Ухвала

від 29.03.2022 по справі 391/187/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

30 березня 2022 року

м. Київ

справа №391/187/21

провадження № 61-455ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Компаніївського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0038 га, кадастровий номер 3522855100:50:059:034, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Балик Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1175. Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності від 15 лютого 2022 року ринкова вартість вищезазначеної земельної ділянки складає 19 000,00 грн.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0038 га, кадастровий номер: 3522855100:50:059:0034, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Балик Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1175. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимогОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

05 січня 2022 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 рокута залишити в силі рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2021 року.

Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щовиникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається в справах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження предметом позову є визнання право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0038 га, кадастровий номер 3522855100:50:059:034, ринкова вартість якої складає 19 000,00 грн.

Ціна позову в даній справі становить 19 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00*100=248 100,00 грн).

Отже зазначена справа є малозначною у силу пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Разом із цим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на обставини, передбачені підпунктами в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що справа має виняткове значення для неї, оскільки нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, передано їй згідно рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року в право власності. 1/2 частка земельної ділянки залишається у власності її колишнього чоловіка, що позбавляє її права користування, розпорядження і володіння нерухомим майном, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Оцінка судом «винятковості справи» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин в такій скарзі.

Формальне зазначення заявником у касаційній скарзі про те, що справа має для нього виняткове значення не є обґрунтуванням підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення апеляційного суду в даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в даній справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням указаного, оскільки ОСОБА_1 подалакасаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук