Рішення

від 03.05.2022 по справі 320/10407/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року справа №320/10407/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Артем" до Виконавчого комітета Бориспільської міської ради за участю третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Мале приватне підприємство "Артем" з позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24.05.2021 №312 "Про скасування дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами вздовж вул. Київський Шлях на ділянці від вул.Глібова до вул.Володимира Момота в місті Борисполі".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним рішенням відповідач скасував надані МПП "Артем" дозволи на розміщення зовнішньої реклами №4/1 від 16.04.2007, №22 від 20.07.2007 та №24 від 20.07.2007 в місті Борисполі у зв`язку з проведенням робіт з капітального ремонту дороги (з розширенням).

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки підготовка проекту спірного рішення здійснювалась Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради, що суперечить вимогам п.5.2.2 Регламенту виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

На думку позивача, підготовка проекту спірного рішення мала бути здійснена Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради.

Крім того, позивач зауважив, що в силу вимог чинного законодавства капітальний ремонт дороги не є підставою для скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а лише зумовлює зміну місця розташування відповідних об`єктів зовнішньої реклами, у зв`язку з чим контролюючий орган був зобов`язаний надати МПП "Артем" як розповсюджувачу зовнішньої реклами рівноцінні місця для розташування рекламних засобів з подальшим внесенням відповідних змін до дозволів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підставою прийняття спірного рішення є зміна містобудівної ситуації (розширення частини дороги).

Крім того, відповідач зауважив, що технічна можливість перенесення таких об`єктів у даному місці неможлива.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

16.04.2007 Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради було надано Малому приватному підприємству "Артем" дозвіл №4/1 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Бориспіль, вул.Київський шлях, 31. Характеристика рекламного засобу: рекламна конструкція типу "City-Light", розміром 1,8 м х 1,2 м. Строк дії дозволу (після продовження) до 25.04.2022.

20.07.2007 Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради було надано Малому приватному підприємству "Артем" дозвіл №22 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Бориспіль, вул.Київський шлях, на відрізку від повороту на вул.Головатого до зупинки "Соцмістечко". Характеристика рекламного засобу: рекламна конструкція типу "City-Light", розміром 1,8 м х 1,2 м. Строк дії дозволу (після продовження) до 31.07.2022.

20.07.2007 Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради було надано Малому приватному підприємству "Артем" дозвіл №24 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Бориспіль, вул.Київський шлях, на відрізку від повороту на вул.Головатого до зупинки "Соцмістечко", позиція №34. Характеристика рекламного засобу: рекламна конструкція типу "City-Light", розміром 1,8 м х 1,2 м. Строк дії дозволу (після продовження) до 31.07.2022.

Судом встановлено, що 30.12.2011 між Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради (Робочий орган) та Малим приватним підприємством "Артем" (Розповсюджувач зовнішньої реклами) були укладені договори на право тимчасового користування місцем розміщення об`єктів зовнішньої реклами у місті Борисполі №44, №91 та №93, за умовами яких робочий орган зобов`язався встановити за розповсюджувачем зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем розміщення об`єктів зовнішньої реклами за плату за такими адресами:

- вул.Київський шлях, 31 (навпроти аптеки №194) (договір від 30.12.2011 №44);

- по обидва узбіччя вул.Київський шлях, на відрізку від повороту на вул.Головатого до зупинки "Соцмістечко" (договір від 30.12.2011 №91);

- по обидва узбіччя вул.Київський шлях, на відрізку від повороту на вул.Головатого до зупинки "Соцмістечко" (договір від 30.12.2011 №93);

Відповідно до пункту 1.3 договорів дозвіл на розміщення об`єкта зовнішньої реклами є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договорів у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці для розташування об`єкту зовнішньої реклами, про які було повідомлено робочий орган у встановленому порядку, та які зумовлюють необхідність зміни місця розташування об`єкту зовнішньої реклами, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами та у десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва вирішується питання про надання права на використання рівноцінного місця з внесенням в дозвільну документацію відповідних змін.

Пунктом 5.1 договорів визначено, що договір набирає чинності з 01.01.2012 та діє до дати, вказаної у дозволі.

Також між сторонами були підписані Додаток до договорів (Розрахунок вартості плати на право тимчасового користування місцем розміщення об`єкту зовнішньої реклами).

24.05.2021 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області було прийнято рішення №312 "Про скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами вздовж вул.Київський Шлях на ділянці від вул.Глібова до вул.Володимира Момота в місті Борсиполі", пунктом 1 якого скасовано дозволи на розміщення зовнішньої реклами вздовж вул.Київський шлях на ділянці від вул.Глібова до вул.Володимира Момота в мітсі Борисполі згідно з додатком.

У додатку до вказаного рішення серед розповсюджувачів, об`єкти зовнішньої реклами яких підлягають демонтажу, зазначено ТОВ "Артем" з 4 об`єктами, серед яких 3 об`єкти зовнішньої реклами типу сіті-лайт, що стоїть окремо - вул.Київський Шлях, 31 об`єкт №9, вул.Київський Шлях автозупинка "Соцмістечко" об`єкт №16, вул.Київський Шлях поворот на вул.Володимира Момота об`єкт №20.

Пунктом другим вказаного рішення Управління містобудівної діяльності та архітектури Бориспільської міської ради зобов`язано вжити заходів щодо припинення договорів з розповсюджувачем зовнішньої реклами.

Підставою скасування дозволів є проведення робіт з капітального ремонту дороги (з розширенням) по вул.Київський Шлях на ділянці від вул.Глібова до вул.Володимира Момота в місті Борисполі.

Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради листом від 28.05.2021 №04-05/1059 повідомило позивачу про необхідність демонтажу конструкцій в зоні реконструкції вулиці Київський Шлях в кількості 3 об`єкта зовнішньої реклами типу сіті-лайт, що стоять окремо - вул.Київський Шлях, 31 (договір від 30.12.2011 №44), вул.Київський Шлях автозупинка "Соцмістечко" (договір від 30.12.2011 №91), вул. Київський Шлях поворот по вул.Володимира узбіччя вул.Київський шлях, на відрізку від повороту на вул.Головатого до зупинки "Соцмістечко" (договір від 30.12.2011 №91), вул.Київський Шлях поворот по вул.Володимира Момота (договір від 30.12.2011 №93) у десятиденний термін з моменту отримання листа.

Після цього позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради з листом від 01.06.2021 вих.№17, у якому просив надати рівноцінні місця розміщення вищевказаних трьох об`єктів зовнішньої реклами та у разі досягнення згоди внести зміни до відповідних дозволів, а також внести зміни до рішення Виконавчого комітету від 24.05.2021 №312, відмінивши скасування дозволів на ці об`єкти.

Також позивач звернувся до міського голови м.Бориспіль Борисенко В.К. з листом вих.№18 від 01.07.2021, у якому повідомив, що зміна містобудівної ситуації, на підставі якої було прийнято спірне рішення, не може бути законною підставою для скасування відповідних дозволів.

У вказаному листі позивач просив надати інше рівноцінне місце згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №2067.

Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області листом від 05.08.2021 №12.28-2953 повідомив позивачу, що розгляд питання щодо надання рівноцінного місця для розміщення об`єктів зовнішньої реклами можливий після закінчення робіт з капітального ремонту дороги (з розширенням) по вул.Київський Шлях на ділянці вул.Глібова до вул.Володимира Момота.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 (далі Закон №270/96, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

- зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

- розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2006 №2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі Правила №2067), які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з пунктом 2 Правил №2067 у цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці;

місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою);

пішохідна доріжка - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, облаштований у її межах чи поза нею і позначений дорожнім знаком;

спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Пунктом 3 Правил №2067 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пункту 5 Правил №2067 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об`єднань громадян та об`єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.

Згідно з пунктами 23-24 Прави №2067 дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Пунктом 28 Порядку №2067 встановлено, що у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

Відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу.

Плата за надання робочим органом послуг, пов`язаних із зміною місця розташування рекламного засобу, не справляється. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця. Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці.

Аналогічне за змістом положення передбачено у пункті 4.7 Порядку надання дозволу на розміщення об`єктів зовнішньої реклами у місті Борисполі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 16.01.2017 №15 (далі-Порядок №15).

Пунктом 31 Правил №2067 встановлено, що дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або непереоформлення дозволу в установленому порядку.

Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним.

Рішення про скасування дозволу фіксується в журналі реєстрації та надсилається робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами.

