платіжним дорученням від 22 жовтня 2021 року № 5.

Зазначені обставини у своїй сукупності є достатніми для підтвердження того, що за меморіальним ордером від 22 жовтня 2021 року № 1953802556 відбулося списання комісії за проведення платежу в іноземній валюті, здійсненого на підставі платіжного доручення від 22 жовтня 2021 року № 5.

У своє чергу відсутність в банківській виписці за 18 - 24 жовтня 2021 року інформації щодо сплати комісійних витрат за переказ коштів обумовлена тим, що така виписка сформована по валютному рахунку (долари США), в той час як сплата комісії здійснювалася з рахунку в національній валюті.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що текст контракту та специфікацій викладено двома мовами: англійською та українською, проте номери контрактів в англійському та українському варіанті різні, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відмінності в номері контракту (в англійському варіанті - ABNDT 0909, в українському варіанті - АБНДТ 0909) є звичайним перекладом.

Колегія суддів під час апеляційного розгляду справи виходить з того, що особливості перекладу контракту та специфікації з англійської на українську мову, які сторони поширили також на написання номерів, не можуть свідчити про наявність розбіжностей у документах, які ставлять під сумнів заявлену митну вартість товару.

Оцінюючи доводи митного органу про те, що декларантом включені не всі складові митної вартості товарів, а саме - витрати на навантаження товару, суд першої інстанції зазначив, що Чернігівська митниця не довела, що позивач поніс витрати на завантаження товару до транспортного засобу.

Колегія суддів враховує, що згідно з пп. 6 п. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), понесені покупцем, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Зазначена норма права дійсно вказує на те, що витрати на навантаження оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, однак за умови, що такі витрати були понесені покупцем та не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Висновок митного органу про те, що позивач поніс витрати на навантаження товару ґрунтуються на умовах поставки EXW Інкотермс, згідно з якими продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надав товар в розпорядження покупцю на своєму підприємстві або в іншому вказаному місці та не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також на тому, що у довідці про транспортні видатки від 05 листопада 2021 року відсутні витрати на навантаження.

У свою чергу позивач заперечує понесення додаткових витрат на послуги з навантаження товару в транспортний засіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Письмових доказів, які б підтверджували факт оплати ТОВ «АБУНДАНТІЯ» послуг з навантаження товару або вказували на виникнення у позивача обов`язку оплатити такі послуги, відповідачем не надано. Митним органом наведено лише припущення про те, що декларант повинен був понести відповідні витрати.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів наявності підстав для збільшення ціни товару на вартість послуг з його навантаження.

Також митний орган звертає увагу на те, що міжнародна товарно-транспортна накладна CMR оформлена 06 листопада 2021 року, тобто пізніше ніж експортна декларація, яка складена 03 листопада 2021 року. Разом з тим відповідач не навів доводів, які б вказували на те, що оформлення міжнародної товарно-транспортної накладної CMR має передувати оформленню експортної декларації.

У свою чергу позивач надав пояснення, відповідно до яких митному брокеру для підготовки митної декларації надаються відомості лише про транспортний засіб. В той час як міжнародна товарно-транспортна накладна після подачі автомобіля до завантаження і передається водієві разом з іншими документами, необхідними для транспортування товару.

Стосовно доводів митного органу про те, що у графі 44 митної декларації країни відправлення від 03 листопада 2021 року № 21341200ЕХ396591 вказано інший інвойс - від 02 листопада 2021 року № V21243160110886019583684/1, ніж надано до митного оформлення, позивач пояснив, що документ від 02 листопада 2021 року № V21243160110886019583684/1 є дозволом на проведення експортної операції, а не інвойсом.

Дослідивши копію митної декларації країни відправлення від 03 листопада 2021 року № 21341200ЕХ396591, колегія суддів встановила, що у графі 44 дійсно міститься посилання на документ з реквізитами від 02 листопада 2021 року № V21243160110886019583684/1, разом з тим відсутня вказівка на те, що таким документом є саме інвойс.

Доводів та пояснень щодо причин, з яких зроблено висновком про зазначення у графі 44 митної декларації країни відправлення саме дати та номеру інвойсу, відповідач не навів.

Таким чином документи, що були надані ТОВ «АБУНДАНТІЯ» разом з митною декларацією фактично не містять розбіжностей, на які вказує відповідач, а також у своїй сукупності підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що доводи митного органу щодо наявних розбіжностей у поданих позивачем документах, які впливають на визначення складових митної вартості товару, є необґрунтованими. Також не в достатній мірі обґрунтованими є припущення відповідача щодо включення позивачем не усіх складових митної вартості товару, адже докази понесення покупцем витрат на оплату послуг з навантаження товару в матеріалах справи відсутні.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ «АБУНДАНТІЯ».

Доводи апеляційної скарги Чернігівської митниці не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 03 травня 2022 року, та не можуть бути підставами для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

С.Б. Шелест