Рішення

від 03.05.2022 по справі 420/24885/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24885/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «АКС» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних та зобов`язати прийняти податкові накладні, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 грудня 2021 надійшов адміністративний позов приватного підприємства «АКС» до Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних: №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, які було направлено приватним підприємством «АКС»;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року, які було направлено приватним підприємством «АКС», для реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх подання;

- судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 15.06.2021 року позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку на реєстрацію були направлені податкові накладні №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року, які були скріплені електронним підписом директора ПП «АКС» ОСОБА_1 .

Проте, як вказує позивач, у квитанціях, в графі «результати обробки» зазначено, що документі доставлено до ДПС України документ не прийнято. В графі «виявлені помилки» зазначено: «Документ не може бути прийнятий порушено вимоги ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2806211123 ОСОБА_2 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, оскільки на час подання податкових накладних на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних (11 червня 2021 року) посаду директора ПП «АКС» займала ОСОБА_3 та її електронний цифровий підпис відповідно до квитанцій податкового органу був дійсним та зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що спірні податкові накладні, надіслані на реєстрацію ПП «АКС», складені за період з 22.05.2021 року по 26.05.2021 рік до набуття права підпису ОСОБА_1 .

Крім цього, відповідач звертає увагу, що перед звільненням попереднього директора на початку червня 2021 року (07 червня 2021 року), підприємство не подбало про реєстрацію таким директором податкових накладних, які було виписано/складено до дати його звільнення, в той же час як встановлено абз.14 ст.201 Податкового кодексу України строк (до 15 червня 2021 року) цілком дозволяв вчинити таким директором зазначені дії. Обґрунтованих причин, які б заважали таким діям позивача, позовні матеріали не містять.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року вищевказаний адміністративний позов залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року, продовжено приватному підприємству «АКС» процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

03 лютого 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №7068/22), який було направлено позивачу в порядку передбаченому ч.3 ст.162 КАС України.

Станом на 04 травня 2022 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приватне підприємство «АКС» (код ЄДРПОУ 23875758) є юридичною особою, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах 47.73. Місцезнаходження юридичної особи: просп. Добровольського, буд.73, м. Одеса, 65069 (т.1 а.с.282).

ПП «АКС» мало господарські відносини з ТОВ «БаДМ», СП «Оптіма-фарм, ЛТД», ТОВ «Вента», ЛТД» та ін., за результатами яких були складена податкові накладні, а саме: податкова накладна №51 від 22.05.2021 року на загальну суму 730 250,13 грн., у тому числі ПДВ 61 216,67 грн., №52 від 22.05.2021 року на загальну суму 64 066,32 грн., №53 від 23.05.2021 року на загальну суму 593 988,51 грн., у тому числі ПДВ 51 032,57 грн., №54 від 23.05.2021 року на загальну суму 44 608,25 грн., №55 від 24.05.2021 року на загальну суму 880 029,31 грн., у тому числі ПДВ 73 886,52 грн., №56 від 24.05.2021 року на загальну суму 102 256,01 грн., №57 від 25.05.2021 року на загальну суму 879 954,85 грн., у тому числі ПДВ 73 469,06 грн., №58 від 25.05.2021 року на загальну суму 79 843,24 грн., №59 від 26.05.2021 року на загальну суму 862 953,06 грн., у тому числі ПДВ 72 760,12 грн.

Відповідно до рішення одноособового учасника приватного підприємства «АКС» від 07.06.2021 року, звільнено ОСОБА_4 з посади директора з 08.06.2021 року. Призначено на посаду директора підприємства ОСОБА_1 з 09.06.2021 року. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 10.06.2021 року №1005561070022006242 (т.1 а.с.285).

У зв`язку зі зміною директора ПП «АКС» 09.06.2021 року був оформлений кваліфікований сертифікат відкритого ключа директора №0100000000000000000000000000000007650ff1f ( ОСОБА_1 ).

15.06.2021 року позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку на реєстрацію були направлені податкові накладні: №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року, які були скріплені електронним підписом директора ПП «АКС» ОСОБА_1 (т.1 а.с.5-281).

У квитанціях, в графі «результати обробки» зазначено, що документі доставлено до ДПС України документ не прийнято. В графі «виявлені помилки» зазначено: «Документ не може бути прийнятий порушено вимоги ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2806211123 ОСОБА_2 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної (т.2 а.с.26-34).

