Постанова

від 03.05.2022 по справі 136/864/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/864/21

Провадження № 22-ц/801/738/2022

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 рокуСправа № 136/864/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Матківської М.В., Міхасішина І.В.

за участю секретаря судового засідання Михайленко А.В.,

за участю сторін: відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №136/864/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» до Державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницької області Смішного Олексія Івановича, ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2022 року, яке ухвалене суддею Шпортун С.В. в Липовецькому районному суді Вінницької області, повний текст складено 07 лютого 2022 року,

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року ПрАТ «Сільськогосподарськепідприємство «Турбівське» звернулосьв судз позовомдо Державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницької області Смішного О.І., ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючі позовні вимоги тим, що 04 серпня 2010 року між ПрАТ «Турбівське», як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, було укладено Договір оренди землі №1301, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (нині - Турбівська селищна рада Вінницької області).

Відповідно до п. 2 цього Договору №1301 сторони узгодили, що в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 0522282800:06:000:1969, загальною площею 1,3795 гектарів ріллі; строк договору визначено на 10 (десять) років. Сторони узгодили й інші істотні умови договору оренди землі.

Водночас у пунктом 19 Договору №1301 визначено, що право оренди виникає з дня державної реєстрації права відповідно до чинного законодавства України, а у п. 34 вказано, що дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - Орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Державним реєстратором Пасічником Юрієм Валерійовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16989594 від 05 листопада 2014 року було зареєстровано Договір оренди землі №1301 від 04 серпня 2010 року. Таким чином, строк дії договору закінчується 05 листопада 2024 року.

14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до товариства із письмовою заявою, відповідно до якої повідомила, що в зв`язку із закінченням Договору оренди №1301 по даті підписання сторонами, оренду землі не використовувати.

05 лютого 2021 року Договір оренди землі №1301 від 04 серпня 2010 року, укладений між ПрАТ «Турбівське» та ОСОБА_1 припинено на підставі повідомлення ОСОБА_1 про відмову у пролонгації договору від 14 вересня 2020 року, а припинення іншого речового права - Договору оренди землі №1301 від 14 серпня 2010 року було зареєстровано Державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницької області Смішним О.І.

Вищевказані дії спричинили виникнення перешкод у можливості користування ПрАТ «СП «Турбівстке» належною на праві оренди земельною ділянкою кадастровий номер 0522282800:06:000:1969, загальною площею 1,3795 гектарів ріллі, оскільки ОСОБА_1 за відсутності законних на те підстав в порушення вимог п. 28 Договору оренди землі №1301 проведено на спірній земельній ділянці власні посіви, у зв`язку із чим наявна потреба в усуненні цих перешкод законному користувачеві.

Таким чином, позивач просив суд скасувати рішення про припинення речового права ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» за договором оренди землі №1301 укладеного між ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» та ОСОБА_1 , внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №56537307 від 05 лютого 2021 року, прийняте Державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницької області Смішним О.І.

Усунути перешкоди ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0522282800:06:000:1969, загальною площею 1,3795 гектарів ріллі, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (нині - Турбівська селищна рада Вінницької області) та належить ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» на праві оренди на підставі Договору оренди землі №1301;

Рішенням Липовецькогорайонного судуВінницької областівід 24січня 2022року в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3178 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки Договір оренди землі №1301 від 04 серпня 2010 року був зареєстрований 05 листопада 2014 року, а отже строк дії договору закінчується лише 05 листопада 2024 року. Таким чином, державний реєстратор Турбівської селищної ради Вінницької області Смішний О.І. скасовуючи право оренди позивача на земельну ділянку за договором порушив їх права та інтереси, оскільки належним чином не переконався в тому чи закінчився термін дії договору.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.12-13), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,3795 га, кадастровий номер - 0522282800:06:000:1969, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04 серпня 2010 року між ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» та ОСОБА_1 , було укладено Договір оренди землі №1301, за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 1,3795 га, кадастровий номер - 0522282800:06:000:1969, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

У п. 8 вказаного Договору сторонами узгоджено строк дії договору - на 10 років. У вказаному пункту сторони зазначили, що після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію попереднього договору.

У п.19 Договору сторонами узгоджено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 3-х днів після підписання сторонами цього договору. Право оренди виникає з дня державної реєстрації права відповідно до діючого законодавства.

У п.20 сторони зазначили, що передача земельної ділянки орендарю оформляється актом приймання передачі.

У п.41 сторони узгодили, що договір набирає чинності після підписання сторонами. Право оренди підлягає реєстрації згідно чинного законодавства.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №29073521 від 05 листопада 2014 року (а.с.16), державним реєстратором Пасічником Ю.В., реєстраційна служба Липовецького районного управління юстиції Вінницької області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16989594 від 05 листопада 2014 року, було зареєстровано право за Договором оренди землі №1301 від 04 серпня 2010 року.

14 вересня 2020 року на адресу позивача надійшла заява ОСОБА_1 , яка була зареєстрована за №48 (а.с.17), де зазначено, що в зв`язку із закінченням Договору оренди №1301 по даті підписання сторонами, оренду землі не використовувати.

На вказане звернення ПрАТ «Турбівське» надіслало лист-відповідь №154 від 21 вересня 2020 року (а.с.18) із обґрунтуванням відсутності законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки Договір №1301 закінчується 05 листопада 2024 року та позивач має намір на визначених вказаним Договором умовах використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 0522282800:06:000:1969 орієнтовною площею 1,3795 га.

Як слідує із Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №253835080 від 22 квітня 2021 року (а.с.19 19а), 05 лютого 2021 року Договір оренди землі №1301 від 04 серпня 2010 року, укладений між ПрАТ «Турбівське» та ОСОБА_1 припинено на підставі повідомлення ОСОБА_1 про відмову у пролонгації договору від 14 вересня 2020 року.

Відомості внесено Державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницької області Смішним О.І. до реєстру 10 лютого 2021 року, індексний номер рішення 56537307.

Як убачається із Акту перевірки дотримання вимог законодавства за об`єктами земельними ділянками від 14 травня 2021 року за №864-ДК/579/АП/09/01/-21 складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Макогоном В.В. (а.с.20) було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522282800:06:000:1969 площею 1,3795 га, що розташована на території Турбівської селищної ради Вінницького району за межами населеного пункту с. Чупринівка, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, про що 31 липня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вчинено запис за №1957507 була об`єктом перевірки, в ході якого встановлено, що 04 серпня 2010 року ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №1301 з ПрАТ «Турбівське» на земельну ділянку з кадастровим номером 0522282800:06:000:1969 площею 1,3795 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що 05 листопада 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис за номером 7583561. Восени 2020 року ПрАТ «СП «Турбівське» на земельній ділянці з кадастровим номером 0522282800:06:000:1969 було проведено посіви сільськогосподарської культури, а саме - озимої пшениці. 11 квітня 2021 року ОСОБА_1 знищено посіви озимої пшениці ПрАТ «СП «Турбівське» та проведено посіви сільськогосподарської культури, а саме - ярого ячменю в порушення вимог п. 28 Договору оренди землі від 04 серпня 2010 року №1301 та статті 24 Закону України «Про оренду землі».

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПрАТ «СП «Турбівське» вказує на порушення законних прав щодо використання земельної ділянки належної їм на праві користування шляхом скасування рішення державного реєстратора про припинення речового права ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське», а також усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до частини першої статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

За змістом частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України та статті 18 Закону України «Про оренду землі» є саме його державна реєстрація.

У постановах від 18 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13) від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) Верховний Суд України звертав увагу на те, що у договорах оренди сторони не вказали початку перебігу строку договору оренди, однак зауважували, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тому у таких випадках моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності.

У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. При цьому Верховний Суд України указав, що цивільні права та обов`язки за договором набуваються після його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду підтримала зазначені висновки у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому з 01 січня 2013 року ПрАТ «СП «Турбівське» не мало можливості зареєструвати спірний правочин.

Оформленню прав на земельні ділянки притаманні гарантуюча, правоохоронна, правовстановлююча, екологічна та інформативна функції.

Колегія суддів вважає, що проведення 05 листопада 2014 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки ПрАТ «СП «Турбівське» на підставі договору оренди землі від 04 серпня 2010 року не може підмінити державну реєстрацію вказаного договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі). Проведення державної реєстрації права не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.

Державна реєстрація договору оренди землі від 04 серпня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «СП «Турбівське», не була проведена, отже вказаний договір чинності не набрав, і відповідно вказане сільськогосподарське підприємство не набуло права оренди за цим договором.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).

За змістом частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі договору оренди землі та інших документів, які підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація прав на землю є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав власності, користування, зокрема права оренди землі, що супроводжуються внесенням даних про зареєстровані права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи те, що договір оренди спірної землі від 04 серпня 2010 року, підписаний ОСОБА_1 та ПрАТ «СП «Турбівське», не набрав чинності, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди ПрАТ «СП «Турбівське» на підставі цього договору, а також внесення запису про речове право ПрАТ «СП «Турбівське» від 05 листопада 2014 року №16989594.

Фактичне виконання умов договору оренди землі без його державної реєстрації не свідчить про його укладення.

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки єдиною підставою для скасування рішення про припинення речового права ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» за договором оренди землі №1301 укладеного між ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» та ОСОБА_1 , внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №56537307 від 05 лютого 2021 року, яке прийняте Державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницької області Смішним О.І., позивач вказує саме строк дії договору до 05 листопада 2024 року, інші підстави для скасування не наводить, а тому державний реєстратор Смішний О.І. діяв в межах діючого законодавства, яке регулює питання державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 01 січня 2013 року, відтак рішення ним прийнято в межах діючого законодавства.

Крім того, відсутні правові підстави для усунення позивачу перешкод у користуванні належної відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки.

Отже, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені в позові обставини не знайшли свого підтвердження, а відтак позов є необґрунтований та недоведений, тому відсутні підстави для його задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Турбівське» залишити без задоволення.

Рішення Липовецького районногосуду Вінницькоїобласті від24січня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04 травня 2022 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Матківська М.В.

Міхасішин І.В.