Рішення

від 25.04.2022 по справі 178/1635/20

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1635/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2022 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.,

секретаря: Саверської Ю.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Криничкицивільну справу запозовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування земельної ділянки із користування, -

за участю: представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, і суду пояснила, що вона, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ДП № 088575 від 29.12.2009 року є власником земельної ділянки, за кадастровим номером: 1222083000:01:001:0120, загальною площею 7,0654 гектарів, що розташована на території Катернопільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. 08.04.2009 року між нею та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Тропік» код ЄДРПОУ 31563253 (надалі відповідач) було укладено Договір № 306 оренди земельної ділянки від 08 квітня 2009 року, за кадастровим номером: 1222083000:01:001:0120, загальною площею 7,0654 гектарів, строком на 10 років, що належить їй на праві власності, відповідно до п. 8 Договору (договір укладено на 10 (десять) років). Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У жовтні 2019 року вона звернулася до відповідача з проханням повернути земельну ділянку у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди, але відповідач повідомив її про наявність Додаткової угоди 1 від 01 червня 2017 року до договору № 306 від 08 квітня 2009 року, яка нібито була з ним укладена та регламентувала зміни до договору, а саме щодо строку дії договору, який відповідно до змін укладено на 20 (двадцять) років та зареєстровано Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37447086 від 06.10.2017 13:54:02, Негрієнко Сергієм Федоровичем, Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровської області. Вказану додаткову угоду вона не підписувала, умови не погоджувала, з істотними умовами не погоджувалась, та про її існування відомо їй не було, а тому спірна додаткова угода не є укладеною. Договір № 306 оренди земельної ділянки від 08 квітня 2009 року вона вважала припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії. Позовну вимогу про стягнення всіх доходів зі СТОВ «Тропік» - просить залишити без розгляду. Представник позивачки підтримав її позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а також на відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу.

Вислухавши сторони,дослідивши та перевірившиматеріали справисуд виходитьз наступного.На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ДП № 088575 від 29.12.2009 року, позивачка, є власником земельної ділянки, за кадастровим номером: 1222083000:01:001:0120, загальною площею 7,0654 гектарів, що розташована на території Катернопільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. 08.04.2009 року, між позивачкою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Тропік» код ЄДРПОУ 31563253 (далі відповідач) було укладено Договір № 306 оренди земельної ділянки від 08 квітня 2009 року, за кадастровим номером: 1222083000:01:001:0120, загальною площею 7,0654 гектарів, строком на 10 років, що належить позивачці на праві власності, відповідно до п. 8 Договору, який укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення на новий строк. У жовтні 2019 року позивачка звернулася до відповідача з проханням повернути земельну ділянку у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди, але відповідач повідомив її про наявність Додаткової угоди 1 від 01 червня 2017 року до договору № 306 від 08 квітня 2009 року, яка нібито була з ним укладена та регламентувала зміни до договору, а саме щодо строку дії договору, який відповідно до змін укладено на 20 (двадцять) років та зареєстровано Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37447086 від 06.10.2017 13:54:02, ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровської області. Вказану додаткову угоду, як стверджує позивачка, вона не підписувала, умови не погоджувала, з істотними умовами не погоджувалась, та про її існування відомо позивачці не було, а тому спірна додаткова угода не є укладеною. Договір № 306 оренди земельної ділянки від 08 квітня 2009 року позивачка вважала припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії. Позовну вимогу про стягнення всіх доходів зі СТОВ «Тропік», згідно заяви, просить залишити без розгляду.

За результатами проведення почеркознавчої експертизи №1767-21 від 04 жовтня 2021 року, призначеної за ухвалою суду від 18 березня 2021 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» в Додатковій угоді 1 від 01.06.2017 року до Договору № 306 від 08.04.2009 року (оренди земельної ділянки) виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису (а.с.99-103).

Підстави для припинення договору оренди землі передбачені ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Положеннями ст.32 Закону України «Про оренду землі» регулюються питання припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Пунктом 5 вищезазначеної Постанови передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має витребувати майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» встановлено, що відповідно до статті 387 ЦК України, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача (п. 23 вказаної Постанови). Застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Відповідно до вимог статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, тому суд вважає також обґрунтованою вимогу позивачки про витребування земельної ділянки з незаконного володіння СТОВ «Тропік».

З аналізу ст. 1 Першого протоколу Конвенції вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до п. 3 ч.1ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Частиною 3статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень»визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: - відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; - відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; - відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; - наявність обтяжень прав на нерухоме майно; - наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державній реєстрації, відповідно до ч. 4ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частина 1ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановленихстаттею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. При цьому відповідно до пункту 3 частини другоїстатті 2 цього Законузаявником є, зокрема, власник, інший право набувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Виходячи із засад справедливості, яка є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права, як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права, ураховуючи вищевикладене, норми цивільного та земельного законодавста України - наявні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування земельної ділянки із користування, тому, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачки.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням; 4)пов`язані з вчиненням іншихпроцесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разівідмови впозові -на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидвісторонипропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування земельної ділянки із користування задовольнити частково.

Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37447086 від 06.10.2017 року, внесене ОСОБА_4 , КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області.

Витребувати у СТОВ «ТРОПІК» , ЄДРПОУ 31563253, із незаконного користування земельну ділянку на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на праві приватної власності на земельну ділянку, серія ДП № 088575 від 29.12.2009 року, за кадастровим номером : 1222083000:01:001:0120 загальною площею 7,0654 га, що розташована на території Катеринопільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Позовну вимогу про стягнення доходу зі СТОВ «ТРОПІК» на користь ОСОБА_1 у розмірі 35000,00 грн. - залишити без розгляду.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (ЄДРПОУ 31563253, адреса: вул. Польова,1, с. Катеринопіль, Криничанський район Дніпропетровська область ) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 1681,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 04 травня 2022 року.

Суддя: В. В. Берелет

р