Ухвала

від 13.02.2022 по справі 911/3513/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/3513/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С., за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянув у судовому засіданні

клопотання Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

про застосування заходів процесуального примусу у справі

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія-Північ» Демчана Олександра Івановича, м. Київ

до 1) ОСОБА_1 , м. Київ

2) ОСОБА_2 , м. Острог Рівненської області

3) ОСОБА_3

4) ОСОБА_4 , м. Городице Чернігівської області

про покладення субсидіарної відповідальності

у межах справи №911/3513/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія-Північ» (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, буд. 3, ідентифікаційний код 34258455)

У засіданні суду берали участь:

ліквідатор: Демчан О.І. (посвідчення №1773 від 02.12.2015);

за участю представника кредитора (АТ КБ «Приватбанк»): Зайцев В.Ю. (довіреність №8561-К-Н-О від 04.11.2021, посвідчення адвоката №000377 від 28.12.2018)

інші учасники справи у судове засідання не з`явились

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) перебуває справа №911/3513/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія-Північ» (далі ТОВ «Нова Лінія-Північ», банкрут), провадження у якій порушено ухвалою суду від 30.01.2017 за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк»).

Постановою суду від 23.06.2017, зокрема, визнано банкрутом ТОВ «Нова Лінія-Північ» та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №1732 від 11.11.2015) та вирішено інші процесуальні питання по справі.

04.03.2019 через канцелярію суду ліквідатор ТОВ «Нова Лінія-Північ» звернувся із заявою №02-01/26-104 від 04.03.2019 (вх. №4362/19 від 04.03.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Нова Лінія-Північ» у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника, із урахуванням заяви №02-01/26-114 від 11.07.2019 (вх. №13669/19 від 12.07.2019), а саме, на ОСОБА_1 (далі-відповідач-1), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 07.10.2019, яка залишена в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020, у задоволенні відповідної заяви ліквідатора відмовлено.

Проте, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020, зокрема, вищевказані судові рішення скасовані, а справу №911/3513/16 у скасованій частині постановлено передати на новий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020, вищевказана справа у відповідній частині передана на розгляд судді Янюк О.С., яка ухвалою від 30.06.2020 прийняла справу №911/3513/16 в частині відповідної заяви ліквідатора до свого провадження, постановила здійснювати розгляд заяви за правилами загального позовного провадження та призначила відподвіне засідання.

06.08.2021 засобами поштового зв`язку до суду звернулось АТ КБ «Приватбанк» із клопотанням б/н від 06.08.2021 (вх. №18888/21 від 09.08.2021), в якому просить суд застосувати до ОСОБА_5 захід процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами та введення суду в оману щодо фактичних обставин справи.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України.

Частиною 2 ст. 7 Кодексу, зокрема, встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У той же час, відповідно до ст. 1 Кодексу учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Із змісту заяви вбачається, що остання подана ліквідатором боржника (позивач) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (відповідачі) у порядку ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 61 Кодексу).

У свою чергу, АТ КБ «Приватбанк» є учасником справи про банкрутство кредитором, проте, у спорі про покладення субсидіарної відповідальності статус останнього є не визначений, відповідних заяв про вступ у даний спір від останнього до суду не надходило.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду відповідного клопотання АТ КБ «Приватбанк».

Водночас, п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У свою чергу, суд зазначає, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20).

Так, із матеріалів справи вбачається, що за період розгляду відповідної заяви ліквідатора ТОВ «Нова Лінія-Північ» відповідач-1 у даній справі ОСОБА_1 : подавав апеляційні та касаційні скарги на ухвали суду, постановлені ще у 2017 році, про які відповідачу-1 було відомо, до звернення ліквідатора із відповідною заявою до суду; неодноразово подавав клопотання про відкладення судових засідань із зазначенням причин неявки, які були визнані судом неповажними.

Проаналізувавши зазначені дії відповідача-1 у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що останні спрямовані на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, а отже, є зловживанням процесуальними правами, наданими відповідному учаснику справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

У свою чергу, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 131 ГПК України).

Одним із видів заходів процесуального примусу є штраф (п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України).

Так, п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 заходу процесуального примусу за зловживання процесуальними правами і, зважаючи на характер дій відповідача-1 та обставини їх вчинення, застосовує захід у вигляді штрафу.

Частиною 7 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум у 2022 році на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2 481,00грн.

Отже, ураховуючи зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами, суд вважає, що належним, адекватним та співрозмірним заходом процесуального примусу до останнього є накладення штрафу у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 4 962,00грн.

Підсумовуючи вищевикладене, керуючись ст. 2 Кодексу, ст.ст. 12, 135, 169-170, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» б/н від 06.08.2021 (вх. №18888/21 від 09.08.2021) про застосування заходів процесуального примусу залишити без розгляду.

2. Визнати дії ОСОБА_1 спрямовані на перешкоджання судочинству зловживанням процесуальними правами.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 4 962,00грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн 00 коп.).

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

4. Ухвала набирає законної сили 14.02.2022 у відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

5. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, тобто до 15.05.2022.

6. Примірник ухвали надіслати Державній судовій адміністрації України (01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5).

7. Копію ухвали надіслати учасникам справи та Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк».

Ухвала про стягнення штрафу може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 04.05.2022.