Ухвала

від 04.05.2022 по справі 192/496/22

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/496/22

Провадження № 1-кс/192/108/22

Ухвала

Іменем України

"04" травня 2022 р. слідчий суддяСолонянського районногосуду Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області клопотання начальника СД відділення поліції №9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , по внесеному 09 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №42022042020000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,

за участю:

дізнавача ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Дізнавач за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 1225087300:01:001:0096 шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаної земельної ділянки, будь-яки фізичним та юридичним особам на час проведення досудового розслідування, власником якої є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а користувачем є ТОВ «ФАЙНЕ ПОЛЕ», субкористувачем є ТОВ «АГРО МРІЯ ПЛЮС».

На обґрунтування клопотання дізнавач та прокурор зазначили, що в провадженні сектору дізнання перебуває кримінальне провадження №42022042020000019 від09 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за відомостями, що 10 листопада 2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про надання ТОВ «ФАЙНЕ ПОЛЕ» земельної ділянки площею 93,6945 га, кадастровий номер 1225087300:01:001:0096, що розташована на території Сурсько-Михайлівській сільської ради (Солонянської селищної територіальної громади), при цьому встановлено, що договір від імені в.о. начальника відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , діючої на підставі довіреності №13-1-0.25-008/11-19 від 25 лютого 2019 року останньою не підписувався та відповідна довіреність не посвідчувалась.

Тому просилиз метою збереження речових доказів, попередження можливих фактів відчуження права користування ними, попередження можливих дій направлених на погіршення їх стану або псування накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 1225087300:01:001:0096.

В судовому засіданні дізнавач підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з тих підстав, що викладені в клопотанні.

В судове засіданні прокурор, представник власника майна, які про час та місце розгляду клопотання про арешт майна були повідомлені належним чином, не з`явились, причини неявки слідчому судді не повідомили, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

Вислухавши дізнавача, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку..

Пунктом 2 вказаної частини передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 401 КПК України - дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Дізнавачем в якості мети накладання арешту на майно було зазначено збереження речових доказів по справі.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042020000019 від 09 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документу, внесено відомості (а.с. 7).

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що постановою дізнавача від 22 лютого 2022 року, земельна ділянка за кадастровим номером 1225087300:01:001:0096 визнана речовим доказом по даному кримінальному провадженню (а.с. 47-49).

При цьому ні саме клопотання, ні постанова дізнавача не містять будь-яких відомостей, яке саме доказове значення по даному кримінальному провадженню має зазначена земельна ділянка.

Не зміг цього пояснити дізнавач і в судовому засіданні.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Враховуючи, що кримінальне провадження порушено за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документу, тому слідчий суддя вважає, що дізнавач повинен обґрунтувати, яке доказове значення має майно на яке просить накласти арешт дізнавач.

При цьому слід зауважити, що відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка за кадастровим номером 1225087300:01:001:0096 є державною власністю і власником її є Держава (а.с. 38-42).

Таким чином, у відповідність до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт даної земельної ділянки з метою збереження речових доказів не передбачений.

Статтею 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких підстав, враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що не зазначення доказового значення майна на яке просить накласти арешт дізнавач, а також вимога про арешт державного майна з метою збереження речових доказів, свідчить про те, що дізнавач не довів необхідність арешту майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 86, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання начальника СД відділення поліції №9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , по внесеному 09 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №42022042020000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її оголошенні з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1