Ухвала

від 29.06.2022 по справі 602/1376/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 602/1376/20

провадження № 61-5091ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акта на право приватної власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акта на право приватної власності.

На обґрунтування позову зазначала, що їй на праві власності належить житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2017 року, зареєстрованого у реєстрі за

№ 1-1366, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також для ведення особистого селянського господарства спадкодавцю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах населеного пункту надано земельну ділянку площею 0,93 га ( 0,83 га для ведення особистого селянського господарства, 0,10 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд). За наслідками розгляду заяви позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17 лютого 2020 року Державним кадастровим реєстратором Відділом у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру

від 18 лютого 2020 року. Згідно з протоколом № ПП-6100595222020 проведення перевірки електронного документа від 18 лютого 2020 року, має місце накладка земельних ділянок, а саме: земельна ділянка позивача для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд

на 47,8363 % співпадає із земельною ділянкою кадастровий номер 6123885000:01:001:0051, яка належить ОСОБА_2 , що порушує її права.

Враховуючи викладене, просила суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р 2 № 696573, зареєстрований 29 березня 2002 року за номером 97.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області віл 18 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю

серії Р 2 № 696573, зареєстрований 29 березня 2002 року за номером 97.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2022 року рішення Лановецького районного суду Тернопільської області віл 18 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

03 червня 2022 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

За змістом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав.

Сторонами в цивільному процесі, згідно зі статтею 48 ЦПКУкраїни, є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Відповідно, неналежний відповідач - особа, яка була притягнута позивачем та щодо якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій). Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у вказаній редакції). Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц).

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 362/884/16-ц зроблено висновок, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа - ОСОБА_2 , та просила визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р 2

№ 696573, зареєстрований 29 березня 2002 року за номером 97, виданий на ім`я ОСОБА_4 .

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, встановивши, що відповідачем у справі ОСОБА_1 зазначила лише Печірнянську сільську раду Лановецького району Тернопільської області, клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача не заявляла, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2022 року та відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки Верховний Суд уже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Керуючись частиною першою, пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня

2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акта на право приватної власності, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська