Постанова

від 02.05.2022 по справі 161/2744/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/2744/22

Провадження № 3/161/1446/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2022 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого заступником голови Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області,

- за ч.2 ст.172-4 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від від 15 лютого 2022 року №50, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 являється засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Томіс-Агро» (код ЄДРПОУ 33791637) та має частку в статутному капіталі підприємства в розмірі 62000,00 грн та являється кінцевим бенефіцірним власником підприємства.

Разом з тим, ОСОБА_1 будучи обраним на посаду заступника Торчинського селищного голови, проігнорував вимоги ч.1 ст.36 Закону України «Про запобігання корупції» та станом на 31 грудня 2020 року (31-йд день з дати обрання) не звільнився з посади заступника та не передав в управління іншій особі належну йому частку в розмірі 31% у статутному капіталі ТОВ «Томіс-Агро».

Окрім цього, 17 березня 2021 року ОСОБА_1 уклав нотаріальний договір управління корпоративними правами товариства на підставі якого передав управління цими правами своєму сину ОСОБА_2 , в порушення обмежень, передбачених ч.1 ст.36 Закону України «Про запобігання корупції».

Такі дії кваліфіковані за ч.2 ст.172-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся у вчиненому. Пояснив, що він не був до кінця обізнаний з вимогами антикорупційного законодавства, а наразі передав свою частку в товаристві в управління іншій особі, як того вимагає закон.

Прокурор Гловацький А.В.. у судовому засіданні протокол підтримав та вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення і його слід притягнути до адміністративної відповідальності. Крім того, вважає, що слід накласти адміністративне стягнення у вигляді конфіскації отриманого доходу від такої діяльності, який слід обраховувати як добуток частки ОСОБА_1 у підприємстві та відомостей про доходи підприємства за 2020 рік, про що наявні відомості в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.172-4 КУпАП, з наступних підстав.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносини) передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Отже, ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування згідно Закону, який 30 листопада 2020 року був обраний на посаду заступника селищного голови Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, повинен був протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Згідно наявного в матеріалах справи договору довірчого управління корпоративними правами, ОСОБА_1 передав в довірче управління свої корпоративні права у вигляді частки у розмірі 31% в статутному капіталі ТОВ «Томіс-Агро» лише 17 березня 2021 року, тобто, з порушенням строку, визначеного ч.1 ст.36 Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною другою статті 172-4 КУпАП визначено, що порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинене адміністративне правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.172-4 КУпАП.

При накладенні стягнення, суддею враховується особа правопорушника, його майновий стан, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, обставини, що пом`якшують чи обтяжують правопорушення.

Обставин, що обтяжують правопорушення суддя не вбачає.

До обставин, що пом`якшують правопорушення суддя відносить щире каяття правопорушника.

Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо доводів прокурора про необхідність накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації доходу, суддя зазначає таке.

Статтею 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо повернення виплат товариству.

Оскільки ОСОБА_1 є саме учасником ТОВ «Томіс-Агро», а не його посадовою особою, яка працює на умовах трудового договору, його дохід від таких корпоративних прав можливий лише у вигляді виплати йому дивідентів, як це передбачено ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

В матеріалах справи відсутні відомості про прийняття у період з 31 грудня 2020 року по 17 березня 2021 року загальними зборами ТОВ «Томіс-Агро» рішення про виплату дивідентів своїм учасникам, або відомості про фактичну виплату таких дивідентів ОСОБА_1 .

Посилання прокурора на інформацію надану органами ДПС про дохід товариства у 2020 році є помилковим, оскільки задекларований чистий прибуток юридичної особи не є дивідентами, до ухвалення відповідного рішення загальними зборами, адже товариство вправі самостійно визначатися, чи залишити чистий прибуток в своєму розпорядженні, чи виплатити його своїм учасникам, як дивіденти.

Слід зазначити, що на підставі приписів п.п.14.1.49, 14.1.268 п.14.1 ст.14, п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПК України, пасивний дохід фізичної особи у вигляді дивідентів включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а тому відповідні відомості можуть бути в наявності органів ДПС.

Однак в ході підготовки матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відомості про виплату на користь ОСОБА_1 дивідентів з органів ДПС не витребовувалися, а такі відомості в матеріалах справи відсутні.

З наведених вище мотивів суддя позбавлений можливості накласти додаткове адміністративне стягнення у вигляді конфіскації отриманого доходу від такої діяльності, та накладає лише основне стягнення у вигляді адміністративного штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн.

Керуючись ст.40-1, ч.2 ст.172-4, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн. (п`ять тисяч сто гривень).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк