Ухвала

від 27.04.2022 по справі 914/2576/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.04.2022Справа № 914/2576/21

За позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача: ОСОБА_2 , с. Пасіки-Зубрецькі Львівської області

за участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

ОСОБА_3 , м. Львів

ОСОБА_4 , м. Львів,

Приватного підприємства Хвоя, м. Львів,

Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Будсервіс, м. Львів,

Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Цибко Тетяни Борисівни, м. Львів,

про визнання недійсними окремих положень договорів купівлі-продажу прав засновника (власника) та стягнення коштів

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Дзюби М.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Левчук І.Л. (позивач), ОСОБА_5 , - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 (відповідач), Білик П. Б. - представник;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: Білик П.Б. представник;

від третьої особи 4: Білик П.Б. представник;

від третьої особи 5: не з`явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними окремих положень договорів купівлі-продажу прав засновника (власника) та стягнення коштів.

Ухвалою суду від 11.10.2021 було відкрито провадження у справі № 914/2576/21 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 08.11.2022.

Подальший хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою від 11.04.2022 підготовче засідання відкладено на 28.04.2022.

В підготовче засідання, яке відбулося 28.04.2022, позивач та її представник з`явилися, підтримали раніше подане клопотання про призначення судової комплексної експертизи. Крім того, 20.04.2022 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа від 11.04.2022 вих. 1132/11/вих.-22/ЛЕП та документів, які стали підставою для його подання та просив визнати поважними причини процесуальних строків подання доказів та поновити їх.

Частиною 8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк для долучення доказів та долучити до матеріалів справи копію листа від 11.04.2022 вих. 1132/11/вих.-22/ЛЕП та документів, які стали підставою для його подання, оскільки вказані докази отримані позивачем після звернення з позовом до суду, під час судового розгляду.

Відповідач та його представник в підготовче засідання, 28.04.2022, з`явилися, щодо клопотання про призначення судової комплексної експертизи заперечили.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1, 2 та 5 в підготовче засідання, 28.04.2022, не з`явилися, причин неявки не повідомили.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 та 4 в підготовче засідання, 28.04.2022, з`явився щодо клопотання про призначення судової комплексної експертизи заперечив.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 звернулася в господарський суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними окремих положень договорів купівлі-продажу прав засновника (власника), укладених у зв`язку з помилкою та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору купівлі - продажу прав засновника (власника) ПП Хвоя від 30.08.2018 року продавець ( ОСОБА_1 ) передає покупцю ( ОСОБА_2 ), а покупець приймає належні продавцю права засновника (власника) ПП Хвоя, в тому числі частку засновника (власника) у статутному капіталі підприємства, у розмірі 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок), що становить 50 (п`ятдесят) % статутного капіталу підприємства, за результатами чого набуває усіх прав та обов`язків власника підприємства, та сплачує їх договірну ціну (п. 1.1 договору). За домовленістю сторін вартість прав засновника (власника) в тому числі частки в статутному капіталі підприємства, що є предметом цього договору, становить 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок), які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3.1. договору). Шляхом підписання цього договору продавець підтверджує факт проведення повного розрахунку покупцем за цим договором та відсутність будь-яких претензій продавця до покупця згідно цього договору (п. 3.2. договору).

Крім цього, згідно договору купівлі - продажу прав засновника (власника) ПП Виробничо - комерційної фірми Будсервіс від 30.08.2018 року продавець ( ОСОБА_1 ) передає покупцю ( ОСОБА_2 ), а покупець приймає належні продавцю права засновника (власника) ПП Виробничо - комерційної фірми Будсервіс, в тому числі частку засновника (власника) у статутному капіталі підприємства, у розмірі 500, 00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок), що становить 50 (п`ятдесят) % статутного капіталу підприємства, за результатами чого набуває усіх прав та обов`язків власника підприємства, та сплачує їх договірну ціну (п. 1.1 Договору). За домовленістю сторін вартість прав засновника (власника) в тому числі частки в статутному капіталі підприємства, що є предметом цього договору, становить 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок), які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3.1. договору). Шляхом підписання цього договору продавець підтверджує факт проведення повного розрахунку покупцем за цим договором та відсутність будь-яких претензій продавця до покупця згідно цього договору (п. 3.2. договору).

Незважаючи на виконання ОСОБА_1 власних зобов`язань з вказаних домовленостей між нею та відповідачем щодо купівлі-продажу прав засновника (власника) підприємств, ОСОБА_2 власні зобов`язання щодо сплати узгодженої сторонами вартості у розмірі 350 000, 00 дол. США не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом, де просить визнати недійсними пункти 3.1. та 3.2. вказаних договорів з мотивів їх укладення під впливом помилки, що має істотне значення.

Крім цього, в п.п. 5, 6 прохальної частини позовної заяви позивачем також заявлено ще дві позовних вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача неотриманих коштів у розмірі вартості частини майна Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Будсервіс, пропорційній до частки засновника (власника) ОСОБА_1 в статутному капіталі підприємства на момент відчуження та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неотриманих коштів у розмірі вартості частини майна Приватного підприємства Хвоя, пропорційній до частки засновника (власника) ОСОБА_1 в статутному капіталі підприємства на момент відчуження.

Виходячи з підстав позову, на думку позивача, розгляд цих позовних вимог про стягнення коштів пов`язаний із необхідністю встановлення ринкової вартості частки майна ПП Виробничо-комерційна фірма Будсервіс та ПП Хвоя, пропорційних до частки засновника (власника) ОСОБА_1 в статутному капіталі підприємств на момент відчуження (30.08.2018). Така вартість може бути встановлена з урахуванням даних, відображених у документах фінансової звітності, бухгалтерського обліку та обстеження об"єктів їх права власності. Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин ПП Виробничо-комерційна фірма Будсервіс володіла і продовжує володіти на сьогодні речовими правами оренди земельної ділянки площею 0, 2839 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:08:009:0072), правом власності на плавику смол (бітумоплавилку) літ. П-1 за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 5 226, 00 грн та правом власності на столярний цех літ. П-3 загальною площею 1 932, 9 кв.м. за цією ж адресою. Отже, вартість частини майна, що впливає на встановлення ціни продажу, повинна відповідати ринковій вартості активів підприємств за вирахуванням вартості зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки засновника (власника) в статутному капіталі підприємств, яка була відчужена.

Визначення ринкової вартості усіх вказаних активів вимагає наявності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. В зв`язку з цим позивач вважає, що необхідним є призначення у даній справі комплексної судової економічно-оціночної експертизи щодо оцінки ринкової вартості майна підприємств, права засновника (власника) у яких відчужено за оспорюваними договорами, а також відчужених часток ОСОБА_1 .

Заперечуючи щодо проведення комплексної судової економічно-оціночної експертизи представник відповідача зазначає, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також і судова практика розмежовують процедуру відчуження частки і процедуру виходу учасника зі складу товариства. Як зазначає представник відповідача, процедура відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам врегульована статтею 21, а процедура виходу учасника з товариства статтею 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, норми яких не кореспондуються і не відсилають одна до одної, оскільки є самостійними і відмінними процедурами.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов`язків щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства обумовлені обставинами, вчиняється у письмовій формі. Істотними умовами такого договору є розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується, ціна договору, обставини, що обумовлюють настання, зміну або припинення прав та обов`язків сторін щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, строк дії договору.

Тобто правова природа договору купівлі-продажу, зокрема частки у статутному капіталі товариства (підприємства), дозволяє сторонам самостійно погодити його ціну: продавцю-учаснику товариства (підприємства) визначити вартість своєї частки у статутному капіталі і відчужити її за такою ціною іншим учасникам підприємства або третім особам, а покупцю-учаснику товариства (підприємства) купити її за такою ціною або ні.

Водночас, згідно з ч. 8 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, при виході учасника з товариства вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Таким чином, правові норми, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги регламентують саме процедуру виходу учасника товариства зі складу юридичної особи і не розповсюджуються на правовідносини купівлі-продажу частки в статутному капіталі господарського товариства.

Розглянувши клопотання позивача про призначення експертизи, господарський суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.

В пунктах 5, 6 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неотримані кошти у розмірі вартості частини майна Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Будсервіс та Приватного підприємства Хвоя, пропорційній до частки засновника (власника) ОСОБА_1 в статутному капіталі підприємств на момент відчуження, без зазначення чіткого розміру вказаних коштів з мотивів неможливості самостійного визначення вказаного розміру через відсутність необхідних даних, оскільки позивач не є учасником вказаних підприємств з 30.08.2018 року.

Статтею 177 ГПК України до завдань підготовчого провадження віднесено остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Варто зауважити, що судом під час відкриття провадження у цій справі та в підготовчих засіданнях було неодноразово наголошено позивачу про необхідність зазначення суми неотриманих коштів заявлених до стягнення з відповідача в пунктах 5, 6 прохальної частини позовної заяви, однак позивачем повідомлено про неможливість самостійного визначення спірних сум з вказаних вище підстав.

Щодо доводів представника відповідача про те, що процедура відчуження частки і процедура виходу учасника зі складу товариства є різними процедурами та про те, що позивачем неправомірно для обгрунтування своїх позовних вимог застосовано норми, що регламентують саме процедуру виходу учасника товариства зі складу юридичної особи і не розповсюджуються на правовідносини купівлі-продажу частки в статутному капіталі господарського товариства, то суд зауважує, що на стадії підготовчого провадження суд не наділений повноваженнями оцінювати обгрунтованість позовних вимог з точки зору матеріального права, оскільки такий аналіз здійсюється судом за результатами аналізу доводів учасників та матеріалів справи під час розгляду справи по суті. В той же час, згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України).

Стаття 100 ГПК України визначає, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 зазначила, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві, оскільки взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів. З огляду на викладене, Велика Палата зауважила, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства, є обґрунтованим.

Приймаючи до уваги, що вирішення господарського спору, який виник між сторонами по даній справі, пов`язане із необхідністю дослідження питання щодо вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Будсервіс та Приватного підприємства Хвоя на момент продажу, вирішення якого може мати значення для правильного і об`єктивного вирішення даної справи, а також враховуючи, що дослідження зазначених питань потребує спеціальних знань на підставі ст.ст. 99, 100 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової комплексної експертизи.

З огляду на вищенаведені обставини, які свідчать про необхідність проведення судової експертизи, враховуючи приписи Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (з наступними змінами та доповненнями) щодо головних завдань та орієнтовного переліку питань економічної та товарознавчої експертизи, господарський дійшов висновку про необхідність покладення на вирішення судової комплексної експертизи питань запропонованих позивачем.

Вирішуючи питання про визначення особи, якій буде доручено проведення названої судової експертизи, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Враховуючи заявлене позивачем клопотання про доручення проведення судової експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, проти призначення якого відповідач не заперечував, господарський суд вважає за можливе доручити проведення даного експертного дослідження Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Витрати, пов`язані із здійсненням експертного дослідження суд покладає на ОСОБА_1 як на особу, якою було заявлено клопотання про призначення у даній справі вищезазначеної експертизи.

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

1. Клопотання позивача про поновлення строку для долучення доказів задоволити та долучити до матеріалів справи докази, подані позивачем 20.04.2022.

2. Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової комплексної експертизи задовольнити.

3. Призначити у справі № 914/2576/21 судову комплексну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

3.1.Яка ринкова вартість майна (вартість чистих активів підприємства) Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Будсервіс (код ЄДРПОУ 30706088), з урахуванням належного права оренди земельної ділянки площею 0, 2839 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:08:009:0072), права власності на плавику смол (бітумоплавилку) літ. П-1 за адресою: АДРЕСА_1 та права власності на столярний цех літ П-3 загальною площею 1932, 9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30.08.2018?

3.2. Яка ринкова вартість частини майна (вартість чистих активів підприємства) Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Будсервіс (код ЄДРПОУ 30706088), визначена при відповіді на попереднє питання, пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Будсервіс (код ЄДРПОУ 30706088) у розмірі 50 % станом на дату відчуження частки засновника (власника) 30.08.2018?

3.3. Яка ринкова вартість майна (вартість чистих активів підприємства) Приватного підприємства Хвоя (код ЄДРПОУ 30336948) станом на 30.08.2018?

3.4 Яка ринкова вартість частини майна (вартість чистих активів підприємства) Приватного підприємства Хвоя (код ЄДРПОУ 30336948) у розмірі 50 % станом на дату відчуження частки засновника (власника) 30.08.2018?

4. Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79000, м. Львів, вул. Липинського, 54).

5. Зобов`язати третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, забезпечити безперешкодний доступ експерта до нерухомого майна та належні умови його роботи з дослідження і оцінки відповідних об`єктів.

6. Витрати за проведення судової експертизи покласти на ОСОБА_1 .

7. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

8. Провадження у справі № 914/2576/21 зупинити до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Львівської області.

9. Матеріали справи № 914/2576/21 надіслати на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.05.2022 року.

Суддя Манюк П.Т.