Не погоджуючись з діями контролюючого органу щодо прийняття до реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами п. 61.1 та п. 61.2 статті 61 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 62 ПУ України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-15 Порядку № 1246 передбачено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, за наслідком перевірки податкових накладних сформовано Квитанції, в яких зазначено: документи не прийнято, виявленні порушення - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2806211123 ОСОБА_2 , яким засвідчені електронні документи, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Так, за правилами статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

З наведених в статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначень вбачається, що суб`єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби- України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі також - Порядок).

Пунктами 1-7 розділу ІІ наведеного Порядку передбачено, суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Згідно п. 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:

електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем вільно інтерпретовані умови перевірки при реєстрації податкових накладних, що врегульовані нормами п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року для Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» та стосуються відповідності електронного підпису.

Як наслідок, податкова накладна приймається на реєстрацію виключно у випадку, коли підписана Кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що є чинним як на дату виникнення податкового зобов`язання по ПДВ (податкової накладної) так і на дату реєстрації, що не відповідає діючим нормам Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та ПК України.

Відповідно до рішення одноособового учасника приватного підприємства «АКС» від 07.06.2021 року, звільнено ОСОБА_4 з посади директора з 08.06.2021 року та призначено на посаду директора підприємства ОСОБА_1 з 09.06.2021 року. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 10.06.2021 року №1005561070022006242 (т.1 а.с.285).

У зв`язку зі зміною директора ПП «АКС», 09.06.2021 року був оформлений кваліфікований сертифікат відкритого ключа директора №0100000000000000000000000000000007650ff1f ( ОСОБА_1 ).

За результатами фінансово-господарської діяльності, у позивача виникло податкове зобов`язання по ПДВ та, на вимогу законодавства, було складено податкові накладні №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року.

При цьому, судом було встановлено, що на час завершення створення та подання вищевказаних податкових накладних, посаду директора ПП «АКС» займала ОСОБА_1 , її електронний цифровий підпис, відповідно до квитанцій податкового органу, був дійсним та зареєстрованим 10.06.2021 року.

Тобто, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п. 201.10. статті 201 ПК України.

Враховуючи, що між цими моментами у підприємства змінився директор, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора, останнім було подано податкові накладні для реєстрації в межах граничних строків та в межах чинності підпису нового директора.

Судом було зазначено, що на дату реєстрації спірних податкових накладних, директором ПП «АКС» була ОСОБА_1 , яка мала повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якої був чинним.

Отже, ДПС було не вірно здійснено перевірку відповідності електронного підпису, адже жодної інформації на підтвердження або спростування наявності чинного кваліфікованого електронного підпису директора на момент складання документів, надано не було, з чого можливо зробити висновок, що така перевірка взагалі не проводилась.

У зв`язку з чим, відповідачем неправомірно видано квитанції про відхилення накладних, що є очевидним перевищенням повноважень, адже жодних належних причин, що заважали ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не було виявлено.

Зазначене свідчить, що контролюючим органом був здійснений формальний підхід до перевірки інформації в поданих для реєстрації податкових накладних, що порушує право позивача і перешкоджає виконанню його обов`язку, встановленого пункту 201.1 статті 201 ПК України. Крім того, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як відміну посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. В даному випадку складання та реєстрація податкових накладних здійснена директором підприємства, що мала відповідні повноваження.

На підставі викладеного, жодних порушень вимог законодавства зі сторони позивача допущено не було, так як ПП «АКС» діяло в межах своїх повноважень, а контролюючим органом здійснено формальну перевірку поданих до реєстрації документів та прийнято хибне рішення про відхилення податкових накладних.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання дій протиправними, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, слід захистити порушені права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати вказані вище податкові накладні в ЄРПН датою їх подання.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «АКС» підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у загальній сумі 20 430,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення №2263 від 20.12.2021 року на суму 2 270,00 грн. та згідно платіжного доручення №1859 від 06.01.2022 року на суму 18 160,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «АКС» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних та зобов`язати прийняти податкові накладні задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних: №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, які було направлено приватним підприємством «АКС».

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні №51 від 22.05.2021 року, №52 від 22.05.2021 року, №53 від 23.05.2021 року, №54 від 23.05.2021 року, №55 від 24.05.2021 року, №56 від 24.05.2021 року, №57 від 25.05.2021 року, №58 від 25.05.2021 року, №59 від 26.05.2021 року, які було направлено приватним підприємством «АКС», для реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь приватного підприємства «АКС» суму сплаченого судового збору в розмірі 20 430,00 грн. (двадцять тисяч чотириста тридцять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство «АКС» (пр.-т Добровольського, буд.73, м. Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 23875758).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя С.О. Cтефанов