Рішення про скасування дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку №15 дія дозволу припиняється, зокрема, у разі його скасування до закінчення терміну дії.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №15 дозвіл скасовується до закінчення терміну дії:

- на підставі рішення виконавчого комітету;

- за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами;

-у разі переоформлення дозволу в установленому порядку.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що підставою прийняття спірного рішення є зміна містобудівної ситуації, зокрема, розширення частини дороги. Так, об`єкти зовнішньої реклами, розповсюджувачем якої є позивач, розташовані в зоні, що заборонена для розміщення рекламних об`єктів.

Крім того, відповідач зауважив, що технічної можливості перенесення таких об`єктів у даному місці не можлива.

Проте, суд звертає увагу на те, що зміна містобудівної ситуації не є у розумінні вимог чинного законодавства підставою для скасування розпоряднику реклами дозволів на розміщення рекламних засобів.

Так, в силу вимог Правил №2067 зміна містобудівної ситуації, яка передбачає зміну місця розташування об`єктів зовнішньої реклами, лише зумовлює виникнення у робочого органу обов`язку щодо письмового повідомлення розповсюджувача зовнішньої реклами про дані обставини протягом семи днів та надання розповсюджувачу зовнішньої реклами інформації про рівноцінне місце для розташування рекламних засобів протягом десяти днів з дня зміни містобудівної ситуації.

Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі №183/3656/15 дійшов висновків про те, що як Законом №280/97, так і Правилами №2067 визначено, що до відання виконавчих органів, зокрема, міських рад віднесено власні (самоврядні) повноваження лише щодо надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами, тоді як для скасування такого дозволу законодавець встановив вичерпний перелік підстав, який є остаточним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, порядок розміщення реклами, встановлений виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, повинен відповідати Типовим правилам №2067 і з ними узгоджуватись, зокрема, й у частині переліку підстав для скасування дозволів до закінчення строку їх дії, який, як вказано вище, є вичерпним.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 320/6290/15-а зазначив, що Правилами №2067 не визначена процедура узгодження (погодження) зміни місця розташування рекламного засобу з розповсюджувачем зовнішньої реклами.

Про необхідність зміни місця розташування рекламного засобу і надане інше рівноцінне місце розповсюджувач зовнішньої реклами відповідно до наведених вище правових норм лише повідомляється робочим органом.

Зі свого боку розповсюджувач зовнішньої реклами може погодитись або не погодитись із запропонованим іншим місцем розташування рекламного засобу.

У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл. Відмова від переносу рекламної конструкції до іншого рівноцінного місця є підставою припинення дії договору на розміщення рекламного засобу та скасування дозволу.

Отже, з вищенаведеної правової позиції Верховного Суду вбачається, що скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами можливе лише за умови попередньої відмови розповсюджувача реклами від пропозиції контролюючого органу щодо розміщення рекламного засобу на іншому рівноцінному місці.

Відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження будь-якої з обставин, визначених Правилами №2067 та Порядком №15, за наявності яких дозвіл може бути скасований до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради, зокрема, доказів подання розповсюджувачем письмової заяви, доказів невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або не переоформлення дозволу в установленому порядку.

Враховуючи вказане, суд вважає, шо спірне рішення відносно позивача було прийнято відповідачем безпідставно.

Також у позовній заяві позивач посилається на те, що підготовка проекту спірного рішення здійснювалась Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради, що суперечить вимогам п.5.2.2 Регламенту виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

На думку позивача, підготовка проекту спірного рішення мала бути здійснена Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.2 Правил №15 робочим органом є Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, який уповноважений виконувати покладені на нього Порядком та Положенням про управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради функції з оформлення, реєстрації та видачі дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами, підготовки договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцем розміщення об`єктів зовнішньої реклами та встановлення пріоритету на місце розташування об`єктів зовнішньої реклами.

Пунктом 2.6 Правил №15 встановлено, що робочий орган здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти рішень виконавчому комітету Бориспільської міської ради про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу.

Отже, в силу вищенаведених положень Порядку №15 слідує, що Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради здійснює для виконавчого комітету Бориспільської міської ради підготовку проекту рішення про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Разом з тим, пунктом 4.7 Правил №15 передбачено, що рішення про скасування дозволу на розміщення реклами приймається безпосередньо виконавчим комітетом Бориспільської міської ради.

Згідно з пунктом 5.2.2 Регламенту Бориспільської міської рад, затвердженого рішенням Бориспільської міської ради від 17.12.2015 №39-2-VII, головним розробником проекту рішень виконавчого комітету та розпоряджень міського голови є посадова особа виконавчого органу ради, яка здійснює його підготовку.

Підготовку проектів рішень виконавчого комітету здійснюють відповідно до своєї компетенції керівники виконавчих органів, комунальних установ, місцевих органів виконавчої влади.

Суд зазначає, що спірне рішення прийнято виконавчим комітетом Бориспільської міської ради та підписане міським головою Борисенком Володимиром.

Матеріалами справи не містять належних та допустимих доказів того, що Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради не здійснювало розробку проекту спірного рішення, а відповідний документ був підготовлений саме Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

У зв`язку з цим, суд не приймає до уваги вказані пояснення позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, підставою для визнання протиправними та скасування у судовому порядку рішень органів місцевого самоврядування може бути лише їх невідповідність Конституції чи законам України, а тому порушення відповідачем Регламенту Бориспільської міської рад (який не відноситься до категорії «закон») саме по собі не може бути підставою для скасування спірного рішення.

Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для скасування наданих позивачу дозволів на розміщення засобів реклами, у той час матеріали справи свідчать, що наведені у спірному рішенні обставини не є у розумінні вимог чинного законодавства підставою для скасування відповідних дозволів.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24.05.2021 №312 "Про скасування дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами вздовж вул.Київський Шлях на ділянці від вул.Глібова до вул.Володимира Момота в місті Борисполі".

Разом з тим, спірним рішення окрім наданих позивачу дозволів були також скасовані дозволи на розміщення об`єктів зовнішньої реклами, надані 9 іншим розповсюджувачам реклами, перелік яких визначений у додатку до спірного рішення.

Крім того, спірним рішенням скасовані надані МПП "Артем" дозволи на розміщення об`єктів зовнішньої реклами типу вказівник назви вулиці з рекламним носієм - вул.Київський Шлях - вул.Френкеля, вул.Київський Шлях - вул.Соборна та вул.Київський Шлях, поворот на вул.Лютневу.

Правомірність скасування на підставі спірного рішення вказаних дозволів не є предметом дослідження у даній справі.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області "Про скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами вздовж вул.Київський Шлях на ділянці від вул.Глібова до вул.Володимира Момота в місті Борисполі" від 24.05.2021 №312 в частині скасування наданих Малому приватному підприємству "Артем" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами типу сіті-лайт, що стоять окремо: вул.Київський Шлях, 31 (дозвіл №4/1), вул.Київський Шлях, автозупинка "Соцмістечко" (дозвіл №24), вул.Київський Шлях поворот на вул.Володимира Момота (дозвіл №22).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 12.08.2021 між адвокатом Вітківською Юлією Миколаївною (Адвокат) та Малим приватним підприємством "Артем" (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався складати процесуальні документи (заперечення, клопотання, претензії, заяви, позовні заяви, апеляційні і касаційні скарги та інші документи відповідно до вимог процесуального законодавства).

Також 12.08.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору, пунктом 2 якої визначено вартість послуг адвоката з підготовки адміністративного позову МПП "Артем" до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, третя особа Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення від 24.05.2021 №312, становить 1500,00 грн.

У результаті виконання вказаного договору між сторонами було підписано акт приймання-передачі правової допомоги послуг від 28.08.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг з підготовки позовної заяви становить 1500,00 грн.

В якості доказів оплати за надані послуги позивачем додано до матеріалів справи платіжне доручення від 17.08.2021 №1231 на суму 1500,00 грн.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.08.2021 №1230.

Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань - Виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Отже, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, становить 3770,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 24.05.2021 №312 в частині скасування наданих Малому приватному підприємству "Артем" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами типу сіті-лайт, що стоять окремо: вул.Київський Шлях, 31 (дозвіл №4/1); вул.Київський Шлях, автозупинка "Соцмістечко" (дозвіл №24); вул.Київський Шлях поворот на вул.Володимира Момота (дозвіл №22).

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Малого приватного підприємства "Артем" (ідентифікаційний код 19416683, місцезнаходження: 08301, Київська обл., м.Бориспіль, вул.Котляревського, буд.4) судові витрати у сумі 3770,00 грн. (три тисячі сімсот сімдесят грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 33003375, місцезнаходження: 08301, Київська обл., м.Бориспіль, вул.Київський Шлях, буд.72).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.