Постанова

від 28.04.2022 по справі 602/1376/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 602/1376/20Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В. Провадження № 22-ц/817/441/22 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Костів О. З., Міщій О. Я.,

секретаря Іванюти О.М.,

позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Чауса С.В.

представника заінтересована особи ОСОБА_2 адвоката Кноль П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №606/1376/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2022 року в справі №602/1376/20 за позовом ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 . Звернулась до суду з позовом до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачка є власником житлового будинку адресою АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2017 року зареєстрованого в реєстрі №1-1366 після смерті ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також для ведення особистого селянського господарства спадкодавцю ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах населеного пункту надано земельну ділянку площею 0,93 га ( 0,83 га. для ведення особистого селянського господарства, 0,10 га. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд). За наслідками розгляду заяви позивачки про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.02.2020 року Державним кадастровим реєстратором Відділом у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18.02.2020 року. Згідно з протоколом № ПП-6100595222020 проведення перевірки електронного документа від 18.02.2020 року має місце накладка земельних ділянок, а саме: земельна ділянка позивача для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на 47,8363% співпадає із земельною ділянкою кадастровий номер 6123885000:01:001:0051, яка належить ОСОБА_2 ,що порушує її права . Просить визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 696573, зареєстрований 29.03.2002 року за номером 97.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 696573, зареєстрований 29.03.2002 року за номером 97.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з`ясування всіх обставин справи.

Зокрема зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимог Земельного кодексу України, а також висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, не визначив у даній справі належних відповідачів, оскільки у своєму позові ОСОБА_1 зазначила її як заінтересовану особу, хоча вона, як власник спірної земельної ділянки та повинна бути належним відповідачем у даній справі.

Крім того стверджує, що позивачем, всупереч вимог статтей 79-1, 125, 126 ЗК України та ст. ст. 76, 81 ЦПК України, не надано суду жодного правовстановлюючого документа, визначеного чинним законодавством, який посвідчує право користування або власності на спірну земельну ділянку, а тому ОСОБА_1 не може вважатися користувачем власником земельної ділянки.

Вказує, що жодних підстав, передбачених ст. 140 ЗК України для припинення її права власності на земельну ділянку, немає.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залиши без задоволення, а рішення місцевого суду -без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Вказує, що саме Печірнянська сільська рада Лановецького району Тернопільської області була належним відповідачем, оскільки саме нею був виданий оскаржуваний державний Акт від 29 березня 2002 року про право приватної власності на землю.

Також зазначає, що судом першої інстанції було належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують її право користування земельними ділянками, надане її батькам ще у 1968 році та яке вона отримала у спадок.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 просив задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, викладених у ній.

ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2022 року - без змін, оскільки вважає його законним та обгрунтованим.

Інші сторони в судове засідання не з`явились хоч належним чином були повідомлені про час місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ст.ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін по справі, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду не відповідає.

Згідно копії довідки, виданої виконкомом Печірнянської сільської ради Лановецького району Тернопільської області 09 січня 2020 року, станом на 01 січня 2004 року земельна ділянка загальною площею 0,93 га., в ому числі: 0,83 га. для ведення особистого селянського господарства; 0,10 га.- для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які перебували в користуванні ОСОБА_3 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ) знаходяться в межах населеного пункту с.Печірна. Рішення стосовно передачі ( надання, виділення) у власність (користування) земельної ділянки до 2004 року у Печірнянській сільській раді та архіву відсутні. У земельно-кадастровій (шнуровій) книзі (книзі по господарського обліку) відсутні записи, що за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2017 року № 108449570 ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час у записах книги по господарського обліку наявні записи про наявність у ОСОБА_1 житлового будинку, господарських будівель та споруд (1968 рік забудови). Технічний паспорт, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що знаходиться на цій земельній ділянці наявні (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори 20 грудня 2017 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований кам`яний житловий будинок загальною площею 69,80 кв.м., житловою площею 35,70 кв.м., зазначений в плані під літерою «А», а також слідуючі надвірні господарські будівлі: кам`яний хлів під «Б», кам`яний льох під «Пг»(а.с.10).

Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 50370543 від 20.12.2017 року та копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 108449570 від 20.12.2021 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

Згідно копії довідки № 193, виданої 16 вересня 2020 року Печірнянською сільською радою Лановецького району Тернопільської області, згідно рішення Печірнянської сільської ради п`ятої сесії, четвертого скликання № 30 від 20 лютого 2003 року « Про затвердження назв вулиць сіл : Печірна, Коростова,Кутиска», вулицю Набережна перейменовано на вулицю зарічна. Згідно цього і змінено нумерацію будинків.

Згідно копії рішення Печірнянської сільської ради Лановецького району Тернопільської області від 16.05.2001 року «Про затвердження технічної документації поділу території земельних ділянок (полів) на земельні частки (паї) та передачу їх у приватну власність громадянам», громадянам передано у приватну власність земельні частки (паї) та затверджено технічну документацію поділу земельних ділянок (полів) на земельні частки (паї), якою передбачено поділ земель колективної власності на 370 часток (паїв) загальною площею 1309,76 га (а.с.21).

Згідно копії технічної документації по передачі земельних часток (паїв) громадянам с.Печірна Печірнянської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, виготовленої Тернопільським філіалом інституту землеустрою в 2001 році, земельна частка (пай) площею 4,22 га. передана у приватну власність ОСОБА_2 (а.с.15-20).

Згідно копії поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6123885000:01:001:0051, земельна ділянка з кадастровим номером 6123885000:01:001:0051 площею 4,2214, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , передана в оренду Фермерському господарству «Фортуна С» (а.с.22-27).

Згідно копії рішення № РВ-6100737852020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18.02.2020 року, державним кадастровим реєстратором Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відмовлено позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа (а.с.28).

Згідно копії протоколу № ПП-6100594322020 проведення перевірки електронного документа від 18.02.2020 року, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що площа ділянок співпадає з площею ділянки 6123885000:01:001:0051 на 96,9168% (а.с.29).

Згідно копії рішення № РВ-6100739522020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 25.02.2020 року, державним кадастровим реєстратором Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відмовлено позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с.30).

Згідно копії протоколу № ПП-6100595222020 проведення перевірки електронного документа від 25.02.2020 року, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, перетин ділянок з ділянкою 6123885000:01:001:0051; площа співпадає на 47,8363% (а.с.31).

З роздруківки кадастрової карти вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_1 , частково співпадає із земельною ділянкою кадастровий номер 6123885000:01:001:0051, яка належить ОСОБА_2 (а.с.85).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, наданої в користування ОСОБА_3 , Печірнянською сільською радою Лановецького району Тернопільської області порушено вимоги ч.5 ст.116 ЗК України, ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування».

Однак, таке рішення суду не відповідає вимогам ЦПК України, виходячи з наступного.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

З огляду на зазначене визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У своїй постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 362/884/16-ц Верховний Суд зазначив, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю. Просила визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 696573, зареєстрований 29.03.2002 року за номером 97 виданий на ім`я ОСОБА_4 . Однак відповідачем у справі ОСОБА_1 зазначила лише Печірнянську сільську раду Лановецького району Тернопільської області.

Таким чином позивачем заявлено вимогу про фактичне позбавлення ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, однак ОСОБА_4 не була залучена до участі у справі, як відповідач.

З огляду на не заявлення позовних вимог до ОСОБА_2 , як співвідповідача у цій справі у суду першої інстанції не було правових підстав вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішення питання про їх задоволення, оскільки без залучення ОСОБА_2 як співвідповідача позовні вимоги не могли бути вирішені.

При цьому суд апеляційної інстанції відповідно до основних принципів цивільного процесу та наданих чинним ЦПК України повноважень, не має права залучати співвідповідачів на стадії апеляційного провадження.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Оскільки судом першої інстанції, при розгляді даної справи допущені порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, це є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, а також залишення поза увагою доводів скаржника щодо суті спору, оскільки підставою для відмови у задоволенні позову є порушення норм процесуального права (незалучення до участі у справі всіх співвідповідачів), що виключає можливість надання судом апеляційної інстанції оцінки правильності застосування норм матеріального права, оскільки законним є рішення, ухвалене із дотриманням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції , при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на судовий захист шляхом подання позову до належних відповідачів за своїми позовними вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову позову ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 4 травня 2022 року.

Головуючий

Судді