Рішення

від 03.05.2022 по справі 150/158/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" травня 2022 р.

Справа №150/158/22

Провадження по справі №2/150/62/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Вітковській О.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької селищної ради Могилів - Подільського району Вінницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 із зазначеним позовом.

Сторони в підготовче засідання не зявилися, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник позивача адвокат Грабар С.А., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 31.03.2022 (а.с. 21), вимоги довірителя ОСОБА_1 підтримує на умовах, викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України (ч.4 ст.200 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 08.04.2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ґрунтуючись на наступних підставах.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 25 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого 15.01.2022 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, до якої входить, зокрема, земельна ділянка за кадастровим номером 0524982700:05:001:0030, розташована на території Чернівецької селищної ради (за старим адміністративно - територіальним устроєм - Гонтівської сільської ради Чернівецького району) Могилів - Подільського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20.12.2017 року (а.с. 14).

27.11.2013 ОСОБА_2 складено на ім`я позивача заповіт, посвідчений секретарем виконкому Гонтівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, яким заповів їй все належне йому майно (а.с. 12). Інші спадкоємці відсутні.

Після того як позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Могилів - Подільського районного нотаріального округу Суперсона О.П. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначене майно. Однак, 25.01.2022 нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та було роз`яснено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, а отже в термін до 27.11.2019 ОСОБА_1 мала подати заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. Враховуючи те, що позивачем пропущено встановлений законодавством термін, їй роз`яснено про необхідність звернутись до суду з позовом про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 5).

ОСОБА_1 тривалий час проживає в с.Дачне Біляївського району Одеської області, зокрема, з 04.09.2017 по теперішній час, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, наданої Дачненською сільською радою Біляївського району Одеської області (а.с. 11), протягом останніх п`яти років вони з померлим ОСОБА_3 не проживали разом.

З 1997 року ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в м.Могилів - Подільський, а з вересня 2018 року переїхав до с.Вишневе колишнього Чернівецького (теперішнього Могилів Подільського) району Вінницької області, в будинок який ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 купили за належні позивачу кошти.

Факт реєстрації ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 підтверджується довідкою, виданою Чернівецькою селищною радою Могилів Подільського району Вінницької області від 21.01.2022 за №38 (а.с. 13).

На початку квітня 2019 року сусідка ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила про те, що ОСОБА_4 зник, вже деякий час не з`являється вдома. З огляду на зазначені обставини ОСОБА_1 03.04.2019 подано до Могилів - Подільського РВП заяву про зникнення ОСОБА_2 та прохання здійснити його розшук. Тривалий час проводились розшукові дії, не було жодної інформації.

09.08.2021 31 в телефонному режимі працівником Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Петіним О. повідомлено ОСОБА_1 про те, що є відповідь на її заяву щодо розшуку ОСОБА_2 . Приїхавши до Могилів - Подільського РВП, ОСОБА_1 отримала лист №12608/223/01-2021 від 10.08.2021, в якому зазначалось про обставини смерті ОСОБА_2 .

Так, 05.06.2019 безвісти зниклого ОСОБА_2 було оголошено в державний розшук та заведено ОРС категорії «Розшук» №6/19 від 13.06.2019. В ході проведення оперативно розшукових заходів під час перевірки на базі «Пізнання НПУ» було встановлено, що у м. Фастів Київської області 27.05.2019 близько 22 год. 00 хв.невстановлений чоловік порушуючи правила особистої безпеки на залізничному транспорті, рухаючись колією на станції «Триліси» здійснив зіткнення з рухомими складом електропоїзда №143 сполученням «Київ Івано Франківськ» внаслідок чого помер, та числився як невпізнани труп. В подальшому фото виявленого трупа було представлено для впізнання ОСОБА_5 , яка на фото впізнала свого сусіда, який перебуває в розшуку, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12.07.2021 було припинено розшукові заходи відносно ОСОБА_2 (а.с. 8).

Отримавши свідоцтво про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , в шестимісячний термін з моменту отримання інформації про смерть ОСОБА_2 позивач звернулась до приватного нотаріуса Могилів Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Суперсона О.П. за останнім місцем реєстрації померлого та місцем знаходження спадкового майна з відповідною заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Однак, приватним нотаріусом 25.01.2022 винесено постанову за №21/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із пропущенням ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини (а.с. 5).

Окрім того,в постановіприватним нотаріусомвстановлено тойфакт,що впосвідченому заповітіпрізвище заповідачаназначено як« ОСОБА_6 »,а всвідоцтві просмерть спадкодавцяпрізвище вказано« ОСОБА_4 ».Ця помилкатакож унеможливилавидачу свідоцва про право на спадщину за заповітом.

Як зазначається в позовній заяві існування такого роду розбіжностей в написанні прізвища спадкодавця сталось саме з вини секретаря виконавчого комітету Гонтівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області Підгурської В.П., яка набираючи текст заповіту, допустила механічну помилку. Звернувшись до вказаної посадової особи, яка працює в Гонтівському старостинському окрузі Могилів Подільського району Вінницької області з проханням виправити вказану помилку, остання зазначила, що це неможливо і дане питання вирішується в судовому порядку.

Справжність та достовірність прізвища спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , в якому він записаний « ОСОБА_4 » (а.с. 15); копією картки платника податків, виданою 18.02.2016 Могилів Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області в якій останній значиться як « ОСОБА_4 » (а.с. 17); копією довіреності від 26.09.2018, підписаної ОСОБА_2 та посвідченої державним нотаріусом (а.с. 19); копією довідки про реєстрацію місця проживання особи від 11.04.2018 за №825, наданої відділом надання адміністративних послуг Могилів Подільської міської ради, в якій відомості надані відносно спадкодавця, який значиться як « ОСОБА_4 » (а.с. 20).

Окрім того, в заповіті спадкодавцем власноручно прописом зазначено своє прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

А як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч.5 ст.1268 та ч.3 ст.1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

У встановлений законом термін ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки, протягом більше двох років після дати смерті ОСОБА_2 , записаної в свщоцтві про його смерть, позивачу не було відомо про його долю; з моменту повідомлення працівниками поліції про смерть ОСОБА_2 , вона звернулась у встановленому законом порядку до нотаріуса з відповідною заявою.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про існування спадкового майна, є поважною причиною пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.

В той же час факт необізнаності особи про наявність спадкового майна може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої , зазначені в документі, не збігаються з ім`ям , по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація , яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Відповідно до ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення факту належності спадкодавцю правовстановлюючого документу (заповіту) має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки необхідне їй для належного оформлення права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .

Вище викладене відповідно до ст.315 ч.1 п.6, ст.319 ЦПК України дає підстави суду для задоволення позову і в частині встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно із ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст., ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту належності заповіту померлому ОСОБА_2 .

Відповідачем визнаються позовні вимоги в повному обсязі на умовах, викладених в позовній заяві.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, беручи до уваги докази, які одержані у встановленому законом порядку, а також те, що ОСОБА_1 пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, суд з метою захисту її майнових прав, приходить до висновку про необхідність визначити додатковий строк терміном один місяць, який буде достатнім для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, а також встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст.3 ЦК України).

Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

У своєму позові ОСОБА_1 не наполягає на стягненні судових витрат, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1272 ч.3 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 197, 198, 200, 206 ч.4, 263 - 265, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Встановити, що заповіт, зареєстрований в реєстрі за №52, посвідчений 27.11.2013 секретарем виконкому Гонтівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Чернівецька селищна рада Могилів Подільського району Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Святомиколаївська, 103/1, смт Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, код в ЄДРПОУ 04326856).

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК